Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №932/19025/25 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Справа 932/19025/25

Провадження № 2-а/932/285/25

Р I Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 квітня 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі

головуючої судді Коваленко Т.О.,

за участі секретаря Острянин В.В.,

учасники провадження:

позивач ОСОБА_1 (відсутній),

представник позивача Мезенцев І.О.,

відповідач1 УПП в Дніпропетровській області Департаменту ПП НП України (представник відсутній),

відповідач2 Департамент ПП НП України (представник відсутній),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Дніпра Дніпропетровській області адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Мезенцев Ігор Олегович, до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

у с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Мезенцев Ігор Олегович, звернувся з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання та скасування постанови про адміністративне правопорушення, у якому зазначив, що постановою серії ЕНА № 6160902 від 16.11.2025 інспектором 1 взводу 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Мунтяном Давидом Анатолійовичем на ОСОБА_1 накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень за порушення п. 2.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У постанові зазначено, що 16.11.2025 о 06:22 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом KIA EV5, д.н. НОМЕР_1 у м. Дніпро по вул. Сергія Єфремова, 22, не пред`явив посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чим порушив пункт 2.1.а Правил дорожнього руху України – керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом. Позивач посилаючись на те, що того ж дня 16.11.2025 о 05:20 годині у м. Дніпро по вул. Сергія Єфремова, 22 відносно нього також було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 514545 від 16.11.2025 про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом KIA EV5, д.н. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 виявив бажання пройти огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Знаходячись у приміщені КП ДБКЛПД ДОР Сапун П.С. огляд пройшов не в повному обсязі про що лікарем складений висновок 3845 від 16.11.2025, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України однак, на встановлення своєї особи надавав посвідчення водія і про це вказано у висновку лікаря та складеному протоколі ЕПР1 № 514545 від 16.11.2025. Крім того в оскаржуваній постанові поліцейський повинен роз`яснити особі, відносно якої розглядається справа, її права, передбачені статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, заслухати пояснення особи, дослідити докази та за відсутності клопотань винести постанову, оголосивши її особі та вручити останній її копію. Однак, працівник поліції права водію не роз`яснював, а тому оскаржувану постанову про адміністративне стягнення вважає незаконною та такою, що не відповідає фактичним обставинам подій, а відтак підлягає скасуванню. Просив постанову ЕНА № 6160902 від 16.11.2025 скасувати.

У поданому суду відзиві на позовну заяву відповідач з позовом не погодився, вважає його необґрунтованим, доводи позивача не відповідають фактичним даним та вимогам закону.

До відзиву відповідачем долучено відеозапис, яким зафіксовано подію. В обґрунтування позиції зазначив, що пункт 2.1 а Правил дорожнього руху України встановлює обов`язок водія мати при собі посвідчення водія та пред`являти його для перевірки на вимогу працівника поліції. Стаття 32 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає право поліцейського вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах. Вимога інспектора була чітко сформульованою, законною та здійсненою під час виконання службових повноважень. Просили у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Рух справи.

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Мезенцев І.О., адміністративну позовну заяву з доданими матеріалами подано 25.11.2025.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Дніпра 01.12.2025 відкрите провадження у справі. Справу призначено до розгляду на 11.12.2025, 19.01.2026.

18.12.2025 стороною позивача надано клопотання про заміну неналежного відповідача та залучення до участі у справі співвідповідача.

Ухвалою від 19.01.2026 первісного відповідача у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Мезенцев Ігор Олегович, до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області замінено на Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та залучено до участі у справі в якості співвідповідача Департамент патрульної поліції Національної поліції України. Розгляд справи призначено на 19.02.2026.

У зв`язку з неявкою позивача та представника позивача 19.02.2026 судове засідання відкладене на 11.03.2026 та 13.04.2026.

13.04.2026 суд перейшов до стадії прийняття рішення.

Позиції сторін.

Позивач та представники відповідача до судового засідання не з`явилися, про час та місце слухання справи сповіщені належним чином.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України просила справу розглядати за її відсутності.

Представник позивача Мезенцев І.О. в судовому засіданні вимоги позову підтримав, надав появлення аналогічні доводам, викладеним у позові. Просив суд позовні вимоги задовольнити.

Обставини встановлені судом.

16.11.2025 у м. Дніпро, вул. Сергія Єфремова, 22 інспектором 1 взводу 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Мунтяном Д.А. складена постанова серії ЕНА № 6160902 стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; посвідчення водія: НОМЕР_2 , відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У постанові зазначено, що позивач 16.11.2025 о 06:22 в м. Дніпро по вул. Сергія Єфремова, 22 керуючи транспортним засобом KIA EV5, д.н. НОМЕР_1 у м. Дніпро не пред`явив посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чим порушив п 2.1.а Правил дорожнього руху України – керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, чим порушив частину першу 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та у цій постанові до нього застосоване стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень. Постанова підписана особою яка винесла постанову інспектором Мунтяном Д.А. та не містить ознайомлювальних підписів з постановою або відомостей про відмову від ознайомлення з нею ОСОБА_1 .

Транспортний засіб «KIA EV5, д.н. НОМЕР_1 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить ОСОБА_3 .

Норми права, що регулюють спірні правовідносини.

Згідно із частиною першою статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно п. 2.1.а. Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони - технічний талон).

За умовами частини першої статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідальність за цією нормою настає за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При розгляді колегіальним органом справи про адміністративне правопорушення ведеться протокол статті 280 і 281 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови (ст.289 КУпАП).

Мотиви суду.

За змістом статті 5 Кодексу адміністративного судочинства кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Розглядаючи дану справу по суті суд виходить із положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За вимогами частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини другоїстатті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченими ст. 283 і 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення . У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Оцінюючи оскаржувану постанову на предмет її обґрунтованості, суд зазначає, що працівником Національної поліції оскаржувану постанову складено у відповідності до вимог 258 КУпАП за нормою якої, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких, поряд з іншими обставинами, віднесено до компетенції Національної поліції. У випадках, передбачених частинами першою - третьою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті, що зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу. Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Тобто у випадку цієї справи постанова складена уповноваженою на те особою, у порядку та формі, передбаченою Кодексом України про адміністративне правопорушення, тому твердження сторони позивача про порушення процедури притягнення позивача, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Копія постанови для дослідженні її судом надана саме стороною позивача, що також, спростовує доводи представника позивача, що позивач був не обізнаний про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

З наданого відповідачем відеозапису, у повній мірі підтверджується факт фактичної відмови пред`явити водійське посвідчення ОСОБА_1 , але на відеозаписі зафіксований факт відмови, який відбувся о 05:07 годині 16.12.2025, тоді як ОСОБА_1 інкримінується факт відмови, який, нібито, стався о 06:22 годині, але цей факт жодними об`єктивними доказами не підтверджений. Доказами, наданими стороною позивача доведено, що на 06:22 години позивач вже пред`явив посвідчення водія в процедурі проходження медичного огляду, що зафіксовано лікарем Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги Дніпропетровської обласної ради» 16.11.2025 о 06:10 годині, та процедурі притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Особу Сапуна було встановлено за допомогою водійського посвідчення НОМЕР_2 , про що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 514545 від 16.11.2025 за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Всі ці обставини відповідачем не спростовані.

За таких умов, суд вважає позов ОСОБА_1 правомірним і таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (абз.1 ч.1 ст.139 КАС України).

Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18.03.2020, справа № 543/775/17, з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір у розмірі 605,60 гривень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 132, 241-246, 271-272, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Мезенцев Ігор Олегович, до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕНА № 6160902 від 16.11.2025, винесену інспектором 1 взводу 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Мунтяном Давидом Анатолійовичем про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень за частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Провадження у справі закрити за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржено у десятиденний строк з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Копію рішення суду негайно після його проголошення вручити учасникам провадження.

Суддя Т.О. Коваленко