Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №724/396/26 — Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/396/26

Провадження № 2/724/390/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

23 квітня 2026 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Скрипника С.М.

за участю секретаря судового засідання: Філіпчука Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду в місті Хотин Чернівецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Косєй Катерина Віталіївна до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог.

Позивач ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат Косєй Катерина Віталіївна, звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів. Просила винести рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на її користь пеню (неустойку) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 30.12.2025р. на загальну суму 234528,99 гривень.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вони з відповідачем ОСОБА_2 з 10.04.2007р. по 16.02.2009р. перебували у зареєстрованому шлюбі. Оскільки спільне життя не склалось, шлюб було розірвано, про що Хотинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, вчинено актовий запис № 27 від 16.02.2009р.

Від шлюбу сторони мають сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 07.11.2023 року син змінив прізвище « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ».

Оскільки відповідач добровільної участі у матеріальному забезпеченні дитини не брав, позивачка звернулась до суду із позовом про стягнення аліментів на утримання дитини.

Згідно виконавчого листа Хотинського районного суду Чернівецької області № 2-761 виданого 18.04.2008р. відкрито виконавче провадження № 9789825 та з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь позивачки, стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 08.09.2008р. і до досягнення дитиною повноліття.

Однак, відповідач судове рішення у добровільному порядку не виконує, у зв`язку з чим, згідно наданого Хотинським ВДВС у Дністровському районі Чернівецької області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України розрахунку заборгованості № 29.6.-22/36 від 02.01.2026р., станом на 30.12.2025 року у відповідача виникла заборгованість по сплаті аліментів на суму 234528,99 гривень, у зв`язку з чим, вважає що має право на відшкодування пені на заборговану суму, яка виникла станом на 30.12.2025 року.

З огляду на викладене, просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь пеню (неустойку) за прострочення сплати аліментів на загальну суму 234528,99 гривень.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 17 лютого 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, в прохальні частині позовної заяви, її представник - адвоката Косєй К.В. просила розгляд справи здійснювати за відсутності позивача, позовні вимоги підтримала, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, шляхом направлення кореспонденції на адресу реєстрації, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу суду із відміткою про те, що адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За змістом ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, якщо відповідач не повідомив суд про причини неявки та якщо від нього не надійшов відзив, суд вирішує справу на підставі наявних у справі доказів, у разі згоди на це позивача.

Враховуючи той факт, що відповідач ОСОБА_2 у розумінні ст. 130 ЦПК України належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, не надав відзиву на позов, позивач не заперечує проти проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення, суд приходить до висновку щодо можливості проведення заочного розгляду справи та ухвалення у справі заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки справа слухалась за відсутності всіх учасників справи, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини встановлені судом.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, якій розірвано у 2009 році.

Від шлюбу народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 05.07.2007 року (а.с. 6 зворот).

Згідно копії свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 від 07.11.2023р., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінив прізвище на « ОСОБА_6 » (а.с. 7).

Постановою від 30.10.2008 року відкрито виконавче провадження ВП № 9789825 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини його доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08.09.2008р. і до повноліття дитини (а.с.8).

Як вбачається з розрахунку заборгованості Хотинського ВДВС у Дністровському районі Чернівецької області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, сукупний розмір заборгованості ОСОБА_2 зі сплати аліментів по виконавчому провадженні № 9789825 станом на 30.12.2025 року становить 234528,99 гривень (а.с. 8 зворот – 10).

Застосовані норми права, мотиви та висновки суду.

Положеннями частини другої статті 51 Конституції України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.11Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 182 СК України).

Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

У разі застосування до особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».

Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Неустойка (пеня) це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

Якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення.

Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19) зазначено, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин.

Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Тобто відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.

Оскільки зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, то при розгляді спорів про стягнення на підставі ч. 1 ст. 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Такий правовий висновок, викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду у справі № 572/1762/15-ц від 25 квітня 2018 року та у справі № 333/6020/16-ц від 03 квітня 2019 року.

Як було встановлено судом, на підставі виконавчого листа № 2-761 від 18.09.2008 року, виданого Хотинським районним судом Чернівецької області, відділом державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції було відкрито виконавче провадження.

Згідно проведеного ОСОБА_1 розрахунку за період з вересня 2018 по червень 2025 року розмір пені складає 2882052,26 грн. а прострочення сплати аліментів (а.с.11). Проте, за приписами ч.1 ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Відповідно до помісячного розрахунку заборгованості, наданого Хотинським ВДВС у Дністровському районі Чернівецької області ІФМУМЮУ станом на 30.12.2025р., заборгованість ОСОБА_2 за вказаним виконавчим листом за період з вересня 2018 року по вересень 2025 року складає 234528,99 грн.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Позивачем було надано до суду належні та допустимі докази на обґрунтування позовних вимог, які підтверджують обов`язок відповідача по сплаті аліментів на утримання дитини. Також позивачем було надано докази про наявність заборгованості зі сплати аліментів, на підставі чого виник вищезазначений розмір пені (неустойки).

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість по аліментах згідно розрахунку відповідач не оспорював, загальний розмір заборгованості відповідача по сплаті аліментів за період з вересня 2018 року по вересень 2025 року складає 234528,99 грн.

Під час вирішення питання про стягнення пені за прострочення сплати аліментів боржником, необхідно брати до уваги фактичні обставини, що зумовили виникнення заборгованості, можливість та обізнаність боржника про необхідність утримувати дитину, у тому числі і на підставі відповідного судового рішення, участь боржника у вихованні дитини, що сприятиме його обізнаності щодо потреб дитини, пов`язаних з її матеріальним забезпеченням.

Обов`язок утримувати дитину не залежить від звернення до суду, адже відповідач був обізнаний про свій обов`язок щомісячно сплачувати аліменти на дитину, тому повинен був прийняти міри для своєчасного перерахування аліментів.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.

Суд наголошує, що позивач звернулася до суду про стягнення пені за прострочення сплати аліментів саме у сумі 234528,99грн.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ч.3 ст.13 ЦПК України) учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У силу приписів ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.

Враховуючи викладене та те, що відповідачем не спростовано наявності вини внаслідок чого виникла заборгованість зі сплати аліментів, то суд дійшов висновку про стягнення пені за прострочення сплати аліментів у розмірі 234528,99 гривень.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до. ч. 6 ст. 141 ЦПК якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Отже, суд вважає, що з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі в розмірі 2345,29 грн.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 141, 155, 180, 181, 184, 191, 195, 196 СК України, ст. ст. 76-81, 89, 178, 247, 263-265, 275, 279, 280, 281, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Косєй Катерина Віталіївна до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з вересня 2018 року по червень 2025 року на загальну суму 234528,99 (двісті тридцять чотири тисячі п`ятсот двадцять вісім) гривень 99 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) на користь держави судовий збір в розмірі 2345,29 ( дві тисячі триста сорок п`ять) гривень 29 копійок.

Копію заочного рішення надіслати сторонам.

Заочне рішення може бути переглянуте Хотинським районним судом Чернівецької області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Чернівецького апеляційного суду, або через Хотинський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 23 квітня 2026 року.

Суддя: Сергій Миколайович СКРИПНИК