Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №392/339/26 — Кропивницький апеляційний суд

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№ провадження 33/4809/219/26 Головуючий у суді І-ї інстанції Кратко Д. М.

Категорія - 124 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Широкоряд Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2026 року м. Кропивницький

Суддя Кропивницького апеляційного суду Широкоряд Р.В., вирішуючи питання прийняття до розгляду апеляційної скарги захисника – адвоката Беспалової Н.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 31.03.2026 року в адміністративній справі щодо ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 , ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 31.03.2026 року ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 14 лютого 2026 року о 21:50 годині в м. Мала Виска по вул. І. Сухомлина, 179/7, керував транспортним засобом марки Cadillac SRX, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не врахував дорожню обстановку та безпечну швидкість руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, здійснив наїзд на бетонний стовп інтернет з’єднання, чим порушив вимоги пункту 12.1 Правил дорожнього руху ( під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним), а, відтак, скоїв правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, у зв`язку із чим відносно нього був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 591551 від 14 лютого 2026 року.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки Cadillac SRX, реєстраційний номер НОМЕР_1 та бетонний стовп отримали пошкодження.

Окрім цього, 14 лютого 2026 року о 21:50 годині в с. Паліївка по вул. І. Сухомлина, 139/5, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Cadillac SRX, реєстраційний номер НОМЕР_1 у стані алкогольного сп’яніння, огляд на визначення стану алкогольного сп’яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу газоаналізатор Драгер № 6810, номер тесту 04473, результат огляду 2,08 проміле, чим порушив п. 2.9 Правил дорожнього руху (водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції), а відтак, скоїла правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, у зв`язку із чим відносно нього був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 591544 від 14 лютого 2026 року.

Оскільки два адміністративних протоколи складені відносно однієї особи за вчинення кількох адміністративних правопорушень, що пов`язані однією обставиною та одночасно розглядаються в одному суді, то дані справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП постановою суду від 31.03.2026 року об’єднані в одне провадження.

Постановою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 31.03.2026 року стосовно ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

16.04.2026 року захисник-адвокат Беспалова Н.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову суду, а провадження по справі закрити, у зв’язку з відсутністю у діях підзахисного складу адміністративних правопорушень. Також у своїй апеляційній скарзі просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови районного суду.

Поважність пропущення строку на апеляційне оскарження постанови суду апелянт мотивує тим, що постанову суду першої інстанції від 31.03.2026 року апелянт отримала в Електронному кабінеті 10.04.2026 року.

Оскільки скаржник був позбавлений можливості захистити свої права при розгляді адміністративної справи в Маловисківському районному суді Кіровоградської області, апелянт просить поновити строк на оскарження постанови суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги в частині підстав поновлення строку апеляційного оскарження, вважаю, що цей строк поновленню не підлягає у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Свою правову позицію щодо тлумачення поняття поважності причин, які можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження неодноразово висловив у своїх рішеннях Верховний Суд.

Зокрема у Постанові Першої судової палати КС ВС від 30.10.2018 року (справа № 299/2987/15-к провадження № 51-4594 км18) зазначено наступне : «Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності) (п. 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року; п. 47 рішення у справі «Устименко проти України» від 29.10.2015 року).

При цьому Суд визначив, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об’єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов’язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк. Суд не може зобов’язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючі всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення».

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що причини пропуску строку апеляційного оскарження не є поважними, оскільки ОСОБА_1 та його захисник Беспалова Н.О., були повідомлені про місце та час розгляду справи.

Суд першої інстанції, отримавши матеріали адміністративної справи, попередньо відкладав розгляд справи за клопотанням сторони захисту з метою ознайомлення з матеріалами справи 10 березня. При цьому, судову повістку про виклик до суду на 31.03.2026 року апелянт та ОСОБА_1 отримали 11.03.2026 року, проте до суду першої інстанції не з’явились та заяв, клопотань не подали.

Апеляційним судом встановлено, що постанова суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 винесена 31.03.2026 року.

У даному випадку, кінцевим строком на апеляційне оскарження постанови суду є 10.04.2026 р.

При цьому, ОСОБА_1 , достовірно володіючи інформацією про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та подальший розгляд справи в суді, мав право у суді першої інстанції довести свою невинуватість, проте не скористався своїм правом.

Отже, апеляційним судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 та його захисник Беспалова Н.О. були достатньо обізнані, що справа стосовно ОСОБА_1 призначена та розглядалася в Маловисківському районному суді Кіровоградської області, а тому мали можливість вчасно з’ясувати наслідки розгляду справи, проте не скористалися своїми процесуальними правами

Відповідно до п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Оскільки, вказані апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 31.03.2026 року не можна визнати поважними, а інших об`єктивних причин, які б перешкоджали апелянту реалізувати своє право на апеляційне оскарження постанови судді у визначений законом строк апелянтом не наведено, апеляційний суд вважає за необхідне відмовити у поновленні пропущеного строку.

Враховуючи, що з апеляційною скаргою на постанову судді від 31.03.2026 року адвокат Беспалова Н.О. звернулася лише 16 квітня 2026 року, тобто з пропуском встановленого законом десятиденного строку на її оскарження, апеляційний суд, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП, у зв`язку з відмовою у поновленні цього строку, приходить до висновку про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити адвокату Беспаловій Н.О. в поновленні строку на оскарження постанови Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 31 березня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.. 124, ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами повернути апелянту.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду Р.В. Широкоряд