Вирок від 22 квітня 2026 р. у справі №953/2029/26 — Київський районний суд м. Харкова

Суд: Київський районний суд м. Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 22 квітня 2026 р.

Справа: №953/2029/26

Суддя: Власова Ю. Ю.

Справа № 953/2029/26

Провадження № 1-кп/953/622/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2026 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у м. Харкові об`єднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221130000026 від 07.01.2026 та за № 12026221130000083 від 18.01.2026, за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, із середньою освітою, розлученого, офіційно не працевлаштованого, не маючого офіційного місця реєстрації, до затримання фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

1) 06.08.1997 Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 141 КК України (в ред. 1960 року) до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років, та додаткового покарання за ст. 14 КК України у виді лікування від наркоманії;

2) 27.05.2005 Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років;

3) 18.03.2014 Октябрським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 3 (три) місяці;

4) 22.04.2014 Октябрським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців;

5) 23.04.2014 Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців;

6) 11.03.2020 Харківським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців;

7) 03.06.2020 Дергачівським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 7 (сім) місяців, звільнений 23.05.2025 за відбуттям строку покарання,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор – ОСОБА_3 ,

обвинувачений – ОСОБА_2 ,

секретар судового засідання – ОСОБА_4 ,

у с т а н о в и в:

1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

1.1. 06.01.2026, приблизно о 23:30, більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_2 підійшов до приватного будинку за адресою: м. Харків, вул. Стара Озерянка, 36, де, маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, та реалізовуючи його, переліз через паркан, тим самим незаконно проник на огороджену територію приватного домоволодіння.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_2 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, та неодноразово продовженого та діючого по цей час, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілій ОСОБА_5 і бажаючи їх настання, розуміючи протиправність своїх злочинних дій, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є непомітними для оточуючих, викрав з подвір`я наступне належне потерпілій майно, а саме: інверторний генератор жовтого кольору зі вставками чорного кольору марки Sigma 2.5 кВт, артикул 5710631, серія 3400003, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 262 від 13.01.2026 становить 10 833,33 грн; сумку дорожню білого кольору (матеріальної цінності для потерпілої не становить); бензинову пилку марки Partner, модель Р351 Chrome, вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 262 від 13.01.2026 становить 3 566,33 грн; балон з монтажною піною Fox fix f 25, ємністю 500 мл, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 262 від 13.01.2026 становить 133 грн; сковороду А-плюс 27 см, вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 262 від 13.01.2026 становить 300 грн; углову шліфувальну машинку Eurotec ET 59477 700 Вт 230 ВТ - електричну болгарку, вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 262 від 13.01.2026 становить 1 316,33 грн; світлодіодний світильник марки «Lebron L-FDL-S-1041, 1OW, 4100K», вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 262 від 13.01.2026 становить 133,67 грн.

Після чого, ОСОБА_2 покинув місце скоєння злочину, обернувши викрадене майно на власну користь та розпорядившись ним у подальшому на власний розсуд, тим самим спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 16 282,66 гривень.

Таким чином, органом обвинувачення ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, поєднаній із проникненням у сховище, в умовах воєнного стану.

1.2. 17.01.2026, приблизно о 08:30, більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_2 перебуваючи за адресою: м. Харків, вул. Соборності України, 253, підійшов до автомобіля «Renault Premium 450 DXI», державний номерний знак НОМЕР_1 , який був припаркований вздовж проїжджої частини напроти житлового багатоповерхового будинку, де діючи в умовах воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, та неодноразово продовженого та діючого по цей час, умисно, повторно, маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілому ОСОБА_6 і бажаючи їх настання, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є непомітними для оточуючих, шляхом зламу кріплення відчинив металевий ящик для зберігання акумуляторів автомобіля, звідки таємно викрав дві акумуляторні батареї ТМ «INTER Premium 225 Ah 1500 A» з напругою розімкнутого ланцюга 12,7 В, загальна вартість яких згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 751 від 02.02.2026 становить 15 000,54 грн.

Після чого, ОСОБА_2 покинув місце скоєння злочину, обернувши викрадене майно на власну користь та розпорядившись ним у подальшому на власний розсуд, шляхом продажу до пункту прийому металобрухту, тим самим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 15 000,54 грн.

Таким чином, органом обвинувачення ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, поєднаній із проникненням у сховище, в умовах воєнного стану.

2. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.

2.1. Позиції сторони обвинувачення та захисту.

2.1.1. Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначила, що під час судового розгляду достеменно встановлено, що інкриміновані протиправні діяння вчинені обвинуваченим, тому просив суд визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

2.1.2. На підставі ст. 325 КПК України, за погодженням із учасниками судового провадження судовий розгляд проведений за відсутності потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

2.1.3. У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень визнав у повному обсязі та, не оспорюючи фактичних обставин, місця, часу та способу їх вчинення, про які зазначено в обвинувальних актах з приводу пред`явлених обвинувачень, вину визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та просив суворо не карати.

2.2. Підстави, за яких суд не досліджує докази сторони обвинувачення та захисту, а також вважає доведеною винуватість поза розумним сумнівом.

2.2.1. Враховуючи те, що обвинувачений визнав винуватість у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень за обставин, викладених в обвинувальних актах, беручи до уваги, що обвинувачений не оспорював фактичні обставини справи, правильно розуміє зміст цих обставин, сумніви щодо добровільності та істинності його позиції відсутні, вислухавши думки сторін кримінального провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та розглянув кримінальне провадження у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Це узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

2.2.2. Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, вважає доведеною у повному обсязі винуватість ОСОБА_2 поза розумним сумнівом, та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, поєднану із проникненням у сховище, в умовах воєнного стану.

3. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

3.1. Пом`якшуючі обставини - це встановлені судом різні відомості, що свідчать про менший ступінь небезпечності особи винного та вчиненого ним кримінального правопорушення й дають підстави для застосування до нього менш суворого покарання.

Відповідно до ст. 66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання належать як зазначені, так і не зазначені в законі, але встановлені судом за конкретною справою об`єктивні та суб`єктивні чинники, що не є ознаками конкретного складу кримінального правопорушення і не впливають на його кваліфікацію, проте свідчать про занижений ступінь суспільної небезпеки вчиненого діяння і (або) особи винного і тим самим надають суду право для пом`якшення покарання.

3.1.1. Щире каяття це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти кримінальних правопорушень, і це об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю кримінального правопорушення або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.

За правовим висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 23.01.2024 у справі № 283/2169/19 (провадження № 51-5093км23) розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення кримінального правопорушення, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому кримінальному правопорушенні, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані кримінальним правопорушенням збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні кримінального правопорушення повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.

Про щирість каяття особи свідчить і поведінка засудженого після вчинення кримінального проступку. Якщо особа сприяє розкриттю вчиненого нею кримінального правопорушення (викриває співучасників, видає знаряддя та засоби вчинення кримінального правопорушення, видає або допомагає у розшуку майна здобутого злочинним шляхом, надає інші докази тощо), добровільно відшкодовує завдані збитки або усуває завдану шкоду, такі дії об`єктивно підтверджують щире каяття особи.

Крім того, системний аналіз кримінального закону свідчить про те, що щире каяття особи можливе на будь-якій стадії кримінального процесу, як до внесення відомостей до ЄРДР (наприклад, при з`явленні із зізнанням), так і після їх внесення, на досудовому розслідуванні або під час розгляду справи у суді. Для визнання щирого каяття обставиною, яка пом`якшує покарання, не має значення, на якій стадії воно відбулося, головне встановити фактори, які б свідчили про справжність, щирість каяття.

3.1.2. Тож, при встановленні обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_2 , суд враховує, що у судовому засіданні останній свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю, у вчиненому кається, засудив свою протиправну поведінку.

З огляду на обставини кримінального провадження та поведінку обвинуваченого ОСОБА_2 на стадії досудового розслідування, а також під час судового розгляду, суд визнає обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно п. 1) ч. 1 ст. 66 КК України, - щире каяття.

3.2. При цьому, судом не встановлено обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_7 , відповідно до ст. 67 КК України.

4. Мотиви призначення покарання.

4.1. Суд, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення.

За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину. Індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром якої є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

4.2. Отже, обираючи вид та строк покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України класифікуються як тяжкі злочини, їх вид, суспільну небезпечність та наслідки. Також, суд бере до уваги відомості про особу обвинуваченого, який має середню освіту, розлучений, офіційно не працевлаштований, не має зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше судимий.

4.3. У судовому засіданні при дослідженні особистості обвинуваченого, відповідно до положень ст. 50 КК України, підстав для призначення покарання в порядку, передбаченому статтею 69 КК України, не встановлено.

4.4. З урахуванням викладених вище обставин у кримінальному провадженні, характеру та ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, його наслідків, особи обвинуваченого, наявність обставини, що пом`якшує та відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_2 покарання за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

4.5. Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням статей 65-68 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.

5. Підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду.

Цивільні позови у кримінальному провадженні не заявлені.

6. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

6.1. Речові докази.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

6.2. Процесуальні витрати.

Процесуальні витрати, понесені на залучення експерта при проведенні: судової товарознавчої експертизи № 262 від 13.01.2026 у розмірі 3 392,64 грн.; судової дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/121-26/1336-Д від 20.01.2026 у розмірі 5 348,40 грн; судової трасологічної експертизи № СЕ-19/121-26/1304-ТР від 19.01.2026 у розмірі 5 348,40 грн; судової товарознавчої експертизи № 751 від 02.02.2026 у розмірі 6 361,20 грн.; судової дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/121-26/3566-Д від 10.02.2026 у розмірі 3 565,60 грн; судової дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/121-26/6649-ТР від 13.03.2026 у розмірі 4 457,00 грн, - відповідно до положень ч. 2 ст. 124 КПК України, слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

6.3. Заходи забезпечення кримінального провадження.

6.3.1. Арешт майна.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 23.01.2026, - підлягає скасуванню.

6.3.2. Запобіжний захід.

У межах кримінального провадження № 12026221130000083 від 18.01.2026 запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 не застосовувався.

У межах кримінального провадження № 12026221130000026 від 07.01.2026 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 02.02.2026 відносно обвинуваченого ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по 26.03.2026 (включно), із визначенням розміру застави у сумі 266 240,00 грн та покладенням обов`язків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 11.03.2026 обвинуваченому ОСОБА_2 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по 09.05.2026 (включно), із визначенням розміру застави у сумі 266 240,00 грн та покладенням обов`язків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ураховуючи те, що під час судового розгляду кримінального провадження клопотань про зміну запобіжного заходу від сторін кримінального провадження на розгляд суду не надходило, застосований відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 7, 100, 124, 349, 368-370, 373, 374, 376, 394, 395 КПК України, суд -

у х в а л и в:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Зарахувати в якості відбутого покарання за цим вироком, відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КПК України, строк попереднього ув`язнення ОСОБА_2 з 02.02.2026 і до набрання цим вироком законної сили, виходячи з того, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, із визначенням розміру застави у сумі 266 240,00 грн, до набрання вироком законної сили, - залишити без змін.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 23.01.2026 на майно, вилучене в ході огляду місця події 07.01.2026 прилеглої території за адресою: м. Харків, вул. Стара Озерянка 36, а саме: велосипед з рамою чорного кольору, розмір коліс 27.5 дюймів, на колесах мається напис білого кольору «Alltera»; вилученого в ході огляду місця події 07.01.2026 прилеглої території за адресою: м. Харків, вул. Михайла Корнакова 18, а саме: сумку дорожню білого кольору, бензинову пилку марки Partner, модель Р351 Chrome, балон з монтажною піною Fox fix f 25, ємністю 500 мл, сковороду А-плюс 27 см, углову шліфувальну машинку Eurotec ET 59477 700 Вт 230 ВТ - електричну болгарку, світлодіодний світильник марки «Lebron»; вилученого в ході огляду 07.01.2026 за адресою: м. Харків, вул. Рибальська 11, а саме: інверторний генератор жовтого кольору зі вставками чорного кольору марки Sigma 2.5 кВт, артикул 5710631, серія 3400003, черевики чоловічі зимові зеленого кольору розмір 43.

Речові докази: сумку дорожню білого кольору, бензинову пилку марки Partner, модель Р351 Chrome, балон з монтажною піною Fox fix f 25, ємністю 500 мл, сковороду А-плюс 27 см, углову шліфувальну машинку Eurotec ET 59477 700 Вт 230 ВТ - електричну болгарку, світлодіодний світильник марки «Lebron», інверторний генератор жовтого кольору зі вставками чорного кольору марки Sigma 2.5 кВт, артикул 5710631, серія 3400003, - після набрання вироком законної сили вважати повернутими власнику майна ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Речові докази: велосипед з рамою чорного кольору, розмір коліс 27.5 дюймів, на колесах мається напис білого кольору «Alltera», черевики чоловічі зимові зеленого кольору розмір 43, передані на відповідальне зберігання до камеру схову речових доказів Харківського РУП № 1 ГУ НП в Харківській області згідно квитанцій про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження № 12026221130000026 від 07.01.2026, - після набрання вироком законної сили повернути власнику майна ОСОБА_2 .

Речові докази: диск CD-R 16X TM 700 MB 52 та диск CD-R 16X TM 700 MB 52, - після набрання вироком законної сили зберігати у матеріалах кримінального провадження протягом усього строку його зберігання.

Процесуальні витрати, понесені на залучення експерта при проведенні: судової товарознавчої експертизи № 262 від 13.01.2026 у розмірі 3 392,64 грн.; судової дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/121-26/1336-Д від 20.01.2026 у розмірі 5 348,40 грн; судової трасологічної експертизи № СЕ-19/121-26/1304-ТР від 19.01.2026 у розмірі 5 348,40 грн; судової товарознавчої експертизи № 751 від 02.02.2026 у розмірі 6 361,20 грн.; судової дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/121-26/3566-Д від 10.02.2026 у розмірі 3 565,60 грн; судової дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/121-26/6649-ТР від 13.03.2026 у розмірі 4 457,00 грн, - стягнути з ОСОБА_2 на користь держави.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд міста Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя - ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua