Рішення від 21 квітня 2026 р. у справі №201/461/26 — Соборний районний суд міста Дніпра

Справа № 201/461/26

Провадження № 2-а /201/25/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року м. Дніпро

Суддя Соборного районного суду міста Дніпра Федоріщев С.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача.

15 січня 2026 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Скачкова Р.В., звернулася до суду з адміністративним позовом до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, та, з урахуванням уточнень від 17 лютого 2026 року, просила визнати протиправною та скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення серія 1ДІ №710572 від 13.01.2026 року винесену інспектором з паркування Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 680 грн., закрити провадження у справі в зв`язку з відсутності у діях Позивача складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування позову послалася на те, що 06.01.2026 року, позивачка, керуючи транспортним засобом марки TOYOTA RAV 4, державний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по вулиці Шевченко, у напрямку проспекту Науки, рухаючись в гору. З невідомих причин транспортний засіб відключився від системи електрозабезпечення та раптом аварійно зупинився. Аварійна зупинка сталася за адресою: м. Дніпро, вул. Шевченка, район будинку №21. Позивачка при зупинці свого транспортного засобу прийняв в право до бордюрного каменю (приблизно 1 метр від переднього правого та заднього правого колеса транспортного засобу тобто паралельно) та вжила заходів, щодо забезпечення проїзду транспортних засобів у двох напрямках по вул. Шевченка. Позивачкою було вжито заходи, щодо спроб завести транспортний засіб але в зв`язку з аварійним станом транспортного засобу він зовсім не реагував на включення. Після виникнення аварійної зупинки та невдалих спроб завести транспортний засіб Позивачка вжила додаткових заходів, щодо евакуації аварійно зупиненого автомобіля з проїзної частини вул.Шевченка, район будинку №21. Позивачка з свого номеру телефона 0683150008 зателефонувала на номер 0678863830 Володимир, який надає послуги евакуатора, Володимир прийняв заказ, щодо евакуації транспортного засобу Позивачки з вулиці Шевченко на СТО по вулиці Запорізьке Шосе, 51, але Володимир пояснив що требо зачекати близько години. Позивачка знаходилась біля свого автомобіля біля години але відлучилась до найближчого кафе в туалет. Володимир на автомобілі евакуації д.н. НОМЕР_2 прибувши на вулицю Шевченко, 21 зателефонував Позивачці, та разом на місце не знайшли транспортного засобу Позивачки на місці аварійної зупинки. Володимир запропонував зателефонувати на лінію «102», під час спілкування з робітниками поліції отримали інформацію, що транспортний засіб Позивачки евакуйовано на майданчик за адресою: вул.Осіння,6, м. Дніпро, робітниками Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради.

Позивачка на автомобілі евакуації д.н. НОМЕР_2 направилася на вказану адресу. Для того щоб повернути транспортний засіб Позивачки та відвезти його на СТО, вона сплатила три платежа: за евакуацію повна маса 2225 АЕ1701 ТА; за збереження транспортного засобу спец майданчику; штраф за паркування постанови серія ІДО №1592485 від 06.01.2026, що підтверджено платіжними інструкціями. Після сплати вищенаведених платежів Позивачці дозволили евакуювати її транспортний засіб на СТО по вулиці Запорізьке Шосе, 51, та надали доступ для завантаження, що підтверджено платіжною інструкцією 1.478891979.1 від 06.01.2026 року. Під час обстеження транспортного засобу на СТО по вулиці Запорізьке Шосе, 51, було виявлено аварійну поломку в системі електропостачання транспортного засобу Позивача, та відремонтовано, що підтверджено актом №БМ 54575 наданих послуг від 07.01.2026 року та фіскальним чеком про сплату на суму 790,00 грн.

Позивачка вважає, що вона не порушувала ПДР під час аварійної зупинки транспортного засобу та в подальшому під час його евакуації, однак 06.01.2026 року інспектором з паркування інспекції з питань контролю за паркуванням, в режимі фото/відео зйомки нібито зафіксовано порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортного засобу марки ТОYОТА RAV 4, державний номер НОМЕР_1 за адресою: м. Дніпро, вул. Шевченка, район будинку №21.

Стислий виклад позиції відповідача.

10 березня 2026 року представник відповідача Чвалюк Надія Валентинівна подала до суду відзив на позов, у якому проти задоволення позовних вимог заперечувала, послалася на те, що 06.01.2026 року о 13:38 год. інспектором з паркування було виявлено адміністративне правопорушення, яке передбачено частиною 3 статті 122 КУпАП, а саме: зупинка транспортного засобу Toyota Rav-4 Hybrid, номерний знак НОМЕР_1 (далі - транспортний засіб позивача), за адресою: м. Дніпро, вул. м. Дніпро, вул. Шевченка, 21, чим порушено вимоги п.п. «и» п. 15.9 розділу 15 Правил дорожнього руху, в частині заборони зупинки транспортному засобу безпосередньо в місці виїзду з прилеглих територій

У відповідності до положень статті 142 КУпАП, інспектором з паркування було здійснено фотофіксацію обставин порушення правил стоянки в режимі фотозйомки, шляхом створення зображень транспортного засобу в момент вчинення правопорушення, на яких було зафіксовано:

1) дату порушення 06.01.2026 p.;

2) місце розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомого об`єкта: м. Дніпро, вул. Шевченка, 21;

3) географічні координати: 48.4571796, 35.0555709;

4) час вчинення порушення: 13:38 (13 год. 38 хв.).

Враховуючи, що було проведено фотофіксацію обставин порушення в режимі фотозйомки та через відсутність технічних можливостей встановити особу, зазначену у частині першій статті 142 КУпАП на місці вчинення правопорушення (яка є суб`єктом правопорушення), інспектором з паркування, у повній відповідності до вимог ст. 279-1 КУпАП. було розміщено повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності до постанови серії ІД № 01592485 на лобовому склі транспортного засобу Toyota, номерний знак НОМЕР_1 .

У зв`язку з вчиненням позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 122 КУпАП, а саме розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху, інспектором з паркування здійснено тимчасове затримання транспортного засобу Toyota Rav-4 Hybrid, номерний знак НОМЕР_1 шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик, за адресою м. Дніпро, вул. Осіння, 6.

Після встановлення відповідальної особи, інспектором з паркування було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ІДІ 710572 від 13.01.2026 року згідно з ч. 5 ст. 279-1, ст.ст. 283, 284 КУпАП - без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Вказана постанова не була надіслана відповідальній особі рекомендованим листом у відповідності до ч.7 ст. 279-1 КУпАП, оскільки штраф був сплачений в розмірі 50% у день скоєння адміністративного правопорушення.

Щодо тверджень представника позивачки про аварійну зупинку транспортного засобу, представник відповідача зазначила, що водій, який залишає транспортний засіб у зв`язку з його несправністю, зобов`язаний вжити заходів для інформування інших учасників дорожнього руху та недопущення створення перешкод для руху, зокрема встановити знак аварійної зупинки або іншим чином позначити вимушений характер зупинки (наприклад, залишити відповідне повідомлення на транспортному засобі). Однак жодних таких дій позивачем здійснено не було.

З наведених підстав, представник відповідача вважає, що дії інспектора з паркування вчинені згідно з вимогами чинного законодавства, а постанова про накладення адміністративного стягнення серії ІДІ 710572 від 13.01.2026 року та акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу №0008 є правомірними.

Рух справи.

15 січня 2026 року згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями указану позовну заяву передано для розгляду судді Федоріщеву С.С.

19 січня 2026 року суддя на підставі ч.6 ст.171 КАС України отримав відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру щодо місця реєстрації позивачки.

19 січня 2026 року ухвалою судді від було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

20 січня 1016 року представник позивачки адвокат Скачков Р.В. подав до суду уточнену позовну заяву, у якій також просив визнати протиправним та скасувати ще й повідомлення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ІДО №1592485 від 06 січня 2026 року, однак у подальшому, 17 лютого 2026 року, він ще раз уточнив позовні вимоги, та від цієї вимоги відмовився.

23 січня 2026 року до суду надійшла заява представника позивачки адвоката Скачкова Р.В., у якій він просив розглянути справу за правилами загального позовного провадження. Ухвалою судді від 27 січня 2026 року в задоволенні цієї заяви відмовлено.

10 березня 2026 року представник відповідача Чвалюк Надія Валентинівна подала до суду відзив на позов, у якому проти задоволення позовних вимог заперечувала з наведених вище підстав.

25 березня 2026 року представник позивачки подав до суду відповідь на відзив, у якому з доводами представника відповідача не погодився, та зазначив, що у даній ситуації позивачка залишила транспортний засіб таким чином, що він не створював загрозу безпеці руху та не перешкоджав дорожньому руху по вул. Шевченка в обох напрямках, тому позначення транспортного засобу позивачки знаками аварійної зупинки або залишення відповідного повідомлення не було обов`язковим для безпеки дорожнього руху взагалі. З фото матеріалів, які є в матеріалах справи, вбачається що саме ворота, які забезпечують виїзд з прилеглої території на проїзну частину закриті та не використаються, що підтверджує сніговий покрив на тротуарі та на прилеглій території до будівлі №21 та безпосередньо біля самих воріт, немає слідів виїзду транспорту. Відстань від воріт до транспортного засобу Позивача складає не менші 14 метрів, що видно на фото та на картографічному матеріалі 1:500. На фото чітко видно що місто виїзду на проїзну частину частково має огорожу, відповідно до крайнього стовпчику огорожі видно що транспортний засіб Позивача на 1,5 метра перекрив виїзд з ліва, але сам виїзд є спільним з виїздом з сусіднього двору буд. №17 та ширина виїзду складає біля 12,0 метрів, що забезпечує мінімальну ширину 4,5 метрів, для виїзду транспорту, тобто транспортний засіб Позивача не створював загрозу безпеці руху та не перешкоджав дорожньому руху, що додатково підтверджує картографічний матеріал 1:500. Відповідно до вищенаведеного в діях Позивача немає складу правопорушення щодо блокування виїзду.

27 березня 2026 року представник відповідача Чвалюк Надія Валентинівна подала до суду заперечення на відповідь на відзив, у яких просила його не враховувати, оскільки він поданий із пропущенням встановленого строку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що 06.01.2026 року о 13:38 год. інспектором з паркування було виявлено адміністративне правопорушення, яке передбачено частиною 3 статті 122 КУпАП, а саме: зупинка транспортного засобу Toyota Rav-4 Hybrid, номерний знак НОМЕР_1 за адресою: м. Дніпро, вул. м. Дніпро, вул. Шевченка, 21, чим порушено вимоги п.п. «и» п. 15.9 розділу 15 Правил дорожнього руху, в частині заборони зупинки транспортному засобу безпосередньо в місці виїзду з прилеглих територій

У відповідності до положень статті 142 КУпАП, інспектором з паркування було здійснено фотофіксацію обставин порушення правил стоянки в режимі фотозйомки, шляхом створення зображень транспортного засобу в момент вчинення правопорушення, на яких було зафіксовано:

1) дату порушення 06.01.2026 p.;

2) місце розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомого об`єкта: м. Дніпро, вул. Шевченка, 21;

3) географічні координати: 48.4571796, 35.0555709;

4) час вчинення порушення: 13:38 (13 год. 38 хв.).

У зв`язку з вчиненням позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 122 КУпАП, а саме розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху, інспектором з паркування здійснено тимчасове затримання транспортного засобу Toyota Rav-4 Hybrid, номерний знак НОМЕР_3 шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик, за адресою м. Дніпро, вул. Осіння, 6.

Після встановлення відповідальної особи, інспектором з паркування було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ІДІ 710572 від 13.01.2026 року згідно з ч. 5 ст. 279-1, ст.ст. 283, 284 КУпАП - без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Вказана постанова не була надіслана відповідальній особі рекомендованим листом у відповідності до ч.7 ст. 279-1 КУпАП, оскільки штраф був сплачений в розмірі 50% у день скоєння адміністративного правопорушення.

Позивачка стверджує, що вона була змушена здійснити аварійну зупинку автомобіля через те, що він раптово вийшов з ладу, та в момент його евакуації представниками відповідача не була біля цього автомобіля, тому що відлучилася в туалет. В подальшому на автомобілі евакуації д.н. НОМЕР_2 вона направилася на адресу, куди було евакуйовано її автомобіль. Для того щоб повернути транспортний засіб Позивачки та відвезти його на СТО, вона сплатила три платежі: за евакуацію повна маса 2225 АЕ1701 ТА; за збереження транспортного засобу спец майданчику; штраф за паркування постанови серія ІДО №1592485 від 06.01.2026, що підтверджено платіжними інструкціями.

Після сплати вищенаведених платежів Позивачці дозволили евакуювати її транспортний засіб на СТО по вулиці Запорізьке Шосе, 51, та надали доступ для завантаження, що підтверджено платіжною інструкцією 1.478891979.1 від 06.01.2026 року.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, мотиви їх застосування та висновки суду.

Частиною 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (зі змінами, далі - Правила).

Пункт 15.1. Правил передбачає: зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватися у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.

За відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка чи стоянка там неможливі, вони дозволяються біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху).

Абзац 74 п.1.10 Правил визначає, що проїзна частина - елемент дороги, призначений для руху нерейкових транспортних засобів.

Згідно з п.п. «и» п.15.9 Правил зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду, тощо.

Пунктом 1.10 Правил визначено, що прилегла територія - територія, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в`їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики тощо або виїзду з них.

Згідно з п.15.14 Правил, у разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити - діяти згідно з вимогами пунктів 9.9-9.11 цих Правил.

Відповідно до вимог ст. 265-4 КУпАП, тимчасове затримання транспортного засобу інспектором з паркування здійснюється шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора і дозволяється виключно у випадках, встановлених цією статтею. При тимчасовому затриманні транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України. У разі фіксації обставин тимчасового затримання транспортного засобу в режимі фотозйомки (відеозапису) таке затримання відбувається без присутності понятих.

Тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку здійснюється у разі вчинення порушення, передбаченого частинами третьою та шостою статті 122 (порушення правил зупинки, стоянки в межах відповідного населеного пункту), частиною першою статті 152-1 цього Кодексу, у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті, а так само у разі вчинення порушень, передбачених частинами другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу.

Для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб:

3) ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду;

Частиною 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАІІ) встановлено, що ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно- рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Приміткою до вказаної статті визначено, що суб`єктом правопорушення в цій статгі є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису). - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб`єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).

Відповідно до ч. 1 ст. 142 КУпАП, адміністративну відповідальність за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Частиною 2 статті 277 КУпАП передбачено, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), зафіксовані в режимі фотозйомки, розглядаються уповноваженою особою невідкладно після виявлення правопорушення та отримання відомостей про суб`єкта цього правопорушення.

Статтею 279-1 КУпАП встановлено, що постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 КУпАП, адміністративну відповідальність за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

У примітці до ст. 142 КУпАП зазначено, що режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов`язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу.

В даному випадку фотознімки транспортного засобу позивача, які були зроблені інспектором з паркування, повністю відповідають вимогам примітки до ст. 142 КУпАП. Зокрема, вказано географічні координати 48.4571796, 35.0555709, які підтверджують знаходження транспортного засобу позивача у місці де заборонено зупинку за адресою м. Дніпро, вулиця Шевченка, 21. На фотознімках відображено дату: 06.01.2026 p., та час вчинення порушення: о 13:38 год.

Окрім того, позивачка не заперечує, а навпаки підтверджує своїми поясненнями, що транспортний засіб Toyota Rav-4 Hybrid, номерний знак НОМЕР_1 був припаркований по вул. Шевченка, 21 у м. Дніпро.

Зазначена фотофіксація, у відповідності до вимог ст. 283 КУпАП, розміщена на веб-сайті ipkp.dniprorada.gov.ua, та є належним та допустимим доказом, який підтверджує факт вчинення адміністративного правопорушення позивачем.

З матеріалів фотофіксації чітко вбачається, що позивачем розташовано транспортний засіб безпосередньо в місці виїзду з прилеглої території, чим порушено пп. «и» п. 15.9 розділу 15 Правил, таким чином фотофіксація містить докази вчинення адміністративного правопорушення, а саме заміри відстані від виїзду до транспортного засобу позивача, оскільки спеціально відведені місця для паркування повинні бути обладнанні належним чином, відповідно до вимог Правил паркування затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1342 від 03.12.2009 року (зі змінами).

Надаючи оцінку наданим доказам та аналізуючи доводи сторін, зокрема, щодо тверджень представника позивачки про аварійну зупинку транспортного засобу, суд звертає увагу на те, що водій, який залишає транспортний засіб у зв`язку з його несправністю, зобов`язаний вжити заходів для інформування інших учасників дорожнього руху та недопущення створення перешкод для руху, зокрема встановити знак аварійної зупинки або іншим чином позначити вимушений характер зупинки, наприклад, залишити відповідне повідомлення на транспортному засобі (п.п.9.9 - 9.12, 15.14 Правил дорожнього руху), однак доказів щодо виконання позивачкою зазначених вимог ПДР, суду не надано.

При цьому, стверджуючи, що під час обстеження транспортного засобу позивачки на СТО по вулиці Запорізьке Шосе, 51, було виявлено аварійну поломку у його системі електропостачання та відремонтовано, позивачка посилається на Акт №БМ 54575 наданих послуг від 07.01.2026 року та фіскальний чек про сплату на суму 790,00 грн.

Однак зазначені документи, копії яких надані стороною позивачки в розпорядження суду, не містять жодних відомостей про виявлення в зазначеному автомобілі технічної несправності, яка б перешкоджала руху автомобіля Toyota Rav-4 Hybrid, номерний знак НОМЕР_1 станом на 06.01.2026 року, коли він був залишений позивачкою з порушенням правил зупинки та стоянки у зазначеному вище місці за адресою: м. Дніпро, вул. Шевченка, 21.

Так, фіскальний чек про сплату на суму 790,00 грн. свідчить лише про сплату позивачкою на користь ТОВ Фірма «Алмаз-мотор» зазначеної суми, яка складається з наступного:

-за перевірку стану АКБ (тестером Toyota) – 220,00 грн.;

-обслуговування АКБ – 550,01 грн.;

-підготовка до ремонту та обслуговування – 19,99 грн.

Акт №БМ 54575 наданих послуг від 07.01.2026 року, складений між позивачкою та ТОВ Фірма «Алмаз-мотор» містить відомості про послуги по технічному обслуговуванню автомобіля Toyota Rav-4 Hybrid, номерний знак НОМЕР_1 . Рахунок на оплату БМ 54575:

-…у АКБ (тестером Toyota) – 0,2 год. сума без ПДВ 153,33 (решта тексту у наданій копії нечитабельна – закрита копією фіскального чеку);

-…я АКБ – 0,5 год. сума без ПДВ 458,34 (решта тексту у наданій копії нечитабельна– закрита копією фіскального чеку);

-…ремонту та обслуговування – 1 год. сума без ПДВ 16,66 (решта тексту у наданій копії нечитабельна– закрита копією фіскального чеку).

Всього з ПДВ 790 грн.

Інші розділи зазначеного Акту стосуються гарантійних зобов`язань та умов розкриття особистих даних замовника.

Водночас, згідно ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як вбачається із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

При цьому, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 71 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.03.2018 року у справі № 760/2846/17.

Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси

Згідно із вимогами ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Підсумовуючи викладене, суд доходить до висновку про те, що сукупністю матеріалів доведено, що 06.01.2026 року, позивачка допустила стоянку транспортного засобу TOYOTA RAV 4, державний номер НОМЕР_1 з порушенням правил зупинки та стоянки у зазначеному вище місці за адресою: м. Дніпро, вул.Шевченка, 21, а інспектором з паркування правильно кваліфіковано адміністративне правопорушення. Твердження ж позивачки про вимушену зупинку у цьому місці через несправність автомобіля, матеріалами справи не доведено, та сприймаються судом як спосіб захисту з метою уникнення позивачки від адміністративної відповідальності.

За таких обставин, правові підстави для задоволення позову відсутні.

Доходячи до такого висновку, суд бере до уваги й усталену практику Європейського суду з прав людини у подібних справах, зокрема висновок ЄСПЛ у справі «ОТаллоран та Франоіс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, відповідно до якого будь - хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином вій піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодились на певну відповідальність та обов`язки.

На підставі вкладеного, керуючись ст.ст.122, 142, 251, 277, 279-1 КУпАП, ст.ст. 9, 14, 73, 74, 77, 90, 242-246, 286 КАС України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 286 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя С.С. Федоріщев