Рішення від 21 квітня 2026 р. у справі №355/224/26 — Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/224/26

Провадження № 2/355/580/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року селище Баришівка

Баришівський районний суд Київської області у складі

судді Цирулевської М. В.,

за участю секретаря судового засідання Білоног В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

10 лютого 2026 року до Баришівського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу (а.с. 1-2).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 лютого 2026 року головуючою суддею у даній справі визначено суддю Баришівського районного суду Київської області Цирулевську М. В. (а.с. 10).

У поданій позовній заяві позивачка, ОСОБА_1 , просить розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем, ОСОБА_2 .

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 21 жовтня 2000 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Баришівського районного управління юстиції Київської області за актовим записом № 61 було зареєстровано її шлюб з відповідачем - ОСОБА_2 . Від спільного подружнього проживання сторони мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За доводами позовної заяви, протягом останніх кількох років, перебуваючи в шлюбі, позивачка та відповідач втратили взаєморозуміння, мають різні погляди на життя, що призвело до фактичного припинення сімейних відносин.

У зв`язку з наведеним вище, ОСОБА_1 наполягає на розірванні шлюбу, без надання строку на примирення, оскільки намірів на поновлення шлюбних відносин із відповідачем позивачка не має.

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 23.02.2026 відкрито провадження (спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін) в означеній справі, судове засідання призначено на 24.03.2026 (а.с. 13-14). У подальшому розгляд справи відкладено на 22.04.2026.

Позивачкою подана заява від 24.03.2026 про розгляд справи без її участі, зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити.

Рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу повернулись із позначками «адресат відсутній за вказаною адресою», проставленими 19.03.2026 та 30.03.2026, що відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 Цивільного процесуального кодексу України (надалі також ЦПК України) вважається належним повідомленням про дату, час та місце розгляду справи.

У судові засідання 24.03.2026 та 22.04.2026 сторони не з`явилися. Інших заяв та/або клопотань до суду не надходило.

Зважаючи на неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (з огляду та на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає та виснує таке.

Судом встановлено, що 21 жовтня 2000 року між сторонами зареєстровано шлюб (актовий запис № 61), що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 , виданим Відділом реєстрації актів громадянського стану Баришівського районного управління юстиції Київської області (а.с. 3).

У шлюбі народилися діти – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Баришівського районного управління юстиції Київської області (а.с. 4).

Згідно із ч. 2 ст. 36 Сімейного кодексу України шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.

Частиною 2 статті 104 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя про його розірвання на підставі рішення суду (ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України).

Згідно із ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення, що не суперечить завданням держави по охороні сім`ї, передбаченим ст. 51 Конституції України.

Як вбачається із матеріалів справи, сторони не підтримують сімейно-шлюбні стосунки, не ведуть спільне господарство. Позивачка наполягає на розірванні шлюбу, переконана, що спільне проживання з відповідачем є неможливим.

Відповідач заперечень проти розірвання шлюбу до суду не подав.

Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За таких обставин, коли спільне піклування дружини та чоловіка про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинилось, подальше збереження шлюбу є неможливим.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України (надалі також ЦПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що причини, з яких позивачка наполягає на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї стали неможливими, поновлювати сімейно-шлюбні відносини позивачка наміру не має, збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, а тому позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, відповідно до ст. 264 ЦПК України, суд зазначає та виснує таке.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частин 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З огляду та на підставі п. 10. ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачка звільнена від сплати судового збору.

Таким чином, зважаючи на приписи п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 36, 51, 104, 105, 112, 141, 180, 181, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 200, 209, 210, 223, 247, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який був зареєстрований 21 жовтня 2000 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Баришівського районного управління юстиції Київської області, про що складено актовий запис № 61, - розірвати.

Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок) на такий рахунок:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106;

Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783;

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) 899998;

Номер рахунку : UA908999980313111256000026001;

Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження рішення суду може бути також поновлений в разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 22.04.2026.

Дані відносно позивачки:

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_3

РНОКПП: НОМЕР_3

АДРЕСА_1 .

Дані відносно відповідача:

ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_4

РНОКПП: НОМЕР_4

АДРЕСА_2 .

Суддя

Баришівського районного суду

Київської області Марина ЦИРУЛЕВСЬКА