Рішення від 21 квітня 2026 р. у справі №314/4531/25 — Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/4531/25

Провадження № 2/314/414/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2026 м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Кононенка І.О.,

секретаря судового засідання Баланюк Н.М.,

розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Вільнянськ справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про поділ спільного майна подружжя,-

за участю представника позивача ОСОБА_3 ,

представника відповідача Зіменко О.В.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом про поділ спільного майна подружжя. Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 03.11.2001 між сторонами укладено шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 130. Під час підготовки позовної заяви з`ясовано, що 10.01.2008 Вільнянським районним судом Запорізької області від у справі № 2-198/2008 було винесено рішення про розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , за позовом ініційованим ОСОБА_2 . ОСОБА_1 рішення суду про розірвання шлюбу не отримувала, актовий запис про розірвання шлюбу відсутній, в державному мобільному застосунку «ДІЯ» відображається статус «в шлюбі». Сторони продовжували жити однією сім`єю, маючи сумісний побут, сумісний бюджет тощо. У шлюбі народилися діти- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Спір між сторонами виник з приводу поділу спільного майна-об`єкту житлової нерухомості (квартири), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка придбана сторонами 17.06.2015 за спільні кошти. Позивачка зазначає, що правовстановлюючі документи на спільне нерухоме майно оформлені на відповідача, водночас згідно п. 9 договору купівлі-продажу квартири від 17.06.2015, зареєстрованого в реєстрі за № 562-позивачка надала згоду на купівлю своєму чоловіку (відповідачу) за нажиті в спільному шлюбі грошові кошти вищезазначеної квартири. Під час купівлі-продажу майна сторони подавали нотаріусу свідоцтво про шлюб, відповідно договір містить всі атрибути купівлі майна в шлюбі (згода подружжя, повідомлення іншої сторони, зазначення про це в договорі). Позивачка стверджує, що відповідач у відношенні вищезазначеного спільного майна зайняв деструктивну позицію, чинить перешкоди у вільному користуванні спільним майном, від будь-яких форм спілкування на цю тему із позивачкою відповідач ухиляється. Позивачка зазначає, що згідно звіту про оцінку нерухомого майна, складеного ПП «АН «ПЕРСПЕКТИВА», ринкова вартість нерухомого майна (а саме частки, яка припадає позивачці)-1/2 квартири за адресою: АДРЕСА_1 , складає-181000,00 грн.

Просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на 1/2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 . Стягнути із відповідача судовий збір та витрати на правничу допомогу.

Ухвалою суду від 13.10.2025 відкрито провадження у вказаній у цивільній справі у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 13.10.2025 постановлено задовольнити клопотання позивачки про витребування доказів та витребувати у Запорізького обласного державного нотаріального архіву: копію договору купівлі-продажу квартири від 17.06.2015, який зареєстрований в реєстрі за № 562, та був посвідчений приватним нотаріусом Вільнянського районного нотаріального округу Запорізької області Сиротенком Г.О.; копію заяви-згоди ОСОБА_1 щодо надання згоди ОСОБА_2 (своєму чоловіку) здійснити купівлю квартири за адресою: АДРЕСА_1 ., за нажиті в спільному шлюбі грошові кошти; копію матеріалів нотаріальної справи щодо укладення договору купівлі - продажу квартири від 17.06.2015, який зареєстрований в реєстрі за № 562 та був посвідчений приватним нотаріусом Вільнянського районного нотаріального округу Запорізької області Сиротенком Г.О.

30.10.2025 до суду первісним відповідачем ОСОБА_2 подано зустрічну позовну заяву про поділ спільного майна подружжя, яку обгрунтовано тим, що 03.11.2001 між сторонами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, про що 03.11.2001 складено актовий запис за № 130. Від шлюбу сторони мають дітей- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_2 стверджує, що сторони перебували у шлюбних відносинах. 10.01.2008 Вільнянським районним судом Запорізької області у справі №2-198/2008 ухвалено рішення про розірвання шлюбу, проте вказане рішення ОСОБА_2 не отримував, у родині про це ніколи не згадували, продовжували жити однією сім`єю, маючи сумісний побут, бюджет. Сторони весь час були зареєстровані та мешкали у спірній квартирі разом, відтак вважає, що нерухоме майно-квартира АДРЕСА_2 , є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, придбана у період шлюбу, за спільні кошти подружжя. Правовстановлюючі документи на спільне нерухоме майно придбане за спільні кошти оформлені на ім`я ОСОБА_2 . ОСОБА_2 стверджує, що 17.06.2015 придбав вказану нерухомість, договір посвідчено приватним нотаріусом Сиротенком Г.О., за реєстровим № 562, зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (№ 10067807). При цьому, ОСОБА_1 надала згоду своєму чоловіку на придбання квартири за спільні кошти подружжя. Відповідачка за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 зайняла у відношення квартири, як спільного майна, деструктивну позицію, від будь-яких форм спілкування на цю тему ухиляється, з початком воєнного стану виїхала з дітьми за кордон, ОСОБА_2 через суд отримав позов про стягнення аліментів у справі № 314/4531/25. ОСОБА_2 просить позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за первісним позовом, в порядку поділу спільного майна, задовольнити. Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_3 . В порядку поділу спільного майна, визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_3 . Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір та витрати на правничу допомогу.

Ухвалою суду від 03.11.2025 постановлено прийняти до розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.

12.11.2025 до суду надійшов відзив ОСОБА_1 на зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 , у якому відповідачка (позивачка за первісним позовом) зазначає, що ОСОБА_2 неодноразово погоджується з твердженнями визначеними первісним позовом відповідно того, що спірне нерухоме майно (квартира) за адресою: АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, а також повністю визнає вимоги ОСОБА_1 щодо визнання за нею 1/2 частки на вищезгадану квартиру в порядку поділу спільного майна подружжя, відтак із посиланням на ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» вважає, що ОСОБА_1 слід повернути з державного бюджету 50 % сплаченого нею судового збору у сумі 1810,00 грн. за подання первісного позову. Закрити провадження за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в зв`язку з відсутністю предмета спору. Розглянути первісну позовну заяву ОСОБА_1 по справі № 314/4531/25 з урахуванням визнання ОСОБА_2 позовних вимог ОСОБА_1 визначених первісним позовом та задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі.

13.11.2025 до суду надійшов відповідь на відзив ОСОБА_2 , у якому останній стверджує, що у відповіді на відзив представником позивача- ОСОБА_1 , адвокатом Черкашиним І.І., сформованим у програмному забезпеченні «Електронний суд» від 11.11.2025, ставиться питання про закриття провадження за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_3 . Зазначає, що визнати право спільної часткової власності за одним із співвласників без вирішення права іншого співвласника неможливо, оскільки спільна часткова власність передбачає наявність часток у двох або більше осіб. Кожен із співвласників має частку в праві власності на спільне майно в цілому, а не частку в натурі. Для юридичного оформлення права власності одного співвласника необхідно одночасно визначити право іншого, оскільки їхні права невід`ємні і залежать одне від одного. В даному випадку при поділі майна подружжя, та визнання за позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 , права власності на 1/2 частки вказаної квартири, не означає автоматичне визнання права спільної часткової власності на 1/2 частки вказаної квартири за ОСОБА_2 , або «автоматичне чи пропорційне» зменшення розміру його частки у праві спільної сумісної власності подружжя. Зауважує, що правовий підхід конструкції первісного позову про визнання права власності на (1/2 частки квартири за ОСОБА_1 ) без визнання права власності на (1/2 частки квартири за ОСОБА_2 ) одночасно є помилковим, оскільки суперечить вимога ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», призводить до ситуації невизначеності правового статусу цього нерухомого майна.

30.12.2025 представником ОСОБА_2 подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, яка обгрунтовується тим, що 03.11.2001 між сторонами укладено шлюб, про що складено актовий запис за № 130. Вільнянським районним судом Запорізької області 10.01.2008 у справі №2-198/2008 ухвалено рішення про розірвання шлюбу. Сторони продовжували жити однією сім`єю, маючи сумісний побут, сумісний бюджет. 08.06.2021 за договором купівлі-продажу № 2342/2021/2621487, оформленому у сервісному центрі МВС № 2342 РСЦ МВС в м. Запоріжжя, за спільні кошти подружжя придбало транспортний засіб «OPEL VECTRA» 2007 року випуску, колір синій, номер кузова НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 , номерний знак НОМЕР_5 . Ціна транспортного засобу складає 177035,00 грн. Вказаний транспортний засіб оформлено на ОСОБА_1 . Після перереєстрації транспортного засобу змінено державний номер на НОМЕР_6 , власником зазначено ОСОБА_1 . Фактично вибором та оглядом автомобіля до його придбання займався ОСОБА_2 , після придбання транспортного засобу ОСОБА_1 жодного разу не заперечувала користування автомобілем ОСОБА_2 ключі від якого завжди знаходились у останнього. Тому, ОСОБА_2 на законних підставах, та за спільним рішенням подружжя, користується спірним транспортним засобом. З початком воєнного стану ОСОБА_1 разом із дітьми виїхала до Республіки Польща, де й перебуває до теперішнього часу. Транспортний засіб залишився у користуванні ОСОБА_2 , який здійснює поточний ремонт, утримує автомобіль, оформлює страхування. Станом на теперішній час, транспортний засіб перебуває у користуванні ОСОБА_2 . В подальшому ОСОБА_1 звернулась до поліції з приводу того, що ОСОБА_2 утримує вказаний транспортний засіб у себе та не вживає заходів щодо його повернення власнику. Вказаними обставинами обумовлена необхідність звернення до суду із заявою про збільшення позовних вимог за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя. ОСОБА_2 просить прийняти заяву про збільшення розміру позовних вимог до зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , по справі № 314/4531/25. Визнати транспортний засіб «OPEL VECTRA», 2007 року випуску, колір синій, номер кузова НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_7 , номерний знак НОМЕР_8 , спільною сумісною власністю подружжя, та в порядку поділу спільного майна подружжя, визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частки автомобіля «OPEL VECTRA», 2007 року випуску, колір синій, номер кузова НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_7 , номерний знак, НОМЕР_8 . 3. Стягнути судові витрати з відповідачки за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 , на користь позивача за заявою про збільшення розміру позовних вимог до зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 та витрати на правничу допомогу.

16.01.2026 представником ОСОБА_1 подано заяву, у якій не погоджуючись із заявою про збільшенням розміру позовних вимог зазначає, що навіть у разі формального розгляду заявлених вимог, заявлений транспортний засіб не може бути включений до складу майна, що підлягає поділу. Набуття майна за час шлюбу створює презумпцію права спільної сумісної власності подружжя, яка знайшла своє вираження у ст. ст. 60,61 СК України, де зазначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Аналогічне положення містить і норма ст. 368 ЦК України. Однак, транспортний засіб «OPEL VECTRA», 2007 року випуску, колір синій, номер кузова НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_7 , номерний знак НОМЕР_8 (на відміну від першозаявленого ОСОБА_1 майна (квартири) до поділу) був придбаний виключно за особисті кошти ОСОБА_1 , більше того, в той час коли сторони не перебували у офіційному зареєстрованому шлюбі та вже не вели спільне господарство. Представник ОСОБА_2 стверджує, що 10.01.2008 Вільнянським районним судом Запорізької області від у справі № 2-198/2008 було винесено рішення про розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , за позовом ініційованим ОСОБА_2 . За приписами ст. 57 СК України, майно, набуте одним із подружжя за особисті кошти, є його особистою приватною власністю та не підлягає поділу. ОСОБА_1 просила відмовити у прийнятті заяви про збільшення розміру позовних вимог до зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 у справі № 314/4531/25.

Ухвалою суду від 23.02.2026 постановлено закрити підготовче провадження у цивільній справі № 314/4531/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна, призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представник первісного позивача та відповідача за зустрічним позовом на задоволенні позовних вимог наполягав. Проте заперечував з приводу визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/2 частки автомобіля «OPEL VECTRA», 2007 року випуску, колір синій, номер кузова НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_7 , номерний знак, НОМЕР_8 .

У судовому засіданні представник первісного відповідача та позивача за зустрічним позовом позовні вимоги в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_3 не заперечував. Наполягає на визнанні за ОСОБА_2 права власності на 1/2 частки автомобіля «OPEL VECTRA», 2007 року випуску, колір синій, номер кузова НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_7 , номерний знак, НОМЕР_8 .

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх в сукупності, суд, дійшов таких висновків.

Матеріали справи містять:

-свідоцтво про одруження 03.11.2001 сторін, про що 03.11.2001 відділом реєстрації актів громадянського стану Вільнянського районного управління юстиції Запорізької області складено відповідний актовий запис № 130;

-рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 10.01.2008 у справі № 2-198/2008, яким позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення шлюбу шляхом його розірвання та встановлення місця, днів тижня та кількості годин для спілкування з дитиною задоволено частково. Вирішено розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 03.11.2001 відділом РАГС Вільнянського РУЮ Запорізької області, актовий запис № 130;

-свідоцтво про народження 09.09.2004 ОСОБА_4 серії НОМЕР_9 , виданого 03.10.2018 Вільнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області;

-свідоцтво про народження 29.09.2015 ОСОБА_5 серії НОМЕР_10 , виданого 06.10.2015 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Вільнянського районного управління юстиції у Запорізькій області;

-договір купівлі-продажу квартири укладеного 17.06.2015 між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого в реєстрі № 562;

-заява ОСОБА_1 про згоду на розпорядження майном подружжя;

-витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 39204839 від 17.06.2015;

-технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2 ;

-звіт про оцінку нерухомого майна (у стислій формі) від 01.10.2025;

-Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 39202342 від 17.06.2015;

-Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 39202635 від 17.06.2015;

-договір купівлі-продажу транспортного засобу № 2342/2021/2621487 від 08.06.2021 «OPEL VECTRA», 2007 року випуску, колір синій, номер кузова НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_7 , номерний знак, НОМЕР_5 ;

-договір комплексного страхування транспортного засобу.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Стаття 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950, ратифікована Україною 17.07.1997) забезпечує рівноправність членів подружжя як під час перебування у шлюбі, так і в разі його розірвання.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦК України).

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (ст. 60 СК України).

Тлумачення ст. 60 СК України свідчить, що законом встановлено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована, й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує (постанова Верховного Суду від 11.10.2023 у справі № 756/8056/19).

Згідно із ч. 1 ст. 57 СК України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка, зокрема, є майно: набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Отже, набуте в шлюбі майно може бути визнане особистою приватною власністю одного з подружжя лише в тому випадку, якщо придбання цього майна відбулося виключно за особисті кошти одного з подружжя.

У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ч. 1 ст. 70 СК України).

Майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними у натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому, суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 71 СК України).

У постанові Верховного Суду від 22.02.2021 у справі № 756/2527/16-ц, вказано, що «виникнення режиму спільної сумісної власності подружжя на все придбане за час шлюбу майно презюмується, доки інший з подружжя не довів іншого. Конструкція норми ст. 60 СК України, свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує. Визначаючи правовий статус спірного майна як спільної сумісної власності подружжя, суд має враховувати, що частка в такому майні визначається відповідно до розміру фактичного внеску кожної зі сторін, у тому числі за рахунок майна, набутого одним із подружжя до шлюбу, яке є його особистою приватною власністю, у придбання (набуття) майна. Якщо в придбання (будівництво) майна вкладено, крім спільних коштів, особисті приватні кошти однієї зі сторін, то частка в такому майні відповідно до розміру внеску є її власністю. […] вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто».

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості. Аналіз зазначених приписів Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» свідчить про те, що державний реєстратор одночасно зі здійсненням реєстрації припинення речового права проводить державну реєстрацію набуття відповідного права чи обтяження шляхом виконання судового рішення про одночасне визнання такого речового права або шляхом відновлення попереднього запису про речові права. Речові права на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають, змінюються та припиняються з моменту такої реєстрації (ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Відтак, з урахуванням визнання первісного позову ОСОБА_2 , суд не може не дійти висновку, що позовні вимоги за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 саме про визнання права власності по 1/2 частки на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог викладених ОСОБА_2 з приводу визнання за останнім права власності на 1/2 частки автомобіля «OPEL VECTRA», 2007 року випуску, колір синій, номер кузова НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_7 , номерний знак НОМЕР_8 . Суд приходить до беззаперечного висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в цій частині слід відмовити з огляду на таке.

За приписами ст. ст. 60,61 СК України, набуття майна за час шлюбу створює презумпцію права спільної сумісної власності подружжя. Відтак, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Аналогічне положення містить і норма ст. 368 Цивільного кодексу України.

10.01.2008 Вільнянським районним судом Запорізької області від у справі № 2-198/2008 було винесено рішення про розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , за позовом ініційованим ОСОБА_2 . Транспортний засіб «OPEL VECTRA», 2007 року випуску, колір синій, номер кузова НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_7 , номерний знак НОМЕР_8 , був придбаний ОСОБА_1 , не перебуваючи останньою у шлюбі із ОСОБА_2 , а саме 08.06.2021, що підтверджується договором купівлі-продажу № 2342/2021/2621487. Наведене спростовує той фат, що транспортний засіб «OPEL VECTRA», 2007 року випуску, колір синій, номер кузова НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_7 , номерний знак НОМЕР_8 , є спільною сумісною власністю подружжя.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У ч. 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи встановлені по справі обставини, оцінюючи належність, допустимість, достатність, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до беззаперечного висновку, що позовні вимоги за первісним та зустрічним позовами підлягають частковому задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційна розміру задоволених позовних вимог.

За подання цього позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1810 грн.

Частиною 1 ст. 142 ЦПК України передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідач позовні вимоги визнав, суд на підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України вважає за необхідне повернути позивачу з державного 50% судового збору сплаченого за подання цього позову, тобто 905,00 грн, решта судового збору у сумі 905,00 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Що стосується витрат на правову допомогу, такі витрати підтверджується договором про надання правової допомоги суд вважає за необхідне їх задовольнити частково для реалізації принципів співмірності їх зі складністю цієї справи, фактичним наданим адвокатом обсягом послуг, реальності таких витрат та розумності їхнього розміру, в даному випадку в розмірі - 3000 грн.,

Керуючись ст. ст. 12, 13, 137, 141, 142, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) про поділ спільного майна подружжя задовольнити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про поділ спільного майна подружжя, задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), право власності на 1/2 частки квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) право власності на 1/2 частки квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 905,00 грн.,

Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплачений нею при поданні позову у розмірі 905,00 грн., за квитанцією від 2.340289265.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати на провинчу допомогу у розмірі 3000 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Іван Олександрович Кононенко

22.04.2026