Вирок від 21 квітня 2026 р. у справі №175/19150/25 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Номер справи 175/19150/25

Номер провадження 1-кп/175/2004/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року селище Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за №12025052390000624 від 02.06.2025, відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Краматорськ Донецької області, громадянин України, неодружений, не працює, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст.336 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», що затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року на території України, у зв`язку з військовою агресією російською федерацією проти України, введено воєнний стан, який неодноразово проваджувався та діє по теперішній час.

Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України №2105-ІХ від 03.03.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», оголошено загальну мобілізацію, який неодноразово продовжувався та діє по теперішній час.

Встановлено, що ОСОБА_4 , будучи військовозобов`язаним, пройшовши медичний огляд та згідно довідки військово-лікарської комісії від 09.04.2025 визнаний придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони згідно з Наказу Міністерства оборони №402 від 14.08.2008 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» не маючи правових підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оголошеної Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, перебуваючи на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 , 09 квітня 2025 року власноруч засвідчив своїм підписом отримання повістки про його виклик на 17 квітня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , для проведення призову за мобілізацією та відправлення у військову частину для проходження військової служби.

Однак, всупереч ст. 65 Конституції України, п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України №65/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України №2105-ІХ від 03.03.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, достовірно знаючи та розуміючи, що йому потрібно з`явитися 17 квітня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 для проходження військової служби у зв`язку із призовом за мобілізацією, без поважних причин, умисно не з`явився за викликом та про причину неявки до ІНФОРМАЦІЯ_3 не повідомив, ухилившись таким чином від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ст.336 КК України, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

В судовому засіданні обвинувачений вину визнав та пояснив, що дійсно отримав повістку, але не прийшов, тому що вважає, що за станом здоров`я не має служити. Так, у нього є захворювання, і під час проходження ВЛК його зробили дуже швидко, визнали його придатним, хоча він із таким рішенням не згоден. Рішення ВЛК не оскаржував, за медичною допомогою не звертався, підвтерджуючих документів не надавав. Але не прийшов за повісткою. Просив застосовувати іспитовий строк.

З метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин кримінального провадження, судом було досліджено письмові докази:

Пояснення тимчасово виконуючого обовязки начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 до Краматорського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області, в яких викладений факт ухилення ОСОБА_4 від призову на військову службу під час мобілізації.

Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 22.09.2025, згідно якого на підставі ухвали слідчого судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 02.09.2025 отримані військово-облікові документи ОСОБА_4 .

Поіменний список військовозобов`язаних, які перебувають на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , оповіщені та підлягають явці на відправку до складу команди 148 узодт 17 АК 17 квітня 2025 о 07:30 годині, відповідно до якого ОСОБА_4 не з`явився.

Довідка військово-лікарської комісії №2025-0409-1512-3672-0 від 09.04.2025, відповідно до якого ОСОБА_4 придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

Журнал №01-35 обліку видачі та вручення повісток військовозобов`язаним про призов на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_6 , відповідно до якого ОСОБА_4 особисто отримав повістку.

Розписка про отримання о 16:20 год. 09.04.2025 ОСОБА_4 повістки про прибуття на 17.04.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Зваживши сукупність досліджених доказів, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст.336 КК України доведена повністю.

При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, а саме:

ОСОБА_4 вчинив злочин за ст. 336 КК України, який відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином, за місцем проживання обвинувачений характеризується посередньо, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст.67 КК України, не інкриміновано.

За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ст.336 КК України, що на думку суду є необхідним та достатнім для попередження вчинення ОСОБА_4 нового кримінального правопорушення та його перевиховання.

Під час досудового розслідування обвинуваченому запобіжний захід суд не визначав, клопотань про обрання обвинуваченому запобіжного заходу учасники не заявляли.

Речові докази в кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов в кримінальному провадженні, не заявлявся.

Витрати на залучення експерта в кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.336 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту затримання на виконання вироку.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід не обирати.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_1