Вирок від 20 квітня 2026 р. у справі №452/1156/25 — Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/1156/25

Провадження № 1-кп/452/210/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2026 року м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника-адвоката ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Самборі у кримінальному провадженні №12025141290000164 від 07.03.2025 р. обвинувальний акт відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Збручанське, Борщівського району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, не судимого, -

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, -

встановив:

Як визнано судом доведеним, ОСОБА_5 , 11 лютого 2025 року, приблизно о 23 год. 00 хв., перебуваючи при вході на приватне подвір`я, що за адресою: АДРЕСА_2 , в ході словесного конфлікту із ОСОБА_4 , на ґрунті раптово виниклої особистої неприязні, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, в ході конфлікту наніс йому декілька ударів в різні ділянки тіла та після чого, коли потерпілий знаходився у сидячому положенні на бордюрному камені, ОСОБА_5 , продовжуючи свої протиправні дії з метою спричинення тілесних ушкоджень, підбіг до ОСОБА_4 та коліном наніс один удар в ділянку голови з лівої сторони, внаслідок чого останній впав на правий бік чим спричинив, згідно висновку судово-медичної експертизи травматичний злам скроневої кістки справа з переходом на основу, який діяв на праву поверхню голови, можливо внаслідок падіння з прискоренням з положення сидячи на бордюрі і удару головою до бордюру і відноситься до тяжкого тілесного ушкодження по ознаці небезпеки для життя в момент утворення, а також фрагментарний перелом латеральної стінки правої орбіти, фрагментарні переломи передньої та задньо-латеральної стінки правої верхньощелепної пазухи, подвійний перелом правої виличної дуги, без вираженого зміщення кісткових фрагментів, травматичний перелом тіла нижньої щелепи справа, які діяли на праву поверхню голови, можливо внаслідок падіння з прискоренням з положення сидячи на бордюрі і удару головою до бордюру і відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості по ознаці довготривалості розладу здоров?я, травматичний перелом в ділянці кута нижньої щелепи зліва, який відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості по ознаці довготривалості розладу здоров?я, синець в орбітальній ділянці справа, підшкірну гематому правої скроневої ділянки товщиною 6-8мм, з включенням повітря, забійну рану слизової оболонки губи, крововилив в білкову оболонку правого ока, які відносяться до легкого тілесного ушкодження.

Таким чином, ОСОБА_5 своїми умисними, протиправними діями заподіяв потерпілому ОСОБА_4 умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент спричинення, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України.

Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 03 березня 2026 року було задоволено клопотання прокурора, кримінальне провадження №12025141290000164 від 07.03.2025 р. про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України – зупинене до розшуку обвинуваченого ОСОБА_5 ; оголошено в розшук ОСОБА_5 .

Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 01 квітня 2026 року відновлено судове провадження у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141290000164 від 07.03.2025 р. про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному та повністю підтвердив обставини, викладені в обвинуваченні, від дачі показів відмовився на підставі ст.63 Конституції України. Наявні в справі докази його винуватості він не оспорює.

Враховуючи повне підтвердження обвинуваченим фактичних обставин вчинення ним інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також те що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки учасники судового провадження не заперечують проти цього, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі.

Учасникам розгляду справи роз`яснено, що вони позбавлені права оспорювати обставини, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним згідно положень ч.3 ст.349 КПК України.

Суд вважає, доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 в умисному нанесенні потерпілому ОСОБА_4 тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент спричинення, а тому кваліфікація дій обвинуваченого за ч.1 ст. 121 КК України є вірною.

При обранні міри та виду покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує особу обвинуваченого, який раніше не судимий, скоїв тяжке кримінальне правопорушення, зробив донат на ЗСУ та має на утриманні двоє малолітніх дітей.

Як обставини, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_5 , суд враховує щире каяття та активне сприяння обвинуваченого розкриттю кримінального правопорушення, думку потерпілого, який повідомив, що примирився з обвинуваченим і претензій до нього немає.

За таких обставин суд вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у межах санкції статті, за якою кваліфіковано кримінальне правопорушення, у вигляді позбавлення волі та звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням, поклавши на нього обов`язок періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що така міра покарання відповідає особі обвинуваченого та є достатньою для досягнення передбачених ч.2 ст.50 КК України цілей покарання.

Цивільного позову у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

Відповідно ст.76 ч.1 п.1,2 КК України, покласти на ОСОБА_5 обов`язок періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Обраний ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту в період доби з 22 год. до 06 год. з покладеними на нього раніше обов`язками залишити без змін до набрання вироком законної сили, але не більше ніж на 60 днів.

Початок іспитового строку ОСОБА_5 рахувати з дня проголошення вироку 21 квітня 2026 року.

Розшук, оголошений згідно ухвали Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 03.03.2026 року, відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – припинити.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з часу проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя