Суд: Вінницький апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 21 квітня 2026 р.
Справа: №132/4143/25
Суддя: Рибчинський В. П.
Справа № 132/4143/25
Провадження № 33/801/387/2026
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Сєлін Є. В.
Доповідач: Рибчинський В. П.
ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2026 рокум. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі судді судової палати у цивільних справах Рибчинського В.П.,
за участі ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Ткача Ю.А., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 22 січня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
в с т а н о в и в:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 533816 від 07.12.2025 року водій ОСОБА_1 07 грудня 2025 року о 01 год 28 хв., рухаючись по автодорозі М-21, 270 км, с. Корделівка Хмільницького району Вінницької області, керував транспортним засобом марки (моделі) «Hyundai I30», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку лікарем КП «Калинівська ЦРЛ», висновок - 0,31 проміле, чим порушив п.2.9а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою Калинівського районного суду Вінницької області від 22 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665,60 грн.
Не погоджуючись з такою постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 2.9а Правил Дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції загалом дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення ним п. 2.9а Правил, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає вимогам ст. ст. 283, 284 КУпАП.
Згідно п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Як свідчать матеріали справи огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння було проведено за його згодою на місці зупинки приладу Драгер №3608, результат якого 0,43 ‰.
Не погодившись з результатом огляду, працівниками поліції було доставлено ОСОБА_1 в найближчий медичний заклад - КП «Калинівська ЦРЛ» для огляду, де лікарем ОСОБА_2 було проведено огляд на стан алкогольного сп`яніння, за результатами огляду було складено висновок № 348 від 07.12.2025 року, згідно якого останній перебував у стані алкогольного сп`яніння – 0,49 ‰ та 0,31 ‰.
Отже винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №533816 від 07.12.2025 року (а.с. 2), направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 07.12.2025 (а.с. 3); висновком лікаря № 348 від 07.12.2025 року (а.с. 4) та відеозаписом з нагрудної камери поліцейського (а.с. 8).
Доводи апеляційної скарги є аналогічними тим, що наведені у запереченні захисника – адвоката Ткача Ю.В. та яким судом першої інстанції надано оцінку.
Жодних доводів та доказів незаконності, необґрунтованості оскаржуваної постанови, як і наявності порушень норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не наведено.
Твердження про відсутність ознак алкогольного сп`яніння жодним чином не спростовують факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння.
Отже, апеляційним судом не встановлено порушень порядку проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відповідно до ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 11 листопада 2015 року.
Наявні в матеріалах справи докази узгоджуються між собою, підстав для сумнівів у їх достовірності апеляційний суд не вбачає, що в сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Доводи апеляційної скарги мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, а будь яких інших доказів щодо відсутності вини останнього у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, матеріалами справи не знайшли свого підтвердження.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 245, 251 КУпАП, об`єктивно з`ясував обставини справи із урахуванням наявних та досліджених у судовому засіданні доказів, дійшов до правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 22 січня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду: В.П. Рибчинський
Оригінал: reyestr.court.gov.ua