Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №669/895/25 — Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 669/895/25

провадження № 2/445/582/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кіпчарського О. М.

секретаря судового засідання Кшемінської О.Я.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

представника служби

у справах дітей Баран М.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей Золочівської міської ради Львівської області про позбавлення батьківських прав,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 , в якому просить позбавити відповідачку батьківських прав відносно дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обгрунтування позову вказала, що вона є матір`ю батька неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_6 їй стало відомо, що відповідачка не піклується про дитину, як мати, вихованням практично не займається, що поставило дитину у важке психічне і фізичне становище. Крім того, зазначила, що сама ОСОБА_4 виявилася хворою і потребувала лікування, у зв`язку з чим була поміщена у Львівську обласну клінічну психіатричну лікарню, а дитину 07.07.2022 було поміщено на лікування в Золочівську ЦРЛ. Вага дитини на момент перебування в лікарні не відповідала віку, дитина не розмовляла та відставала в психо-мовному розвитку. На підставі наказу Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області №2 від 18.07.2022 року, дитину було передано під опіку позивачки, яка з того часу займається піклуванням та вихованням дитини. Відповідачка ж жодного разу дитини не відвідувала, не цікавилася її життям, здоров`ям, навчанням, участі у її вихованні чи матеріальному утриманні дитини не бере, жодного інтересу до дитини не проявляє. Окрім того, як зазначає позивачка, відповідачка отримує на дитину пенсійне забезпечення по втраті годувальника, однак жодного разу за всі роки перебування дитини під опікою позивачки, жодних коштів не надавала на утримання дитини чи іншим чином матеріально не забезпечувала. Позивачка зазначає, що підставою звернення до суду з даним позовом є свідоме ухилення відповідачки від виконання батьківських обов`язків, оскільки така має можливість як матеріально допомагати дитині, так і брати участь у її вихованні.

Дана справа, на підставі ухвали Білогірського районного суду Хмельницької області від 29.10.2025, в порядку ст. 31 ЦПК, 18.11.2025 надійшла до Золочівського районного суду Львівської області.

Ухвалою судді Золочівського районного суду Львівської області від 20.11.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Золочівського районного суду Львівської області від 18.12.2025 року в підготовчому засіданні доручено Західному міжрегіональному центру з надання безоплатної правової допомоги призначити адвоката для здійснення представництва інтересів відповідачки ОСОБА_4 , 1993 р.н.

Ухвалою від 29.01.2026 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали, просили такі задовольнити з підстав, що вказані у позові. Додатково представник позивачки зазначила, що на даний час дитина, яка фактично позбавлена батьківського піклування, юридично такого статусу не має, що позбавляє дитину отримувати гарантовані державою пільги та матеріальне забезпечення. Відповідачка отримує пенсію по втраті годувальника, які витрачає на власний розсуд, матеріальної допомоги дитині не надає, не цікавиться її життям та здоров`ям, не телефонує, не відвідує, не вітає зі святами, що свідчить про її байдужість до дитини.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, додатково пояснив, що відповідачка байдужості до дитини не проявляла, відвідуванню дитини та відсутності її участі у вихованні дитини перешкоджали об`єктивні обставини, зокрема стан її психічного здоров`я, смерть чоловіка, догляд за важкохворим батьком.

Представник Служби у справах дітей при вирішенні даного спору просила взяти до уваги висновок комісії з питань захисту прав дитини Золочівської міської ради від 19.08.2025 №48.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, однак у зв`язку із відсутністю заперечень інших учасників справи та участі її представника в судовому засіданні, суд не вбачає перешкод для розгляду справи у відсутності відповідачки. Окрім того, будучи присутньою в підготовчому засіданні, відповідачка заперечила проти задоволення позовних вимог.

Заслухавши доводи позивача та її представника, представника відповідача, думку представника Служби у справах дітей, дослідивши наявні у ній докази та оцінивши такі в їх сукупності, судом встановлено наступні обставини справи.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 23.03.2019 року, батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_6 та ОСОБА_4 .

З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 08.11.2019 року, вбачається, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі наказу Служби у справах дітей Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області №2 від 18.07.2022 року, дитину ОСОБА_5 , яка залишилася без батьківського піклування, з 18.07.2022 року тимчасово влаштовано на виховання в сім`ю бабусі - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою : АДРЕСА_1 .

З матеріалів справи судом встановлено, що дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доводиться онукою позивачки ОСОБА_1 та фактично проживає без реєстрації за адресою : АДРЕСА_1 .

Згідно із медичної карти стаціонарного хворого 455 від 18.07.2022 року, дитина ОСОБА_5 , 07.07.2022 року була госпіталізована з основним діагнозом - затримка психічного розвитку. Розлад експренсивності мовлення. Розлад активності та уваги.

З довідки №7 від 04.06.2025 року, виданою Юрівським закладом дошкільної освіти "Пролісок" Білогірської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області, судом встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.09.2023 року відвідує зазначений дошкільний навчальний заклад, її мати ОСОБА_4 контакту із закладом дошкільної освіти не підтримує, вихованням дитини не цікавиться. Дитину до закладу приводить та забирає бабуся. Дитина завжди охайна та доглянута.

Як встановлено судом з довідки №41 від 04.06.2025 року, виданої ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 20.07.2022 року знаходиться під наглядом лікаря загальної практики в даній амбулаторії. Під час візитів до лікаря дитину завжди супроводжує її бабуся ОСОБА_1 .

Згідно висновку комісії з питань захисту прав дитини Золочівської міської ради від 19.08.2025 року №48, затвердженого рішенням Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області, комісією визнано за доцільне позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Окрім того, із змісту вказаного висновку судом встановлено, що 18.07.2022 року у зв`язку із загостренням психічної хвороби матері та перебуванням її на лікуванні у Львівській обласній психіатричній лікарні, дитину було влаштовано у сім`ю бабусі. За зверненням дідуся дитини про вирішення питання про доцільність позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 05.04.2024 комісія на позачерговому засіданні, заслухавши лікаря - психіатра дійшла висновку, що підстав для позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 немає. Разом з тим комісією було прийнято рішення про скерування ОСОБА_4 на ЛКК для встановлення наявності у неї тривалої хвороби, що перешкоджає виконанню батьківських обов`язків. КНП "Золочівська ЦРЛ" надала інформацію, що 18.04.2024 року спеціалізованою психіатричною медико-соціальною експертною комісією КЗ ЛОР "Львівський обласний центр МСЕ", ОСОБА_4 визнано інвалідом ІІІ групи. У консультаційному висновку психіатричної ЛКК КЗ "Львівська обласна державна клінічна психіатрична лікарня" від 28.05.2024, ОСОБА_4 встановлено діагноз F70.1, та зазначено, що питання про те чи не перешкоджає психічний стан здоров`я виконанню батьківських обов`язків належить до компетенції судово-правоохоронних органів. Також на засіданні комісії староста с. Побіч Золочівського району Львівської області - Гетьманчик М.А., зауважив, що ОСОБА_4 не зможе належно виховувати та доглядати дитину, забезпечити їй необхідний курс реабілітації, адже здійснює догляд за батьком - особою з інвалідністю ІІ групи, який страждає епілепсією.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 встановлено діагноз F-23.2 F70.8, що підтверджується випискою із її медичної карти.

На даний час дитина ОСОБА_5 навчається в 1-му класі Юровецького ліцею Білогірської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області, що підтверджується довідкою №3 від 14.01.2026, виданою навчальним закладом.

Також судом встановлено, що ОСОБА_5 з 03.08.2022 проходить курс реабілітації в КУ "Центр надання соціальних послуг Білогірської селищної ради" відділення комплексної реабілітації осіб з інвалідністю.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для задоволення позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частина перша статті 155 СК України).

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до частин другої, третьої статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.

ВС у справі № 461/7387/16-ц (постанова від 02.10.2019) також виснував таке: Виходячи з тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України Суд має підстави для висновку, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав виключно за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Разом з тим, зазначені чинники, повинні мати систематичний та постійних характер, як кожен, так і в сукупності, можна розцінити як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтована підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оцінювальний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин.

За положенням частини шостої статті 19 СК України, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Висновок виконавчого комітету має рекомендаційний характер.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.

Інтереси дитини полягають в тому, щоб забезпечити її право на потребу у любові, піклуванні та матеріальної забезпеченості (ст. 5 Декларації про соціальні та правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей, особливо у разі передачі дітей на виховання та їх усиновлення на від 03 грудня 1986 року).

Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків тощо.

Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, потрібно зважати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину та усвідомлення цього самою дитиною вже несе в собі негативний вплив на її свідомість та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності та взаємозв`язку, враховуючи найвищі інтереси дитини, суд приходить до висновку, що стороною позивача не надано достатніх доказів винної поведінки відповідачки та злісного ухилення нею від виконання своїх обов`язків щодо виховання та утримання дитини, що у свою чергу, виключає можливість застосування до відповідачки такого крайнього заходу впливу, як позбавлення її батьківських прав.

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

У даній справі позивач, звертаючись до суду з позовом, посилалась на те, що відповідачка не бере участі у вихованні дитини, не цікавиться донькою, тобто взагалі не виконує батьківські обов`язки, а за час проживання дитини з відповідачкою, дитина знаходилася в критичному стані, що призвело до затримки в її розвитку, що на її думку, є достатньою підставою для позбавлення матері батьківських прав та відповідатиме інтересам дитини.

Разом з тим, із досліджених в судовому засіданні доказів судом встановлено, що неналежне виконання відповідачкою батьківських обов`язків є наслідком швидше її психічного стану здоров`я, ніж свідомої поведінки, оскільки встановлений їй діагноз F70.1. "Розумова відсталість легкого ступеня, значне порушення поведінки" свідчить про психічні розлади.

Окрім того, будучи присутньою в підготовчому засіданні 18.12.2025 року, відповідачка заперечила проти задоволення позовних вимог, вказала, що займатися вихованням та доглядом за дитиною вона не може через стан здоров`я. Додатково пояснила, що є особою з інвалідністю третьої групи, після дорожньо-транспортної пригоди вона отримала серйозну травму голови, внаслідок чого періодично проходить лікування та приймає медичні препарати: гідезепам та карбамазепін, останній є психотропним препаратом. При цьому її поведінка та розмова, викликали у суду обгрунтовані сумніви щодо можливості реалізації нею своїх процесуальних прав, розуміння суті справи, предмету спору та наслідків розгляду справи, у зв`язку з чим ухвалою від 18.12.2025 доручено Західному міжрегіональному центру з надання безоплатної правової допомоги призначити адвоката для здійснення представництва інтересів відповідачки по даній справі.

Варто також звернути увагу, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини.

З висновком органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав суд не погоджується, оскільки вважає його необґрунтованим та передчасним, з огляду на те, що комісією не було враховано тих обставин, які встановлені судом при розгляді даної справи, та за відсутності висновку судово-психіатричної експертизи, який би підтверджував, що психічний стан здоров`я відповідачки не перешкоджає виконанню батьківських обов`язків, попри наявність медичної документації відповідачки щодо її психічного стану здоров`я, що може свідчити про те, що сама мати дитини потребує кваліфікованої медичної психіатричної допомоги, а також маючи інформацію про те, що вона здійснює догляд за хворим на епілепсію батьком, за відсутності інших близьких родичів, зі спливу шести місяців після народження дитини ОСОБА_4 втратила чоловіка - батька дитини - ОСОБА_6 , комісією було прийнято рішення про доцільність позбавлення її батьких прав.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про відсутність достатніх та беззаперечних доказів свідомого ухилення відповідачки від виконання батьківських обов`язків, а також наявність даних про її психічний стан, який може впливати на здатність належним чином здійснювати такі обов`язки, що виключає можливість застосування крайнього заходу у вигляді позбавлення батьківських прав.

Водночас, суд не може залишити позаувагою інтереси дитини, яка фактично залишилася без батьківського піклування, та виходячи з принципу забезпечення найкращих інтересів дитини, вважає за необхідне роз`яснити наступне.

У разі, коли батьки з об`єктивних причин не можуть забезпечити належне виховання та утримання дитини, така дитина може бути визнана такою, що позбавлена батьківського піклування, що віднесено до повноважень органу опіки та піклування, який зобов`язаний вжити вичерпних заходів для захисту прав дитини, у тому числі щодо вирішення питання про надання їй статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, та забезпечення її належного утримання і виховання.

Суд зазначає, що надання дитині такого статусу забезпечить реалізацію її права на належне матеріальне забезпечення, соціальний захист, житлові гарантії та інші передбачені законом пільги.

Також, з метою належного захисту прав та інтересів малолітньої дитини, зокрема права на матеріальне утримання з боку матері, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу її право на звернення до суду з вимогами про стягнення аліментів з відповідачки.

Керуючись ст.ст. 164, 165, 180-183 СК України, ст. ст. 12, 76-78, 81, 141, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей Золочівської міської ради Львівської області про позбавлення батьківських прав,-- відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та/або обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст судового рішення виготовлено та підписано 23.04.2026 року.

Суддя О. М. Кіпчарський