Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №334/10184/25 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 21.04.2026

Справа № 334/10184/25

Провадження № 2/334/894/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року

Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Гнатюка О.М.,

при секретарі Якущенко Е.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про встановлення факту постійного проживання зі спадкоємцем та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ :

До Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом.

Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_4 , з яким вона перебувала у шлюбі. Від шлюбу мають сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина у вигляді 1/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право приватної власності на житло № НОМЕР_1 від 14.05.1999 року.

Іншими співвласниками є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

ОСОБА_4 після смерті заповіту не залишив.

Спадкоємцями за законом є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Після смерті чоловіка позивача в продовж 6 місячного терміну до нотаріуса не зверталася про прийняття спадщини, оскільки вважала, що прийняла її, оскільки проживала із спадкодавцем разом на час відкриття спадщини.

Від спадщини ОСОБА_5 не відмовлялася.

Вдіповідач ОСОБА_2 на момен смерті батька проживав та був зареєстрований за іншою адресою.

Приватним нотаріусом Сохою О.Б. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв`язку із відсутністю документів, що підтверджують прийняття спадщини.

Позивачка просить встановити факт постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 станом на 19.07.2008 року зі спадкодавцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визнати право власності за ОСОБА_1 , НОМЕР_2 , на 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судовому засіданні представник позивачки підтримала позовні вимоги.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, повідомлена належним чином.

Відповідач в судове засіданні не з`явився, надав заяву у якій позовні вимоги визнав та просив провести слухання справи за його відсутності.

Третя особа надала заяву про слухання справи за її відсутності та не заперечувала щодо можливості задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи суд приходить наступного.

Відповідно до свідоцтва про одруження ОСОБА_4 та ОСОБА_6 уклали шлюб 31.08.1966 року, після одруження дружина змінила прізвище на ОСОБА_7 .

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батько – ОСОБА_4 , мати – ОСОБА_1 .

Відповідно до свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 від 14.05.1999 року квартира за адресою: АДРЕСА_1 , наледить на праві спільної часткової власності в рівних долях ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 по 1/3 частки кожному.

21.10.2025 року постановою приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Сохи Олени Борисівни відмовлено у вчиненні нотаріальних дій ОСОБА_1 в зв`язку із відсутністю факту підтвердження прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_4 .

Відповідно до копії спадкової справи інші спадкоємці не зверталися із заявою про прийняття спадщини.

Факт спільного проживання позивачки з померлим спадкодавцем однією сім`єю на момент відкриття спадщини підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до глави 10 п. 4.15 "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженої наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року за № 296/5 передбачено, що "видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусами після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкоємцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна". Якщо нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Пленум Верховного Суду України у постанові від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" також роз`яснив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до положень ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 ст. 1298 ЦК України встановлено, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцем після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею і йому свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст.1226 ЦК України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки наявні передбачені законом підстави для визнання за позивачкою в порядку спадкування за законом після смерті спадкодавця.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 12, 13, 76, 77, 81, 258-259, 263-265 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про встановлення факту постійного проживання зі спадкоємцем та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 станом на 19.07.2008 року зі спадкодавцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1

Визнати право власності за ОСОБА_1 , НОМЕР_2 , на 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Гнатюк О. М.