Вирок від 21 квітня 2026 р. у справі №488/1434/26 — Корабельний районний суд м. Миколаєва

справа № 488/1434/26

провадження № 1-кп/488/218/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2026 року

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальне провадження за обвинуваченням,-

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, українця, непрацюючого, із середньою освітою, не одруженого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , останнє фактичне місце мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий: 05.08.2019 Корабельним районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.70 КК України (2001 р.) до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки. На підставі рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 26.11.2020 іспитовий строк за вироком від 05.08.2019 змінено на 4 роки позбавлення волі; 06.04.2021 Корабельним районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.3 ст.186, ч.2 ст.19, ч.1 ст.70, ч.1 ст.71 КК України (2001 р.) до 5 років позбавлення волі, 28.11.2023 на підставі ухвали Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 20.11.2023 відповідно до ст.81 КК України звільнений умовно-достроково, невідбутий строк 1 рік 7 місяців 21 день; 22.09.2025 Корабельним районним судом м. Миколаєва за ч.1 ст.309, ч.2 ст.190, ч.4 ст.185 КК України із застосуванням ст.70, 71, 72 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі,-

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 повторно 06.03.2026 приблизно о 14:20 год., більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, керуючись раптово виниклим корисливим умислом, направленим на викрадення чужого майна, діючи в умовах воєнного стану, затвердженого Законом України №2102-IX від 24.02.2022, шляхом пошкодження дверей балкону, проник до квартири АДРЕСА_3 та упевнившись у відсутності сторонніх осіб, діючи таємно, викрав належне ОСОБА_5 майно: телевізор марки «KIVI» моделі «43V710KB», темно-сірого кольору, вартістю 6721 грн.; мобільний телефон марки ZTE Blade A34, об`ємом пам`яті 4/64 Gb, зеленого кольору, вартістю 2225 грн., з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядився ним на власний розсуд, чим завдав потерпілому майнову шкоду на загальну суму 8946 грн.

Обвинувачений вину визнав повністю, у вчиненому розкаявся, в судовому засіданні обвинувачений не оспорював обставин таємного викрадення ним майна потерпілого ОСОБА_5 - телевізору марки «KIVI» та мобільного телефону марки ZTE з квартири АДРЕСА_3 , куди він проник шляхом пошкодження дверей балкону 06.03.2026 в обідній час. Названим майном він не вспів розпорядитися, бо на наступний день воно було вилучено у нього співробітниками поліції.

Показання обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам справи, які він не заперечує.

Враховуючи те, що обвинувачений не оспорює всіх обставин справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, за згодою учасників судового розгляду, суд розглянув справу щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі. Судом роз`яснено учасникам судового провадження, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити в апеляційному порядку ті обставини, які не досліджувалися судом першої інстанції.

Показання обвинуваченого, дані під час судового розгляду про обставини вчинення ним вищезазначеного злочину з визнанням у повному обсязі своєї винуватості у висунутому обвинуваченні, з точки зору належності, допустимості, суд вважає достовірними та об`єктивними, оскільки вони є логічними, детальними, послідовними та достатніми в сукупності з іншими зібраними доказами з точки зору взаємозв`язку, для прийняття відповідного процесуального рішення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_4 за ч.4 ст. 185 КК України - у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, поєднане з проникненням у житло.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого суд враховує повне визнання вини, щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю злочину, повне відшкодування шкоди потерпілому шляхом повернення викраденого майна та відсутність до обвинуваченого з боку потерпілої особи матеріальних претензій.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, відсутність тяжких наслідків; особу обвинуваченого, раніше судимого неодноразово, у тому числі за скоєння тяжких корисливих злочинів, судимості якого не зняті та не погашені у встановленому Законом порядку, інкримінований злочин вчинено обвинуваченим під час призначеного судом покарання у вигляді позбавлення волі, що безпосередньо вказує на схильність ОСОБА_4 до вчинення злочинів та небажання ставати на шлях виправлення, при цьому обвинувачений негативно характеризується за місцем проживання, веде аморальний спосіб життя, підтримує відносини з особами, схильними до вчинення адміністративних та кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку що виправлення ОСОБА_4 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, тому вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.4 ст.185 КК України, яке за своїм видом та розміром, на думку суду, буде справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Враховуючи, що ОСОБА_4 інкримінований злочин скоїв після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання за попереднім вироком, остаточно покарання йому слід визначити за правилами ст. 71 КК України - за сукупністю вироків та у вигляді позбавлення волі.

Вартість експертизи слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до статті 100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.368-371, 373, 374, 376, ч.15 ст. 615 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винним за ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

У відповідності зі ст. 71 КК України до новопризначеного покарання приєднати частково не відбуту частину покарання за вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 22.09.2025 р. та остаточно визначити покарання у вигляді 5 (п`яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Захід забезпечення кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався.

Термін відбуття призначеного ОСОБА_4 покарання обчислювати з дня набрання вироком законної сили.

Зарахувати ОСОБА_4 у строк призначеного покарання строк відбування ним покарання за вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 22.09.2025 року - з 19 березня 2026 року по день набрання цим вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави вартість судової експертизи у сумі 420 грн.

Речові докази по справі - телевізор марки «KIVI», мобільний телефон марки ZTE Blade A34, передані під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_5 , залишити останньому, як власнику.

Вирок може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Корабельний районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1