Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №128/66/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 128/66/26

Провадження № 33/801/326/2026

Категорія: 156

Головуючий у суді 1-ї інстанції Шевчук Л. П.

Доповідач: Матківська М. В.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Матківська М. В.,

розглянувши апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Кащука Артема Миколайовича

на постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 04 березня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

Встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 558781, який складено 04 січня 2026 року о 16:14 год, 04 січня 2026 року о 15 год 50 хв, водій ОСОБА_1 в с. Юзвин Вінницького району Вінницької області по вул. Гагаріна, 17, керував транспортним засобом «Yamaha JOG», б/н, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки із використанням приладу «Драгер», результат 0,54 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 04 березня 2026 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн. на користь держави Україна із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави Україна 665,60 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 – адвокат Кащук А. М. просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою провадження у справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що ОСОБА_1 взагалі не керував транспортним засобом Yamaha JOG, а на відеозаписі з нагрудних камер поліцейських зафіксовано іншу особу, яка фактично перебувала за кермом транспортного засобу.

Захисник вважає, що зафіксовані на відеозаписі події не узгоджуються з обставинами викладеними у протоколі, оскільки ОСОБА_1 взагалі не отримував посвідчення водія, проте у протоколі зазначено, що «особу встановлено, посвідчення водія НОМЕР_1 ». Таким чином транспортним засобом керував не ОСОБА_1 , а інша особа.

У судовому засіданні особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 і його захисник – адвокат Кащук А. М. апеляційну скаргу підтримали, просять її задовольнити.

Свідок ОСОБА_2 – інспектор відділу поліції № 3 (м. Вінниця) Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області, який 04 січня 2026 року склав протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПРІ № 558781 щодо особи ОСОБА_1 , пояснив, що зупинений 04 січня 2026 року о 15:50 год в с. Юзвин водій транспортного засобу «Yamaha JOG» без державного номерного знака, не мав при собі жодних документів, назвавшись при цьому ОСОБА_1 , назвавши всі необхідні анкетні дані, перевірити які було неможливо у зв`язку з відсутністю будь-яких документів при ньому і транспортний засіб був не зареєстрований. Як згодом з`ясувалося, цей протокол був помилково складений на його брата ОСОБА_1 . При складенні цього протоколу особа навмисне назвала дані свого брата, який не керував транспортним засобом. Адміністративний протокол потім був складений на дійсного водія – ОСОБА_3 , який 04 січня 2026 року о 15:50 в с. Юзвин керував транспортним засобом «Yamaha JOG» без державного номерного знака та перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника – адвоката Кащука А. М., свідка – інспектора поліції Зінича А. М., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини 7 статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, проте не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За правилами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно роз`яснень, наданих у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005 року при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно з пунктом 2.9. (а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В оскаржуваній постанові суд першої інстанції вважав, що вина ОСОБА_1 підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами по справі, а саме: відомостями, що вказані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕРП1 № 558781 від 04 січня 2026 року; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; роздруківкою результатів огляну водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніннія із використанням приладу «Драгер», результат 0,54 проміле; направленням водія ОСОБА_1 на огляд до КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР» від 04 січня 2026 року; копією протоколу серії ЕПР1 № 558786 від 04 січня 2026 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП; копією постанови серії ЕНА № 6462642 від 04 січня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є необґрунтованим, оскільки в порушення вимог ст. 280 КУпАП суд не з`ясував всіх обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення.

У відповідності до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Згідно з ч. 2 ст. 259 КУпАП при вчиненні порушень правил користування засобами транспорту, правил щодо охорони порядку і безпеки руху, правил спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, правил пожежної безпеки, санітарних норм на транспорті порушника може бути доставлено уповноваженою на те особою в поліцію, якщо у нього немає документів, що посвідчують особу, і немає свідків, які б могли повідомити необхідні дані про нього.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Як вбачається з відеозапису з нагрудних камер поліцейських, всупереч вимогам ч. 2 ст. 259 КУпАП встановлено особу правопорушника шляхом його опитування.

Невідома особа, котра керувала транспортним засобом марки «Yamaha JOG», без номерного знаку, назвалась ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначив, що щойно виїхав з місця проживання, яке знаходиться неподалік, а також пояснив, що вживав алкогольні напої напередодні ввечері.

Надалі водій у встановленому законом порядку пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння та погодився з отриманими результатами.

З оглянутого відеозапису можна встановити, що ОСОБА_1 , особу якого встановлено у суді апеляційної інстанції, та особа на відео, це різні особи.

Зазначені обставини у судовому засіданні підтвердив допитаний у якості свідка інспектор відділу поліції № 3 (м. Вінниця) Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_2 .

Тому зазначеним відеозаписом, з урахуванням пояснень свідка – інспектора відділу поліції № 3 (м. Вінниця) Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області Зінича А. М., повністю підтверджуються надані ОСОБА_1 пояснення про те, що 04 січня 2026 року о 15 год 50 хв у с. Юзвин він не керував транспортним засобом «Yamaha JOG», а також той факт, що 04 січня 2026 року о 15:50 транспортним засобом керував ОСОБА_3 , який під час складення адміністративного протоколу № ЕПР1 № 558781 назвався ОСОБА_1 – його братом, умисно повідомивши анкетні дані брата з метою уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.

За таких обставин без фактичного встановлення особи, яка порушила Правила дорожнього руху, був складений адміністративний протокол ЕПР1 № 558781 від 04 січня 2026 року о 16:14:22 щодо особи, яка не причетна до вчинення вказаного правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, а справу закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд

Постановив:

Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 04 березня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП – скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддяМ. В. Матківська