Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №420/24642/24 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/24642/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та Комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

I. Зміст позовних вимог.

До суду з позовом звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач-1, ІНФОРМАЦІЯ_3 ), Комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі відповідач-2, Комісія при ІНФОРМАЦІЯ_4 ), яким просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 25.06.2024 року та не надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 підставі п. 2, ч. 1, ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.06.2024 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та за наслідком розгляду цієї заяви прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

II. Позиція сторін.

На обґрунтування вказаних позовних вимог позивач зазначив, що перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 . Оскільки відповідно до Довідки МСЕК Серія 10 ААВ № 802792 від 12.07.2016 року позивач є інвалідом ІІ групи безстроково та вважаючи, що має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 2 ч. 1, ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», він 25.06.2024 засобами поштового зв`язку Укрпошта направив на ім`я ІНФОРМАЦІЯ_7 заяву про надання відстрочки з додатками, яку Відповідач отримав 28.06.2024 року. Проте, в порушення вимог п. 60 Порядку від 16.05.2024 р. № 560 відповідачем не надано відповіді на вказану заяву, а відтак Позивач не отримав відстрочку від мобілізації на підставі п.2 ч. І ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, що виразилася у неприйняті рішення щодо надання відстрочки від призову під час мобілізації Позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідач- 1 та Відповідач - 2 не скористались правом на надання відзиву на позов.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 07.08.2024 року відмовлено у забезпеченні позову.

Ухвалою суду від 12.08.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Цією ж ухвалою зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з відзивом надати суду пояснення з доказами та нормативно-правовим обґрунтуванням підстав не розгляду заяви ОСОБА_1 від 25.06.2024 року або докази, які спростовують оскаржувану бездіяльність.

Ухвалою суду 14.05.2025 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача Комісію при ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі відповідач-2, Комісія при ІНФОРМАЦІЯ_4 ) та розпочато розгляд даної справи спочатку. Зобов`язано Комісію при ІНФОРМАЦІЯ_4 разом з відзивом на позов надати суду належним чином засвідчені копії заяви позивача від 25.06.2024 р. про відстрочку від призову за мобілізацією з додатками до неї, рішення/лист про розгляд вказаної заяви з доказами їх повідомлення/отримання позивачем.

Оскільки відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується обліковими даними військово-облікового документу «Резерв +».

25.06.2024 р. ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку Укрпошта направив на Голову комісії ІНФОРМАЦІЯ_9 заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 2 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». До вказаної заяви були долучені копії паспорту та РНОКПП, військового квитка, довідки МСЕК Серія 10 ААВ № 802792 від 12.07.2016 року, виписки із медичної картки амбулаторного хворого № 3875 від 28.04.2024 року №633, витягу з застосунку «Резерв+».

Направлення вказаної заяви засобами поштового зв`язку Укрпошта підтверджується поштовою накладною № 6500312511724 від 25.06.2024 року та Описом вкладенням від 25.06.2024 року.

Відповідно до скріншоту з додатку Укрпошта за поштовою накладною № 6500312511724 вказане поштове відправлення Відповідач-2 отримав 28.06.2024 року.

Оскільки на дату подання позову відповідачем не розглянута заява від 25.06.2024 року про надання відстрочки, позивач звернувся до суду з цим позовом.

V. Норми права, які застосував суд.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 106 Конституції України Президент України, зокрема, приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

У зв`язку з військовою агресією Російською Федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє станом на сьогоднішній день.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України “Про військовий обов`язок військову службу” від 25.03.1992 № 2232-XII, ( далі - Закон № 2232-XII) яким передбачено

- від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.( частина 5 статті 1 Закону № 2232-XII);

- призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законами України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.( абзац перший частини першої статті 39 Закону № 2232-ХІІ)

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлено Законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), яким передбачено, зокрема,

- мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано. (стаття 1 Закону № 3543-XII)

- призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин. ( частина 5 статті 22 Закону № 3543-XII)

- не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії) ( пункт 2 частини 1 статті 23 Закону №3543-ХІІ);

- відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України., не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. ( частина 8 статті 23 Закону №3543-ХІІ).

Відповідно до частини п`ятої статті 33 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 30 грудня 2022 р. № 1487 про Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів ( далі Порядок № 1487, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Додатком Додатку № 2 до цього Порядку передбачено Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, підпунктом 8 пункту 1 яких призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

16.05.2024 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 560 “Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період” ( далі - постанова КМ України № 560), якою передбачено, зокрема

- відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” ( пункт 56 постанови КМ України № 560).

- для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації). ( абзаци 1-3 пункту 57 постанови КМ України № 560).

- за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації. ( абзац перший пункту 58 постанови КМ України № 560).

- відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. ( пункт 59 постанови КМ України № 560).

- комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку. До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. ( абзаци 1-7 пункту 60 постанови КМ України № 560).

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення № 154), пунктом 1 якого визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.

Згідно з абз. 9 п. 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

VI. Оцінка та висновок суду.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що розгляд питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюється комісіями, створеними при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах), які за результатами розгляду заяви та підтвердних документів ухвалюють рішення про надання або відмову у наданні відстрочки.

Предметом оскарження у даній справі є протиправна бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка за позицією позивача полягає, у не розгляді по суті заяви від 25 червня 2024 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Вирішуючи дані спірні правовідносини, суд вказує про таке.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, заяву про відстрочку від призову на військову службу разом з відповідним переліком документів позивач адресував Голові комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 .

За вищенаведеним абзацом першим пункту 58 постанови КМ України № 560, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку.

Суд зазначає, що протиправна бездіяльність - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

При цьому, суд зауважує, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належного відповідача й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. З цього слідує, що суд за результатами розгляду справи відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Оскільки на момент розгляду справи, отримана ІНФОРМАЦІЯ_9 заява позивача від 25.06.2024 р. про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 2 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не розглянута та за результатами її розгляду не прийнято жодного рішення, то суд вважає, що в межах даних спірних правовідносин наявні ознаки протиправної бездіяльності Комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 .

З метою належного способу захисту порушеного права позивача зобов`язати Комісію при ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.06.2024 р. про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 2 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з прийняттям обґрунтованого рішення.

Щодо вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, то вказані позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки вирішення вказаного питання віднесено до виключної компетенції Комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У контексті оцінки інших доводів сторін звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності оскаржуваних дій та бездіяльності, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

VIІ. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, як особа з інвалідністю ІІ групи, то відсутні підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) та Комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 25.06.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації підставі п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Зобов?язати Комісію при ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.06.2024 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з прийняттям обґрунтованого рішення.

В іншій частині позовних вимог-відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А. Дубровна