Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №947/2259/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 947/2259/26

Провадження №2/523/3914/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"15" квітня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси у складі:

головуючий суддя - Далеко К.О.,

за участю секретаря судового засідання - Дяченко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №17 в м. Одесі, цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 28.12.2019 - 100003514 від 28.12.2019 року у розмірі 27200,00 грн, а також судові витрати у розмірі 2422, 40 грн..

Позов обґрунтовується тим, що 28.12.2019 року між ТОВ "Споживчий Центр" та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 28.12.2019 - 100003514.

Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника у розмірі 17000,00 грн., що підтверджується довідкою субконто (виписка) зі строком користування Кредитом: 70 календарних днів з дати отримання; процентна ставка – фіксована незмінна у розмірі 70% в процентному значенні за 70 календарних днів користування кредитом. Відповідно до графіку платежів, проценти, розраховані за черговий період, сплачуються не пізніше останнього дня чергового періоду ; кількість платежів зі сплати процентів дорівнює кількості періоді, за які сплачуються проценти. Сума кредиту сплачується 5 платежами відповідно до графіку.

Кредитором виконано свої зобов`язання за Договором в повному обсязі.

В свою чергу Відповідач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на 26.11.2025 року утворилась заборгованість у розмірі 27200,00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 13 600,00 грн., за відсотками 9520, 00 грн, штрафом 4080,00 грн.

29.02.2024 року між ТОВ "Споживчий Центр" та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено Договір факторингу № 290224-1.

Відповідно до п.п. 2.3, 2.4, 2.5. Договору факторингу за цим договором Клiєнт відступає Право вимоги до Боржника за Кредитним договором Факторовi, внаслiдок чого Клiєнт передає, а Фактор одержує право вимагати вiд Боржника належного виконання вcix зобов`язань за Кредитним договором. Клiєнт відповідає перед Фактором за дійсність грошових вимог, право яких відступається Факторовi за цим Договором, але не відповідає за невиконання або неналежне виконання вимоги Боржником. Сторони домовились, що Право вимоги за Кредитним договором вважається відступленим Клiєнтом Факторовi з моменту підписання Сторонами відповідного Актy приймання-передачi Перелiку (Додаток 1). Пiсля пiдписання Актy приймання-передачi Перелiку до Фактора переходять вci права та обов`язки Клiєнта, як сторони, якi виникли на пiдставi Кредитного договору в обсязi i на умовах, що iснують на момент укладення цього Договору.

На виконання умов зазначеного договору укладено Перелік № 1, згідно з яким відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 28.12.2019 - 100003514 від 28.12.2019 року на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, боржником за яким являється ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Таким чином ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» було право вимоги до відповідача за кредитним договором № 28.12.2019 - 100003514 від 28.12.2019 року.

Відповідач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на 26.11.2025 утворилась заборгованість у розмірі 27200.00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 13600,00 грн., за відсотками – 9520,00 грн. та за штрафом в розмірі 4080,00 грн., чим порушуються права та інтереси Позивача.

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 19 лютого 2026 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розглядати справу у його відсутність.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином за зареєстрованим місцем проживання в порядку статей 128, 130 ЦПК України, рекомендоване повідомлення повернулось до суду із відміткою «адресат відсутній за місцем проживання», що судом розцінюється як належне повідомлення. Така позиція суду відповідає судовій практиці з розгляду аналогічних спорів: Постанови Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30 листопада 2022 року у справі №760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св22), 31 серпня 2022 року у справі №760/17314/17). Відзиву від відповідача на позов до суду не надходило, заяв про розгляд справи у його відсутність до суду останній не подавав.

Згідно з положеннями ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Отже, враховуючи згоду представника позивача на проведення заочного розгляду справи, відсутність відзиву на позовну заяву, належне повідомлення відповідача, який причини неявки не повідомив, суд доходить висновку про можливість розгляду справи в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.

Згідно з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Суд установив, що 28.12.2019 року між ТОВ "Споживчий Центр" та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 28.12.2019 - 100003514.

Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника у розмірі 17000 грн., що підтверджується довідкою субконто (виписка). Кредит наданий зі строком користування: 70 календарних днів з дати отримання; Проценти: 11 900 грн. 00 коп, що становить 70% в процентному значенні (фіксована незмінювана процентна ставка) за 70 календарних днів користування Кредитом. Неустойка: 170 грн. 00 коп. за кожен день невиконання/неналежного виконання зобов`язань. Проценти сплачуються у терміни, встановлені у графіку платежів, який є невід`ємною частиною даного договору.

Кредитором виконано свої зобов`язання за Договором в повному обсязі.

29.02.2024 року між ТОВ "Споживчий Центр" та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено Договір факторингу № 290224-1.

Відповідно до п.п. 2.3, 2.4, 2.5. Договору факторингу за цим договором Клiєнт вiдступає Право вимоги до Боржника за Кредитним договором Факторовi, внаслiдок чого Клiєнт передає, а Фактор одержує право вимагати вiд Боржника належного виконання вcix зобов`язань за Кредитним договором. Клiєнт відповідає перед Фактором за дійсність грошових вимог, право яких відступається Факторовi за цим Договором, але не вiдповiдає за невиконання або неналежне виконання вимоги Боржником. Сторони домовились, що Право вимоги за Кредитним договором вважається відступленим Клiєнтом Факторовi з моменту підписання Сторонами відповідного Актy приймання-передачi Перелiку (Додаток 1). Пiсля підписання Актy приймання-передачi Перелiку до Фактора переходять вci права та обов`язки Клiєнта, як сторони, якi виникли на пiдставi Кредитного договору в обсязi i на умовах, що iснують на момент укладення цього Договору.

На виконання умов зазначеного договору укладено Перелік № 1, згідно з яким відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 28.12.2019 - 100003514 від 28.12.2019 року на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, боржником за яким являється ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Таким чином ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» було право вимоги до відповідача за кредитним договором № 28.12.2019 - 100003514 від 28.12.2019 року.

Відповідач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на 26.11.2025 утворилась заборгованість у розмірі 27200,00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 13 600,00 грн., за відсотками 9520,00 грн. та за штрафом в розмірі 4 080,00 грн.

Відповідно до ст.ст.626,628 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1ст.1054 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст. 638ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно приписів п.5 ч.1ст.3Закону України «Про електронну комерцію»(далі - Закону), який встановлює порядок вчинення електронних правочинів, електронним договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною та вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч.6 цієї статті, зокрема шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомуст.12 цього Закону.

Відповідно до положеньст.12 Закону моментом підписання електронного правочину є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилається іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону).

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки букв, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом (постанова Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19). Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205,207 ЦК України).

Судом встановлено, що кредитний договір № 28.12.2019 - 100003514 від 28.12.2019 року був підписаний відповідачем електронним підписом, що підтверджує укладення даного договору саме як електронного правочину в порядку, передбаченому ст.ст.10-12 Закону України «Про електронну комерцію», та згоду відповідача з усіма його істотними умовами.

В протилежному випадку - без здійснення входу відповідача на веб-сайт кредитодавця за допомогою логіна та пароля особистого кабінету та без отримання ним одноразового ідентифікатора у виді смс-повідомлення, укладення кредитного договору було б технічно неможливим.

Подібний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі №132/1006/19.

Належних доказів на спростування тверджень позивача ТОВ « НОВИЙ КОЛЕКТОР» щодо здійснення саме відповідачем електронного підпису кредитного договору, суду надано не було.

Згідно положень ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 «Кредит» і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).

За змістом ч.1 ст. 1049ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування»(в редакції, чинній на дату укладення кредитного договору) загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З наданої позивачем Довідки про розмір простроченої заборгованості за Кредитним договором, заборгованості відповідача за період з 28.12.2019 р. по 29.10.2025 р, становить 27200,00 грн, яка складається з суми заборгованості за тілом кредиту 13600,00 грн., заборгованість за відсотками 9520,00 грн., прострочена заборгованість за штрафом в розмірі 4080,00 грн.

При цьому суд, виходячи з положень ч.2 ст.614 ЦК України, якою встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання, приходить до висновку, що відповідачем по справі не надано жодного належного доказу на підтвердження належного виконання ним зобов`язань за кредитним договором, в тому числі не спростовано наданого позивачем розрахунку заборгованості та її розміру.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Судом встановлено, що матеріали цивільної справи не містять, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування правомірності договору укладеного між ним та ТОВ «Споживчий центр».

Судом також враховується, що кредитний договір у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним, дії фінансової установи щодо виконання договору не оскаржені, власний розрахунок заборгованості відповідачем не наданий, клопотання про призначення судово-економічної експертизи не заявлялось, а позивачем при цьому доведено обставини, на які він посилався як на підтвердження своїх вимог, в частині наявності підстав для стягнення заборгованості та тілом кредиту і її розміру.

З матеріалів справи суд встановив, що спірні правовідносини стосуються наявності у позивача права вимоги до відповідача у справі щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

За твердженням позивача таке право вимоги він набув на підставі договору факторингу, укладеного з первісним кредитором.

На підтвердження наявності права вимоги до відповідача позивач додав до позовної заяви копію договору факторингу, укладеного між ним та первісним кредитором, Витяг з реєстру боржників, який є додатком до цього договору, та платіжні доручення про здійснену оплату за право вимоги за договором факторингу.

Виходячи зі змісту вказаних доказів суд дійшов висновку про те, що позивач довів наявність у нього права вимоги до відповідача у спірних правовідносинах.

На підставі викладеного, виходячи з презумпції правомірності правочину (ст.204 ЦК України) та презумпції обов`язковості договору (ст.629 ЦК України), суд вважає встановленим факт невиконання відповідачем по справі своїх зобов`язань за договором №28.12.2019-100003514 від 28.12.2019 року щодо повернення суми кредиту та інших, передбачених ним платежів (зокрема, процентів за користування кредитом) та приходить до висновку про задоволення позову щодо стягнення із ОСОБА_2 на користь позивача ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» заборгованості за вказаним вище договором в загальному розмірі 27200 грн. 00 коп.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також слід стягнути судовий збір, сплачений за подачу позову в розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (код ЄДРПОУ 43170298, 01133, м. Київ, вул. Ген. Алмазова, 13, офіс 601) суму заборгованості за Кредитним договором № 28.12.2019-100003514 від 28.12.2019 року у розмірі 27200 ( двадцять сім тисяч двісті) грн, 00 коп., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 13600 (тринадцять тисяч шістсот) грн,00 коп., заборгованість за відсотками в розмірі 9520 (дев`ять тисяч п`ятсот двадцять) грн 00 коп., штраф 4080 ( чотири тисячі вісімдесят) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (код ЄДРПОУ 43170298, 01133, м. Київ, вул. Ген. Алмазова, 13, офіс 601) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн, 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищевказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено 20.04.2026р.

Суддя: К.О. Далеко