Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №444/166/26 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/166/26

Провадження № 2/444/876/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

16 квітня 2026 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Олещук М. М.,

секретар судового засідання Вишневська І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Рава-Руська державна нотаріальна контора Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення юридичного факту родинних відносин, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до відповідача Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Рава-Руська державна нотаріальна контора Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення юридичного факту родинних відносин.

Позовні вимоги, обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_2 , котра до дня своєї смерті проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 заповіла все своє майно позивачу ОСОБА_1 . Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно.

У встановлений шестимісячний строк після смерті матері позивач не звернулась у нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини, оскільки їй не було відомо, що матір заповіла їй все своє майно. Позивач вважала, хоч не була прописана з мамою, але проживала разом з померлою, то вступила у володіння користування її майном.

Інших спадкоємців згідно цивільного законодавства не має.

Проте, в подальшому позивач звернулась в Рава - Руську ДНК Львівської області із заявою про прийняття спадщини після смерті матері і державним нотаріусом було повідомлено, що позивач пропустила термін для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 і цей термін можливо продовжити лише в судовому порядку.

Крім того, позивачу було повідомлено, що їй необхідно встановити юридичний факт родинних відносин з померлою.

Згідно інформаційної довідки із Спадкового реєстру, відомості про заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_2 відсутні, отже спадкова справа не заводилась.

Позивач додатково повідомляє, що необізнаність про існування заповіту не тотожна таким обставинам, як відсутність інформації про смерть спадкодавця або спадкову масу. У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Необізнаність особи про складення заповіту на її користь є поважною причиною для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини ( постанова ВС від 06.09.2017р. № 315/765/14-ц, від 13.03.2019 р. № 656/219/18, від 20.02.2019р. №694/1179/17, від 2 вересня 2020р. №288/1856/18, від 01.11.2021 р. № 558/381/20).

Позивачка просить позов задоволити та постановити рішення, яким продовжити строк для подання заяви про прийняття спадщини та встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 26.01.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання у справі.

Ухвалою суду від 12.03.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явилась, однак в позовній заяві зазначила, що просить розглядати справу у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить такі задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи відповідач був належно повідомлений. Відповідачем - Рава-Руською міською радою Львівського району Львівської області надіслано до суду лист, в якому відповідач просить розгляд справи проводити без участі їх представника за наявними у справі матеріалами.

Третя особа - Рава-Руська державна нотаріальна контора була належним чином повідомлена про час, дату та місце проведення судового розгляду, на адресу суду подано листа про розгляд справи за відсутності їх представника.

А тому суд, оглянувши письмові заяви учасників справи, вирішив розгляд справи проводити за відсутності учасників справи та на підставі поданих до суду доказів.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (арк. спр.9).

Із копії заповіту посвідченого 09.02.1995 року встановлено, що ОСОБА_2 , все своє майно, де б воно не було із чого б воно не складалося і взагалі те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право заповіла своїй дочці ОСОБА_1 (арк.спр.10).

Із копії свідоцтва про народження встановлено, що батьками ОСОБА_3 є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (арк.спр.8).

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 ») 08.11.1964 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 (арк. спр. 8).

Із довідки виданої виконавчим комітетом Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є донькою померлої ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що засвідчують свідки: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (арк.спр.15)

Відповідно до листа Рава – Руської державної нотаріальної контори №437/01-16 від 01.12.2025 року, позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті її матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки спадкоємцем пропущено строк для прийняття спадщини. Додатково зазначено, що після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Рава-Руській державній нотаріальній конторі спадкова справа не заводилася. Дана справа не може бути вирішена в нотаріальному порядку (арк. спр.11).

Відповідно до ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

А тому, після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне їй майно.

Відповідно до норми п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом, такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Оскільки встановлення факту родинних відносин необхідно позивачу для спадкування після смерті матері ОСОБА_2 , справа розглядається в позовному провадженні.

Так як, встановлення даного факту має для позивача юридичне значення, а можливість внести зміни в документи в позасудовому порядку неможливо, вказаний юридичний факт підлягає встановленню в судовому порядку.

Таким чином, виходячи з наведеного, дослідивши усі надані суду докази у їх сукупності, перевіривши їх на відповідність вимогам чинного законодавства України, суд вважає за необхідне встановити факт родинних відносин а саме, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з вимогами ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

На підставі ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини, є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заяву про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Ураховуючи зазначене вище, суд вважає, що причини пропуску строку позивачем для звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини є поважними, оскільки вона не знала про існування заповіту, значно пізніше дізналася про заповіт, а тому позивачу належить продовжити такий строк.

Також, заслуговує на увагу й та обставина, що позивач ще не зверталася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, тобто ще не узаконила своє право на спадкове майно, а тому, спадкова справа після смерті спадкодавця ОСОБА_2 не заводилась, що стверджується листом Рава-Руської ДНК від 01.12.2025 року №437/01-16 та інформаційною довідкою із Спадкового реєстру (арк. спр.11-12).

Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Зібрані в справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є достатні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 4, 6, 7, 12, 76, 77, 81, 258-259, 263, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий трьохмісячний строк достатній для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з дня вступу рішення в законну силу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області шляхом подання апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 16.04.2026 року.

Суддя: Олещук М. М.