Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №728/896/26 — Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 728/896/26

Номер провадження 3/728/415/26

П О С Т А Н О В А

22 квітня 2026 року місто Бахмач

Бахмацький районний суд у складі

головуючого судді – Сороколіта Є.М.,

розглянув матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в місті Чернігові про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , освіта повна вища, одружений, має двох неповнолітніх дітей, працюючого технічним керівником ТОВ “Вінтертайм”, ідентифікаційний код НОМЕР_1 , –

за частиною першою статті 127-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі також – КУпАП),

В С Т А Н О В И В:

І. Опис питання, що вирішується.

1. До Бахмацького районного суду (далі також – Суд) на розгляд надійшов протоколі про адміністративне правопорушення від 01.04.2026 серії ЕПР1 № 629228, за змістом якого ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення за частиною першою статті 127-1 КУпАП, а саме – 10 березня 2026 року о 09 год 36 хв, в м. Бахмач по вул. Даньківський шлях, буд. 77Л, останній, будучи відповідальною особою, технічним керівником дільниці 25 ТОВ “Вінтертайм” видав протокол перевірки технічного стану транспортного засобу № 01365-00063-25 на транспортний засіб Mercedes-Bens Atego 816, державний номерний знак НОМЕР_2 , з порушенням Порядку проведення ОТК, а саме: відсутні задні контурні ліхтарі червоного кольору, що передбачено за конструкцією та підтверджується фотоматеріалами процесу перевірки конструкції та технічного стану транспортних засобів, тим самим не дотримано вимоги таблиці 6 частини 5 Розділу ІІ, чим порушив вимоги чим порушив вимоги абзацу 7 пункту 18 постанови КМУ № 137 – Про затвердження порядку ОТК та обсягів перевірки технічного стану транспортного засобу.

ІІ. Оцінка Суду.

3. Аналізуючи вищевикладені обставини, не оцінюючи наперед докази та не вдаючись до вирішення питання про правильність кваліфікації дій ОСОБА_2 і його винності, а лише виконуючи процедурний обов`язок при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачений пунктом 2 частини першої статті 278 КУпАП, зокрема чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи усунуті недоліки адміністративних матеріалів та протоколу, Суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення, який надійшов до суду, не відповідає вимогам статті 256 КУпАП.

4. Так, відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

5. У згаданому контексті Суд відмічає, що пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини (далі також – Конвенція), ратифікованої Законом України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції” від 17.07.1997 № 475/97-ВР передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

6. Також слід відмітити, що поняття “кримінальне обвинувачення” має “автономне” значення, котре не залежить від класифікації, що застосовується у внутрішньо-правових системах Держав-учасниць (“Блохін проти Росії” (Blokhin v. Russia) [ВП], § 179; “Адольф проти Австрії” (Adolf v. Austria), § 30). Таке тлумачення є дійсним як для визначення “кримінального” характеру обвинувачення, так і для моменту, з якого існує таке “обвинувачення”.

7. Зокрема, у § 49 справи “Озтюрк проти Німеччини” Європейський суд з прав людини зазначив, що Конвенція не суперечить здійсненню декриміналізації діянь поміж Держав-учасниць. Проте, якби держави мали повноваження виводити такі правопорушення за рамки Конвенції, то це могло б спричинити наслідки, несумісні з її предметом і метою.

8. Вихідну точку у встановленні того, чи має застосовуватись кримінально-правовий аспект статті 6 Конвенції, слід визначати за критеріями, перерахованими в рішенні у справі “Енгель та інші проти Нідерландів” (Engel and Others v. the Netherlands, §§ 82-83): внутрішньо-правова кваліфікація; характер правопорушення; суворість покарання, яке може бути застосоване до даної особи.

9. Підпункт а) частини третьої статті 6 Конвенції вказує на необхідність особливо ретельно повідомляти “обвинувачення” зацікавленій особі. Обвинувальний акт відіграє вирішальну роль у кримінальному переслідуванні: починаючи від його пред`явлення, особа, проти якої порушено кримінальну справу, є офіційно повідомленою про юридичну і фактологічну базу сформульованих проти неї обвинувачень (“Пелісьє та Сассі проти Франції” (Pelissier and Sassi v. France) [ВП], § 51; “Камасінський проти Австрії” (Kamasinski v. Austria), § 79).

10. Конвенційні норми визнають за обвинуваченим право бути поінформованим не лише про “причину” обвинувачення, тобто про матеріальні факти, висунені проти нього, і на яких ґрунтується обвинувачення, але й про “характер” обвинувачення, тобто про юридичну кваліфікацію цих фактів (“Матточча проти Італії” (Mattoccia v. Italy), § 59; “Пенев проти Болгарії” (Penev v. Bulgaria), §§ 33 і 42).

11. З урахуванням розміру санкції за інкриміноване адміністративне правопорушення, яка є цілком співмірною за розміром з відповідними кримінальними покараннями у виді штрафу, Суд вважає, що гарантії статті 6 Конвенції в її кримінально-правовому аспекті, є цілком застосовними у цій справі.

12. Повертаючись до фактичних обставин цієї справи Суд наголошує, що згідно з положеннями частини першої статті 127-1 КУпАП адміністративна відповідальність настає за видачу документа про технічну справність транспортного засобу, що підлягає обов`язковому технічному контролю, з порушенням порядку проведення перевірки технічного стану такого транспортного засобу.

13. Диспозиція сформульованих у частині першій статті 127-1 КУпАП норм є бланкетною, тобто такою, що не називаючи конкретних ознак правопорушення або називаючи лише їх частину, відсилає для встановлення ознак правопорушення до змісту інших нормативних актів, які не є законами про адміністративну відповідальність, тому у даному випадку, посилання на конкретні нормативні акти, якими визначаються порядок проведення перевірки технічного стану такого транспортного засобу є обов`язковим, а отже у протоколі про адміністративне правопорушення має бути зазначена відповідна стаття певного нормативного акту (частина, пункт) та має бути викладено їх зміст.

14. У вищевказаному протоколі відсутнє посилання на конкретну статтю, пункт чи розділ відповідного нормативного акту, зокрема постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 № 137, яку, виходячи із протоколу, порушив ОСОБА_1 , що необхідно для уникнення двозначності тлумачення складу адміністративного правопорушення та не дає можливості правильно визначити об`єктивну сторону правопорушення, за яке притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

15. Крім того, до протоколу не долучено доказів, якими б підтверджувалося, що конструкцією транспортного засобу Mercedes-Bens Atego 816 передбачені задні контурні ліхтарі, що, в свою чергу, є безпосереднім доказом допущення вказаного у протоколі правопорушення.

16. Також матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 є суб`єктом правопорушення, передбаченого статтею 127-1 КУпАП.

17. Суд нагадує, що обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку статті 251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.

18. Протокол про адміністративне правопорушення є актом обвинувачення і повинен містити конкретне обвинувачення, виходячи з поняття адміністративного правопорушення відповідно до вимог КУпАП. При цьому Суд не має права брати на себе функцію обвинувачення та у будь-який спосіб конктретизувати зміст обвинувачення, вказаного у протоколі, або ж відшукувати докази винуватості виходячи з загальних засад судочинства, визначених у статті 129 Конституції України.

19. За змістом статті 278 КУпАП при виявленні недоліків у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному всупереч вимогам статті 256 КУпАП, або в інших матеріалах, що перешкоджають або унеможливлюють об`єктивний розгляд справи, особа, що проводить підготовку до розгляду справи, повертає матеріали справи відповідному правоохоронному органу для до оформлення.

20. Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 256, 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Суд, –

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративні матеріали разом з протоколом про адміністративне правопорушення від 01.04.2026 серії ЕПР1 № 629228, складеним стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 127-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, повернути на доопрацювання до Управління патрульної поліції в місті Чернігові.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Сороколіт Є.М.