Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №212/1293/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 212/1293/26

2/212/2714/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2026 року місто Кривий Ріг

Покровського районного суду міста Кривого Рогу у складі:

суддя - Ведяшкіна Ю.В.

секретар судового засідання – Розинько К.А.

у цивільній справі № 212/1293/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,

в с т а н о в и в :

03.02.2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила суд змінити спосіб стягнення аліментів визначених рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08.02.2019 року у справі № 215/2989/18 у розмірі 2000,00 грн., та визначити новий розмір аліментів, а саме: стягнути з ОСОБА_2 на її користь на утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позову зазначено, що рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08.02.2019 року стягнуто з ОСОБА_2 на її користь аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 2000 грн на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На теперішній час у зв`язку із зростанням цін, визначені рішенням суду аліменти у розмірі 2000 грн., є недостатніми для утримання дитини, але відповідач в добровільному порядку не бажає надавати кошти на утримання дитини в більшому розмірі, тому змушена звернутися до суду із зазначеним позовом.

27.02.2026 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, надала заяву, в якій просила розглядати справу у її відсутність, наполягала на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, надав заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги визнав, не заперечував змінити розмір аліментів з 2000,00 грн. на частину з його доходів.

У відповідності до ч. 3 ст. 211, ч. 1 ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Так, судом встановлено, що відповідно свідоцтва про шлюб, серія НОМЕР_1 , виданого 18.08.2022 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 16.08.2022 року, про що зроблено актовий запис №472 (а.с.10).

Відповідно свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 , виданого 09.02.2016 року Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьками зазначені: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ( а.с.7).

08.02.2019 року рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області стягнуто з ОСОБА_2 аліменти в розмірі 2000 грн., щомісячно, починаючи з 09.07.2018 року на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до його повноліття на користь матері дитини – ОСОБА_1 (а.с.8-9).

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 20.04.2026 року, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , разом з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно положень статті 1-3 Конвенції ООН «Про права дитини», в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18 Конвенції). Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України, статті 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до їх повноліття. Згідно статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до ч. 3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Частина перша ст. 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З правового аналізу вищезазначених норм матеріального права вбачається, що Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження; ст. 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Ураховуючи зміст ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ст. 183, 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, визначених ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, тому зміна розміру аліментів може мати під собою і зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини, на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі, та навпаки). Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс14.

Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду. Аналогічна правова позиція визначена в постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі №6-143цс13.

Частиною 4 ст.273 ЦПК України передбачено, що якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів ґрунтуються на недостатності суми фактично стягуваних аліментів для забезпечення потреб дитини.

У будь-якому випадку, відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України право обирати та змінювати спосіб стягнення аліментів на утримання дітей належить їх стягувачу.

Аналізуючи зміст наведених вище норм законодавства суд зважує на те, що, присуджуючи аліменти, суд має чітко зазначити спосіб їх стягнення: у частці від доходу або у твердій грошовій сумі. Мінімальний розмір аліментів - законодавча гарантія, яка застосовуються незалежно від рішення суду.

З огляду на викладене враховуючи, що саме одержувач аліментів наділений правом вибору способу стягнення аліментів; така зміна способу стягнення аліментів буде відповідати інтересам перш за все неповнолітньої дитини сторін у справі, а також відповідатиме засадам справедливості, добросовісності та розумності; відповідач визнає заявлені позовні вимоги, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини в частині зміни способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку від заробітку (доходу) платника аліментів підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави 1331,20 грн судового збору.

На підставі ст. ст. 180-183 СК України, ст.ст. 13, 81, 141, 263-265, 273, 279, 354, 430 ЦПК України,-

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів – задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 лютого 2019 року у справі 215/2989/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, з твердої грошової суми на частку від заробітку (доходу)).

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення за виконавчим листом №215/2989/18, припинити з дня набрання законної сили цим рішенням.

Рішення суду допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 1331 грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складено 23.04.2026 року.

Суддя: Ю. В. Ведяшкіна