Постанова від 11 березня 2026 р. у справі №947/21776/24 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/1877/26

Справа № 947/21776/24

Головуючий у першій інстанції Гниличенко М. В.

Доповідач Карташов О. Ю.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Карташова О.Ю.

суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.

за участю секретаря судового засідання - Рудуман А.О.

учасники справи:

позивач – Акціонерне товариство «Сенс Банк»

відповідачі – ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Зачепіло Зоряна Ярославівна

на рішення Київського районного суду міста Одеси від 04 лютого 2025 року

у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2024 року позивач Акціонерне товариство «Сенс Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в якому просить стягнути солідарно з відповідачів на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 125415,04 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 13 504,99 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що у порушення умов договору, позичальники свої зобов`язання належним чином не виконали, в результаті чого станом на 18.04.2023 року мають заборгованість у розмірі 1125415,04 грн, що змусило позивача звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Київського районного суду міста Одеси від 04 лютого 2025 року позовну заяву Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості — задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором № 660MI11150930001 у розмірі 1125415 /один мільйон сто двадцять п`ять тисяч чотириста п`ятнадцять / гривень 04 копійок.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» судовий збір у розмірі 13 504 /тринадцять тисяч п`ятсот чотири / гривень 99 копійок.

Рішення суду вмотивовано тим, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та не спростованими відповідачами належними та допустимими доказами.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Зачепіло З.Я. подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність, необґрунтованість оскаржуваного рішення та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не повне з`ясування усіх фактичних обставин справи, не дослідження та не надання належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяння повному, об`єктивному та неупередженому розгляду справи, просить скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 04 лютого 2025 року у цивільній справі № 947/21776/24 в повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким у позові АТ «СЕНС Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити повністю.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга вмотивована тим, що Договір № 660МІ11150930001 про припинення зобов`язання шляхом заміни його новим зобов`язанням (новація) укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «УКРСОЦБАНК» не було укладено належним чином, а тому такий договір прямо не створює жодних правових наслідків, оскільки він розглядається як такий, що не відбувся. Крім того, зауважується, що позивачем не надано доказів, що Договір № 660МІ11150930001 було укладено належним чином, а саме його нотаріального посвідчення.

Також, в скарзі зазначається, що позивачем не надано пояснення, щодо суми заборгованості за Договором № 660МІ11150930001 від 15 жовтня 2019 року у сумі 1 125 415,04 грн. Стороною скаржників наголошується, що станом на 07.05.2008 рік, фактична сума кредиту, яку отримала ОСОБА_1 становить 341073, 22 грн. Крім того, зауважується на тому, що ОСОБА_1 за первісним зобов`язанням згідно Довідки погашення заборгованості, за Договором кредиту № 2008/13-1-08/232 від 07.05.2008 р. в період з 07.05.2008 року по 30.09.2015 р. було систематично внесено оплати в рахунок погашення кредитної заборгованості, а суму в розмірі 75 392 (сімдесят п`ять тисяч триста дев`яносто дві тисячі) дол. США 54 цента, тобто сума погашених відсотки вже значно перевищують тіло кредиту ще на момент дії Договору кредиту № 2008/13-1-08/232, також Київський районний суд м. Одеси у рішенні від 04.02.2025 року зазначає, що відповідно до матеріалів судової справи, а саме Довідки «АТ Сенс-Баик» є відомості, що клієнтом, ОСОБА_1 , за Договором кредиту № 660МІ11150930001 від 30.09.2015 року в рахунок погашення заборгованості за період з 30.09.2015 року по 18.04.2024 року ще додатково було перераховано загальну суму в розмірі 74262,16 грн, що складається з основної заборгованості за кредитом 22000 грн та відсотки за кредитом 52 262,16 грн. До того ж, звертається увага суду на те, що незважаючи не систематичне виконання обов`язків з боку позичальника, тіло кредиту не зменшилось, а навіть зросло разом із нарахованими відсотками, що порушує дисбаланс договірних відносин, крім того умови, в які ставить наразі АТ «СЕНС БАНК» взагалі не дає можливості позичальнику погасити заборгованість по кредитному договору. А представники АТ «СЕНС БАНК» в свою чергу, зловживаючи своїми посадовими обов`язками, дозволяли собі шантажувати ОСОБА_1 заставленим нерухомим майном, погрожуючи виселити останню разом із малолітньою дитиною.

Крім того, в скарзі зазначається, щодо невідповідності процентної ставки та наголошується, що ОСОБА_1 , не отримувала ані від ПАТ «УКРСОЦБАНК», ані від Правонаступника - АТ «СЕНС БАНК» жодного листа-повідомлення про зміну розміру процентної ставки по Договору Кредиту № 660МІ11150930001 від 30 вересня 2015 року, тим паче нею не підписувалися ніякі додаткові Угоди щодо зміни умов договору. А тому сторона скаржників вважає, що встановлений в односторонньому порядку ПАТ «УКРСОЦБАНК», а в подальшому АТ «СЕНС БАНК» розмір річної процентної ставки незаконним, і сума заборгованість повинна бути перерахована у відповідності до узгоджених між мною та ПАТ «УКРСОЦБАНК» умов Договору Кредиту № 660МІ11150930001 від 30 вересня 2015 року.

Щодо відзиву на апеляційну скаргу

Учасники справи не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Представник скаржниці ОСОБА_1 адвокат Жовта А.С., яка приймала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги, просила апеляційну скаргу задовольнити в повному обсязі.

Інші учасники справи, в судове засідання апеляційного суду не з`явилися, були повідомлені належним чином.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, час знаходження справи на розгляді апеляційного суду, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому її розгляді, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, думку учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, про можливість розгляду справи за відсутності інших учасників, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників які не з`явились.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

30.09.2015 року Акціонерний комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 , уклали кредитний Договір № 660MI11150930001 Про припинення зобов`язання шляхом заміни його новим зобов`язанням (новація).

Відповідно до умов кредитного Договору № 660MI11150930001 сторони дійшли взаємної згоди припинити зобов`язання сторін за Договором кредиту № 2008/13-1-08/232 від 07.05.2008 року шляхом його заміни новим зобов`язанням, яке виникає між сторонами на підставі цього Договору у порядку та у відповідності до умов Договору Про припинення зобов`язання шляхом заміни його новим зобов`язанням (новація) № 660MI11150930001 від 30.09.2015 року.

У п.2 вказаного договору зазначено, що станом на дату укладення Договору про внесення змін заборгованість позичальника за Первинним договором складає 34153,15 дол. США, яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 32684,08 дол. США та заборгованість за відсотками за користування кредитом в розмірі 1469,07 дол. США.

У п. 3 вказаного договору сторони домовились, що первісні зобов`язання сторін, що виникли на підставі Первинного договору припиняються, а нові зобов`язання сторін відповідно до Договору кредиту виникають з моменту укладання цього Договору.

У п. 4 вказаного договору зобов`язання позичальника за Первинним договором у розмірі, визначеному в п.2 цього Договору замінюються на зобов`язання позичальника за Договором кредиту у розмірі 546450,40 грн, кредитор надає вказані гроші у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру.

До вказаного кредитного договору позичальником ОСОБА_1 було надано власноручно підписану заяву від 30.09.2015 року, якою вона підтверджує, що з умовами договору ознайомлена, ніяких заперечень, а також непорозумінь не має, умови договору погоджує, на момент укладення договору в шлюбі не перебуває.(а.с.49).

Відповідно до п.2.2.1 кредитного договору процентна ставка за користування кредитом встановлюється у розмірі 5% процентів річних протягом двадцяти чотирьох місяців з дати підписання цього договору. Після спливу строку, зазначеного у п.2.2.1, починаючи з 30.09.2017 року процентна ставка за користування кредитом встановлюється у розмір 10% процентів річних.

Відповідно до п.3.2.3 кредитор має право у разі виникнення заборгованості вимагати дострокового повернення кредиту, нарахованих процентів, сплати комісії та можливих неустойок.

Відповідно до Пам`ятки позичальника, яка власноручно підписана ОСОБА_1 , вбачається інформація щодо реквізитів для погашення суми кредиту та сплати процентів за Договором кредиту, а також реквізити для сплати комісійних послуг, пені та штрафів при кредитуванні (а.с.55).

До Договору про припинення зобов`язання шляхом заміни його новим зобов`язанням (новація) № 660MI11150930001 від 30.09.2015 року додатком № 1 було укладено Договір кредиту № 660MI11150930001 від 30.09.2015 року на загальну суму 546450,40 грн (а.с.50).

На забезпечення умов виконання кредитного договору № 660MI11150930001 від 30.09.2015 року з ОСОБА_2 було укладено Договір поруки № 660MI11150930001-ПОР/1 від 30.09.2015 року (а.с.29).

Відповідно до умов Договору поруки, поручитель поручається за виконання Боржником умов Кредитного договору власними коштами.

Відповідно до умов Договору поруки, у випадку невиконання чи неналежного виконання ним взятих на себе зобов`язань за Кредитним Договором поручитель разом з відповідачем ОСОБА_1 солідарно відповідає перед позивачем у повному обсязі зобов`язань, передбачених Кредитним Договором.

Згідно рішення №5/2019 АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 року було прийнято рішення щодо припинення Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», де в п.п.1.2. визначено, що правонаступником щодо всього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк», виникає у Акціонерного товариства «Альфа-Банк» з 15.10.2019 року.

12.08.2022 року Позачерговими Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» було прийнято рішення про зміну найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк», а також про внесення змін до Статусу Акціонерного товариства «Альфа-Банк» шляхом затвердження його в новій редакції. 30.11.2022 року були внесені зміни до відомостей про юридичне особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме - змінено найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк».

Відповідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Акціонерне товариство «Сенс Банк», Ідентифікаційний номер 23494714, місце реєстрації: 03150, м. Київ, вул.Велика Васильківська,100,зареєстровано 30.11.2022 року за записом 1000681070177055612.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

Відповідно до пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Законність рішення суду в частині задоволених позовних вимог до ОСОБА_2 , колегією суддів не перевіряється, оскільки зазначене не є предметом апеляційного оскарження.

Скаржником, оскаржується рішення лише в частині позовних вимог до ОСОБА_1 , а тому апеляційний суд переглядає судове рішення саме в цій частині.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У главі 50 ЦК України визначено підстави припинення зобов`язання, а в частині першій статті 598 цієї глави обумовлено, що зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Підстави припинення зобов`язання визначені, зокрема, в статтях 599, 600, 601, 604-609 ЦК України.

Відповідно до ст.604 ЦК України зобов`язання припиняється за домовленістю сторін. Заміна первинного зобов`язання новим між тими самими сторонами (новація) повинна містити у новому договорі вказівку на первинне і нове зобов`язання та наміри сторін вчинити новацію.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов кредитного Договору № 660MI11150930001 сторони дійшли взаємної згоди припинити зобов`язання сторін за Договором кредиту № 2008/13-1-08/232 від 07.05.2008 року шляхом його заміни новим зобов`язанням, яке виникає між сторонами на підставі цього Договору у порядку та у відповідності до умов Договору Про припинення зобов`язання шляхом заміни його новим зобов`язанням (новація) № 660MI11150930001 від 30.09.2015 року.

Так, у п.2 вищезазначеного договору зазначено, що станом на дату укладення Договору про внесення змін заборгованість позичальника за Первинним договором складає 34153,15 дол. США, яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 32684,08 дол. США та заборгованість за відсотками за користування кредитом в розмірі 1469,07 дол. США; у п.3 вказаного договору сторони домовились, що первісні зобов`язання сторін, що виникли на підставі Первинного договору припиняються, а нові зобов`язання сторін відповідно до Договору кредиту виникають з моменту укладання цього Договору; у п. 4 вказаного договору зобов`язання позичальника за Первинним договором у розмірі, визначеному в п.2 цього Договору замінюються на зобов`язання позичальника за Договором кредиту у розмірі 546450,40 грн, кредитор надає вказані гроші у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру.

Також, до Договору про припинення зобов`язання шляхом заміни його новим зобов`язанням (новація) № 660MI11150930001 від 30.09.2015 року додатком № 1 було укладено Договір кредиту № 660MI11150930001 від 30.09.2015 року на загальну суму 546450,40 грн, тобто сторони дійшли згоди про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням (новацію), що відповідає частині другій статті 604 ЦК України.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2019року у справі № 609/67/18 зазначено, що новація це угода про заміну первинного зобов`язання новим зобов`язанням між тими самими сторонами. Вона не припиняє правового зв`язку сторін, оскільки замість зобов`язання, дія якого припиняється, виникає узгоджене ними нове зобов`язання. Юридичною підставою для зобов`язання, яке виникає при новації, є домовленість сторін про припинення первинного зобов`язання. Угода про заміну первинного зобов`язання має договірну природу. Новація є консенсуальним, двостороннім та оплатним договором, який має правоприпинювальну природу.

Згідно з правовими висновками, викладеними в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 вересня 2019року у справі № 686/863/17 тлумачення частини другої статті 604, статті 1053 ЦК України свідчить, що під новацією необхідно розуміти одну з підстав припинення зобов`язання, яка представляє собою домовленість сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами. Борг, який виник із договору купівлі-продажу, договору найму (оренди) чи з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов`язанням.

Аналіз статті 604 ЦК України дозволяє стверджувати, що новація – це угода про заміну первинного зобов`язання новим зобов`язанням між тими самими сторонами. Вона не припиняє правового зв`язку сторін, оскільки замість зобов`язання, дія якого припиняється, виникає узгоджене ними нове зобов`язання.

Зі змісту статті 604 ЦК України вбачається, що ознаками новації є: спосіб припинення зобов`язання; вона можлива лише між тими самими сторонами (сторонами попереднього зобов`язання); двостороннім правочином (договором); нове зобов`язання пов`язане з попереднім і спрямоване саме на заміну первісного зобов`язання новим, а не на заміну цього зобов`язання.

До умов новації згідно вимог закону віднесено наступні: нове зобов`язання повинне пов`язувати тих самих осіб, що і первісне; сторони мають досягти згоди щодо заміни одного зобов`язання іншим, а «домовленість про новацію», – це договір про заміну зобов`язання; вчиняється новація у формі двостороннього правочину (новаційного договору), який має відповідати вимогам до форми та змісту, необхідних для нового зобов`язання; наявність наміру сторін вчинити новацію, про який сторони повинні обов`язково вказати у договорі, а за відсутності такого застереження первинне зобов`язання не припиняється, а буде діяти поряд з новим; дійсність первинного зобов`язання (недійсність первинного зобов`язання веде до недійсності і нового зобов`язання, що витікає з новації, якщо ж недійсним є новаційний договір, сторони залишаються пов`язаними первинним зобов`язанням, і новація не відбувається); заміна змісту зобов`язання, або має виконуватися те саме, але на іншій правовій підставі; допустимість заміни первісного зобов`язання новим.

Матеріалами справи доводиться факт укладення кредитного договору між АТ «Сенс Банк» та ОСОБА_1 .

Доказів повернення відповідачкою всієї суми кредиту та сплати процентів за користування кредитними грошима матеріали справи не містять.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що ОСОБА_1 взяті не себе зобов`язання не виконала, не повернула кредитні кошти у розмірі та на умовах, визначених договором.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості узгоджується з умовами договору, а матеріали справи не містять доказів на спростування відображеної у розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем.

Стороною відповідача ні до суду першої інстанції ні до апеляційної інстанції не надано доказів спростування розрахунку заборгованості наданого позивачем.

Відтак, перевіривши розрахунок заборгованості та оцінивши його в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, суд приходить до висновку, що наданий банком розрахунок заборгованості є належним та допустимим доказом в розумінні ст. ст. 77, 78 ЦПК України.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача суми заборгованості за тілом кредиту у період дії кредитного договору з 30.09.2015 року по 06.05.2033 року.

Доводи апеляційної скарги, щодо встановленого незаконного розміру річної процентної ставки, під час апеляційного розгляду не знайшли свого підтвердження та спростовується матеріалами справи, а саме Пам`яткою позичальника, яка власноручно підписана ОСОБА_1 і з якої вбачається інформація, щодо реквізитів для погашення суми кредиту та сплати процентів за Договором кредиту, а також реквізити для сплати комісійних послуг, пені та штрафів при кредитуванні. Таким чином, зазначене свідчить про те, що відповідач ОСОБА_1 була повністю ознайомлена та обізнана з умовами договору.

Умови кредитного договору щодо розміру процентів за користування коштами та річної процентної ставки не можна вважати несправедливими, оскільки розмір процентів за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що враховуючи положення чинного законодавства України про принцип свободи договору, відповідачка мала можливість не вступати у кредитні відносини із позивачем, якщо дійсно вважала встановлений розмір відсотків за користування коштами несправедливими, натомість відповідачка погодила зі своєї сторони такі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень.

Підписавши власноруч договір про припинення зобов`язання шляхом заміни його новим зобов`язанням (новація), ОСОБА_1 засвідчила свою згоду на укладання такого договору і на умовах, що визначені в ньому.

Твердження , що Договір № 660МІ11150930001 про припинення зобов`язання шляхом заміни його новим зобов`язанням (новація) укладений між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 не було укладено належним чином, зокрема його не посвідчено нотаріально, є безпідставними.

Апеляційний суд зауважує, що Договір про припинення зобов`язання шляхом заміни його новим зобов`язанням (новація) повинен посвідчуватись нотаріально лише у випадку, якщо попередній договір був нотаріально посвідчений, або якщо це прямо передбачено законом для нового зобов`язання.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20 зроблено висновок про те, що під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація. Правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами. Першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін. Зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину.

Як вбачається з матеріалів справи договір кредиту № 2008/13-1-08/231 від 07.05.2008 року укладений між Акціонерним-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 засвідчений сторонами своїми підписами без нотаріального посвідчення, а тому нотаріального посвідчення Договору № 660МІ11150930001 про припинення зобов`язання шляхом заміни його новим зобов`язанням (новація) укладений між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 , не потребувало.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з наданою судом оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на доведення необхідності їх переоцінки. Згідно статті 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Ніщо не вказує на те, що судом не дотримано принципу рівності що витікає із змісту частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Водночас, заявницею апеляційної скарги не підтверджено жодних порушень норм процесуального права, через які вона не змоглв повною мірою реалізувати свої процесуальні права чи які би призвели до ухвалення незаконного рішення, оскільки судом першої інстанції створені умови для того, щоб відповідач надала пояснення та докази щодо спростування доводів позивача.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Оскільки рішення суду першої інстанції не змінюється та не скасовується, відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Зачепіло Зоряна Ярославівна, залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду міста Одеси від 04 лютого 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий О.Ю. Карташов

Судді В.А. Коновалова

В.В. Кострицький