Рішення від 16 квітня 2026 р. у справі №439/272/26 — Бродівський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №439/272/26

Провадження № 2/439/472/26

17 квітня 2026 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області

в складі:

головуючого - судді Петейчук Б.М.

з участю секретаря

судового засідання Ковальчук Н.І.,

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, ухвалив таке рішення.

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до відповідачки ОСОБА_2 , у якій просить суд стягувати із відповідачки в свою користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 8000 гривень, щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позовної заяви до суду і до досягнення ОСОБА_3 повноліття.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач зазначає, що 10 листопада 2006 року уклала шлюб з відповідачкою.

Від даного шлюбу мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дитина проживає із позивачем і перебуває на його повному утриманні. Відповідачка на даний час проживає окремо від нього і дитини.

Відповідачка по справі належної матеріальної допомоги на дитину не надає. Усі витрати на утримання їхньої дитини несе лише він один. Добровільної згоди про розмір та порядок надання матеріальної допомоги на утримання дитини між ними не досягнуто.

Його доходів, які він отримує на не вистачає для повноцінного виховання, харчування і утримання дитини і дані витрати є досить значними.

Згідно із його підрахунками витрати на утримання дочки щомісячно складають в межах 15000 - 16000 тисяч гривень.

Відповідачка по справі ОСОБА_2 на даний час офіційно в Україні не працевлаштована, є працездатною особою, фізично здорова, не є особою з інвалідністю.

Наскільки йому достовірно відомо відповідачка по справі проживає в Австрійській Республіці, працює, однак не відомо чи офіційно вона працевлаштована чи ні, її доходи є досить великими і становлять в межах 2000 Євро на місяць.

Звідси, з врахуванням вищенаведених обставин, просить стягувати з відповідачки по справі аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 8000 гривень на дитину, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

17 квітня 2026 року відкрито провадження у справі.

Відповідачу запропоновано протягом п`ятнадцяти днів, із момент отримання ухвали про відкриття провадження у справі, надіслати відзив на позовну заяву.

Представник позивача ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та попросив про їхнє повне задоволення з огляду на зазначене у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_5 , не заперечує, що утримання дитини, це обов`язок обох батьків. Однак вважає, що розмір присуджених аліментів повинен становити не більше 5 000 гривень щомісячно. З огляду на зазначене просив про часткове задоволення позову.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланнями на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Доказами у справі встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є чоловіком та дружиною, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 10 листопада 2006 року (а.с.6).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 24 травня 2011 року, відповідно (а.с. 7).

Неповнолітня дитина сторін, а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб за № 01-16-08/0/228 від 02 лютого 2026 року(а.с.8)

Мотиви суду.

За змістом норми статті 142 Сімейного Кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбачених Законом.

Правилами частини 4 статті 155 Сімейного Кодексу України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 180 Сімейного Кодексу України).

Виходячи з вимог норми частини 3 статті 181 Сімейного Кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Нормою частини 1 статті 182 Сімейного кодексу України закріплено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1)стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2)стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3)наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

4)наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

5)доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

6)інші обставини, що мають істотне значення.

Приписами частини 2 статті 182 Сімейного кодексу України визначено, що мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

В судовому засіданні представником позивача не доведено, що сума у розмірі 8000 гривень, яку просить позивач стягувати із відповідачки не утримання дочки, є обґрунтованою сумою, яка здатна забезпечити потреби неповнолітньої дитини сторін.

В свою чергу представник відповідача не надав суду належних доказів, того що відповідачка ОСОБА_2 не може надавати матеріальну допомогу свої не повнолітній дочці ОСОБА_3 за станом здоров`я чи з інших підстав.

Тому, суд вважає, що відповідачка: ОСОБА_2 може надавати матеріальну допомогу неповнолітній дочці, яка проживає з батьком. Обмежень щодо зайняття трудовою діяльністю не має, фізичний стан здоров`я відповідачки дозволяє її здійснювати трудову діяльність, оскільки інше не доведено в судовому засіданні.

За таких обставин, врахувавши матеріальне становище матері та батька неповнолітньої дитини сторін, зважаючи на складну економічну ситуацію на території України, яка пов`язана зі збройною агресією російської федерації проти України, враховуючи застереження частини 2 статті 182 Сімейного кодексу України, суд приходить до переконання, що для забезпечення всіх необхідних потреб спільної неповнолітньої дитини сторін, яка перебуває на повному утриманні позивач, буде достатнім стягнення аліментів з відповідачки у твердій грошовій сумі в розмірі 5 000 (п`ять тисячі) гривень. Саме такий розмір аліментів, на переконання суду, дасть змогу в достатній мірі забезпечити потреби не повнолітньої дитини сторін, яка перебуває на утриманні позивача.

Щодо розподілу судового збору.

Нормою частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас відповідно до частини 6 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої чистини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі підпункту 3 пункту 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

За таких обставин, суд вважає, що з відповідачки: ОСОБА_2 необхідно стягнути понесені судові витрати за сплачений судовий збір за подання позовної заяви на користь держави, що буде відповідати вимогам чинного цивільного процесуального законодавства України.

На підставі статей 182, 183 Сімейного Кодексу України керуючись статтями 10, 81, 89, 206, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень, щомісячно, починаючи з 04 лютого 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Звернути до негайного виконання судове рішення у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Повне судове рішення складено 22 квітня 2026 року.

Суддя Б.М. Петейчук