Рішення від 21 квітня 2026 р. у справі №716/344/26 — Заставнівський районний суд Чернівецької області

Суд: Заставнівський районний суд Чернівецької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 21 квітня 2026 р.

Справа: №716/344/26

Суддя: Стрілець Я. С.

Справа № 716/344/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.04.2026 м. Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Стрільця Я.С.,

з участю секретаря судових засідань Гандзюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Заставна Чернівецької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТРИНГ ПАРТНЕРС» його керівник Сердійчук Ярослава Ярославівна, в порядку самопредставництва юридичної особи звернулась до Заставнівського районного суду Чернівецької області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останнього заборгованість за договором про споживчий кредит № 31732024 від 26.08.2024 у розмірі 15 700 гривень 00 копійок, а також сплачений судовий збір у розмірі 2 662 гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 9 000 гривень 00 копійок.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що 26.08.2024 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 31732024 від 26.08.2024. Зазначений кредитний договір, укладений у відповідності до норм частини 1 статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію». Підписанням договору відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з усіма його істотними умовами та їй була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Відповідно до умов вказаного кредитного договору, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКО ФІН» взяло на себе зобов`язання надати ОСОБА_1 кредит у сумі 2 500 гривень 00 копійок зі строком кредитування 730 днів, а саме з 26.08.2024 року по 25.08.2026 року (включно), який складається з дисконтного періоду та поточного періоду. При цьому, проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду становлять 1,00 % за один день від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Відповідно до умов кредитного договору, при застосуванні Програми лояльності та/чи акційних умов отримання кредиту, відповідно до Правил можуть застосовуватися інші значення дисконтної (пільгової) процентної ставки.

Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі 1,0 % за один день від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Як зазначила представник позивача, ОСОБА_1 підписавши кредитний договір та отримавши кредитні кошти, зобов`язався їх повернути та сплатити плату за користування кредитом, у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів за фактичний строк користування кредитом у порядку, встановленому укладеним договором.

Умовами укладеного кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов цього договору, зокрема, але не виключно: порушення позичальником строків оплати процентів, невжиття заходів щодо підтвердження його фінансового стану тощо, кредитор має право вимагати дострокового погашення усієї заборгованості за кредитом.

За твердженням представника позивача, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКО ФІН» свої зобов`язання за договором про споживчий кредит виконало у повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кошти у встановленому розмірі та на узгоджених між ними умовах, однак останній в односторонньому порядку не виконав взятих на себе зобов`язань, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом у розмірі 15 700 гривень 00 копійок.

12.02.2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКО ФІН» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» був укладений договір про відступлення прав вимоги № 12-02/26, відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКО ФІН» відступило на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 31732024 від 26.08.2024.

Таким чином, як зазначила представник позивача, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача, Ковалика І.М. за договором № 31732024 від 26.08.2024.

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 15 700 гривень 00 копійок. Також представник позивача окрім суми наявної заборгованості, просить стягнути з відповідача понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662 гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 9 000 гривень 00 копійок.

Уповноважений представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялися завчасно та відповідно до приписів статті 128 Цивільного процесуального кодексу України.

Скориставшись правом, передбаченим частиною 3статті 211 Цивільного процесуальног окодексу України, уповноважений представник ТОВАРИСТВА ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТРИНГ ПАРТНЕРС» його керівник Сердійчук Ярослава Ярославівна з використанням підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи звернулась на адресу суду з заявою, що була зареєстрована за вхідним №7363/25-вх.від 07.04.2026, відповідно доякої вказала, що позовні вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити, розгляд справи здійснити за відсутності представника ТОВАРИСТВА ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТРИНГ ПАРТНЕРС». Крім того, у прохальній частині позовної заяви керівник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТРИНГ ПАРТНЕРС» Сердійчук Ярослава Ярославівна також просила суд розгляд справи провести за відсутності представника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», зазначивши, що проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення у справі не заперечують.

Відповідач, ОСОБА_1 , у судове засідання повторно не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи був сповіщений завчасно та належним чином у відповідності до статті 128 Цивільного процесуального кодексу України. Від його представника адвоката Чайки до суду надійшли письмові пояснення, в яких вказав, що по кредитному договору № 31732024 від 26 серпня 2024 року Позивачем, надано квитанцію № 42467-60926-45344 від 26.08.2024, однак даний документ не може підтверджувати перерахування грошових коштів саме ОСОБА_1 26 серпня 2024 року, оскільки у графі «Отримувач» вказано «Власник платіжної картки» без зазначення прізвища, імені та по-батькові в системі банківського підтвердження. Переконані, що без підтвердження кому саме належить платіжна картка не можливо стверджувати про отримання саме № НОМЕР_1 відповідачем вказаних коштів за кредитним договором.

Відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з неявкою всіх учасників судвого процесу.

Вивчивши доводи позовної заяви, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі обставини справи в межах заявлених вимог, перевіривши їх доказами, які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до положень часини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. При цьому, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогокодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках (частина 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України).

Положеннями частини 1 статті 77 вказаного нормативно-правового документа унормовано, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Частина 2 статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Аналогічні приписи передбачені частиною 3 статті 12 та частиною 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього кодексу.

Частиною 2 статті 77 та частиною 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Так, у ході розгляду справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення справи за суттю.

Як убачаєтьсяз матеріалівсправи, 26.08.2024 між ТОВАРИСТВОМ ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКО ФІН» (кредитодавець, кредитор) та ОСОБА_1 (позичальник, клієнт) був укладений електронний договір про споживчий кредит/кредитний договір № 31732024 від 26.08.2024 (далі Договір), який відтворений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме шляхом направлення та використання позичальником одноразового ідентифікатора YmViMzc3.

Відповідно до пункту 2.1 Договору, За цим договором Товариство приймає на себе зобов`язання надати, а Позичальник має право отримати та зобов`язаний повернути Кредит та сплатити плату за користування Кредитом, у вигляді нарахованих на Суму кредиту процентів за фактичний строк користування Кредитом у порядку, встановленому цим Договором.

У пунктах 2.2 2.5 Договору сторони дійшли згоди, що кредит надається в загальному розмірі (Сума кредиту): 2 500 гривень 00 копійок; строк користування кредитними коштами складає 730 днів, який починається з 26.08.2024 року та закінчується 25.08.2026 року (включно) та складається із дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду.

Згідно з пунктами 2.6 і 2.7 Договору проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду нараховуються за дисконтною (пільговою) процентною ставкою в розмірі 365 % відсотків річних (денна процентна ставка 0.01 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду. При застосуванні Програми лояльності та/чи акційних умов отримання кредиту, відповідно до Правил можуть застосовуватися інші значення дисконтної (пільгової) процентної ставки. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі 365 % відсотків річних (денна процентна ставка 1 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Застосування базової (стандартної) процентної ставки не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати процентів у бік погіршення для Клієнта, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах базової (стандартної) процентної ставки.

Згідно умов Договору, а саме пункту 2.8, позичальнику рекомендується (необов`язково) повернути суму кредиту та сплатити нараховані проценти в рекомендовану дату платежу 11 квітня 2024 року (день завершення дисконтного (пільгового) періоду), але непізніше датиостаточного погашеннязаборгованості.

Цільове призначення кредиту (мета використання): споживчі потреби, у тому числі придбання позичальником будь-яких товарів, робіт, послуг для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 2.9 Договору).

Відповідно до пункту 2.9 Договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати товариству плату згідно Графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток № 1 до цього Договору).

У пункті 2.12 Договору сторони узгодили, що плата за користування кредитом нараховується в процентному значенні за фактичну кількість днів, користування кредитом, визначену цим договором та починається у дату списання кредитних коштів з рахунку товариства й закінчується у дату зарахування суми кредиту та плати за користування кредитом на рахунок товариства.

Згідно з підпунктом 3.1.1.1 Договору позичальник зобов`язується повернути товариству кредит та проценти за користування кредитом згідно умов цього Договору (Графіку розрахунків (платежів)), або достроково відповідно до порядку, визначеного цим договором, але в будь-якому випадку не пізніше дати остаточного погашення заборгованості по кредиту, встановленої пунктом 2.5 цього Договору.

Як визначено у підпункті 3.2.1.4 Договору проценти за договором нараховуються та сплачуються в наступному порядку: нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати видачі кредиту (дати списання кредитних коштів з рахунку товариства) по дату завершення строку кредитування (по дату остаточного погашення заборгованості), або, у разі дострокового повернення (погашення) заборгованості, по дату зарахування суми кредиту та плати за користування кредитом на рахунок товариства. Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється щоденно на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування. Протягом дисконтного (пільгового) періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного (пільгового) періоду кредитування. У разі продовження позичальником дисконтного (пільгового) періоду кредитування, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного (пільгового) періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього Договору (визначеної у відповідному Додатковому договорі про пролонгацію); Після закінчення дисконтного (пільгового) періоду кредитування, позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно.

Права та обов`язки сторін викладені у розділі 4 Договору. Так, згідно підпункт 4.2.2.1 Договору Товариство у випадках, передбачених цим Договором, Правилами, Програмою лояльності та/чи Правила акційних умов отримання кредиту та законодавством має право, зокрема, вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, плати за користування кредитом у вигляді нарахованих процентів та пені (у разі застосування), в тому числі в разі: виявлення недостовірної, неповної або помилкової інформації у заявці на отримання кредиту, отримання негативної інформації про позичальника з бюро кредитних історій, або з інших джерел; хоча б одноразового порушення позичальником взятих на себе зобов`язань, у тому числі пов`язаних зі сплатою належних з нього до сплати згідно Графіку розрахунків платежів, тощо.

Також у відповідності до підпункту 4.2.10 Договору для врегулювання простроченої заборгованості товариство має право залучати колекторські компанії без згоди позичальника.

У пункті 9.2 Договору сторони дійшли згоди, що цей Договір укладається в електронній формі та є електронним договором, підписання якого відбувається у відповідності до вимог статті 12 Закону України «Про електронну комерцію»: позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних позичальником, який прийняв пропозицію (оферту) укласти цей Договір, надсилаються товариству та призначені для ідентифікації підписувача цих даних); кредитодавцем за допомогою кваліфікованого електронного підпису уповноваженого працівника кредитодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу.

Додатком № 1 до договору про споживчий кредит/кредитний договір № 31732024 від 26.08.2024 є Графік розрахунків (платежів), який також підписаний ОСОБА_1 26.08.2024 за допомогою підпису шляхом використання одноразового персонального ідентифікатора YmViMzc3, та передбачає дату видачі кредиту, дати платежів, кількість днів у розрахунковому періоді, чисту суму кредиту/суму платежу, суму кредиту за договором/погашення суми кредиту, проценти за користування кредитом, види платежів за кредитом тощо.

Додатком № 2 до договору про споживчий кредит/кредитний договір № 31732024 від 26.08.2024 є Інформаційне повідомлення про надання згоди на взаємодію при врегулюванні простроченої заборгованості, в тому числі перелік третіх осіб, уключаючи близьких осіб позичальника, щодо яких ним надається згода на взаємодією при врегулюванню простроченої заборгованості. Даний додаток підписаний ОСОБА_1 .

При цьому у вказаних документах ОСОБА_1 вказав свій банківський рахунок (платіжну картку) № НОМЕР_1 .

Крім того, 26.08.2024 ОСОБА_1 за допомогою підпису шляхом використання одноразового персонального ідентифікатора YmViMzc3 підписав Паспорт споживчого кредиту ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКОФІН» Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, який містить інформацію та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту тощо.

Також, як свідчать матеріали справи, 26.08.2024 відповідачем, заповнено та підписано шляхом використання одноразового персонального ідентифікатора YmViMzc3 Анкету клієнта фізичної особи, що сформовано за допомогою програмного забезпечення (ІТС ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКО ФІН»), в якій остання зазначила своїх персональні дані, такі як прізвище, ім`я та по батькові, реєстраційної номер облікової картки платника податків, дані свого паспорта, адресу місця проживання та реєстрації, номер мобільного телефону, сімейний стан, соціальний статус й розмір щомісячного доходу тощо, й завантажено фотографію з паспортом громадянина України.

При цьому матеріали справи не містять даних, які б свідчили про заперечення відповідачем фактів підписання договору №31732024 від 26.08.2024 про споживчий кредит/кредитний договір з додатками та Паспорту споживчого кредиту, а також заповнення відповідної Анкети з вказівкою персональних даних.

Вказані обставини свідчать про дотримання письмової форми правочину та укладення кредитного договору, відповідно до якого відповідач отримав кредит зі сплатою відсотків за користування кредитом й комісії у погодженому сторонами розмірі.

Крім мотивів, викладених вище, суд також враховує правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 04 квітня 2018 року по справі № 357/12292/16-ц (провадження№ 61-8596св18), в якій зазначено, що неоспорювання кредитного договору, часткове його виконання відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України свідчить про правомірність цього правочину. Підписання даного договору є прямою та безумовною згодою позичальника щодо прийняття умов цього договору.

Як свідчать наявні матеріали справи, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКО ФІН» свої зобов`язання за договором про споживчий кредит/кредитний договір № 31732024 від 26.08.2024 виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу, ОСОБА_1 , кредит для задоволення особистих потреб у розмірі, встановленому кредитним договором.

Відповідно до підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПРОФІД ГІД» підтвердило, що в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-770 від 18 вересня 2023 року, укладеного з ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКО ФІН», та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПРОФІД ГІД» було здійснено успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача ОСОБА_1 .

Отже, з укладенням кредитного договору у позичальника виник обов`язок повернути ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКО ФІН» суму кредиту та сплатити відсотки за його користування у строки та в розмірах чітко встановлених договором.

За встановленим обставинами, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКО ФІН» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, а саме надало ОСОБА_1 грошові кошти у кредит зі сплатою процентів за користування кредитом, в той час як відповідач взятих на себе зобов`язань за договором не виконала, своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом не надала, проценти за користування кредитом не сплачувала у повному обсязі. У зв`язку з відсутністю здійснення належних платежів на виконання умов укладеного договору у ОСОБА_1 , за договором про споживчий кредит/кредитний договір № 31732024 від 26.08.2024 склала 15 700 гривень 00 копійок, з яких: заборгованість за тілом кредиту 2 500 гривень 00 копійок; заборгованість за відсотками 13 050 гривень 00 копійок, заборгованість за нарахованими процентами згідно договору № 31732024 від 26.08.2024 150 гривень 00 копійок, що підтверджено випискою за кредитом, зробленою ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКО ФІН» та розрахунком заборгованості.

Вказана заборгованість відповідачем не заперечувалась та у встановленому законом порядку не спростовано.

Як свідчать наявні матеріали справи, 12.02.2026 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКО ФІН» (первісний кредитор) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (новий кредитор), укладений договір № 12-02/26 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги у пункті 1.1 якого сторони погоджуються, що за своєю правовою природою даний договір є правочином з передання первісним кредитором шляхом продажу прав вимоги, визначених у даному договорі, нову кредитору (відступлення права вимоги).

Відповідно до пункту 2.1 Договору первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та па умовах, визначених цим Договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках № 1 та № 3 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників за договором позики/договором про споживчий кредит/кредитним договором, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором.

Згідно з пунктом 3.1 Договору, укладанням цього Договору первісний кредитор гарантує, що йому належить право вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі Боржників.

Права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами Акту приймання-передачі Реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток № 4).

Як свідчать наявні матеріали справи, всупереч умовам кредитного договору, відповідач ОСОБА_1 не виконав у повному обсязі свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки попереднього кредитора, а ні на рахунки ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС».

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за договором про споживчий кредит/кредитний договір № 31732024 від 26.08.2024 у розмірі 15 700 гривень 00 копійок.

При цьому відповідачем в ході розгляду справи не надано альтернативних розрахунків заборгованості за кредитними договорами, а тому суд погоджується з розрахунками заборгованості, наданих позивачем.

Вирішуючи даний спір суд виходить з положень Цивільного кодексу України, що регулюють спірні правовідносини.

У частині 1 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Так, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частини 1 та 2 статті 14 Цивільного кодексу України).

За правилом, наведеним у частині 1 статті 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1 3 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважаєтьсятаким,що вчиненийу письмовійформі,якщо волясторін вираженаза допомогоютелетайпного,електронного абоіншого технічногозасобу зв`язку. Правочинвважається таким,що вчиненийу письмовійформі,якщо вінпідписаний йогостороною (сторонами). Правочин,який вчиняєюридична особа,підписується особами,уповноваженими наце їїустановчими документами,довіреністю,законом абоіншими актамицивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

У відповідності до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1?статті 627 Цивільного кодексу України).

За змістом статей?626 та 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).

Приписами частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 Цивільного кодексу України).

Із прийняттям Закону України № 675-VIII від 03 вересня 2015 року «Про електронну комерцію», який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України № 851-ІV від 22 травня 2003 року «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення наведеної норми права, правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Положеннями частин 1 та 3 статті 6 Закону України № 851-ІV від 22 травня 2003 року «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватись електронний підпис. Накладання електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (частина 1 статті 7 Закону України № 851-ІV від 22 травня 2003 року «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Відповідно до частин 3 та 4 статті 11 Закону України № 675-VIII від 03 вересня 2015 року «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 Закону України № 675-VIII від 03 вересня 2015 року «Про електронну комерцію»).

Також Верховний Суд у своїх постановах від 22 вересня 2022 року у справі № 234/7163/20, від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 зазначив, що укладення сторонами договору в електронному вигляді з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором на підставі?Закону України № 675-VIII від 03 вересня 2015 року «Про електронну комерцію» відповідає положенням законодавства України та не має наслідком нікчемність або недійсність такого договору, якщо сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов і позивач не довів, що договір суперечить вимогам закону. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Тобто, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично у вигляді окремого документа.

Як вже зазначалось вище, електронним підписом одноразовим ідентифікатором є комбінацією цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12 січня 2021 року по справі № 524/5556/19.

У даному випадку правовідносини між первісним кредитором ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКО ФІН» та відповідачем виникли на підставі укладеного в електронній формі кредитного договору (договору про споживчий кредит) з використанням визначених сторонами ідентифікаторів особи, яка отримує кошти у позику, що належним чином відповідає вимогам профільного законодавства, зокрема статтям 11 та 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Отже, після підписання кредитного договору (договору позики) у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у позичальника виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання повернути суму отриманого кредиту та сплатити проценти за використання коштів.

Таким чином, під час судового розгляду встановлено, що вимоги договору про споживчий кредит/кредитний договір № 31732024 від 26.08.2024 відповідачем належним чином не виконані, що є порушеннямстаттей 526 530 Цивільного кодексу України.

Позивач зазначає, що всупереч умовам договору про споживчий кредит/кредитний договір № 31732024 від 26.08.2024, ОСОБА_1 не виконав своїх зобов`язань. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунок позивача, ні на рахунки попереднього кредитора.

Даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за вказаним вище договорами у добровільному порядку відповідачем ОСОБА_1 за час розгляду справи в суді також не надано.

Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно достатті 617 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд доходить висновку, що між сторонами по справі виникли кредитні правовідносини, відповідно до яких відповідач отримавши кошти у кредит, своїх зобов`язань з їх повернення і сплати відсотків за користування грошима належним чином не виконав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» суд відповідно до пункту 6 частини 1 статті 264 Цивільного процесуального кодексу України вважає за необхідне стягнути судові витрати з відповідача в сумі 2 662 гривні 40 копійок.

Крім того, згідно з пунктом 1 частини 3статті 133 Цивільного процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Як вбачається з матеріалів справи, 02 липня 2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС (клієнт) та Адвокатським бюро «ЛІГАЛ АССІСТАНС» укладено договір про надання правової допомоги № 02-07/2024, відповідно до підпункту 1.1 якого клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

У пункті 4.1 вищевказаного Договору визначено, що вартість послуг узгоджується сторонами у заяві про надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до цього Договору.

Клієнт зобов`язується оплатити надані адвокатським об`єднанням послуги після надання адвокатським об`єднанням клієнту відповідного рахунку для оплати (пункт 4.2 Договору)

Як свідчать наявні в матеріалах справи докази, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (клієнт) та Адвокатське бюро «ЛІГАЛ АССІСТАНС» підписали заявку на надання юридичної допомоги № 1021 від 11 червня 2025 року та Витяг з Акту №12 про надання юридичної допомоги від 24 червня 2025 року, які визначають вид послуг та їх вартість за одну годину роботи.

Так, відповідно до Витягу з Акту № 12 про надання юридичної допомоги від 24 червня 2025 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та Адвокатське бюро «ЛІГАЛ АССІСТАНС» погодили надання наступних правових послуг адвокатським об`єднанням клієнту у відповідності до заявок на надання юридичної допомоги щодо примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , а саме: надання усної консультації, вартість одиниці виміру 1500 гривень 00 копійок, кількість годин 2, ціна 3000 гривень 00 копійок; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду, вартість одиниці виміру 3 000 гривень 00 копійок, кількість годин 2, ціна 6 000 гривень 00 копійок.

Згідно висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Верховного Суду від 06 грудня 2023 року у справі № 713/1890/21, витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Представник відповідача Чайка С.В. просив зменшити розмір витрат на правову допомогу, оскільки вважає їх завищеними.

Отже, враховуючи наведене, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, який бере участь у справі, частково відповідає обсягу наданих ним послуг і виконаних робіт, визначених детально у відповідному акті прийому-передачі наданих послуг, є частково співмірним із складністю справи, обсягом та часом, витраченим адвокатом на їх виконання, а тому їх необхідно стягнути з відповідача в розмірі 5 000 гривень 00 копійок.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 14 16, 202, 204, 509, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 625, 626, 627, 629, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 та 1082 Цивільного кодексу України, статтями 1 5, 10 13, 17,19, 23, 76,81, 89, 128, 133, 141, частиною 3 статті 211, частинами 1 та 4 статті 223, пунктом 2 частини 1 та частиною 2 статті 258, статтею 259, статтями 263 265, 267, 268, частинами 5 та 11 статті 272, частинами 1 і 2 статті 273, статтями 280 283, частиною 1 статті 352, статтями 354 і 355 Цивільного процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за договором про споживчий кредит/кредитний договір № 31732024 від 26.08.2024 року у розмірі 15 700 (п`ятнадцять тисяч сімсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесять дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» понесені судові витрати на професійну правову допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду через Заставнівський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42640371, адреса місцезнаходження: вулиця Ґедройця Єжи, будинок № 6, офіс 521, місто Київ;

Представник відповідача: адвокат Чайка Сергій Вадимович, місце знаходження: АДРЕСА_1 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №000522 від 30.10.2020, ордер серія СЕ №1135939 від 26.03.2026.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Ярослав СТРІЛЕЦЬ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua