Суд: Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: завданої внаслідок ДТП
Дата: 25 січня 2026 р.
Справа: №199/15925/25
Суддя: БОГУН О. О.
Справа № 199/15925/25
(2/199/1756/26)
РІШЕННЯ
Іменем України
26 січня 2026 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра
в складі: головуючого судді Богун О.О. при секретареві Дубовик А.П. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в м.Дніпрі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Каршеринг Сольюшинз» до ОСОБА_1 про стягнення неустойки та відшкодування збитків внаслідок пошкодження автомобіля, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення неустойки та відшкодування збитків внаслідок пошкодження автомобіля.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 17.08.2025 року приблизно о 13:43 годині ОСОБА_2 було здійснено бронювання автомобіля Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснено його огляд, придбано абонемент та з 14:02 годин взято в користування на підставі договору каршерингу автомобіля. Користування автомобілем було завершено 17.08.2025 року о 16:59 годин що підтверджується деталізацією поїздки в якому чітко відображено дату, час, інформацію про автомобіль, тариф, пробіг. Під час поїздки ОСОБА_1 потрапив у ДТП. З метою визначення розміру понесених матеріальних збитків, завданих в результаті пошкодження автомобіля, а також ремонту автомобіля, позивач звернувся до СТО ФОП ОСОБА_3 . У результаті звернення було отримано рахунок №1763544157627 від 19 серпня 2025 року на суму 44 700 гривень. Також після проведення відновлювального ремонту між позивачем та ФОП ОСОБА_3 було складено акт виконаних робіт №1763544157627 від 29 серпня 2025 року.
Беручи до уваги вищевикладене, стягненню з ОСОБА_1 на корить позивача підлягають: відшкодування завданих збитків у розмірі 41 475 гривень, штраф у розмірі 10 000 гривень а загалом стягнути 51 475 гривень.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 17.08.2025 року приблизно о 13:43 годині ОСОБА_2 було здійснено бронювання автомобіля Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснено його огляд, придбано абонемент та з 14:02 годин взято в користування на підставі договору каршерингу автомобіля. Користування автомобілем було завершено 17.08.2025 року о 16:59 годин що підтверджується деталізацією поїздки в якому чітко відображено дату, час, інформацію про автомобіль, тариф, пробіг. Під час поїздки ОСОБА_1 потрапив у ДТП. З метою визначення розміру понесених матеріальних збитків, завданих в результаті пошкодження автомобіля, а також ремонту автомобіля, позивач звернувся до СТО ФОП ОСОБА_3 . У результаті звернення було отримано рахунок №1763544157627 від 19 серпня 2025 року на суму 44 700 гривень. Також після проведення відновлювального ремонту між позивачем та ФОП ОСОБА_3 було складено акт виконаних робіт №1763544157627 від 29 серпня 2025 року.
Беручи до уваги вищевикладене, стягненню з ОСОБА_1 на корить позивача підлягають: відшкодування завданих збитків у розмірі 41 475 гривень, штраф у розмірі 10 000 гривень а загалом стягнути 51 475 гривень.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Статтею 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.
Відповідно до п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір страхового платежу (внеску, премії) встановлюється страховиком самостійно шляхом добутку розміру базового страхового платежу та значень відповідних коригуючих коефіцієнтів, що затверджуються відповідно до пункту 7.2 цієї статті, а також з урахуванням положень пункту 13.2 статті 13 цього Закону. Страховику забороняється встановлювати або пропонувати встановити розмір страхового платежу, розрахований в інший спосіб.
У відповідності до п. 2 ст. 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір страхового платежу за одним внутрішнім договором страхування зменшується на 50 відсотків, за умови, що страхувальником є громадянин України учасник війни, інвалід II групи, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесена до І або II категорії, пенсіонер, а забезпечений транспортний засіб має робочий об`єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних включно та належить цьому громадянину на праві власності.
Зазначена пільга надається за умови особистого керування таким транспортним засобом особою, яка належить до визначених у цьому пункті категорій громадян України, без мети надання платних послуг перевезення пасажирів або вантажу.
Відповідно до п. 38-1.1. ст. 38-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-
правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, чи з порушенням умов, передбачених пунктом 13.2 статті 13 цього Закону (при укладенні договору страхування із застосуванням такого пункту), то особа,відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 80 ЦПК України визначає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.5-6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Із правового висновку Верховного Суду України у спорі про стягнення з особи, винної у настанні страхового випадку, сум виплаченого страховою компанією страхового відшкодування, викладеного в постанові від 25.12.2013 у справі N 6-112цс13 вбачається, що при розгляді цієї справи Верховний Суд України дійшов такого висновку: у разі настання страхового випадку за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу у потерпілої особи виникає право або вимагати відшкодування шкоди від особи, винуватої в її заподіянні, або вимагати виплати страхового відшкодування від страхової компанії, з якою нею укладено договір добровільного страхування автомобіля. У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, винуватої у заподіянні шкоди (ст. 993 ЦК України).
Відповідно до умов пункту 21.2.18 Договору каршерінгу ц разі несплати та/або неповної оплати Користувачем суми боргу, в тому числі викликаного пошкодження автомобіля, порушенням умов договору, протягом 10 календарних днів з дня направлення виконавцем користувачу відповідної вимоги за адресою наведеною користувачем при його реєстрації грошових коштів, користувач додатково сплачує на користь виконавця штраф у розмірі 10 000 гривень.
З огляду на вищезазначене суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Каршеринг Сольюшинз» в повному обсязі.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає стягнути з відповідача на користь позивачасудові витрати у розмірі 3 028 гривень.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 131, 141, 264-265, 279 ЦПК України, ст.ст. 1187, 1188, 1191 ЦК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Каршеринг Сольюшинз» до ОСОБА_1 про стягнення неустойки та відшкодування збитків внаслідок пошкодження автомобіля, - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Каршерінг Сольюшинз» заборгованість у розмірі 51 475 (п`ятдесят одна тисяча чотириста сімдесят п`ять гривень) 00 копійок, яка складається з: 41 475 (сорок одна тисяча чотириста сімдесят п`ять гривень) 00 копійок – відшкодування завданих збитків; 10 000 (десять тисяч гривень) 00 копійок – штраф.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Каршерінг Сольюшинз» судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя О.О.Богун
26.01.2026
Оригінал: reyestr.court.gov.ua