Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №183/602/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/602/26

№ 2-о/183/7/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Парфьонова Д. О., за участю: секретаря судового засідання Моісєєва К. А., представника позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Сіверськодонецька міська військова адміністрація Сіверськодонецького району Луганської області, ОСОБА_3 , про:

- встановлення факту, що має юридичне значення, а саме – того, що ОСОБА_2 постійно проживав разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини, у Республіці Польща за адресою: АДРЕСА_1 ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 (надалі – заявник) через представника, адвоката Дашка Ю. І., звернувся до суду з указаною заявою у порядку підсудності, визначеної розпорядженням Голови Верховного Суду від 06 березня 2022 року № 1/0/9-22, яким змінено територіальну підсудність судових справ Сєвєродонецького міського суду Луганської області і визначено Самарівському (Новомосковському) міськрайонному суду Дніпропетровської області.

В обґрунтування заяви вказує, що 16 березня 2022 року ОСОБА_2 одружився з ОСОБА_4 . Після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну заявник разом із ОСОБА_4 вимушено залишили територію України та 20 березня 2022 року прибули до Республіки Польща. Одразу після прибуття до Польщі 20 березня 2022 року вони уклали договір з ОСОБА_5 , згідно з яким отримали у безоплатне користування житлове приміщення, в якому спільно проживали, стали на облік в УВКБ ООН як особи, що потребують допомоги.. 10 червня 2022 року заявник разом з дружиною спільно уклали договір грошової допомоги для отримання коштів на предмети першої необхідності. 01 лютого 2024 року заявник разом з дружиною уклали із ОСОБА_6 договір оренди житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , та спільно там проживали до дня смерті ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла на території Республіки Польща. 10 жовтня 2025 року державний нотаріус Першої київської державної нотаріальної контори Дубенко А. О. заведено спадкову справу № 950/2025 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 04 грудня 2025 року заявник звернувся до державного нотаріуса Першої київської державної нотаріальної контори Дубенко А. О. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на 2/3 частки квартири АДРЕСА_3 . 04 грудня 2025 року нотаріус Дубенко А. О. винесла Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на 2/3 частки квартири АДРЕСА_3 (на теперішній час м. Сіверськодонецьк) у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 пропущено 6-ти місячний строк для прийняття спадщини та не встановлений факт постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Постановленою судом ухвалою від 03 лютого 2026 року відкрито провадження у цивільній справі в порядку окремого провадження, призначено судове засідання, витребувано докази у виді спадкової справи після померлої ОСОБА_4 31 березня 2026 року судом отримано відповідь нотаріуса про відсутність такої.

В судовому засіданні 13 квітня 2026 року задоволено клопотання представника заявника про розгляд справи в режимі відеоконференцзв`язку.

Представник заявника в судовому засіданні заяву підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених у заяві.

Представник заінтересованої особи-1 просив розглянути справу у свою відсутність, вирішити заяву відповідно до чинного законодавства.

Заінтересована особа-2 ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася. Надала заяву, в якій просила розглянути справу у її відсутність. В заяві вказала про те, що визнає обставини, покладені в обґрунтування заяви про встановлення факту та підтверджує їх. Наголосила, що заявник є її дійсним батьком, хоча й не записаний у її свідоцтво про народження, як такий, з народження проживав із нею та її матір`ю – ОСОБА_4 . Після виїзду її батьків до Республіки Польщі вона особисто відвідувала їх за місцем постійного проживання в Польщі.

Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши доводи заяви та перевіривши їх матеріалами справи, судом установлено таке.

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 народилася донька ОСОБА_3 /а.с.21/. Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження № 00015086478 від 24 лютого 2015 року відомості про батька ОСОБА_3 внесені відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України /а.с.22/.

З копії паспорту громадянина України – заявника серії НОМЕР_2 /а.с.10-12/ вбачається, що з 11 червня 1999 року місце проживання заявника зареєстроване за адресою: АДРЕСА_4 /а.с.10-12/.

З копії паспорту громадянки України ОСОБА_4 серія НОМЕР_3 /а.с.14-17/, відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб № 511 від 24 грудня 2025 року /а.с.33/ вбачається, що місце проживання ОСОБА_4 з 19.05.1997 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_5 .

З копії витягу з реєстру територіальної громади від 15 грудня 2025 року вбачається, що місце проживання ОСОБА_3 з 16 квітня 2021 року зареєстроване за адресою: АДРЕСА_4 /а.с.20/.

З копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 16 березня 2022 року вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 16 березня 2022 року /а.с.18/.

З наданих суду копій посвідчень для громадянина України з метою оформлення залізничного квитка від 23 березня 2022 року № 2361/DZ та № 2361/DZ виданих Мазовецьким воєводством Республіки Польща /а.с.23, 24/ вбачається, що 20 березня 2022 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 прибули до Республіки Польща.

З копії Договору надання у безкоштовне користування квартири від 20 березня 2022 року вбачається, що 20 березня 2022 року ОСОБА_7 уклав договір з особою, прізвище якої в договорі вказане мовою оригіналу – польською: ОСОБА_5 , згідно з яким отримав разом з ОСОБА_8 у безоплатне користування квартиру площею 80 кв. м, розташованої в багатоквартирному будинку в місті Kobytkaза адресою: Lezka, 16 /а.с.25-27/.

З 10 червня 2022 року ОСОБА_9 взято на облік до УВКБ ООН для надання допомоги в Республіці Польща у супроводі члена сім`ї – ОСОБА_10 , що підтверджується наданою заявником Карткою № 9С9-22-98927 /а.с.28/.

10 червня 2022 року Польським фондом міжнародної допомоги надано згоду на надання щомісячної грошової допомоги у 1420,00 злотих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 /а.с.29/.

Копією довідки, виданої 13 листопада 2025 року координатором Фондц Лени Гроховської, підтверджено, що ОСОБА_7 разом з ОСОБА_13 були розміщені та проживали разом у будинку біженців за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 29 жовтня 2022 року по 12 лютого 2024 року /а.с.32/.

01 лютого 2024 року заявник уклав із ОСОБА_6 договір оренди житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 для спільного використання родиною – дружиною, ОСОБА_14 /а.с.61-62/.

ІНФОРМАЦІЯ_2 о 03:00 ОСОБА_4 померла на території Республіки Польща у м. Сєдльце, про що надано у засвідченому перекладі з польської мови витяг № 1464011/00/AZ/2024/953804 серії AG 7812174 з актового запису про смерть /а.с.30,зворот-31/

10 жовтня 2025 року державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Дубенко А. О. проведено реєстрацію спадкової справи № 74710112 номер у нотаріуса 950/2025 Пічки Нелі, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , на що вказує наданий заявником у копії Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 82844373 від 10 жовтня 2025 року /а.с.34/.

При цьому, з відповіді державного нотаріуса Першої київської державної нотаріальної контори № 1216/01-09 від 19 березня 2026 року, інформаційної довідки зі спадкового реєстру вбачається, що за параметрами ОСОБА_4 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 у спадковому реєстрі інформація відсутня /а.с.51, 52/.

10 жовтня 2025 року нотаріус Дубенко А. О. винесла Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на 2/3 частки квартири АДРЕСА_3 (на теперішній час м. Сіверськодонецьк) у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 пропущено 6-ти місячний строк для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_15 /а.с.35/.

04 грудня 2025 року нотаріус Дубенко А. О. винесла Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на 2/3 частки квартири АДРЕСА_3 (на теперішній час м. Сіверськодонецьк) у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 пропущено 6-ти місячний строк для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_15 та не встановлений факт постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини /а.с.36/.

Вирішуючи заяву, суд висновує таке.

Метою звернення заявника до суду є встановлення факту його постійного проживання, як спадкоємця першої черги за законом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, для подальшого оформлення прав на спадкове майно в нотаріальному порядку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220, ч. 1, 3 ст. 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо спадкодавець мав останнє місце проживання на території іноземної держави, місце відкриття спадщини визначається відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право».

У приписах ст. 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

За змістом ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

На підставі ч. 1, 3, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За правилом ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За змістом ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

За змістом ст. 71 Закону України «Про міжнародне приватне право» спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, - правом України.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Такий правовий висновок щодо застосування частини третьої статті 1268 ЦК України викладений у постановах Верховного Суду: від 21 жовтня 2020 року у справі №569/15147/17, від 18 листопада 2020 року у справі № 523/19010/15-ц, від 02 квітня 2021 року у справі №191/1808/19, від 28 квітня 2021 року у справі № 204/2707/19.

Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Обставини постійного проживання заявника, ОСОБА_2 разом зі своєю дружиною, ОСОБА_4 ( ОСОБА_14 , згідно з актовим записом про смерть 1464011/00/AZ/2024/953804) за адресою: підтверджуються вищенаведеними належними та допустимими письмовими доказами, виданими компетентними органами Республіки Польща, окрім того підтверджується поясненнями доньки ОСОБА_4 – заінтересованої особи-2 у справі.

Таким чином, суд висновує, що заявник ОСОБА_2 постійно проживав зі своєю дружиною, ОСОБА_4 , в період часу з березня 2022 року по день смерті – ІНФОРМАЦІЯ_2 . Встановлення цього факту має для заявника юридичне значення, оскільки його встановлення необхідно для прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_15 . Водночас, оскільки положення ч. 3 ст. 1268 ЦК України не вимагає фіксації для встановлення факту конкретної адреси постійного місця проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, матеріалами справи підтверджено постійне проживання на території, яка не є територією України, заявника з дружиною за одними адресами, внаслідок отримання прихистку, тимчасового проживання, оренди, суд вважає за необхідне встановити факт постійного проживання без визначення в резолютивній частині рішення конкретної адреси.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 5, 12, 77-82, 141, 258, 259, 264-265, 268, 315 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

заяву ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт постійного проживання ОСОБА_2 на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, дружиною – ОСОБА_4 ( ОСОБА_16 за актовим записом про смерть 1464011/00/AZ/2024/953804 від 12 лютого 2024 року), ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Сєдльце, Республіка Польща.

У решті заяви – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі складене та підписане 23 квітня 2026 року.

Учасники справи:

заявник – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП НОМЕР_5 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

заінтересована особа-1 – Сіверськодонецька міська військова адміністрація Сіверськодонецького району Луганської області, код в ЄДРПОУ 44083662; місцезнаходження за адресою: Луганська обл., Сіверськодонецький р-н, м. Сіверськодонецьк, б-р Незалежності України, буд. 32;

заінтересована особа-2 – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; РНОКПП НОМЕР_6 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .

Суддя Д. О. Парфьонов