Рішення від 21 квітня 2026 р. у справі №212/11950/25 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 212/11950/25

2-а/212/8/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2026 року місто Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючої судді Швець М. В., за участі секретаря судового засідання Терещук М.В., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до лейтенанта поліції Еппінгер Світлани Вадимівни Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, третя особа без самостійних вимог: Департамент патрульної поліції Національної поліції України в особі Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 5871008,

встановив таке.

До суду звернувся позивач із позовом до лейтенанта поліції Еппінгер С.В. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5871008. Суд виніс ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, залучив до участі в якості третьої особи без самостійних вимог Департамент патрульної поліції Національної поліції України в особі Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області. Крім того, суд задовольнив клопотання позивача та витребував з УПП в Дніпропетровській області копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо позивача.

Сторони скористалися можливістю обміну змагальними документами. Відповідач клопотала про розгляд справи за її відсутності. Третя особа до суду не з`явилася, надала заперечення проти позову.

У судовому засіданні 16.04.2026 суд перейшов до стадії ухвалення рішення та призначив його проголошення на 22.04.2026 о 16:55 год.

Позиції сторін.

Позивач просив скасувати постанову серії ЕНА № 5871008 від 05.10.2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 статті 122 КУпАП та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Позов обґрунтував таким. 05.10.2025 року щодо ОСОБА_1 лейтенантом поліції Еппінгер С. В. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 5871008 (далі – постанова), його визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. Згідно постанови позивач 05.10.2025 року о 13:56 год на вул. Пісочна, 7А, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, керуючи транспортним засобом Volkswagen Touareg д.н.з. НОМЕР_1 порушив правила проїзду перехрестя, а саме на перехресті вулиці Вокзальна та вулиці Нікопольське шосе зупинився за світлофорним об`єктом, чим порушив п.п. 16.3. та 8.10. ПДР України. З постановою позивач не погоджується та вважає її незаконною з наступних підстав. Згідно вимог чинного законодавства, працівник патрульної поліції може винести постанову на місці вчинення правопорушення, тобто на місці зупинки транспортного засобу, проте, постанова може бути винесена тільки за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення. Фактично, розгляд справи на місці зупинки транспортного засобу (на дорозі) унеможливив виконання вимог законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного з`ясування усіх обставин справи. Відповідач винесла оскаржувану постанову, але будь-якої підготовки до розгляду справи не було, як і не було оголошення посадової особи, яка розглядає справу, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, не були вирішені клопотання, не були досліджені докази, не були заслухані особи, що беруть участь у розгляді справи. Таким чином, відповідач грубо порушила вимоги чинного законодавства щодо порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення. Крім того, постанова не містить посилань на жодні належні та допустимі докази, зокрема, показання свідків, показання технічних приладів та засобів, посилання на документи, на підставі яких поліцейським зроблено висновки про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Правила дорожнього руху позивач не порушував. Так, 05.10.2025 року він, дотримуючись ПДР, здійснив проїзд перехрестя на зелений сигнал світлофора, після чого його наздогнали та зупинили працівники патрульної поліції, які повідомили позивачу, що він нібито порушив проїзд перехрестя, зупинився за світлофорним об`єктом, здійснив проїзд на заборонений сигнал світлофора. На прохання надати докази вчиненого, повідомили що все є на відео, однак показали його з особистого телефону, та доказів порушень на цьому відео не зафіксовано. З урахуванням викладеного, позивач вважає постанову незаконною, необґрунтованою і такою що підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі за відсутністю складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Відповідач надала суду відзив на позов, у якому заперечила позовні вимоги в повному обсязі, у задоволенні позову просить відмовити з огляду на таке. Так, під час патрулювання 05.10.2025 о 13:56 год. у місті Кривому Розі було виявлено т. з. Volkswagen Touareg д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням позивача, який порушив правила проїзду перехрестя вул. Вокзальна та вул. Нікопольське шосе, зупинився за світлофорним об`єктом, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Після того, як були помічені ознаки вчинення порушення ПДР водієм транспортного засобу, його було зупинено. Інспектор підійшов до автомобіля, представився та повідомив про причину зупинки. Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 , останній надавав незрозумілі клопотання, які спочатку заявляв, а потім відмовлявся від них. Після того, інспектор попросив пред`явити водійське посвідчення, реєстраційний документ на транспортний засіб. Переконавшись, що вимоги ст. 278 КУпАП виконані, ОСОБА_2 перейшла до розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача. Під час розгляду справи від ОСОБА_1 жодних клопотань не надходило. Доказами скоєння правопорушення були відеозапис з відеореєстратора службового авто та усні пояснення водія, де він пояснив, що просто не встиг проїхати перехрестя, оскільки перед його автомобілем зупинилося інше авто. Після з`ясування усіх фактичних даних, інспектором було встановлено склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме порушення правил проїзду перехресть, що тягне за собою накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За результатами розгляду справи та з метою припинення вказаного правопорушення, інспектором було законно та обґрунтовано, з дотриманням норм чинного законодавства до позивача застосовано адміністративне стягнення шляхом винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 5871008 від 05.10.2025 року. Позивачу було роз`яснено його права, в тому числі право на оскарження, порядок та строки оскарження постанови. Таким чином, інспектором Еппінгер С. В. дотримані вимоги законодавства, як суб`єктом владних повноважень, проте позивач під час розгляду справи не забажав скористатися правами, передбаченими ст. 268 КУпАП. Сама ж постанова про накладення адміністративного стягнення відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженій наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395; постанова містить відомості про технічний засіб, з допомогою якого проводилася відео фіксація, зазначено посадову особу, яка винесла постанову, дату розгляду справи, місце скоєння правопорушення, відомості про особу правопорушника, опис обставин установлених в ході розгляду справи, зазначення нормативного акту, яким передбачена відповідальність за дане адміністративне правопорушення, та прийняте у справі рішення. Доказів на підтвердження факту не вчиненням позивачем правопорушення останній суду не надав. Факт скоєння правопорушення у відповідності до вимог КУпАП підтверджується постановою про адміністративне правопорушення, а також відеозаписом з нагрудного та автомобільного відеореєстраторів. З урахуванням викладеного, відповідач вважає, що постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню, відтак – просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Третя особа Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції також заперечила проти задоволення позовних вимог. Відзив на позовну заяву та заперечення третьої особи щодо позову мають аналогічний зміст, обґрунтування та посилання на норми чинного законодавства.

10 грудня 2025 року позивач надав додаткові пояснення, де просив суд звернути увагу на такі обставини. Відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували факт порушення позивачем ПДР України. Сама по собі оскаржувана постанова не може бути доказом вчинення правопорушення, адже це рішення суб`єкта владних повноважень, яке є предметом оскарження. У наданих відповідачем матеріалах справи щодо ОСОБА_1 міститься відеозапис, на якому зафіксовано рух транспортних засобів у зоні перехрестя. Разом з тим, за даним відео неможливо достовірно встановити, на який сигнал світлофора здійснювався рух транспортних засобів до моменту зупинки перед перехрестям, оскільки самого світлофора по ходу руху або немає взагалі, або він не потрапляє у кадр та його розташування визначити неможливо. З відеозапису також видно, що через якийсь час, всі чотири автомобілі які стояли тандемно починають рух синхронно, зелений сигнал світлофору по ходу руху ліворуч потрапляє у кадр. Тобто рух почався на дозволяючий сигнал світлофора. Крім того, на відео відсутні елементи обов`язкової дорожньої розмітки – стоп-лінія, розмітка проїзної частини, позначення пішохідного переходу. На тій ділянці дороги дорожня розмітка є стертою або відсутньою повністю, що унеможливлює її ідентифікацію водієм. Інспектором не надано схеми організації дорожнього руху на цій ділянці дороги. Перехрестя має особливості, які унеможливлюють об`єктивну можливість визначити межі перехрестя та місце вчинення передбачуваного правопорушення. Причина зупинки транспортного засобу, який рухався попереду, установитися не може, як і факт зупинки в забороненому чи дозволеному місці. Автомобіль позивача здійснив зупинку слідом за транспортним засобом, що рухався попереду, керуючись ПДР, сигналом світлофора, вимогами безпеки дорожнього руху і дотриманням дистанції. Дії позивача не мали самостійний характер – рух та зупинка здійснювалися синхронно з рештою транспортних засобів, фактично всі учасники дорожнього руху діяли однаково в рамках дорожньої обстановки, що склалася. Також позивач зазначає, що з огляду на зазначене, притягнення до відповідальності виключно його порушує принцип рівності перед законом. Просить суд звернути увагу на суттєві порушення процедури, що були допущені під час винесення постанови. Розгляд справи було проведено без фактичної участі водія, відтак, йому не було надано реальної можливості скористатися своїми правами як учасника справи, що призвело до порушень його прав, зокрема права на захист. Самої процедури розгляду справи позивач не бачив, дізнався про це, лише коли вже було винесено постанову. Інспектор діяв поспішно, формально та фактично не забезпечив всебічного, повного та об`єктивного розгляду обставин справи, тож складається враження, що мета інспектора зводилася не до встановлення істини, а максимального швидкого винесення постанови. На думку позивача, зазначені процесуальні порушення в силу закону є самостійною підставою для скасування постанови, яку винесено із грубими порушеннями встановленої процедури.

Досліджені докази. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Оцінка аргументів сторін та висновки суду.

Матеріалами справи підтверджено, що 05.10.2025 року щодо ОСОБА_1 було складено постанову серії ЕНА № 5871008 про накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

У Постанові зазначено, що ОСОБА_1 05.10.2025 о 12:58 год в м. Кривий Ріг, вул. Пісочна, 7А, керував транспортним засобом Volkswagen Touareg д.н.з. НОМЕР_1 , порушив правила проїзду перехрестя, а саме: на перехресті вул. Вокзальна та вул. Нікопольське шосе зупинився за світлофорним об`єктом, чим порушив п.п. 16.3. та 8.10. ПДР України. Правопорушення зафіксовано на відеореєстратор службового авто, розгляд справи зафіксовано на БК 475623, 475364. Відповідальність передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП. За результатом розгляду справи постановлено стягнути з ОСОБА_1 штраф у розмірі 510 грн. У Постанові зафіксовано, що ОСОБА_1 відмовився від підпису та від отримання копії постанови. Копію постанови було надіслано рекомендованим листом.

На виконання ухвали суду про витребування доказів, суду надано відеозаписи з місця подій, що були досліджені суддею безпосередньо у судовому засіданні, з яких вбачається таке.

На відеозаписах clip-0 - clip-5 зафіксовано зміст та процес спілкування поліцейських з позивачем, яке суд оцінює як таке, що відбулося з дотриманням прав позивача та вимог процедури з боку поліцейських: позивачу було роз`яснено його права та обов`язки; у нього було достатньо часу для залучення адвоката; поліцейські мали компетенцію на складення постанови у цьому випадку. Натомість позивач тривалий час не пред`являв посвідчення водія: спілкування між поліцейськими та позивачем розпочалося о 13:24 год, і вони, в першу чергу, просили пред`явити посвідчення водія; позивач пред`явив його лише о 13:45 год. Крім того, позивач неодноразово ставив під сумнів компетенцію поліції розглядати справу та виносити рішення, наполягаючи на тому, що має бути забезпечений судовий розгляд у цьому випадку. Також позивач відверто ігнорував спілкування з поліцейськими: демонстративно ігнорував їх питання та роз`яснення, паралельно спілкуючись по телефону, неодноразово перепитуючи та повторюючи одне й те саме.

На відеозаписі clip-6 зафіксовано саму подію, яка послугувала причиною зупинки та складання поліцейськими постанови про порушення. Переглянувши цей відеозапис, суд дійшов висновку, що в діях позивача міститься склад порушення пунктів 8.10. та 16.3 Правил дорожнього руху (далі – «ПДР»), що, в свою чергу, свідчить про порушення правил проїзду перехресть та склад адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до зазначених пунктів ПДР:

у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.69 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів (п. 8.10);

у разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією) або 1.13, світлофором так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні - перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів (п. 16.3.).

На відеозаписі clip-6 зафіксовано, що автомобіль позивача не зупинився перед світлофором та пішохідним переходом по вул. Нікопольське шосе, по якій він рухався, та, у будь-якому випадку - зупинився за краєм перехрещуваної проїзної частини, а не перед ним.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції, серед іншого, розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Отже, положення зазначеної статті 222 КУпАП спростовують доводи позивача про відсутність компетенції у поліцейських розглядати справу та складати постанову у його ситуації.

Доводи позивача про незаконність дій поліцейських та порушення його прав, процедури та порядку розгляду справи - спростовані відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, дослідженими в судовому засіданні.

Доводи позивача про те, що його дії не мали самостійний характер – рух та зупинка здійснювалися синхронно з рештою транспортних засобів, а притягнення до відповідальності виключно його порушує принцип рівності перед законом, суд відхиляє як такі, що не мають правового значення: кожен водій самостійно несе відповідальність за власну поведінку за кермом, а притягнення/непритягнення до відповідальності інших осіб, які поводили себе так само – не має значення для кваліфікації дій самого позивача та не порушує принцип рівності перед законом.

Відповідно до ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд, дослідивши обставини справи та докази, дійшов висновку, що представники поліції під час винесення постанови щодо позивача діяли з дотриманням усіх зазначених у ст. 2 КАС України вимог, а сама постанова про накладення штрафу є законною.

Враховуючи зазначене, позовна заява не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 2, 2, 9, 22, 25, 72-77, 90, 242-246 КАС України, суд

ухвалив таке.

Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до лейтенанта поліції Еппінгер Світлани Вадимівни Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, третя особа без самостійних вимог: Департамент патрульної поліції Національної поліції України в особі Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 5871008.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: інспектор взводу 3 роти 2 батальйону 1 полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Еппінгер Світлана Вадимівна; вул. Вільної Ічкерії, 11, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.

Третя особа без самостійних вимог: Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, ЄДРПОУ: 4010864612; Троїцька площа, 2а, м. Дніпро.

Рішення суду складено та підписано 22 квітня 2026 року.

Суддя: М. В. Швець