Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №560/12732/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/12732/25

РІШЕННЯ

іменем України

23 квітня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НТ-ТРАНСБУД" до Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НТ-ТРАНСБУД» звернулося в суд з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить визнати протиправними та скасувати:

- постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №089309 від 25.06.2025 року прийняту Відділом державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області;

- постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №089308 від 25.06.2025 року прийняту Відділом державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 25 червня 2025 року були винесені постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу: №089309 та №089308.

Обидві постанови були винесені за його відсутності, копії постанов він отримав 30 червня 2025 року. Вищезазначені постанови були винесені за те, що 23.05.2025 року, Вінницька область, А/Д 02-06-03 ТОВ «НТ-ТРАНСБУД» було допущено порушення вимог п.22.5 Постанови КМУ від 10.10.2001 №1306, за що передбачена відповідальність абз.17 ч.1 ст.60 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Крім того, зазначає, що оскільки видача дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритно-вагових параметрів, законодавством не передбачена, то на особу не може бути накладений штраф відповідно до абзацу 17 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за відсутність такого дозволу.

Відповідачем 31.07.2025 подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач в задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що під час перевірки транспортних засобів позивача було встановлено, що повна маса транспортних засобів склала 40,38 т. та 40,6 т. при допустимій нормі 24 т., внаслідок чого посадовими особами Укртрансбезпеки складено акти проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Вказує, що постанови про застосування адміністративно - господарських штрафів є правомірними та такими, що відповідають вимогам законодавства України, а відтак не підлягають скасуванню.

Представник позивача 04.08.2025 подав до суду відповідь на відзив, в якій проти доводів відповідача заперечує, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зазначає, що не був обізнаний про розгляд справи про адміністративне правопорушення, а тому був позбавлений законного права бути присутнім при розгляді такої справи, подавати відповідні докази та висловити заперечення, що є істотним порушенням процедури розгляду такої справи.

Відповідач 29.08.2025 подав заперечення на відповідь на відзив, в яких заперечує проти доводів позивача, у задоволенні позову просить відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті 23.05.2025 здійснені рейдові перевірки транспортних засобів ТОВ «НТ-ТРАНСБУД».

За результатами проведення перевірок складено акти №089309 та №089308, у яких зафіксовано перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

23.05.2025 року під час рейдової перевірки, водіям ТОВ «НТ-ТРАНСБУД» було надано:

- акт №000079 проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, згідно якого 23.05.2025 року о 9:53 год. проведено перевірку транспортного засобу MAN 18.440, д.н.з., НОМЕР_1 , причіп reisch, д.н.з. НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 , на а/д 02-06-03 дорога місцевого значення, виявлено порушення ст. 34, 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», п.22.5 ПДР України, п.5 ПКМУ №879 від 27.06.2007, перевезення вантажу (щебінь) з перевищенням габаритно-вагових норм, понад 30 % без відповідного дозволу;

- акт №000034 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 23.05.2025 р., згідно якого вказано, що габаритно-ваговий контроль транспортного засобу MAN tgs 18.440, д.н.з., НОМЕР_1 , причіп reisch, д.н.з. НОМЕР_2 проводився двома працівниками Укртрансбезпеки (Довганюк, Гончаренко (можливі помилки в прізвищах через нерозбірливе написання у документах)) повна маса, тонн: нормативно допустима 24 т; фактична 40,38 т.

- довідка №0052411 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 23.05.2025 р., згідно якої, проведено документальний габаритно-ваговий контроль транспортного засобу MAN tgs 18.440, д.н.з., НОМЕР_1 , причіп reisch, д.н.з. НОМЕР_2 , повна маса транспортного засобу 40,38 т.

- акт №000060 проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, згідно якого 23.05.2025 року о 9:52 год. проведено перевірку транспортного засобу DAF д.н.з., НОМЕР_3 , причіп MEGA, д.н.з. НОМЕР_4 , водій ОСОБА_2 , на а/д 02-06-03 дорога місцевого значення, виявлено порушення ст. 34, 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», п.22.5 ПДР України, п.5 ПКМУ №879 від 27.06.2007, перевезення вантажу (щебінь) з перевищенням габаритно-вагових норм, понад 30 % без відповідного дозволу.;

- акт №000025 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 23.05.2025 р., згідно якого вказано, що габаритно-ваговий контроль транспортного засобу DAF д.н.з., НОМЕР_3 , причіп MEGA, д.н.з. НОМЕР_4 проводився старшим державним інспектором відділу державного нагляду у Вінницькій обл., Довганюк О.С. (тобто однією особою на відміну від ГВК транспортного засобу MAN tgs 18.440), повна маса, тонн: нормативно допустима 24 т; фактична 40,6 т.

- довідка №0052371 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 23.05.2025 р., згідно якої, проведено документальний габаритно-ваговий контроль транспортного засобу DAF д.н.з., НОМЕР_3 , причіп MEGA, д.н.з. НОМЕР_4 , повна маса транспортного засобу 40,6 т.

У подальшому відповідачем 25.06.2025 були винесені:

- постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №089309 про стягнення з ТОВ «НТ-ТРАНСБУД» адміністративно-господарський штраф у сумі 51000,00 грн, за порушення вимог п. 22.5 Постанови КМУ від 10.10.2001 №1306, відповідальність за яке передбачена абз. 17 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт";

- постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №089308 про стягнення з ТОВ «НТ-ТРАНСБУД» адміністративно-господарський штраф у сумі 51000,00 грн, за порушення вимог п. 22.5 Постанови КМУ від 10.10.2001 №1306, відповідальність за яке передбачена абз. 17 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Позивач, не погоджуючись із прийнятими постановами про застосування адміністративно-господарських санкцій, звернувся зі скаргою до Укртрансбезпеки. 18.07.2025 року на адресу Позивача надійшло рішення Укртрансбезпеки «щодо розгляду скарги» за №6371/3.3/15-25, згідно із яким постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів від 25 червня 2025 року №№ 089308, 089309 залишаються без зміни, а скарга без задоволення. У вказаному рішенні на думку позивача відсутнє належне обґрунтування правомірності спірних рішень та оцінка доводам (аргументам) позивача.

Позивач, вважаючи, що зазначені постанови є протиправними та такими, що порушують його права, звернувся з позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу на таке.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001№ 2344-ІІІ (далі також Закон № 2344-ІІІ).

Вказаний закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами-суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень (ст. 3 Закону № 2344-ІІІ).

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону № 2344-ІІІ реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Так, на виконання вимог абзацу 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №442 від 10.09.2014 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті та підпорядкувавши Службі, що утворюється, Державну спеціальну службу транспорту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення).

Відповідно до п. 1 Положення Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з п.п. 1, 3 п. 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті; здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Як зазначено у п. 8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

На момент прийняття оскаржуваної постанови таким органом виступав відділ державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області.

Частинами 14, 17, 18 статті 6 Закону №2344-ІІІ передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначено Порядком №1567 (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин).

Згідно із пунктами 2 та 4 Порядку № 1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку. Положення про формений одяг, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку посадової особи та працівника Укртрансбезпеки затверджує Мінінфраструктури. Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) можуть проводитися із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки, та власників (балансоутримувачів) пунктів габаритно-вагового контролю (за погодженням з їх керівниками).

Пунктом 12 зазначено Порядку визначає, що рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Відповідно до п.п. 13, 14 Порядку № 1567 графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку № 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Пункт 21 Порядку №1567 передбачає, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Згідно з пунктами 25-27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Як підтверджується матеріалами справи, позивача 10.06.2025 запрошено на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що підтверджується відповідним повідомленням. Однак на розгляд такої справи позивач не прибув.

Відповідач не може відповідати за обставини вручення та фактичного отримання поштової кореспонденції, які від нього не залежать, та обов`язок якого обмежується додержанням відповідного строку направлення повідомлення та виду послуг відправлення.

Надсилання повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення за місцезнаходженням позивача є належним виконанням обов`язків відповідачем щодо нформування. При цьому відносини між оператором поштового зв`язку, який доставляє листи та адресатом (позивачем), перебувають поза контролем відправника (відповідачем). Зокема, вищезазначене підтверджуєься постановою Верховного суду у справі №820/4810/17.

Щодо посилань позивача на те, що відповідальність за абзацом 17 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» настає за відсутності дозволу, а в даному випадку перевозився подільний вантаж (щебінь), а видача дозволу на такий вантаж не надається, суд зазначає наступне.

Як передбачено п.23 Порядку №879, власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

За змістом товарно-транспортних накладних від 23.05.2025 позивач перевозив щебінь, який за своїм характером є подільним, тобто може при завантаженні бути поділений на окремі частки без втрати або пошкодження його властивостей, а тому перевезення такого вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху заборонено.

Головна мета такої заборони збереження автомобільних доріг та попередження їх передчасного руйнування. Внаслідок цього й встановлено заборону з перевезення подільних вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм без будь-яких винятків.

Отже, чинним законодавством встановлена імперативна заборона на перевезення подільних вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, що виключає можливість отримання перевізником відповідного дозволу.

В той же час, суд враховує, що законодавець з метою збереження автомобільних доріг чітко встановив порядок перевезення таких вантажів, оскільки можливо безперешкодно розділити такий вантаж по різних автомобілях, не перевищуючи їх технічні характеристики та не пошкоджуючи автомобільні дороги.

Суд звертає увагу, що Законом України від 03.06.2021 №1534-ІХ (набув чинності 01.10.2021) внесено зміни до абзаців 14-16 частини 1 статті 60 Закону № 2344-IIІ, відповідно до яких, зокрема ці абзаци доповнені словами або подільного вантажу, тобто зазначеними змінами законодавець у цьому питанні по суті визнав прогалину в законодавстві і ввів з 01.10.2021 в дію норму про відповідальність осіб за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм при перевезенні подільного вантажу.

Таким чином, позивач як автомобільний перевізник несе відповідальність за дотримання габаритно-вагових параметрів при перевезенні вантажів, а тому, завантажуючи вантажний автомобіль в межах дозволеної фактичної маси, зобов`язаний враховувати можливе перевищення вагових параметрів та використовувати в таких випадках транспортний засіб з відповідними технічними параметрами, з урахуванням специфіки вантажу.

До того ж, суд зауважує, що в контексті п.22.5 Правил дорожнього руху перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов`язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме повну масу транспортного засобу.

Позивач вказує, що під час проведення рейдової перевірки проводився документальний контроль, який не передбачає зважування автомобіля, а визначає масу автомобіля на підставі додавання власної маси автомобіля та маси вантажу, за наявності даних у товарно-транспортних накладних, із чим він не погоджується. Зазначає, що фактичне зважування під час перевірки не проводилось, не зазначено у жодному із документів окремо масу транспортних засобів та окремо масу вантажу.

Суд вважає такі твердженням хибними, з огляду на наступне.

Відповідно до абз.17 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу передбачено відповідальність у вигляду штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Словосполучення «при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу» абзацу 17 частини 1 статті 60 Закону треба розуміти так, що є випадки, коли дозвіл видається та не видається.

Подільний вантаж можна перевезти за декілька разів, щоб уникнути загрози пошкодження дорожнього полотна, тому видавати дозвіл на перевезення такого вантажу з перевищенням вагових параметрів недоцільно.

Якщо перевізник перевищив габаритно-вагові параметри щодо подільного вантажу, дозвіл на перевезення якого не видається, то переміщення вантажу поза межами норми відбувається також без відповідного дозволу (його немає, бо не може бути). Однак, це не звільняє порушника від відповідальності, передбаченої санкцією статті 60 Закону №2344-ІІІ.

Таким чином, суд вважає, що положення п. 21 та пп. 23,24 Порядку 879 недоцільно застосувати до спірних правовідносин, оскільки перевезення подільного вантажу з перевищенням вагових норм взагалі законом забороняється, а дозвіл на перевезення такого вантажу з перевищенням не видається.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Відповідно до пункту 6 вказаного Порядку габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно у зонах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Відповідно до пункту 16 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

Згідно з пунктом 23 Порядку № 879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Документальний габаритно-ваговий контроль-визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу (підпункт 5-1 пункту 2 Порядку №879).

Точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті (підпункт 11 пункту 2 Порядку №879).

Таким чином, зазначеними нормами закону не передбачено обов`язку проведення габаритно-вагового контролю виключно у спосіб зважування транспортного засобу при наявності необхідних даних у товарно-транспортній документації.

З наведених підстав посилання позивача на непроведення зважування транспортного засобу при здійсненні відповідачем документального габаритно-вагового контролю є необгрунтованим.

Саме для встановлення факту перевищення загальної маси та (або) габаритних параметрів транспортного засобу, здійснюється документальний контроль на підставі поданих перевізником (експедитором, іншою уповноваженою особою) документів.

До таких документів законодавець відносить свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, документи щодо технічної характеристики транспортних засобів та вантажів, товаро-транспортні накладні, тощо.

З матеріалів адміністративної справи суд встановив, що у цьому випадку було проведено саме документальний габаритно-ваговий контроль транспортного засобу, який належить позивачу. Посадовими особами відповідача виявлено, що повна маса транспортного засобу становила 40,38 т. та 40,6 т. про що зазначено у товарно-транспортних накладних, при нормативно допустимих 24 т, отже, у спірному випадку було встановлено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

Щодо посилань позивача на те, що ТТН не може бути єдиним та беззаперечним доказом підтвердження реальної маси відповідного транспортного засобу станом на час його зупинки оцінюється судом критично, оскільки ТТН підтверджує факт надання послуг з перевезення вантажу, документує рух матеріальних цінностей, містить інформацію щодо кількості вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж та є одним із доказів реальності здійснення господарської діяльності з постачання, про що висловлено у постанові Верховного Суду від 29.04.2021 року у справі № 810/3713/16.

Суд критично ставиться до твердження позивача про те, що водієві транспортного засобу не видано довідку про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення, оскільки така довідка видається лише за умови проведення точного габаритно-вагового контролю.

Щодо статусу дороги а/д О 02-06.03, де проводився габаритно-ваговий контроль.

В акті перевірки №00060 вказано, що перевірка проводилась на автодорозі місцевого значення А/д О 02-06-03. На сайті Вінницької обласної військової адміністрації розміщено розпорядження №420 від 02.07.2020 року "Про перелік автомобільних доріг загального користування місцевого значення". В пункті 187 міститься вказана дорога О-02-06-03, атому вказане розпорядження підтверджує статус вищезазначеної автодороги як дороги місцевого значення.

Враховуючи вищенаведене, суд відхиляє посилання позивача, про те що до габаритно-вагового контролю не було залучено посадової особи підрозділу Національної поліції, Укравтодору, оскільки відповідно до пункту 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Також суд звертає увагу, що у Акті про проведення рейдової перевірки водій зазначив причину порушення, а саме : "Не чітко видно знак, цифри, та букви з нього здерті".

Відсутність на ділянці дороги, якою рухався водій, дорожніх знаків щодо позначення такої дороги як автомобільної дороги місцевого значення та дорожніх знаків щодо початку та кінця населеного пункту, не спростовує вищевикладені висновки суду, оскільки законодавством не передбачено встановлення дорожнього знаку щодо позначення дороги як дороги місцевого значення та перелік таких доріг затверджується відповідною обласною державною адміністрацією один раз на три роки.

Таким чином, відсутність дорожніх знаків щодо позначення такої дороги як автомобільної дороги місцевого значення та дорожніх знаків щодо початку та кінця населеного пункту не звільняє позивача від обов`язку дотримуватися вимог пункту 22.5 Правил дорожнього руху та статті 34 Закону України Про автомобільний транспорт, відповідальність за недотримання яких передбачена абзацом 17 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Враховуючи вищенаведене та матеріали справи позивач здійснював перевезення вантажів з порушеннями, що підтверджується відповідними документами, а саме наданими водіями товарно-транспортними накладними.

Фактичною підставою для притягнення позивача до відповідальності відповідно до статті 60 Закону №2344-ІІІ стало встановлення посадовими особами територіального органу Укртрансбезпеки факту перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм більш ніж на 30%, про що зроблені висновки в актах перевірки від 23.05.2025.

Виявлене відповідачем порушення є перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні подільного вантажу, є порушенням законодавства про автомобільний транспорт та є підставою для застосування відповідних санкцій, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт", що і було зроблено відповідачем.

Отже, у цьому випадку наявні порушення, встановлення яких призвело до притягнення позивача до відповідальності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані постанови є правомірними, а тому у задоволенні вимог про їх скасування необхідно відмовити.

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, судові витрати відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "НТ-ТРАНСБУД" - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "НТ-ТРАНСБУД" (вул. Вайсера, 4/2, кв.60,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29005 , код ЄДРПОУ - 42453167)

Відповідач:Відділ державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Соборна, 75,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 39816845)

Головуючий суддя О.О. Михайлов