Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №496/2604/26 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/2604/26

Провадження № 2-а/496/23/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого – судді Портної О.П.,

за участю:

секретаря – Рябової А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Біляївка Одеської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

1. Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Полубок Н.А. (далі позивач) звернулася до суду з вказаним позовом до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту Патрульної поліції (далі - відповідач), в якому просить: поновити строк оскарження постанови серії ЕНА № 6750083 від 02 березня 2026 року винесеної інспектором 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області старшим лейтенантом поліції Курловим О.І., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.; визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 6750083 від 02 березня 2026 року винесеної інспектором 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області старшим лейтенантом поліції Курловим О.І., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., а справу про адміністративне правопорушення щодо позивача - закрити, на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП.

2. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що перебуваючи за кордоном, ОСОБА_1 отримав через мобільний застосунок «Дія» повідомлення про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн відповідно до постанови ЕНА № 6750083 від 02 березня 2026 року. Він звернувся до адвоката, яка 27 березня 2026 року на адвокатський запит отримала саму постанову. А тому, оскільки фактично постанова отримана 27 березня 2026 року, просить поновити строк на оскарження зазначеної постанови. 02 березня 2026 року інспектором 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області старшим лейтенантом поліції Курловим О.І. щодо ОСОБА_1 було складено постанову серії ЕНА № 6750083 по справі про адміністративне правопорушення, за змістом якої він 02 березня 2026 року о 09.57:33 год в м.Одесі по вул. Інглезі 10 проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п 8.7.3 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. Вважає дану постанову необґрунтованою та незаконною. Зазначає, що вищезазначене порушення правил дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі. Проте, 02 березня 2026 року ОСОБА_1 знаходився поза межами України, а саме в р. Молдові, а тому не міг бути одночасно і в м. Одесі. Дана обставина підтверджується документом, що посвідчує особу, дата видачі якого датується 02 березня 2026 року, тобто в день ніби то вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення. Вважає, що за таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, є недоведеним, а тому притягнення його до адміністративної відповідальності не може вважатися законним, внаслідок чого просить оскаржувану позивачем постанову серії ЕНА № 6750083 від 02 березня 2026 скасувати із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

3. 14.04.2026 року на адресу суду від представника Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції – О.М. Нагнибіда, надійшла заява про направлення відзиву на позовну заяву та виконання ухвали суду у якій просить суд у випадку не надходження відзиву на позовну заяву засобами поштового зв`язку до початку судового засідання 16.04.2026, перенести розгляд справи на більш пізню дату; врахувати відзив поданий представником УПП в Одеській області ДПП під час розгляду справи; вважати ухвалу Біляївського районного суду Одеської області по справі № 496/2604/26 від 06.04.2026 виконаною (а.с. 21-23).

4. Представник Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції – П.В. Морозов надав до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в якій просив: прийняти дане клопотання до розгляду; залишити позов ОСОБА_1 без розгляду у зв`язку з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду (а.с.24-33).

5. Крім того представник Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції – П.В. Морозов надав до суду відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просив: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6750083 від 02 березня 2026 без задоволення. В обґрунтування відзиву зазначив, що 02 березня 2026 року близько 09 год 57 хв. інспектором взводу № 1 роти № 2 батальйону № 1 полку Управління патрульної поліції в Одеській області ДПП старшим лейтенантом поліції Курловим О.І., під час патрулювання та здійснення повноважень у сфері контролю за безпекою дорожнього руху, виявлено факт проїзду перехрестя на заборонений «жовтий» сигнал світлофора транспортним засобом марки «HYUNDAI ELANTRA» номерний знак НОМЕР_1 під керуванням, як пізніше стало відомо, ОСОБА_1 , чим останній порушив п.8.7.3. ґ) Правил дорожнього руху, за що передбачено адміністративну відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме здійснення проїзду перехрестя на заборонений «жовтий» сигнал світлофора, підтверджується відеозаписами з відеореєстратора встановленого в службовому транспортному засобі, а також відеозаписами з портативних відеореєстраторів інспекторів. Також зазначив, що оскаржувана постанова серії ЕНА № 6750083 від 02 березня 2026 обґрунтована, правомірна, винесена на підставі та у порядку передбаченому чинним законодавством України. Доводи позивача щодо необхідності її скасування безпідставні, необґрунтовані та не підкріплені нормами чинного законодавства України (а.с.34-57).

6. 21 квітня 2026 року на адресу суду від представника позивача Полубок Н.А. надійшла відповідь на відзив по справі № 496/2604/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Відповідь на відзив обґрунтована тим, що на відеозапису, наданого суду відповідачем, що поліцейськими зупинена геть інша особа, а не ОСОБА_1 . Дана обставина підтверджується фотокопією паспорта громадянина України ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , виданого 26 листопада 2021 року. На даному документі фотокартка іншої особи, а саме позивача, ніж була зупинена працівниками поліції. Крім того, відповідачем не надано повного відеозапису, на даному відеозаписі відсутній фрагмент – початок відео, де працівникам поліції особа надає свої документи та відповідно представляється та працівники поліції встановлюють особу відповідно наданих документів. Проте, на 10:00:57 хвилині запису поліцейський запитує «Пане водій, нагадайте як Вас там, та дивлячись на водійське посвідчення зазначає – ОСОБА_2 », дана подія відображена і на відеозаписі з бодікамери іншого поліцейського в цей же самий час о 10:00:55 хв. Тобто, даний відеозапис свідчить, що водієм було надано поліцейським водійське посвідчення та він є ОСОБА_3 , і аж ніяк не ОСОБА_4 , тобто іншою особою. Таким чином, викладена позиція відповідача у відзиві до позовної заяви не співпадає із фактичними подіями, які відбулися та які відображені на нагрудних камерах працівників патрульної поліції. З урахуванням викладеного, працівниками патрульної поліції не здобуто належних та беззаперечних доказів про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Для встановлення складу та події адміністративного правопорушення у справі, що розглядається, слід встановити, що саме позивач

ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом транспортним засобом порушив вимоги правил дорожнього руху та керував транспортним засобом. Відсутність доказів вини позивача свідчить про незаконність постанови та необхідність її скасування. Щодо клопотання відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду в зв`язку з пропуском строку звернення до суду зазначає, що позивач безпосередньо не отримував оскаржувану постанову 02.03.2026 року, що підтверджується наданим відеодоказом, а тому твердження відповідача є хибними. А постанову отримав адвокат позивача 27.03.2026 року, і саме з цієї дати почався відлік часу на оскарження постанови, що й було зроблено. У зв`язку із зазначеним просить задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 в повному обсязі та визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 6750083 від 02 березня 2026 року винесеної інспектором 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області старшим лейтенантом поліції Курловим О.І., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., а справу про адміністративне правопорушення щодо позивача - закрити, на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП. Розглянути справу в її відсутність (а.с. 60-61).

ІІ. Інші процесуальні дії у справі.

7. Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 квітня 2026 року, адміністративну справу № 496/2604/26, передано судді Біляївського районного суду Одеської області ОСОБА_5 (а.с.17).

8. Ухвалою судді Біляївського районного суду Одеської області Портної О.П. 06 квітня 2026 року було відкрито провадження у справі, поновлено позивачу строк звернення до суду та встановлено розгляд справи проводити за правилами ст. 286 КАС України (а.с. 18-19).

9. Позивач та відповідач у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до положень статті 268 КАС України.

10. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання у зв`язку з неявкою всіх учасників справи за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

11. Судом встановлено, що 02 березня 2026 року інспектором 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області старшим лейтенантом поліції Курловим О.І. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6750083 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу розміром 510 грн.

12. Зі змісту оскаржуваної постанови встановлено, що 02 березня 2026 року о 09 год. 57 хв. за адресою: м. Одеса, вул. Інглезі, 10, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Hyundai Elantra» номерний знак НОМЕР_1 , проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3 ґ ПДР (а.с.12).

13. Із наданих додатків до заяви представника позивача, а саме: роздруківка з офіційного вебпорталу Генеральної Інспекції з питань Міграції містить зображення документа з фотокарткою, що посвідчує особу позивача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання в Республіці Молдова, номер документа № РТ089720, дата видачі 02 березня 2026 року, дата закінчення терміну дії 01 березня 2027 року (а.с.8-9).

14. Згідно Витягу з реєстру Біляївської міської територіальної громади, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10).

15. Згідно листа т.в.о. заступника начальника управління – начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення А. Хілініченко про надання відповіді на адвокатський запит вбачається, що керівництвом управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції запит за № 181а/з від 18 березня 2026 розглянуто та надано завірену копію постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6750083 від 02 березня 2026 за ч.2 ст. 122 КУпАП, яку було винесено відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11).

16. Згідно листа начальника ТСЦ МВС Олексадра Янчука про надання відповіді на адвокатський запит вбачається, що станом на 02 березня 2026 року за ОСОБА_1 автомобіль марки «Hyundai Elantra», зареєстрований не був; автомобіль марки «Hyundai Elantra», взагалі не перебував у власності ОСОБА_1 (а.с.14).

17. Із наданих додатків до відповіді на відзив, а саме копії паспорта громадянина України № НОМЕР_2 , виданого 26 листопада 2021 року встановлено особу ОСОБА_1 (а.с.63).

18. З відеозапису на диску з портативних відеореєстраторів інспекторів наданим представником Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, доданого до відзиву на позовну заяву від 16 квітня 2026 року за вх. 13641/26, вбачається, що наданий відеозапис не містить повного відеозапису події, а саме відсутній початок відеозапису, коли поліцейський підійшов до водія автомобіля «Hyundai Elantra», представився, попередив про здійснення ним відеофіксації розмови, повідомив причину зупинки та встановив особу водія, а саме водія яким було допущено порушення правил дорожнього руху – проїзд перехрестя на забороняючий «жовтий» сигнал світлофора. Під час огляду відеозапису встановлено, що особа, зафіксована на відео, не є особою, зображеною на фотокартці у паспорті громадянина України №20020310-02655, виданого 26 листопада 2021 року та зображеного на роздруківці з офіційного вебпорталу Генеральної Інспекції з питань Міграції, оскільки зовнішність особи на відеозаписі значно відрізняється від візуального образу особи на фото в наданих представником позивача документах. Крім того на відеозаписі, а саме проміжок часу на записі 10:00:53 (відеореєстратор 475688), та проміжок часу на записі 10:00:55 (відеореєстратор 470614) під час спілкування працівника поліції з водієм, поліцейський запитує: «Пане водій, нагадайте як вас? (в цей час інший працівник поліції, яка перебуває на пасажирському сидінні службового автомобіля показує посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу) зазначає ОСОБА_2 , дане правопорушення підпадає під ст. 122 ч. 2 КУпАП та мінімальна сума штрафу складає 510 грн.». Тобто доданий до матеріалів справи відеозапис не підтверджує причетність позивача ОСОБА_1 до порушення правил дорожнього руху, а навпаки, зафіксована на ньому особа візуально не відповідає позивачу, що свідчить про помилкову ідентифікацію особи органами поліції (а.с. 57).

ІV. Оцінка Суду.

19. Виходячи із змісту частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

20. Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

22. Стаття 280 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

23. Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

24. Положеннями п.8 ч.1 ст.23 вказаного Закону зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

25. Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (зокрема, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 122).

26. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

27. Частина 2 статті 122 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

28. Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395.

29. У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (абз.1 п.4 розділ 1 Інструкції).

30. Пункт 1 розділу ІІІ Інструкції визначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

31. Згідно з п.2 розділу ІІІ Інструкції постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою, третьою і п`ятою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою статті 152-1 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

32. Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

33. Згідно з ч.2, ч.4 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

34. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

35. Отже, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання відповідного протоколу.

36. Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

37. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями, далі ПДР).

38. За пунктом 1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).

39. Згідно з п.8.7 ПДР, світлофори, призначені для регулювання руху транспортних засобів і пішоходів, мають світлові сигнали зеленого, жовтого, червоного і біло-місячного кольорів, які розташовані вертикально чи горизонтально. Сигнали світлофора можуть бути з нанесеною суцільною чи контурною стрілкою (стрілками), із силуетом пішохода, X-подібні.

40. Відповідно до п. 8.7.3 ґ жовтий сигнал світлофору забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.

41. Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

42. Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

43. Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

44. Згідно з ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

45. Як роз`яснено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», з подальшими змінами та доповненнями, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів (абз. 4 п. 24 постанови).

46. Аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку, що суд бере до уваги лише ті докази які здобуті в порядку, що не суперечить Закону.

47. Відповідно до абзацу першого пункту 5 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року № 1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу XIII цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

48. Відповідно дост.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

49. Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

50. Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

51. Проте, відповідачем всупереч ч.2 ст.77 КАС України не доведено правомірність свого рішення.

52. Крім того, у п.7 оскаржуваної постанови не зазначені відомості про наявність доказів, на яких зафіксовано правопорушення.

53. Частиною 3 ст.283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото- або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

54. Верховний Суд у своїй постанові від 26.04.2018 року у справі №338/1/17 зазначив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

55. Крім цього, за висновком Верховного Суду у постанові від 13.02.2020 року (справа № 524/9716/16-а), у разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис, згідно з вимогами ст. 70 КАС України, не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

56. Будь-яких належних доказів, які б свідчили про порушення позивачем правил дорожнього руху України, відповідачем суду не надано, у матеріалах справи як доказ наявна лише постанова, яка є предметом оскарження, на відеозаписі наданому відповідачем зафіксована інша особа, яка порушила правила дорожнього руху – проїзд перехрестя на забороняючий «жовтий» сигнал світлофора.

57. Таким чином, за результатами розгляду справи, суд приходить до висновку, що відсутні беззаперечні докази порушення позивачем ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, враховуючи встановлені обставини та зміст оскаржуваної постанови від 02 березня 2026. Так, при перегляді відеоматеріалів встановлено, що транспортним засобом «Hyundai Elantra» номерний знак НОМЕР_1 керувала інша особа, волій на ім`я ОСОБА_6 про що він повідомив патрульних.

58. Таким чином, всупереч вимогам ст.77 КАС України суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин порушення позивачем Правил дорожнього руху, зокрема у матеріалах відсутні матеріали фото- чи відеозйомки вчиненого порушення або інші докази, якими суб`єкт владних повноважень обґрунтовує правомірність прийнятого ним рішення. Вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, зафіксовано лише у постанові від 02 березня 2026 року та не підтверджується жодними іншими доказами.

59. Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

60. Досліджені судом докази у їх сукупності свідчать про відсутність доказів вчинення позивачем вказаного правопорушення.

61. Відповідно до статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

62. За правилами ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

63. Отже, враховуючи, що належними та допустимими доказами не підтверджується факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, суд приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.

64. Щодо клопотання представника Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції – П.В. Морозова про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, суд зазначає, що позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду. Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Як встановлено судом, позивач безпосередньо постанову від 02.03.2026 року не отримував, про її існування дізнався через мобільний застосунок «Дія», а копію постанови отримано представником позивача лише 27.03.2026 року на адвокатський запит. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що строк звернення до суду позивачем не пропущено, а доводи відповідача про необхідність залишення позову без розгляду є безпідставними.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

65. Згідно з вимогами ст. 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати , в тому числі: 1) на професійну правничу допомогу.

66. Відповідно до вимог ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

67. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

68. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

69. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги .

70. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

71. В силу вимог ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) .

72. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

73. При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

74. Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).

75. Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

76. На підставі ч.1 ст.139 КАС України, з відповідача - Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, який є суб`єктом владних повноважень на користь позивача необхідно стягнути понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору у розмірі 665,60 грн.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 72-78, 90, 134, 139, 241-246, 255, 257, 269, 286, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6750083 від 02 березня 2026 року, винесену інспектором 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області старшим лейтенантом поліції Курловим О.І., а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

3. У задоволенні клопотання представника Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції – П.В. Морозова про залишення позовної заяви без розгляду – відмовити.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

5. Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання його копії.

6. Повний текст рішення складено 21 квітня 2026 року.

Суддя О.П. Портна