Суд: Сколівський районний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів)
Дата: 22 квітня 2026 р.
Справа: №453/380/26
Суддя: Микитин В. Я.
ЄУНСС: 453/380/26
НП: 3/453/208/26
ПОСТАНОВА
іменем України
23 квітня 2026 року місто Сколе
Суддя Сколівського районного суду Львівської області Микитин Володимир Ярославович, розглянувши справу за матеріалами, котрі надійшли від Головного управління ДПС у Львівській області ДПС України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , 1988 року народження, РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянки України, жительки АДРЕСА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , з вищою освітою, заміжньої, керівниці Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВ-БУД 2» (код у ЄДРПОУ: 41972518, встановленими законодавством України пільгами не користується, раніше протягом року до адміністративної відповідальності не притягалася,
за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 , будучи посадовою особою ТзОВ «ЛЬВІВ-БУД 2», не дотрималася термінів сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з податку на додану вартість, чим порушила вимоги чим порушила вимоги пункту 124.1 ст. 124 ПК України.
ОСОБА_1 , яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи двічі належно та завчасно повідомленою про дату, час та місце розгляду цієї справи про адміністративне правопорушення шляхом скерування судових повістки на адресу її місця праці, у призначені судові засідання щоразу не з`являлася, про причини своєї неявки суддю не повідомляла. Крім того, інформація про розгляд справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП щоразу розміщувалася на офіційному вебпорталі «Судова влада України» Сколівського районного суду Львівської області у розділі «інформація для громадян з найменуванням ГРОМАДЯНАМ (https://sv.lv.court.gov.ua/sud1320/gromadyanam/csz/).
В силу ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, а тому суддя, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП України, вважав за доцільне розглядати дану справу за відсутності ОСОБА_1 .. При цьому, така позиція судді узгоджується з рішенням Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України» (заява № 36665/02), котре набуло статусу остаточного та відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. У своїх багатьох рішеннях Європейський Суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Суддя, дослідивши матеріали цієї справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин цієї справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов такого висновку.
Так, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП). Тобто адміністративне правопорушення – це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.
Згідно статей 251, 252 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи. Висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.
У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом диспозиції ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, відповідальність за цією нормою закону настає за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).
Окрім того, наслідки порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання визначено у ст. 124 ПК України (із змінами та доповненнями). Так, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу. Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються (пункт 124.1 ст. 124 ПК України).
Разом з тим, як вбачається з матеріалів цієї справи про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи керівницею ТзОВ «ЛЬВІВ-БУД 2», порушила встановлені законом правила сплати (перерахування) грошового зобов`язання, зокрема не дотримався вимог пункту 124.1 ст. 124 ПК України (із змінами та доповненнями), так як її вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, у розумінні наведених вище приписів статей 245, 251-252 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами, зокрема такими:
- протоколом про адміністративне правопорушення серія ГУ ЛВ № 008299, котрий складений головною державною інспекторкою відділу податків і зборів з юридичних осіб у галузі будівництва Управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Львівській області Німців О.П. відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП у чіткій відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП, та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення;
- копією акта від 09.02.2023 року за № 5607/13-01-04-08-04/41972518 про результати камеральної перевірки ТзОВ «ЛЬВІВ-БУД 2» щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів. Перевіркою встановлено порушення ТзОВ «ЛЬВІВ-БУД 2» вимог пункту 57.1. ст. 57 та пункту 124.1. ст. 124 ПК України (із змінами та доповненнями), так як виявлено несвоєчасну сплату підприємством узгодженої суми податкового зобов`язання, зокрема дата граничного терміну сплати грошового зобов`язання – востаннє 30.09.2025 року, а дата фактичної сплати суми грошового зобов`язання – востаннє 19.01.2026 року;
- витягом з ЄДР за запитом ТзОВ «ЛЬВІВ-БУД 2», код у ЄДРПОУ: 41972518, що підтверджує, що ОСОБА_1 являється керівницею зазначеного товариства.
Перелічені докази є узгодженими між собою, отримані у встановленому законом порядку та не викликають сумнівів у їх належності, допустимості та достовірності. Крім того суддя вважає, що у згаданому вище протоколі про адміністративне правопорушення, як одному із доказів, розкрито об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, оскільки у ньому зазначено, які саме дії допустила ОСОБА_1 як керівниця ТзОВ «ЛЬВІВ-БУД 2», й не дотрималася чинних вимог податкового законодавства.
Беручи до уваги вищевикладене, суддя вважає, що у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, оскільки остання, будучи керівницею ТзОВ «ЛЬВІВ-БУД 2»,порушила порядок нарахування та строки сплати податки на додану вартість.
В силу положень ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш, як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення не є триваючим, оскільки остання сплатила податок на додану вартість ТзОВ «ЛЬВІВ-БУД 2», керівницею котрого вона являється, востаннє – 19.01.2026 року, й таке порушення було виявлене 09.02.2026 року вже після його припинення, тобто порушення не існувало станом на дату виявлення.
Відтак, станом на дату розгляду цієї справи про адміністративне правопорушення, тобто станом на 23.04.2026 року, закінчився трьохмісячний строк для можливості накладення на ОСОБА_1 стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.
Відповідно до пункту 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Враховуючи вищенаведене, вважаю, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП підлягає закриттю, у зв`язку із закінченням на момент розгляду цієї справи визначеного ч. 2 ст. 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення за вчинене нею адміністративне правопорушення.
Суддя також враховує, що пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому, виходячи з норм ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, не вбачає підстав для стягнення з ОСОБА_1 судового збору.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 9, 33-35, 38, 40-1, 163-2, 221, 245, 247, 251-252, 268, 276, 279-280, 283-285 КУпАП, суддя, -
п о с т а н о в и в:
Провадженняу справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, - закрити у зв`язку із закінченням на момент розгляду цієї справи передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення.
Копію постанови протягом трьох днів вручити або вислати особі, щодо якої її винесено, про що зробити відповідну відмітку у справі.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Сколівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова набирає законної сили з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження – з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу, за наслідками розгляду справи по суті.
Суддя Володимир МИКИТИН
Оригінал: reyestr.court.gov.ua