Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №506/276/26 — Окнянський районний суд Одеської області

Суд: Окнянський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 21 квітня 2026 р.

Справа: №506/276/26

Суддя: Бурдинюк О. С.

Окнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/276/26

Провадження № 3/506/142/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2026 року селище Окни

Суддя Окнянського районного суду Одеської області Бурдинюк О.С., розглянувши матеріали, що надійшли з відділу поліцейської діяльності №2 Подільського РУП ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, військовослужбовця, якийпротягом року не піддавався адміністративному стягненню,

- за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В с т а н о в и в:

29.03.2026 року, о 01 год. 01 хв., на вул. Князя Володимира, в с-щі Окни, Подільського району, Одеської області, ОСОБА_1 , у порушення п.п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМ України, від 10.10.2001, № 1306, керував транспортним засобом – «ВАЗ21099», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей, порушення координації рухів), від проходження медичного огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився.

За цим фактом працівниками поліції відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 626848 за ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 , про місце, час та дату розгляду справи повідомлений належним чином, у судове засідання не з`явився, проте надав до суду письмові пояснення, згідно з якими визнав свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, щиро розкаявся, просив суд врахувати обставини справи та не позбавляти його права керування транспортними засобами, посилаючись на необхідність використання транспортного засобу у зв`язку з виконанням службових обов`язків /а.с.20/.

Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 626848 від 29.03.2026 року /а.с.1/; направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння з відміткою про відмову ОСОБА_1 від проходження медичного огляду /а.с.2/; довідкою ВПД №2 Подільського РУП ГУНП в Одеській області щодо перевірки по ІІПС «Цунамі» ІІПС НАІС «Адмінпрактика», згідно якої ОСОБА_1 протягом останнього року не притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та за інші адміністративні правопорушення, крім того отримав посвідчення водія серії НОМЕР_2 станом на 29.03.2026 року /а.с.3/; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів з відміткою про непроведення огляду на стан алкогольного сп`яніння у зв`язку з відмовою особи /а.с.4/;диском з відеозаписами від 23.09.2026 року /а.с.6/; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 20.04.2026 року /а.с.20-24/.

Згідно п. 2.5 Правил водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, у діях ОСОБА_1 , наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП – тобто, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно санкції ст.130 ч.1 КУпАП за це правопорушення на водіїв накладається стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При призначенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який протягом року не піддавався адміністративному стягненню, обставин, що пом`якшують відповідальність – щире розкаяння винного, що вбачається з його письмових пояснень /а.с.20/, а також те, що останній брав участь у заходах, пов`язаних із забезпеченням оборони України, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 має посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 31.07.2002 року, у зв`язку з чим суд призначає стягення у видіпозбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Що стосується доводів ОСОБА_1 щодо застосування до нього адміністративного стягнення без позбавлення права керування транспортними засобами, слід зазначити наступне.

Так, відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність.

Між тим, за змістом частини 1 статті 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Із аналізу вищевказаної норми закону убачається, що санкція ч. 1 ст.130 КУпАП не є альтернативною, а передбачає адміністративне стягнення у виді штрафу поєднаного із позбавлення права керування транспортними засобами.

При цьому, у даному випадку, загальні засади призначення адміністративного стягнення, визначені ч. 1 ст.33 КУпАП не наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, оскільки передбачено накладення стягнення у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Тобто у цій справі, з огляду на встановлену законодавством безальтернативну санкцію за ч.1 ст.130 КУпАП ця функція за своєю правовою природою не є дискреційною, оскільки не потребує врахування та оцінки характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Законодавство про адміністративні правопорушення, на відміну від закону України про кримінальну відповідальність не передбачає накладення адміністративного стягнення більш м`якого, ніж передбачено законом.

При цьому, правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, є умисним та відноситься до грубих порушень правил дорожнього руху. Керування транспортним засобом у стані сп`яніння або відмова від проходження огляду на стан сп`яніння створює підвищену небезпеку для життя та здоров`я як самого водія, так і інших учасників дорожнього руху, що свідчить про усвідомлення особою протиправного характеру своєї поведінки та можливих негативних наслідків.

У даному випадку, з огляду на положення ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права, також вважаю за потрібне звернути увагу на наступне рішення.

Так, по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Позитивні відомості про особу ОСОБА_1 , зокрема визнання вини, щире розкаяння, а також прийняття участі у заходах, пов`язаних із забезпеченням оборони України, не можуть слугувати підставою для задоволення його клопотання в частині не застосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, з урахуванням встановленої законодавцем імперативної санкції, характеру вчиненого діяння та підвищеної суспільної небезпеки правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 , як водій, керуючи джерелом підвищеної небезпеки, відмовляючись від проходження огляду на стан сп`яніння, усвідомлював, що це заборонено законом, але проігнорував цей обов`язок.

Отже, накладення адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, не лише відповідає санкції ч.1 ст.130 КУпАП України, вимогам ст.ст. 33, 34 КУпАП України щодо загальних правил накладення стягнення, а також є співрозмірним скоєному адміністративному правопорушенню.

Законодавець не передбачає можливості призначення стягнення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами.

Одночасно слід зауважити, що з огляду на примітку до ст. 22 КУпАП, положення зазначеної норми не застосовуються до адміністративних правопорушень, передбачених ст.130 КУпАП.

Відповідно до ч.4 ст.283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Згідно п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 9, 24, 33, 34, 40-1, 221, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , /РНОКПП невідомий/ адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 /сімнадцять тисяч/ гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 /один/ рік.

Стягнення штрафу проводити на р/р UA848999980313080149000015001, Отримувач коштів - ГУК в Од.обл./Одеська обл./21081300, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код ЄДРПОУ отримувача 37607526, призначення платежу: 21081300, серії ЕПР 1 № 626848, ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , /РНОКПП невідомий/ судовий збір у сумі 665,60 грн. на користь держави на рахунок: Отримувач коштів; ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, у разі несплати у встановлений строк штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови, а прокурором - в межах повноважень, визначених ч.5 ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги

Суддя Бурдинюк О. С.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua