Суд: Буський районний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про позбавлення батьківських прав
Дата: 21 квітня 2026 р.
Справа: №943/430/26
Суддя: Журибіда Б. М.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Єдиний унікальний номер №943/430/26
Провадження № 2/943/905/2026
22 квітня 2026 року м. Буськ
Буський районний суд Львівської області
в складі:головуючого-судді Журибіда Б. М.
при секретарі Пирки В.М.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Буську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 особі представника, адвоката ЗОЗУЛІ Юрія Михайловича до ОСОБА_2 , третьої особи Виконавчого комітету Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області про позбавлення батьківських прав, –
в с т а н о в и в:
ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою про позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_5 відносно сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мотивує тим, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_6 . На підставі рішення Буського районного суду Львівської області від 07.11.2023 шлюб сторін розірвано. З моменту народження сина і по даний час Позивачка проживає разом із своїм неповнолітнім сином ОСОБА_6 , здійснює його виховання та утримання. За рішенням Буського районного суду Львівської області від 30.11.2023 з Відповідача стягуються аліменти на утримання його сина ОСОБА_6 в розмірі 5000 грн. Однак батько, після розлучення, долею сина не цікавиться, не навідує його та не приймає жодної участі у його навчанні і вихованні, також не приймає належної участі і в утриманні неповнолітнього ОСОБА_6 , що призвело до наявності заборгованості із сплати аліментів за період 2023-2026 років на загальну суму 116746,72 грн. Позивачка хворіє, тому їй важко одній матеріально утримувати сина, відповідач добровільно аліменти не сплачує, не цікавиться життям сина, тому просить позбавити відповідача батьківських прав відносно сина ОСОБА_7 .
Представник позивачки ОСОБА_4 , адвокат Зозуля Ю.М., до початку підготовчого судового засідання, подав письмове клопотання про розгляд справи у відсутності сторони позивача, заявлені вимоги підтримує повністю, просить такі задоволити.
Відповідач ОСОБА_5 в підготовче засідання не з`явився, подав письмову заяву про розгляд справи без його участі, позов визнає повністю, не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно сина ОСОБА_7 .
Представник третьої особи також подала письмове клопотання про розгляд справи у її відсутності, висновок по суті позову про доцільність задоволення позову та позбавлення відповідача батьківських прав відносно сина.
Враховуючи клопотання учасників справи, їх неявку, відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, приходить до висновку що позов слід задоволити з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ч.1ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 19.11.2010, батьком записаний ОСОБА_5 , ОСОБА_8 .
На підставі рішення Буського районного суду Львівської області від 07.11.2023 у справі №943/1517/23, шлюб сторін розірвано.
Рішенням Буського районного суду Львівської області від 30.11.2023 у справі №943/1858/23 Відповідача зобов`язано сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_6 в розмірі 5000 грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення ним повноліття.
З моменту народження сина і по даний час Позивачка проживає разом із неповнолітнім сином ОСОБА_6 , що підтверджується Витягами з реєстру Красненської територіальної громади №2026/003330204 та №2026/003330072 від 03.03.2026, здійснює його виховання та утримання.
Як вбачається з матеріалів справи, батько неповнолітнього ОСОБА_6 , після розлучення, долею сина не цікавиться, не приймає участі у його навчанні і вихованні, що підтверджується, письмовими заявами місцевих жителів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від 03.03.2026, а також відповіддю №01-21/10 від 06.03.2026 Глинянського закладу середньої освіти І-ІІІ ступенів Глинянської міської ради.
Крім того відповідач добровільно рішення суду не виконує, аліменти на утримання сина не сплачує, внаслідок чого згідно розрахунку головного державного виконавця Буського відділу ДВС у Золочівському районі Львівської області Львівського МУ Міністерства юстиції України Кудренко Т.А., має заборгованість по аліментах станом на 06.03.2026 року, за період 2023-2026 років, на загальну суму 116746,72 гривень.
Відповідно до ст.150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитини» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно ст.155 цього закону, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини, відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Статтею 164 Сімейного кодексу України передбачено, зокрема, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.
Пленумом Верховного Суду України у Постанові від 30.03.2007 року №7 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» надано роз`яснення про те, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 С К України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками (п.16).
Згідно статей 9, 18 Конвенції "Про права дитини", ратифікованої Постановою Верховної Ради України 27.02.1991р., № 780-Х11, батьки несуть основну відповідальність за виховання дітей. Найважливіший обов`язок матері і батька - це обов`язок виховувати, ростити дитину; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати до самостійного життя, забезпечити здобуття повної загальної освіти, держави - учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Суд бере до уваги Європейську Конвенцію "Про здійснення прав дітей", ратифіковану Україною 03.08.2006 р., Конвенцію "Про юрисдикцію, відповідно до якої право, яке признається, виконується та співробітництві стосовно батьківської відповідальності та міру захисту дітей", ратифікованої Україною 14.09.2006 р., гарантовано та забезпечено право дитини з боку усіх державних та приватних структур, а також з боку батьків на належне батьківське виховання та піклування, забезпечення дитини сімейним затишком, розвиток індивідуальності та захисту всіх прав дитини навіть від самих батьків, що не суперечить вимогам ст. 150 СК України.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі "Савіни проти України" де встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.
Судом встановлено, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо спілкування, матеріального утримання сина ОСОБА_7 , жодної матеріальної допомоги на його утримання не надає, крім того має заборгованість по сплаті аліментів протягом тривалого часу.
Згідно заяви від 15.04.2026 року, ОСОБА_5 не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно сина ОСОБА_7 , позовні вимоги визнає, не заперечує проти їх задоволення.
Також судом приймається до уваги як належний доказ Висновок органу опіки та піклування Красненської селищної ради, за рішенням виконавчого комітету ради від 20.04.2026 року № 1522, з якого вбачається доцільність позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав відносно сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Оцінюючи докази у їх сукупності, оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання, утримання сина, що безспірно встановлено в судовому засіданні, не заперечує проти позовних вимог, визнає такі, суд приходить до висновку, що в силу вимог ст. 200 ЦПК України, позов слід задовольнити, ухваливши рішення в підготовчому судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 141, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст.ст. 155, 164 СК України, суд -
ухвалив :
Заяву задовольнити повністю.
Позбавити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 батьківських прав відносно сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.
Суддя: Б. М. Журибіда
Оригінал: reyestr.court.gov.ua