Рішення від 21 квітня 2026 р. у справі №175/5377/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/5377/26

Провадження № 2-о/175/65/26

Справа № 175/5377/26

Провадження № 2-о/175/65/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2026 року Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.

з участю секретаря Бердо М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у с-щі Слобожанське справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про встановлення факту родинних відносин, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив встановити факт родинних відносин, що він - ОСОБА_1 є рідним батьком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заявник надав суду заяву про слухання справи за його відсутності, заяву про встановлення факту родинних відносин підтримує та наполягає на її задоволенні.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надала заяву про слухання справи за її відсутності.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

В свою чергу, в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», зазначено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити, загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Частиною 2 ст. 315 ЦПК України, передбачено, що в судовому порядку можуть встановлюватись факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідним батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданим виконкомом Кіровської селищної ради Дніпропетровського району та області, про, що зроблено відповідний актовий запис № 33 від 12 травня 1985 року.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 був мобілізований відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022.

Відповідно до сповіщення про смерть №5/399 від 11 лютого 2025 року, ОСОБА_2 , оператор 2 відділення ПТРК роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_2 , відданий Військові присязі на вірність Українському народу та нашій Батьківщині, виявивши стійкість та мужність, в бою за Україну, її свободу і незалежність, загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 в результаті бойового зіткнення з збройними силами російської федерації в районі населеного пункту Гусєво Курської області рф під час виконання бойових завдань, пов`язаних із захистом Батьківщини.

ОСОБА_1 та його дружина здійснили поховання сина ОСОБА_2 та отримали свідоцтво про смерть видане на ім`я « ОСОБА_2 », серії НОМЕР_3 видане Обухівською селищною радою Дніпровського району Дніпропетровської області, про що зроблено відповідний актовий запис № 27 від 21 лютого 2025 року.

В січні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення йому пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого сина ОСОБА_2 .

Однак ОСОБА_1 отримав листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 28 січня 2026 року №0400-010314-8/16462 відповідно до якого зазначено, що в наданих документах мають місце розбіжності, зокрема: в копії свідоцтва про смерть загиблого серії НОМЕР_3 зазначено « ОСОБА_2 ». Разом з цим, в копії паспорта ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 , виданого Дніпропетровським РВ УМВС України в Дніпропетровській області на його ім`я зазначено ім`я як « ОСОБА_3 ». Враховуючи викладене, питання призначення пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» буде розглянуто після приведення документів у відповідність один до одного.

Відповідно до свідоцтва про народження викладеного на російській мові по батькові сина ОСОБА_1 - ОСОБА_2 зазначено як « ОСОБА_4 », а ім`я батька ОСОБА_2 зазначено як « ОСОБА_4 ». Прізвища батька та сина співпадають.

Однак при перекладі імені з російської мови на українську ім`я заявника перекладено як « ОСОБА_3 », а по батькові його сина ОСОБА_2 перекладено на « ОСОБА_5 ».

ОСОБА_1 звернувся в бюро лінгвістичних експертиз та отримав експертний висновок від 25 листопада 2025 року відповідно до якого зазначено особові імена ОСОБА_3 , чоловіча форма по батькові ОСОБА_6 (паспорт запис ОСОБА_1 ) та ОСОБА_3 , по батькові ОСОБА_5 ( сповіщення про смерть запис ОСОБА_2 ), а також рос. Евгений, по батькові ОСОБА_4 (свідоцтво про народження, запис російською мовою ОСОБА_7 , батько ОСОБА_8 ) попри розбіжності в документах, наданих для експертизи, а також в інших документах зазначених осіб є ідентичними.

Розбіжності виникли внаслідок змішування в офіційних документах варіантів імені ОСОБА_9 - рос. «Евгений» та похідних форм по батькові і зумовлені типовими випадками варіантності в українському іменнику чоловічих особових імен з фіналлю- ій та з нульовим закінченням та зазначеними вище причинами.

У відповідності до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами 1, 2, 4 ст.10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-яку заяву, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п. 36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст. 13 Конвенції).

Згідно вимог ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Зі змісту статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Крім цього, як вбачається із інформації, наведеної у листі Верховного Суду України від 01.01.2012р. «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», факт родинних відносин між фізичними особами (п. 1 ч. 1 ст. 256 ЦПК) встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника, одержанні компенсації тощо.

Згідно з п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Встановлення факту родинних відносин необхідно заявнику для призначення пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого сина ОСОБА_2 . Спір про право відсутній, у позасудовому порядку встановити зазначений факт не має можливості, тому заявник звертається до суду.

Таким чином, з наведених доказів суд вважає, що є всі правові підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, та вважає за необхідне заявлені вимоги задовольнити в повному обсязі та встановити, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) є рідним батьком ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі викладеного, керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», ст. ст. 12, 13, 76, 130, 263-266, 315, 319 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про встановлення факту родинних відносин – задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) є рідним батьком ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати залишити за заявником.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя Озерянська Ж.М.