Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №642/290/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

"23" квітня 2026 р.

Справа № 642/290/26

Провадження № 2/642/658/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року Холодногірський районний суд м. Харкова

у складі: головуючого судді - Бородіної О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Брус М.М.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Холодногірського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом шляхом пред`явлення позовної заяви до відповідача Харківської міської ради, в якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з: літ. «А-1» - житлового будинку з прибудовами, житловою площею 30,7 кв.м., загальною площею 70,9 кв.м., літ. Б, В – сараїв, літ. Д льоху, літ. Е – вбиральні, літ. Ж – душу, №4-6 – огорожі.

В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що 24.11.2005 року між Позивачкою – ОСОБА_1 (Покупець) та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (Продавці) було укладено Договір купівлі-продажу житлового будинку, за яким Позивачка стала єдиною власницею житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (сорок сім) та складається з: літ. «А-1» - житлового будинку дер./цегла, житловою площею 30,7 кв.м., літ. Б, В – сараїв дерев`яних, літ. Д льоху цегляного, літ. Е – вбиральні цегляної, літ. Ж – душу цегляного, №4-6 – огорожі металевої.

У зазначеному житловому будинку Позивачка зареєстрована та постійно проживала. Станом на сьогодні у Позивачки виникла необхідність у відчуженні вказаного житлового будинку, проте вона позбавлена такої можливості, оскільки нею втрачено правовстановлюючий документ, а саме: договір купівлі-продажу житлового будинку від 24.11.2005 року.

З метою отримання дублікату договору Позивачка звернулась до Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради, де отримала довідку про наявність або відсутність інформації про зареєстровані права на об`єкт нерухомого майна від 27.10.2025 року №1168463.

У вказаній довідці підтверджено, що право власності на житловий будинок літ. «А-1» з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_1 . Також Позивачку повідомили про те, що для отримання дублікату договору купівлі-продажу житлового будинку від 24.11.2005 року необхідно звернутися до Харківського обласного державного нотаріального архіву. 23.12.2025 року.

Представник Позивачки звернувся до Харківського обласного державного нотаріального архіву із заявою про видачу дублікату договору купівлі-продажу житлового будинку від 24.11.2005 року. Проте листом від 23.12.2025 року №2612/01-15 на №б/н від 23.12.2025 року Харківським обласним державним нотаріальним архівом було повідомлено, що «на підставі наказу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №534/7 від 27 жовтня 2023 року приватна нотаріальна діяльність по Харківському міському нотаріальному округу приватного нотаріуса Чуприни Г.О. була припинена, а нотаріуса в термін до 27 листопада 2023 року зобов`язано передати документи нотаріальних справ (архіву нотаріуса) до Харківського обласного державного нотаріального архіву. В терміни, визначений наказом, приватним нотаріусом Чуприною Г.О. процедура передавання документів до нотаріального архіву не виконана, комісією управління юстиції на підставі наказу №95/7 від 11.04.2024 року проведено вилучення документів з одночасним складанням переліку (опису) вилучених справ.

Архівом перевірено: за обліковими документами фонду «Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Чуприна Галина Олександрівна», в описі вилучених справ тривалого (понад 10 років) зберігання, затвердженому Головою комісії 06 травня 2024 року, документи за 2005 рік відсутні. Згідно з Актом про вилучення документів, складеним 06 травня 2024 року, та Актом приймання-передавання вилучених документів на державне зберігання, складеним 25 грудня 2024 року, справи «Договори відчуження житлових будинків» за 2005 рік комісією Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не вилучались та на державне зберігання до нотаріального архіву не передавалися в зв`язку з відсутністю . Одночасно в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за 2005 рік Архівом перевірено наявність записів про вчинення нотаріальних дій 24 листопада 2005 року від імені ОСОБА_1 .

Повідомили, що за результатами пошуку виявлено: 24 листопада 2005 року за №№5192,5193 в реєстрі виконано запис про вчинення нотаріальної дії «Посвідчено договір купівлі-продажу житлового будинку, копію» з використанням бланку ВСК № 115540. Нотаріальну дію вчинено для ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , 1960 р.н., яка надала для встановлення особи паспорт НОМЕР_1 виданий Ленінським РВХМУ УМВС України в Харківській області 11.08.1998p .».

Зважаючи на те, Позивачка скористалася усіма можливими досудовими способами для отримання у відповідних органах дублікат правовстановлюючого документа, проте це не дало жодних результатів, виникла необхідність звернутися до суду на захист свого цивільного права.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 23.01.2026 року провадження по справі відкрито в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засіданні.

Представник відповідача відзиву на позов не надав, подали письмові пояснення.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи були повідомлені своєчасно і належним чином. У письмових поясненнях заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не доведено порушення, невизнання та/або оспорення його прав власника спірного нерухомого майна Харківською міською радою, як і не доведено того, що відсутність правовстановлюючих документів перешкоджає у реалізації останнім права на володіння, користування та/або розпорядження спірним об`єктом нерухомого майна.

Щодо доводів викладених у письмових поясненнях представника відповідача, представник позивача надав пояснення, що позов про визнання права власності подається не лише у разі, коди це право оспорюється або не визнається іншою особою, а й уразі, коди це право не підтверджується відповідними документами у зв`язку із їх втратою, що прямо передбачено у ст.. 392 ЦК України.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до копії договору купівлі-продажу від 24.11.2005 року укладеного між ОСОБА_1 (Покупець) та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (Продавці), Позивачка стала єдиною власницею житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (сорок сім) який складається з: літ. «А-1» - житлового будинку дер./цегла, житловою площею 30,7 кв.м., літ. Б, В – сараїв дерев`яних, літ. Д льоху цегляного, літ. Е – вбиральні цегляної, літ. Ж – душу цегляного, №4-6 – огорожі металевої. Вищевказаний житловий будинок з надвірними будівлями розташований на земельній ділянці площею 582 кв.м. на підстав рішення виконкому ленінської ради м. Харкова від 17.05.1955 р. № 7/15.

Відповідно до Довідки про наявність або відсутність інформації про зареєстровані права на об`єкт нерухомого майна від 27.10.2025 року №1168463 КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» ХМР, право власності на житловий будинок літ. «А-1» з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого 24.11.2005 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чуприною Г.О.

На звернення представника позивача до Харківського обласного державного нотаріального архіву із заявою про видачу дублікату договору купівлі-продажу житлового будинку від 24.11.2005 року, надано лист від 23.12.2025 року №2612/01-15 у якому Харківським обласним державним нотаріальним архівом вказано, що на підставі наказу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №534/7 від 27 жовтня 2023 року приватна нотаріальна діяльність по Харківському міському нотаріальному округу приватного нотаріуса Чуприни Г.О. була припинена, а нотаріуса в термін до 27 листопада 2023 року зобов`язано передати документи нотаріальних справ (архіву нотаріуса) до Харківського обласного державного нотаріального архіву.

В терміни, визначений наказом, приватним нотаріусом Чуприною Г.О. процедура передавання документів до нотаріального архіву не виконана, комісією управління юстиції на підставі наказу №95/7 від 11.04.2024 року проведено вилучення документів з одночасним складанням переліку (опису) вилучених справ. Архівом перевірено: за обліковими документами фонду «Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Чуприна Галина Олександрівна», в описі вилучених справ тривалого (понад 10 років) зберігання, затвердженому Головою комісії 06 травня 2024 року, документи за 2005 рік відсутні. Згідно з Актом про вилучення документів, складеним 06 травня 2024 року, та Актом приймання-передавання вилучених документів на державне зберігання, складеним 25 грудня 2024 року, справи «Договори відчуження житлових будинків» за 2005 рік комісією Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не вилучались та на державне зберігання до нотаріального архіву не передавалися в зв`язку з відсутністю .

Одночасно в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за 2005 рік Архівом перевірено наявність записів про вчинення нотаріальних дій 24 листопада 2005 року від імені ОСОБА_4 .

Повідомили, що за результатами пошуку виявлено: 24 листопада 2005 року за №№ 5192, 5193 в реєстрі виконано запис про вчинення нотаріальної дії «Посвідчено договір купівлі-продажу житлового будинку, копію» з використанням бланку ВСК № НОМЕР_2 . Нотаріальну дію вчинено для ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , 1960 р.н., яка надала для встановлення особи паспорт НОМЕР_1 виданий Ленінським РВХМУ УМВС України в Харківській області 11.08.1998p .»

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що міститься у відповіді № 2371416 від 23.02.2026 житловий будинок з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1 . на праві приватної власності (розмір частки 1) належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу р. номер 5192, зареєстроване 24.11.2005 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чуприною Г.О.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року, право власності це право особи на майно, яке він здійснює відповідно до закону, по своїй волі і незалежно від волі інших осіб. Зміст права власності складаються із володіння, користування і розпорядження. Володіння майном має на увазі юридично закріплену можливість фактично володіти майном, впливати на нього у будь-який момент, здійснювати відносно такого майна свою волю. Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, отримуватиз цього користь, вигоду. Розпорядження майном це можливість власника встановлювати, змінювати, припиняти юридичне існування майна.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Частиною 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Органи місцевого самоврядування, які одночасно здійснюють владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, у земельних правовідносинах виступають як представницькі органи суб`єкта власності - народу України, територіальної громади власників землі щодо права розпорядження, притаманного власнику. Маріупольська міська рада, відповідно до ст. і Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є представницьким органом місцевого самоврядування.

Статтею 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» гарантується судовий захист прав місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 143 Конституції України, органи місцевого самоврядування вирішують питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції.

Відповідно до статті 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Частиною і статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених Конституцією України та законами України до їх компетенції, є суб`єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу. Як суб`єкт владних повноважень орган місцевого самоврядування Харківська міська рада вирішує в межах закону зазначені питання.

Згідно з вимогами ч. 1, 2, 6 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, а держава не втручається у здійснення власником права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

На підставі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З правової позиції викладеної в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 24 червня 2015 року № 6-318цс15 (№ в ЄДРСР 45910640) слідує, що «за правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.

Пункт 1 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Подібний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 925/1121/17, від 17.04.2019 у справі № 916/675/15.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Отже, враховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України.

Оскільки позивач правомірно набула право власності на нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу, що підтверджується дослідженими судом доказами, але у зв`язку з втратою оригіналу договору купівлі - продажу житлового будинку з надвірними будівлями, іншим шляхом не має можливості підтвердити своє право власності на зазначений житловий будинок, та позбавлена можливості вільно розпоряджатись своїм майном, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного вище, керуючись ст..ст. 4, 12, 13, 81, 89, 141, 193, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з: літ. «А-1» - житлового будинку з прибудовами, житловою площею 30,7 кв.м., загальною площею 70,9 кв.м., літ. Б, В – сараїв, літ. Д - льоху, літ. Е – вбиральні, літ. Ж – душу, №4-6 – огорожі.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 23.04.2026 року

Суддя О.В. Бородіна