Вирок від 21 квітня 2026 р. у справі №519/1136/21 — Пересипський районний суд міста Одеси

Суд: Пересипський районний суд міста Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Зґвалтування

Дата: 21 квітня 2026 р.

Справа: №519/1136/21

Суддя: Деркачов О. В.

Пересипський районний суд міста Одеси Справа № 519/1136/21

Провадження №1-кп/523/382/26

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

22.04.2026 року м. Одеса

Колегія суддів Пересипського районного суду м. Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретарів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

заступника керівника та прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , прокурора Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_9 ,

педагога – психолога ОСОБА_10 ,

потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

законних представників потерпілих ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ,

захисника – адвоката ОСОБА_18 ,

обвинуваченого ОСОБА_19 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні, в приміщенні суду, кримінальне провадження №12021162330000421 від 08 червня 2021 року із зміненого 13 березня 2016 року звинувачення,

ОСОБА_19 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Білгород - Дністровський Одеської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працевлаштованого, засудженого:

1) вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 травня 1997 року, за ч.2 ст.122 КК України 1960 року, до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, звільненого 09 вересня 1998 року у зв`язку із застосуванням акту амністії;

2) вироком Суворовського районного суду м. Херсона від 10 липня 2001 року, зміненого ухвалами Херсонського апеляційного суду від 12 березня 2002 року та 13 лютого 2003 року, за ч.1 ст.156, ч.1 ст.15, ч.2 ст.153, ч.2 ст.153 КК України, із застосуванням ст.70 цього ж кодексу, до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років, звільненого 23 січня 2007 року у зв`язку із відбуттям строку покарання;

3) вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10 жовтня 2013 року за ч.2 ст.153, ч.2 ст.156, ч.2 ст.301 КК України, із застосуванням ст.70 цього ж кодексу, до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років, звільненого 26 квітня 2018 року, як особа, яка досягла пенсійного віку у зв`язку із відбуттям заміненого 06 лютого 2018 року покарання у вигляді обмеження волі;

зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.6 ст.152, ч.3 ст.153, ч.6 ст.153, ч.2 ст.156 КК України,

в с т а н о в и л а:

1) Близько 14 години 00 хвилин одного із днів липня 2020 року, більш точна дата не встановлена, ОСОБА_19 , під приводом надання дозволу пограти на телевізорі і мобільному телефоні в ігри та поїсти цукерки, запросив малолітнього ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до приміщення орендованої ним кімнати АДРЕСА_3 , де, діючи з метою вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із анальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди останнього, усвідомлюючи що потерпілий є малолітнім, а також з прямим умислом на здійснення насильницького задоволення статевої пристрасті неприроднім способом, стягнув з ОСОБА_20 штани та нижню білизну, в які той був одягнений, після чого, використовуючи свою фізичну перевагу і безпорадність малолітнього потерпілого, поклав того на поверхню ліжка та впродовж декількох хвилин, із застосуванням власних геніталій, здійснив щодо потерпілого статевий акт неприродним способом, шляхом анального проникнення в тіло ОСОБА_20 .

Після вчиненого ОСОБА_19 , впливаючи на психічний стан малолітнього потерпілого ОСОБА_20 , дав тому грошові кошти в сумі 50 грн, вивів за межі житла, в якому тимчасово мешкав, та наказав нікому не розповідати про ці обставини.

2) Близько 14 години 00 хвилин одного із днів липня 2020 року, більш точна дата не встановлена, ОСОБА_19 , використовуючи аналогічний привід, запросив малолітнього ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до приміщення орендованої ним кімнати АДРЕСА_3 , де, діючи повторно, з метою вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із анальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди останнього, усвідомлюючи що потерпілий є малолітнім, а також з прямим умислом на здійснення насильницького задоволення статевої пристрасті неприроднім способом, стягнув з ОСОБА_21 верхній одяг, штани та нижню білизну, в які той був одягнений, після чого, використовуючи свою фізичну перевагу і безпорадність малолітнього потерпілого, поклав того на поверхню ліжка та впродовж декількох хвилин, із застосуванням власних геніталій, здійснив щодо потерпілого статевий акт неприродним способом, шляхом анального проникнення в тіло ОСОБА_21 .

Після вчиненого ОСОБА_19 , впливаючи на психічний стан малолітнього потерпілого ОСОБА_21 , пригостив того цукерками, вивів за межі житла, в якому тимчасово мешкав, та наказав нікому не розповідати про ці обставини.

3) ОСОБА_19 тричі (в денний час доби одного із днів середини липня 2020 року, через два дні від цих подій, а також ще приблизно через два тижні), більш точні час та дата не встановлені, в кожному випадку окремо, використовуючи аналогічний привід, неодноразово запрошував малолітнього ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до приміщення кімнати АДРЕСА_3 , де, діючи повторно, з метою вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із анальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди останнього, усвідомлюючи що потерпілий є малолітнім, а також з прямим умислом на здійснення насильницького задоволення статевої пристрасті неприроднім способом, стягнув з ОСОБА_21 штани та нижню білизну, в які той був одягнений, після чого, використовуючи свою фізичну перевагу і безпорадність малолітнього потерпілого, поклав того на поверхню ліжка та впродовж декількох хвилин, із застосуванням власних геніталій, здійснив щодо потерпілого статевий акт неприродним способом, шляхом анального проникнення в тіло ОСОБА_13 .

Після вчиненого ОСОБА_19 , впливаючи на психічний стан малолітнього потерпілого ОСОБА_13 , пригостивши його цукерками, вивів за межі житла, в якому тимчасово мешкав, та наказав нікому не розповідати про ці обставини.

4) Приблизно у жовтні 2020 року, в денний час доби, більш точні час та дата не встановлені, ОСОБА_19 , використовуючи аналогічний привід, запросив малолітнього ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до приміщення орендованої ним кімнати АДРЕСА_4 , де, діючи повторно, з метою вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із анальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди останнього, усвідомлюючи що потерпілий є малолітнім, а також з прямим умислом на здійснення насильницького задоволення статевої пристрасті неприроднім способом, стягнув з ОСОБА_12 одяг та нижню білизну, в які той був одягнений, після чого, використовуючи свою фізичну перевагу і безпорадність малолітнього потерпілого, поклав того на поверхню ліжка та впродовж декількох хвилин, із застосуванням власних геніталій, здійснив щодо потерпілого статевий акт неприродним способом, шляхом анального проникнення в тіло ОСОБА_12 .

Після вчиненого ОСОБА_19 , впливаючи на психічний стан малолітнього потерпілого ОСОБА_12 , пригостив того цукерками, вивів за межі житла, в якому тимчасово мешкав, та наказав нікому не розповідати про ці обставини.

5) На початку грудня 2020 року, в денний час доби, більш точні час та дата не встановлені, ОСОБА_19 , використовуючи аналогічний привід, запросив малолітнього ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до приміщення орендованої ним кімнати АДРЕСА_4 , де, діючи повторно, з метою вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із анальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди останнього, усвідомлюючи що потерпілий є малолітнім, а також з прямим умислом на здійснення насильницького задоволення статевої пристрасті неприроднім способом, стягнув з ОСОБА_22 верхній одяг, штани та нижню білизну, в які той був одягнений, після чого, використовуючи свою фізичну перевагу і безпорадність малолітнього потерпілого, поклав того на поверхню ліжка та впродовж декількох хвилин, із застосуванням власних геніталій, здійснив щодо потерпілого статевий акт неприродним способом, шляхом анального проникнення в тіло ОСОБА_22 .

Після чого, ОСОБА_19 , впливаючи на психічний стан малолітнього потерпілого ОСОБА_22 , пригостив того цукерками, вивів за межі житла, в якому тимчасово мешкав, та наказав нікому не розповідати про ці обставини.

6) ОСОБА_19 чотири рази (в денний час доби одного із днів лютого 2021 року, в ранковий час наступної доби, в денний час цієї ж доби, а також ще через декілька днів, в денний час доби одного із днів лютого 2021 року), більш точні час та дати не встановлені, в кожному випадку окремо, використовуючи аналогічний привід, неодноразово запрошував малолітнього ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до приміщення орендованої ним кімнати АДРЕСА_4 , де, діючи повторно, з метою вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із анальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди останнього, усвідомлюючи що потерпілий є малолітнім, а також з прямим умислом на здійснення насильницького задоволення статевої пристрасті неприроднім способом, стягнув з ОСОБА_23 верхній одяг, штани та нижню білизну, в які той був одягнений, після чого, використовуючи свою фізичну перевагу і безпорадність малолітнього потерпілого, поклав того на поверхню ліжка та впродовж декількох хвилин, із застосуванням власних геніталій, здійснив щодо потерпілого статевий акт неприродним способом, шляхом анального проникнення в тіло ОСОБА_23 .

Після первинно вчиненого ОСОБА_19 запропонував малолітньому потерпілому ОСОБА_23 залишитись в нього на ночівлю, на що останній надав свою добровільну згоду.

В подальшому ОСОБА_19 , в кожному випадку окремо, впливаючи на психічний стан малолітнього потерпілого ОСОБА_23 , вивів того за межі житла, в якому тимчасово мешкав, та наказав нікому не розповідати про ці обставини.

7) ОСОБА_19 тричі (в денний час доби одного із днів середини лютого 2021 року, через два дні від цих подій, а також ще приблизно через два тижні) більш точні час та дати не встановлені, в кожному випадку окремо, використовуючи аналогічний привід, неодноразово запрошував, малолітнього ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , до приміщення орендованої ним кімнати АДРЕСА_4 , де, діючи повторно, з метою вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із анальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди останнього, усвідомлюючи що потерпілий є малолітнім, а також з прямим умислом на здійснення насильницького задоволення статевої пристрасті неприроднім способом, стягнув з ОСОБА_24 штани та нижню білизну, в які той був одягнений, після чого, використовуючи свою фізичну перевагу і безпорадність малолітнього потерпілого, поклав того на поверхню ліжка та впродовж декількох хвилин, із застосуванням власних геніталій, здійснив щодо потерпілого статевий акт неприродним способом, шляхом анального проникнення в тіло ОСОБА_24 .

В подальшому ОСОБА_19 , впливаючи на психічний стан малолітнього потерпілого ОСОБА_24 , вивів того за межі житла, в якому тимчасово мешкав, та наказав нікому не розповідати про ці обставини.

8) ОСОБА_19 декілька разів (в денний час доби одного із днів в період лютого – квітня 2021 року, а також через декілька діб, 6 діб поспіль в денний час кожної доби), більш точні час та дати не встановлені, в кожному випадку окремо, використовуючи аналогічний привід, неодноразово запрошував малолітнього ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , до приміщення орендованої ним кімнати АДРЕСА_4 , де, діючи повторно, з метою вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із анальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди останнього, усвідомлюючи що потерпілий є малолітнім, а також з прямим умислом на здійснення насильницького задоволення статевої пристрасті неприроднім способом, стягнув з ОСОБА_11 штани та нижню білизну, в які той був одягнений, після чого, використовуючи свою фізичну перевагу і безпорадність малолітнього потерпілого, поклав того на поверхню ліжка та впродовж декількох хвилин, із застосуванням власних геніталій, здійснив щодо потерпілого статевий акт неприродним способом, шляхом анального проникнення в тіло ОСОБА_11 .

В подальшому ОСОБА_19 , впливаючи на психічний стан малолітнього потерпілого ОСОБА_11 , вивів того за межі житла, в якому тимчасово мешкав, та наказав нікому не розповідати про ці обставини.

9) В денний час доби одного із днів жовтня 2020 року, більш точні час та дата не встановлені, ОСОБА_19 , перебуваючи на відкритій ділянці місцевості у південно-східній частині міста Южне Одеської області, біля Сичавського ставка, вчинив розпусні дії щодо малолітнього ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , які виразились в тому, що ОСОБА_19 , діючи умисно, усвідомлюючи що потерпілій є малолітньою особою, оголив свої геніталії та впродовж декількох хвилин провів маніпуляції власними руками зі статевим органом, змушуючи малолітнього спостерігати за його діями.

10) В денний час доби одного із днів, в лютому - квітні 2021 року, більш точні час та дата не встановлені, ОСОБА_19 , використовуючи аналогічний привід, запросив малолітнього ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , до приміщення орендованої ним кімнати АДРЕСА_4 , де вчинив розпусні дії щодо останнього, які виразились у тому, що ОСОБА_19 в присутності малолітнього, усвідомлюючи що той спостерігає за його діями, та бажаючи цього, вчинив дії сексуального характеру, пов`язані із анальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, по відношенню до малолітнього потерпілого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , якого поклав на поверхню ліжка та, із застосуванням власних геніталій, впродовж декількох хвилин здійснив щодо ОСОБА_11 статевий акт неприродним способом, шляхом анального проникнення в його тіло, змушуючи малолітнього ОСОБА_26 спостерігати за його діями.

В подальшому ОСОБА_19 , впливаючи на психічний стан малолітнього потерпілого ОСОБА_26 , вивів того за межі житла, в якому тимчасово мешкав, та наказав нікому не розповідати про ці обставини.

11) ОСОБА_19 в денний час одного із днів квітня 2021 року, більш точні час та дата не встановлені, ОСОБА_19 , використовуючи аналогічний привід, запросив малолітнього ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , до приміщення орендованої ним кімнати АДРЕСА_4 , де, з метою вчинення дій сексуального характеру, без добровільної згоди потерпілої особи, усвідомлюючи що останній є малолітнім, маючи умисел на здійснення насильницьких дій сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням в тіло, використовуючи свою фізичну перевагу і безпорадність малолітнього потерпілого, використовуючи фізичну силу рук, штовхнув ОСОБА_27 на живіт на поверхню ліжка, стягнув з нього одяг штани та нижню білизну, в які той був одягнений на той момент, та будучи при цьому оголеним, впродовж декількох хвилин доторкався до анального проходу малолітнього потерпілого ОСОБА_27 .

В подальшому ОСОБА_19 , впливаючи на психічний стан малолітнього потерпілого ОСОБА_27 , вивів того за межі житла, в якому тимчасово мешкав, та наказав нікому не розповідати про ці обставини.

12) В один із днів травня 2021 року, в період часу з 16 годин 00 хвилин до 17 годин 00 хвилин, більш точна дата не встановлена, ОСОБА_19 , використовуючи аналогічний привід, запросив малолітнього ОСОБА_28 ІНФОРМАЦІЯ_12 , до приміщення орендованої ним кімнати АДРЕСА_4 , де, діючи умисно, повторно, з метою вчинення дій сексуального характеру, без добровільної згоди потерпілої особи, усвідомлюючи що потерпілий є малолітнім та маючи умисел на здійснення насильницьких дій сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням в тіло, використовуючи свою фізичну перевагу і безпорадність останнього, поклав ОСОБА_28 на живіт на поверхню ліжка та, із застосуванням власних рук, просунувши їх під спідню білизну потерпілого, впродовж декількох хвилин доторкався до геніталій та анального проходу малолітнього потерпілого ОСОБА_28 .

В подальшому ОСОБА_19 , впливаючи на психічний стан малолітнього потерпілого ОСОБА_28 , вивів того за межі житла, в якому тимчасово мешкав, та наказав нікому не розповідати про ці обставини.

13) В денний час доби одного із днів наприкінці червня 2020 року, більш точні час та дата не встановлені, ОСОБА_19 , використовуючи аналогічний привід, запросив неповнолітнього ОСОБА_29 ІНФОРМАЦІЯ_13 , до приміщення орендованої ним кімнати АДРЕСА_4 , де, діючи умисно, повторно, з метою вчинення дій сексуального характеру, без добровільної згоди потерпілої особи, усвідомлюючи що потерпілий ОСОБА_29 є неповнолітнім та, маючи умисел на здійснення насильницьких дій сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням в тіло, використовуючи свою фізичну перевагу і безпорадність неповнолітнього потерпілого, із застосуванням власних рук, просунувши їх під спідню білизну потерпілого, впродовж декількох хвилин доторкався до геніталій та анального проходу неповнолітнього потерпілого ОСОБА_29 .

В подальшому ОСОБА_19 , впливаючи на психічний стан малолітнього потерпілого ОСОБА_29 , вивів того за межі житла, в якому тимчасово мешкав, та наказав нікому не розповідати про ці обставини.

Обвинувачений ОСОБА_19 вину у кожному із вищезазначених епізодів не визнав та показав, що останні 3,5 календарних роки (до затримання) він проживав спочатку в кімнаті № НОМЕР_1 , а після грудня 2020 року - в кімнаті АДРЕСА_4 (на той час – Южне) та працював сторожем в місцевому Палаці культури «Дружба».

Племінницею його дружини була мати малолітнього ОСОБА_30 , якого обвинувачений вважав так званим онуком, і при цьому останній, поки його мати була на роботі, проводив деякий час у нього в житлі, на роботі, у дозвіллі, а також до онука приходили інші знайомі діти – потерпілі (за виключенням ОСОБА_25 ), де в житлі обвинуваченого вони дивились телевізор, грали на мобільному телефоні в ігри, їли солодощі тощо. ОСОБА_23 з дозволу матері двічі залишався в нього на ночівлю, оскільки до пізнього часу загравався в ігри.

Вчинення будь-яких дій сексуального характеру чи насильства стосовно дітей обвинувачений категорично заперечив, вважаючи, що ті, будучи в переважному рахунку неблагополучними дітьми, оговорили його під тиском слідчого та прокурора. Окрім того, ОСОБА_19 також пояснив, що на той час був взагалі неспроможним з медичної точки зору до фізіологічного здійснення статевого акту, а вилучені в його житлі предмети є звичайними масажерами та вазеліном, які він використовував лише для себе.

Незважаючи на викладене вина ОСОБА_19 у вчиненому доводиться наступною сукупністю доказів.

Потерпілий ОСОБА_12 в суді показав, що вперше зустрів обвинуваченого біля магазину на вул. Хіміків, в м. Южне, коли той попросив його допомогти разом сходити за покупками, після чого, на прохання ОСОБА_19 , вони обмінялися номерами мобільних телефонів. Згодом ОСОБА_19 йому передзвонив, після чого потерпілий декілька разів самостійно приходив до нього в кімнату гуртожитку. Після того, як ОСОБА_19 почав до нього приставати, він більше до обвинуваченого не приходив. Інші подробиці того, що відбувалось, потерпілий в даний час не пам`ятає. Раніше в суді він нічого не вигадував, сам попросив тоді маму вийти із зали суду, оскільки її соромився. Зараз вважає, що фізичного насильства до нього з боку обвинуваченого не було.

Потерпілий ОСОБА_13 в суді показав, що двічі чи тричі самостійно приходив в житло обвинуваченого, проте в даний час він вже не пам`ятає будь-яких обставин. Раніше в суді він казав правду, давав ті показання самостійно, без будь-яких залякувань.

Законний представник ОСОБА_13 – ОСОБА_15 в суді показала, що її син, будучи дуже потайливою дитиною, лише розповідав, що ходить з хлопцями до дідуся грати в телефон. На той час у нього були певні проблеми в поведінці, він побив якусь дитину, проте до юридичної відповідальності нікого не притягували. Про висунуте ОСОБА_19 обвинувачення вона дізналася від слідчого.

Законний представник ОСОБА_21 – ОСОБА_14 в суді показала, що з обвинуваченим її познайомив син ОСОБА_31 , який повідомив, що влітку 2020 року зустрів хорошого дідуся, який працює в будинку культури, проживає в гуртожитку, та до якого можна прийти погратися в телефон з іншими хлопцями. Її син влітку приходив до обвинуваченого разом з іншими дітьми після школи, вони разом виходили на пляж, а одного разу обвинувачений дав їй та дитині квитки на виставу. В дитинстві у сина були певні проблеми із законом, проте зараз все гаразд. Син їй не розповідав про можливі дії сексуального характеру з боку обвиинуваченого, про таке вона дізналася вже від слідчого. Також вона була присутня під час допиту її сина в суді, сиділа в залі поруч, її син за участю психолога відповідав на питання, тиску на нього не було, у зв`язку із чим, вона вважає, що він тоді казав правду. З наданою її сину негативною характеристикою із школи вона категорично не погоджується.

Законний представник ОСОБА_11 – ОСОБА_16 в суді показала, що до моменту виклику до слідчого вона нічого про обвинуваченого не знала. Мати вважає, що на той час її син в суді казав правду. Вона також пригадала, що перед цим він став соромитися своїх статевих органів, коли вона його купала, а також відбулись якісь негативні зміни в його психологічному стані, що її також турбувало. Їй безпосередньо син нічого не розповідав, у зв`язку із чим, про обставини провадження дізналася вже від слідчого.

Законний представник ОСОБА_25 – ОСОБА_32 в суді показала, що на той час про непристойні дії обвинуваченого до однієї із дитини дізналася мати, хто саме не пам`ятає, після чого і розпочалося слідство. Її син їй особисто нічого не розповідав, проте в суді, як вона вважає, він казав правду в її присутності. До лікарів вона із сином не зверталась, оскільки на його тілі не було видимих тілесних ушкоджень.

Свідок ОСОБА_33 (директор палацу культури «Дружба») в суді показав, що 26 жовтня 2018 року особисто спілкувався із обвинуваченим при прийнятті того на роботу, під час чого ОСОБА_19 на стан власного здоров`я не скаржився та запевнював, що може працювати за цілодобовим графіком роботи охоронця. За час роботи був врівноваженим, спокійним, порушень дисципліни не допускав, навіть жодного разу офіційно не перебував на лікуванні, про існування будь-яких хронічних захворювань не повідомляв.

Свідок ОСОБА_34 (заступник директора палацу культури «Дружба») в суді показав, що обвинувачений був його підлеглим з 2018 року, працював в якості сторожа цього закладу, в якому переважна більшість відвідувачів саме діти та підлітки. Під час бесіди йому ОСОБА_19 не повідомляв про наявність судимості. Будь-яких претензій щодо виконання ОСОБА_35 трудових обов`язків свідок не мав, скарг на обвинуваченого не надходило. Свідок лише пригадує одиничний випадок, коли одна дитина очікувала прибуття батьків біля робочого місця охоронця ОСОБА_19 .

Свідок ОСОБА_36 в суді показав, що бачив обвинуваченого лише один раз, коли здавав тому в оренду кімнату АДРЕСА_4 , в якій останній фактично проживав десь півроку, оплачуючи 2000 грн в місяць. Кімната фактично представляла холостяцьке житло, в якому з меблів були диван, стіл, стілець, дві вбудовані шафи. Жодних інших власних речей свідок в цій кімнаті не зберігав. Вхідні двері до кімнати зачинялися на замок, для відчинення якого потрібно було вставити ключ у замкову свердловину. В іншому випадку, якщо двері зачинені зсередини, без цього ключа жодна особа вийти із кімнати не мала можливості. У обвинуваченого був лише один екземпляр ключа. Влітку 2021 року свідку зателефонував сусід обвинуваченого та повідомив про затримання ОСОБА_19 , після чого, оскільки йому не повернули ключ, свідок вимушений був змінив замок.

Свідок ОСОБА_37 в суді показав, що знав обвинуваченого, як колишнього сусіда у гуртожитку, який в період часу з 2019 року до початку жовтня 2020 року мешкав у кімнаті № НОМЕР_1 , що мала спільну кухню, санвузол та окреме спальне приміщення. ОСОБА_19 мешкав сам, але до нього приходили діти, різні особи, двічі вдвох, питали про дідуся, на що свідок відповідав, що той можливо на роботі чи пішов на ринок. Сам же обвинувачений пізніше пояснював свідку, що це приходять його онуки.

Прибуття безпосередньо в судове засідання інших потерпілих, законних представників чи свідків прокурором забезпечено не було у зв`язку із відмовою потерпілих та їх законних представників давати покази, а також виїздом деяких осіб за межі території України через запроваджений воєнний стан.

Водночас, під час досудового розслідування чинного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 18 червня 2021 року було задоволено клопотання слідчого та 25 червня 2021 року і 08 липня 2021 року отримано показання усіх потерпілих в порядку ст.225 КПК України (т.5 а.п.11-15).

Так, як вбачається із показань потерпілого ОСОБА_20 : в житлі у обвинуваченого він бував декілька разів, вперше - на запрошення одного із братів ОСОБА_38 пограти на телефоні в ігри, а після одноособово. В один із днів обвинувачений не був добрим, зняв з нього одяг, поклав на ліжко, дав йому телефон, одночасно ліг на дитину зверху, внаслідок чого потерпілий відчув біль у сідницях, впродовж 20 хвилин лежав на ньому, після чого стер серветкою якусь слиз із його сідниць, наказав одягнутися, за що надав йому 50 грн, які той витратив на морозиво. ОСОБА_20 просив його не робити це із ним, проте самостійно збігти із кімнати він не міг, оскільки двері були зачинені (т.8 а.п.144-151).

Як вбачається із показань потерпілого ОСОБА_21 : обвинуваченого діти називали дідом, з яким його особисто познайомив ОСОБА_12 , а в житло останнього він приходив пограти в телефон та поїсти цукерок. Коли вони приходили, то обвинувачений завжди зачиняв за ними двері на ключ. В один із днів потерпілий був у нього в гостях один, під час чого дід сказав йому роздягнутися, після чого поклав його правим боком на ліжко, сам ліг позаду нього, щось вставив йому в задній прохід та став сильно дихати, після чого щось витер паперовою серветкою, а в подальшому дав йому цукерок та випроводив (т.8 а.п.196-199).

Як вбачається із показань потерпілого ОСОБА_13 : з обвинуваченим його познайомив ОСОБА_12 , який йому розповів, що є дідусь, який дає погратись на сенсорному телефоні в мережі Інтернет. В житлі обвинуваченого потерпілий був п`ять разів. В один із днів, коли він був там один, він заснув на ліжку, а коли прокинувся, то виявив, що перебуває без одягу, а дідусь лежав поруч також оголеним. Обвинувачений обнімав його та торкався руками його статевого органу, після чого увів власний орган до його заднього проходу. В подальшому він відчинив двері та наказав нікому не розповідати. Аналогічні дії із ОСОБА_13 обвинувачений здійснював ще двічі, через два дні від цієї події, а також ще приблизно через два тижні (т.8 а.п.199-204).

Як вбачається із показань потерпілого ОСОБА_12 : з обвинуваченим він познайомився, коли самостійно сидів на лавочці та очікував мати з роботи. Дідусь сам підійшов до нього, заговорив із ним, запросив до себе додому пограти на телефоні. В один із наступних днів, коли потерпілий сам залишився в житлі обвинуваченого, останній роздягнув його, поклав на бік у ліжко, зняв із себе одяг, обхопив його тулуб руками та увів в його задній прохід свій статевий орган, від чого потерпілому було боляче. Через хвилин 10 обвинувачений витер серветкою його сідниці та наказав нікому не розповідати про те, що відбулось (т.8 а.п.192-195).

Як вбачається із показань потерпілого ОСОБА_22 : обвинувачений сам до нього підійшов на вулиці, біля стадіону, поруч з його житлом, де попросив допомоги скачати ігри на його мобільний телефон, після чого дав потерпілому власний номер телефону та запросив в гості подивитися плазмовий телевізор, пограти в ігри. Коли потерпілий прийшов до житла обвинуваченого, разом із ОСОБА_26 та ОСОБА_23 , то ОСОБА_19 пригостив їх солодощами, дав мобільний телефон пограти в ігри, а потім увімкнув фільм, в якому чоловік займався сексом із жінкою. В подальшому обвинувачений роздягнув дітей, після чого роздягнувся сам та став по черзі класти кожного на ліжко, на бік та, незважаючи на прохання дітей не робити нічого з ними, в продовж наступних 30 хвилин займався з кожним із них сексом, перебуваючи на дитині зверху, водив по сідниці збудженим статевим органом. Із завершенням цих дій обвинувачений відчинив вхідні двері та діти змогли втекли від нього (т.8 а.п.166-175).

Як вбачається із показань потерпілого ОСОБА_23 : до житла обвинуваченого його привів ОСОБА_22 пограти в телефон та зробити масаж. Через декілька днів потерпілий прийшов до обвинуваченого один, де останній познайомив його з так званим онуком на ім`я ОСОБА_31 . Вони разом пограли в телефон, після чого дідусь наказав онуку відвернутися, а потерпілому – роздягнутися. В наступному обвинувачений також роздягнувся сам догола, наказав потерпілому лягти на ліжко, після чого, незважаючи на прохання зупинитися, став водити своїм статевим органом по його сідницям з проникненням через задній прохід. Ще через 10-15 хвилин він завершив ці дії, витер сідниці паперовою серветкою та запропонував потерпілому залишитися на ніч, з чим той погодився. В ранковий час потерпілий прокинувся від того, що дідусь знову водив своїм статевим органом по його сідницям, він відчув його орган в собі, намагався його відштовхнути від себе, проте обвинувачений не припинив своїх дій. В завершення подій ОСОБА_19 наказав потерпілому нікому не розповідати та приводити до нього інших дітей, а інакше погрожував, що зґвалтує його так, що звідти він більше не вийде. В один із наступних дній ОСОБА_23 привів до житла обвинуваченого ОСОБА_24 , в присутності якого ОСОБА_19 повторно вчинив аналогічні дії щодо ОСОБА_23 . Окрім того, аналогічні дії із ОСОБА_23 обвинувачений вчиняв ще пізніше і в інший день (т.8 а.п.152-165).

Як вбачається із показань потерпілого ОСОБА_24 : до житла обвинуваченого його привів ОСОБА_23 пограти в телефон та подивитись порнографічні фільми. Стосовно вчинених обвинуваченим щодо нього дій потерпілий пояснив, що той наказав йому роздягнутися, лягти на ліжко на бік, після чого той сам роздягнувся, намазав йому рідиною задній прохід, увів до нього свій статевий орган, наказав казати, що потерпілому це приємно, та через декілька хвилин завершив свої дії. ОСОБА_24 зазначив, що йому було боляче та він відчув, як щось потекло всередину. Із завершенням таких дій обвинувачений пригостив його бутербродом, чіпсами та попередив, щоб він нікому не розповідав про ці обставини. Окрім того, аналогічні дії із ОСОБА_24 обвинувачений вчиняв ще двічі і в інші дні (т.8 а.п.175-187).

Як вбачається із показань потерпілого ОСОБА_11 : до житла обвинуваченого його привели друзі ОСОБА_12 та ОСОБА_23 , пояснивши, що дідусь роздає цукерки, надає грати в ігри на телефоні, а також переглядати мультфільми на телевізорі. Обвинувачений сім разів, в різні дні, ґвалтував потерпілого в задній прохід, попередньо намащуючи його якоюсь рідиною з баночки сірого кольору, як статевим органом так і шляхом поміщення поміж сідниць предметів червоного та білого кольорів, від чого потерпілому було боляче (т.8 а.п.208-211).

Як вбачається із показань потерпілого ОСОБА_25 : в денний час доби одного із днів жовтня 2020 року, до нього із товаришем на відкритій ділянці місцевості біля Сичавського ставка підійшов раніше незнайомий обвинувачений, став розпитувати, чи обізнані вони про секс та мастурбування, після чого спочатку запропонував показати їм книжку із зображеннями оголених людей, а коли ті відмовилися, оголив свої геніталії та впродовж декількох хвилин торкався власними руками свого статевого органу, чого діти злякалися та втекли із парку (т.8 а.п.211-214).

Як вбачається із показань потерпілого ОСОБА_26 : з обвинуваченим його познайомив ОСОБА_23 з іншим товаришем, коли запросили до того додому подивитися фільм з оголеними чоловіками та жінками. В один із наступних днів потерпілий був очевидцем того, як обвинувачений в його присутності зняв штани та труси із ОСОБА_11 , оголився сам та вставив тому в задній отвір свій статевий орган. ОСОБА_26 дуже перелякався, побоювався, що з ним зроблять теж саме та утік разом ОСОБА_11 після вчинених щодо останнього цих дій (т.8 а.п.220-223).

Як вбачається із показань потерпілого ОСОБА_27 : він опинився в житлі обвиинуваченого, погодившись із пропозицією друзів ОСОБА_26 та ОСОБА_11 прийти до дідуся пограти в ігри та поїсти цукерок. В наступний раз він прийшов до обвинуваченого з ОСОБА_11 , якого той першим зґвалтував своїм статевим органом в задній прохід. Після цього обвинувачений схопив ОСОБА_27 за зап`ястя, роздягнув, потягнув до ліжка, кинув на бік, став утримувати його руками та також вставив свій статевий орган всередину його заднього проходу, чим спричинив тому біль. Збігти із кімнати потерпілий не міг, оскільки двері було зачинено, а ключа не було (т.8 а.п.205-207).

Як вбачається із показань потерпілого ОСОБА_28 : в один із днів до нього із товаришем на вулиці біля готелю підійшов раніше незнайомий обвинувачений, дав їм в руки сенсорний мобільний телефон, запропонував погратися, а в подальшому запросив прийти до нього в гості. На наступний день вони відвідали його житло, де обвинувачений спочатку показав їм мультфільм із сюжетом, де чоловік та жінка займаються сексом, після чого поклав потерпілого на ліжко, зняв з нього штани, став робити масаж спини, а також торкатися руками статевого органу спереду та сідниць ззаду, цікавлячись, чи приносе це тому задоволення, на що наляканий ОСОБА_28 не відповідав (т.8 а.п.215-217).

Як вбачається із показань потерпілого ОСОБА_29 : до житла обвинуваченого його вперше запросив ОСОБА_12 , де вони грали в ігри на телефоні та дідусь пригощав їх печивом. В один із наступних днів ОСОБА_19 сів між дітьми та несподівано для ОСОБА_29 заліз своєю рукою тому в труси і став торкатися його статевого органу спереду да сідниць іззаду, на що той вголос обурився, після чого обвинувачений припинив свої подальші дії (т.8 а.п.218-220).

Стороною захисту заявлено про недопустимість вищезазначених показань потерпілих з підстав: відсутності виняткових обставин для застосування положень ст.225 КПК України; не повідомлення допитуваним потерпілим та їх законним представникам про можливість не давати свідчення проти себе; видалення слідчим суддею окремих законних представників із зали судового засідання без чіткого покладення відповідних обов`язків на іншу особу; формування запитань слідчим та прокурором, а не психологом до початку цієї слідчої дії; тиску слідчого та прокурора на дітей; постановлення непрямих запитань; надання окремих відповідей безпосередньо слідчим, а не потерпілими; не дотримання слідчим і прокурором морально - етичних норм при постановленні питань; незрозумілості окремих питань потерпілими у зв`язку із їх невідповідністю віку, розумовому рівню та розвитку дитини; не виконання слідчим суддею міжнародно визнаних принципів з питань правосуддя у справах, пов`язаних із участю дітей – жертв та свідків злочинів шляхом забезпечення опитування дітей за моделями «Зелена кімната» або «Барнахус»; неповного чи в окремих випадках неправильного письмового викладення сутності показань потерпілих; не врахування особистих психофізиологічних особливостей, а також негативних характеристик окремих допитуваних потерпілих, їх схильності до оговорення обвинуваченого; присутності захисника в іншому залі суду, ніж з обвинуваченим; відсутності обов`язкових ознак, слідів та наслідків вчинення вмінених обвинуваченому злочинів; суперечливості показань потерпілих та не підтвердження іншими обвинувальними доказами; суперечність пред`явленого обвинувачення здоровому глузду, а також фальсифікації обвинувальних доказів слідчим та прокурором.

Вирішуючи зазначене клопотання сторони захисту колегія суддів не знаходить достатніх підстав для його задоволення, обґрунтовуючи це наступним.

Норми КПК України не передбачають, що будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматичне тягне необхідність визнання доказу недопустимим. Натомість закон зобов`язує суд дати оцінку доказу з точки його допустимості з урахуванням того, чи було допущене порушення КПК України істотним та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи.

Так, відповідно до частин 1-2 ст.104 КПК України: у випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі; у випадку фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів про це зазначається у протоколі; якщо за допомогою технічних засобів фіксується допит, текст показань може не вноситися до відповідного протоколу за умови, що жоден з учасників процесуальної дії не наполягає на цьому; у такому разі у протоколі зазначається, що показання зафіксовані на носії інформації, який додається до нього.

Як вбачається із фактичного змісту протоколу №1 (яким зафіксовано сутність показань кожного із потерпілих) судового засідання він складений за формою журнала судового засідання.

Під час судового засідання ведеться журнал судового засідання, в якому зазначаються такі відомості: найменування та склад суду (слідчий суддя); реквізити кримінального провадження та відомості щодо його учасників; дата і час початку та закінчення судового засідання; час, номер та найменування процесуальної дії, що проводиться під час судового засідання, а також передані суду під час процесуальної дії речі, документи, протоколи слідчих (розшукових) дій і додатки до них; ухвали, постановлені судом (слідчим суддею) без виходу до нарадчої кімнати; інші відомості у випадках, передбачених цим Кодексом. Журнал судового засідання ведеться та підписується секретарем судового засідання (ст.108 КПК України). Тобто і журнал судового засідання не вимагає обов`язкового внесення до нього тексту показань потерпілих.

Як встановлено в суді допит потерпілих здійснювався саме за допомогою технічних засобів, а відтак, текст показань міг взагалі не вноситися до протоколу чи журналу судового засідання, заперечень проти чого сторона захисту на той час не заявляла. Оскільки до протоколу додано оптичний носій інформації із технічною відео фіксацією здійсненої процесуальної дії, то колегія суддів з`ясувала точний зміст показань кожного потерпілого, незалежно від письмового змісту цих же показань, викладених секретарем судового засідання.

Довід сторони захисту про можливе не дотримання слідчим і прокурором морально - етичних норм при постановленні питань; незрозумілості окремих питань потерпілими у зв`язку із їх невідповідністю віку, розумовому рівню та розвитку дитини є виключно припущенням дискусійного характеру, яке фактично не впливає на допустимість оспорюваного доказу.

Забезпечення опитування дітей за моделями «Зелена кімната» або «Барнахус» не має обов`язкового для органу досудового розслідування характеру і при цьому слід враховувати, що слідчий та прокурор є процесуально незалежними особами, які були вправі самостійно приймати рішення щодо форми проведення допитів потерпілих.

Частиною 1 ст.225 КПК України встановлено, що у виняткових випадках, пов`язаних із необхідністю отримання показань під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя і здоров`я особи, її тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити її допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, сторона кримінального провадження має право звернутися до слідчого судді із клопотанням провести допит такої особи в судовому засіданні. У цьому випадку допит здійснюється у судовому засіданні в місці розташування суду в присутності сторін кримінального провадження з дотриманням правил проведення допиту під час судового розгляду.

Як вбачається із ухвали слідчого судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 18 червня 2021 року відповідне клопотання слідчого про допит неповнолітніх та малолітніх потерпілих в порядку ст.225 КПК України було задоволено з підстав психологічного стану останніх та способу і характеру вчинених щодо них насильницьких дій, що може спричинити можливе надання під час значно пізнішого за часом судового розгляду неповних чи недостовірних показань.

Окрім того, як вбачається із висновків проведених стосовно кожного потерпілого судово-психіатричних експертиз експертна комісія не рекомендувала подальшу участь підекспертних у судових засіданнях щоб запобігти подальшого психотравмувального впливу на них.

За таких обставин колегія суддів погоджується із попередньо постановленою слідчим суддею ухвалою, та вважає, що на той час існувала фактична небезпека психічному здоров`ю потерпілих – дітей, у зв`язку із чим, їх було правомірно допитано слідчим суддею.

Відповідно до положень ст.226 КПК України допит малолітньої або неповнолітньої особи проводиться у присутності законного представника, педагога або психолога, а за необхідності – лікаря, яким роз`яснюється їхній обов`язок бути присутніми при допиті, а також право заперечувати проти запитань та ставити запитання. Особам, які не досягли шістнадцятирічного віку, роз`яснюється обов`язок про необхідність давання правдивих показань, не попереджуючи про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання.

У виняткових випадках, коли участь законного представника може завдати шкоди інтересам малолітнього або неповнолітнього потерпілого, слідчий, прокурор за клопотанням малолітнього або неповнолітнього чи з власної ініціативи має право обмежити участь законного представника у виконанні окремих слідчих (розшукових) дій або усунути його від участі у кримінальному провадженні та залучити замість нього іншого законного представника (ч.3 ст.227 КПК України).

Особливості допиту малолітнього або неповнолітнього свідка чи потерпілого також встановлені ст.354 КПК України, відповідно до якої: допит малолітнього свідка і, за розсудом суду, неповнолітнього свідка проводиться в присутності законного представника, педагога чи психолога, а за необхідності – лікаря; свідку, який не досяг шістнадцятирічного віку, головуючий роз`яснює обов`язок про необхідність давати правдиві показання, не попереджуючи про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання, і не приводить до присяги; до початку допиту законному представнику, педагогу, психологу або лікарю роз`яснюється їхній обов`язок бути присутніми під час допиту, а також право протестувати проти запитань та ставити запитання; головуючий має право відвести поставлене питання; у випадках, коли це необхідно для об`єктивного з`ясування обставин та/або захисту прав малолітнього чи неповнолітнього свідка, за ухвалою суду він може бути допитаний поза залом судового засідання в іншому приміщенні з використанням відеоконференції (дистанційне судове провадження).

Таким чином довід сторони захисту про допущене слідчим суддею, прокурором чи слідчим таке процесуальне порушення, як не повідомлення допитуваним потерпілим та їх законним представникам про можливість не давати свідчення проти себе, не ґрунтується на вищенаведених вимогах ст.227 та ст.354 КПК України.

Із протоколу №1 судового засідання вбачається, що під час допиту малолітніх та неповнолітніх потерпілих були присутні їх законні представники (матері), психолог та інспектор ювенальної превенції. З урахуванням думок законних представників (матерів) та самих малолітніх чи неповнолітніх потерпілих, окремі з яких прямо вказували, що їм соромно розповідати при матері про обставини кримінального провадження, здійснювалась заміна законного представника (на представника від ювенальної превенції чоловічої статі), що також відповідало вимогам ч.3 ст.227 КПК України.

Окрім того, як з`ясовано під час відтворення відеозаписів допитів потерпілих зазначені процесуальні дії було здійснено за участю сторони захисту і при цьому обвинувачений та захисник не були позбавлені практичної можливості ставити запитання допитуваним особам. Перебування адвоката в залі судового засідання, де були присутні потерпілі, не мало заперечень у ОСОБА_19 та фактично надавало тому додаткові гарантії, що в присутності його захисника на потерпілих та їх законних представників не буде здійснюватися тиск з боку слідчого чи прокурора.

Відповідно до змісту відео фіксації допитів в порядку ст.225 КПК України, усі без виключення діти - потерпілі надали слідчому судді та суду показання, які в цілому є викривальними стосовно допущених щодо них ОСОБА_19 протиправних дій, які порушували їх статеву недоторканість. При цьому кожен з потерпілих прямо спростував захисний довід обвинуваченого про те, що нібито приходив до його житла в якості друга названого онука - ОСОБА_30 та навпаки показав, що був туди запрошеним якщо не самим ОСОБА_19 , то іншою дитиною.

Також, з показань переважної більшості потерпілих та свідка ОСОБА_39 вбачається, що діти, перебуваючи всередині зачиненої жилої кімнати, не мали змоги самостійно її залишити допоки обвинувачений не відчинить вхідні двері власним ключем.

Відповідно до висновків комплексних амбулаторних психолого-психіатричних експертиз №551, №553, №554 від 06 жовтня 2021 року, №562, №563, №564 від 07 жовтня 2021 року, №577 від 13 жовтня 2021 року, №464, №465 від 25 серпня 2021 року, №493, №494 від 08 вересня 2021 року, №552 від 06 жовтня 2021 року, №576 від 13 жовтня 2021 року, проведених стосовно кожної дитини – потерпілого, останні не проявляють ознак фантазування, відставання у психологічному розвитку, в досліджуваній ситуації перебували у стані виразної емоційної напруги, фрустрації потреб, стані сорому, безпорадному стані, у зв`язку із чим, експерти не рекомендували подальшу участь підекспертних у судовому розгляді, щоб запобігти психотравмуючому впливу на кожну дитину (т.5 а.п.48-57, 62-71, 76-85, 90-99, 104-112, 117-126, 131-140, 147-155, 160-168, 173-181, 186-194, 199-208, 213-220).

Також, необхідно враховувати і характеристики на неповнолітніх дітей, з яких вбачається, що вони з різних «верств» суспільства та в більшості з неповних та соціально незахищених сімей, в яких хлопчики тягнулись до дорослого чоловіка, щоб той їх підтримав, та мають взагалі різні риси характеру та характеристику із закладів освіти – одні повністю спокійні, поступливі та слухняні, інші більш активні та схильні до порушень дисципліни. Вказане також спростовує твердження ОСОБА_40 про начебто тиск на усіх дітей, оскільки кожен з них є особистістю, а примусити усіх тринадцять особистостей казати неправду, на думку колегії суддів, об`єктивно неможливо.

Окрім того, стосовно поданих стороною захисту шкільних характеристик, які, на її думку, підтверджують негативну репутацію окремих малолітніх потерпілих, слід зазначити, що положенням ч.2 ст.96 КПК України передбачено, що джерелами таких даних можуть бути показання, документи, зокрема, щодо засудження особи за завідомо неправдиві показання, обман, шахрайство або інші діяння, що підтверджують саме нечесність цієї особи, тобто ці джерела повинні вказувати на діяння, під час вчинення яких особа була нечесною.

Оскільки жодного із потерпілих не було притягнуто до відповідальності за можливу дачу завідомо неправдивих показань, обман чи шахрайство, то такий довід сторони захисту не може ставити під сумнів репутацію потерпілих при дачі ними показань в даному кримінальному провадженні, в розумінні положень ст.96 КПК України.

Відсутність на тілі кожного із дітей – потерпілих будь-яких видимих тілесних ушкоджень, їх слідів чи біологічних виділень в ділянці задньопрохідного отвору та зовнішніх статевих органів, що було констатовано висновками судово-медичних експертиз, цілком розумно пояснюється пізнім за часом проведенням судово-медичних оглядів потерпілих, а також показаннями самих дітей в частині того, що ОСОБА_41 використовував рідину для змащення анального проходу та прибирав біологічні виділення паперовими серветками.

З урахуванням викладеного колегія суддів покладається на показання потерпілих як на прямий та вирішальний обвинувальний доказ винуватості обвинуваченого.

Відповідно до протоколу проведеного 09 червня 2021 року слідчим у невідкладному випадку обшуку житла за місцем проживання ОСОБА_40 , за адресою: АДРЕСА_5 , було виявлено малолітнього ОСОБА_42 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , який у спідній білизні знаходився під ковдрою на ліжку, а також вилучено, серед іншого майна: 98 фрагментів паперу з особистими записами та дитячими кольоровими малюнками; дитячу книжку з двома аркушами дитячих малюнків; комплект дитячих іграшок; дитячу іграшку продовгуватої циліндричної форми з рукояткою червоного кольору; три пари дитячого взуття; предмети дитячого одягу; систему караоке з двома дротовими мікрофонами; два електромасажери; два ручних масажера у вигляді валиків; два механічних масажера у вигляді скалок; п`ять насадок для масажерів; електричний пристрій, зовні схожий на електрошокер; дві запальнички із зображеннями інтимного характеру; чотири циліндричних предмети продовгуватої форми різних розмірів; один контрацептив; косметичний вазелін «НОРКА»; телевізор марки «Xiaomi» с/н 26489/106100077891; штатив до відеокамери типу «Go Pro»; а також мобільні телефони марок «Samsung», «Nokia», «Nomi» (т.2 а.п.248).

Ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 11 червня 2021 року було надано дозвіл на фактично проведений вищезазначений обшук житла, оскільки існувала невідкладна потреба у врятуванні життя малолітньої дитини, а також майна, яке мало ознаки речових доказів (т.3 а.п.5).

Постановою слідчого від 09 червня 2021 року вилучене із житла ОСОБА_40 майно було долучено до кримінального провадження в якості речових доказів (т.3 а.п.6-9).

Безпосереднім оглядом в судовому засіданні вищезазначеного майна встановлено індивідуально визначені особливості таких речових доказів.

Колегія суддів зазначає, що частина вилученого майна використовувалася як засоби здійснення дитячих ігор (телевізор, телефони, караоке, іграшки, штатив до відеокамери, книжки тощо), інша частина – як знаряддя для вчинення дій сексуального характеру (масажери, насадки до них; інші предмети продовгуватої циліндричної форми, косметичний вазелін), що узгоджується із показаннями окремих дітей – потерпілих.

Окрім того, відповідно до висновку амбулаторної, судово – психіатричної, комісійної експертизи №453 від 17 серпня 2021 року;

- ОСОБА_19 в період часу, що відноситься до вчинення кримінального правопорушення, а також в теперішній час на хронічне психічне захворювання, недоумство, інший хворобливий стан психіки не страждав, у тимчасовому розладі психічної діяльності не перебував, виявляв клінічні ознаки психічного розладу «Педофілії» (що відповідає діагностичним критеріям рубрики F65.4 за Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду), за своїм психічним станом він був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії, але не був зданий повното мірою керувати ними (ст.20 КК України).

- за своїм психічним станом ОСОБА_19 здатний розуміти значення кримінального судочинства і свого процесуального положення, здатний до дій, спрямованих на реалізацію своїх процесуальних прав і обов`язків, може приймати участь у слідчих діях та стати перед судом, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує, але йому рекомендовано спостереження психіатра за місцем відбування покарання (т.5 а.п.226-235).

Твердження ОСОБА_19 щодо нездатності до сексуальних контактів через імпотенцію спростовуються висновками комісійної судово - медичної експертизи №169 від 20 жовтня 2021 року, з якої вбачається: згідно даних ультразвукового дослідження статевого члена ОСОБА_19 , яке було проведене в рамках даної експертизи 19 жовтня 2021 року, при УЗД дослідженні форма статевого члена звичайна, контури рівні, чіткі, фіброзні та інші патологічні утворення не виявлені, кровоток візуалізується, пульсація дорзальної артерії статевого члена наявна; статевий член ОСОБА_19 не має аномалій розвитку та вад, які б перешкоджали настанню ерекції; ОСОБА_19 не має загально соматичних захворювань, які б абсолютно перешкоджали статевим відправленням (зокрема, ерекції). Таким чином, можна зробити висновок, що підекспертний ОСОБА_19 до ерекції спроможний (т.6 а.п.2-12).

Захисник, не погоджуючись із зазначеним висновком, заявила про його недопустимість, що обґрунтовано: незначним досвідом роботи доповідача – експерта ОСОБА_43 , яка одноособово оглянула підекспертного; відсутністю висновку спеціаліста – уролога; здійснення УЗД статевого органу лікарем ОСОБА_44 , яка не є судовим експертом; не дослідженням жодної медичної документації щодо підекспертного; не врахуванням наявності у того хронічних захворювань, в тому числі соматичного характеру; що призвело, на її думку, до неповноти та неправильності експертного висновку тощо.

Відповідно до вимог КПК України суд досліджує висновок експерта шляхом оголошення в судовому засіданні, а за необхідності – й допиту експерта, якому сторони вправі ставити запитання. Таким чином допит експерта в суді (ст.311 КПК України) є способом перевірки достовірності висновку та його значення для кримінального провадження.

Експерт викликається в судове засідання та допитується для роз`яснення та доповнення його висновку шляхом наведення додаткової аргументації окремих його положень, пояснення мотивів певних відповідей на поставлені питання, якщо це не потребує додаткового експертного дослідження, а також повідомлення про виявлені при проведенні експертизи факти, які мають значення для кримінального провадження із приводу яких йому не були поставлені питання. Очевидно, що суд, лише дослідивши експертний висновок у такий спосіб, вправі дати йому оцінку, визнати достовірним і допустимим доказом чи навпаки, а також визнати обґрунтованою потребу у призначенні повторної експертизи.

Доповідач - експерт ОСОБА_45 в суді показала, що вона отримала свідоцтво судово- медичного експерта в лютому 2021 року, а до цього, з урахуванням навчання в інтернатурі, вже мала півторарічний фактичний досвід роботи за обраною спеціальністю. Для проведення експертизи головою комісії було залучено лікаря експерта – терапевта, лікарів - невропатолога, хірурга, уролога- андролога та сексопатолога. Відповідно до дослідної частини лікарі мали дані про усі діагностовані у ОСОБА_19 хронічні захворювання, також було отримано протокол ультразвукового дослідження статевого члена від 19 жовтня 2021 року та консультативний висновок спеціаліста уролога – андролога, з яких вбачалося, що відсутність порушень кровообігу статевого члена у підекспертного не було виявлено. Фактично виявлені ж у ОСОБА_19 захворювання станом на 2021 рік жодним чином не впливали на ерекцію його статевого органу.

Процесуальний закон не пов`язує незначний стаж роботи експерта як підставу для визнання його висновку безумовно помилковим, оскільки вважається, що з моменту отримання свідоцтва особа відразу ж набуває право здійснювати експертну діяльність. Більш того, вищезазначена експертиза була проведена не одноособово, а офіційно визначеною експертною комісією.

Всупереч доводу захисника лікар ОСОБА_46 , яка за дорученням експертної комісії безпосередньо оглядала та здійснювала ультразвукове дослідження стосовно ОСОБА_19 , не входить до складу такої комісії, а лише надає експертам об`єктивні дані, необхідні для проведення такої експертизи, а відтак, саме від експертної комісії залежить, чи брати до уваги надане дослідження. Окрім того, за клопотанням сторони захисту було також витребувано та досліджено вищезазначений протокол ультразвукового дослідження від 19 жовтня 2021 року та консультативний висновок лікаря уролога – андролога, сексопатолога від 19 жовтня 2021 року, кожен з яких прямо узгоджується із висновками судово-медичної експертизи (т.9 а.п.245-246).

З огляду на досліджені докази обвинувачений ОСОБА_19 , достовірно знаючи та розуміючи, що потерпілі є особами малолітнього віку та неповнолітніми та в силу свого рівня розумового розвитку, індивідуально-психологічних особливостей і емоційного стану не були здатні повною мірою розуміти соціальне значення вчинюваних протиправних дій та здійснювати опір цим діям, а тому обвинувачений, скористувавшись безпорадним станом потерпілих та своїм впливом, неодноразово вчиняв щодо них насильницькі дії сексуального характеру, чим порушив права потерпілих на статеву недоторканність і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток дітей, що гарантується Конституцією України та законодавством, яке регулює охорону дитинства. Так, обвинувачений ОСОБА_19 задля досягнення свої протиправної мети вводив в оману малолітніх потерпілих, купляв їм різні солодощі, давав невеликі суми грошових коштів, спотворюючи і змінюючи уявлення останніх про соціальні норми.

Судова практика про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи свідчить, що стан потерпілої особи слід визнавати безпорадним, коли вона внаслідок малолітнього віку, не могла розуміти характеру та значення вчинюваних з нею дій або не могла чинити опір. При цьому необхідно, щоб винувата особа, яка вчиняє зґвалтування чи насильницьке задоволення статевої пристрасті, усвідомлювала (достовірно знала чи припускала), що потерпіла особа перебуває саме у такому стані.

Викладене вище знайшло своє підтвердження в показаннях малолітніх потерпілих, з аналізу яких вбачається, що спілкуючись з малолітніми потерпілими та діючи з метою задоволення власної статевої пристрасті, ігноруючи загальноприйняті норми моралі та поведінки у суспільстві, користуючись безпорадним станом потерпілих, в силу їх малолітнього віку, відсутності у них специфічного життєвого досвіду (зокрема, в інтимних питаннях), їх рівня інтелектуального розвитку та індивідуальних особливостей, у зв`язку з чим останні не могли чинити обвинуваченому активний опір, використовуючи свою значну фізичну перевагу та вчиняючи психологічний тиск та загрозу застосування фізичного тиску на потерпілих, ОСОБА_19 вчиняв щодо потерпілих сексуальне насильство, а відносно деяких із них і повторно.

На підставі сукупності вищенаведених прямих та непрямих обвинувальних доказів, здійснених на підставі їх аналізу власних висновків, колегія суддів критично оцінює невизнавальні показання обвинуваченого ОСОБА_19 , які такими доказами спростовуються, та вважає такі отримані в суді показання обвинуваченого лише формою його захисту, обумовлену бажанням уникнути відповідальності за фактично вчинене.

З урахуванням викладеного, конкретного обсягу пред`явленого обвинувачення, колегія суддів вважає поза розумним сумнівом доведеним вчинення обвинуваченим ОСОБА_19 наступних діянь.

Вищезазначені дії ОСОБА_19 колегія суддів кваліфікує за ч.6 ст.152 КК України, як вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із анальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, вчинені особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ч.2 ст.156 цього Кодексу.

Вищезазначені дії ОСОБА_19 колегія суддів кваліфікує за ч.2 ст.156 КК України, як вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи.

11) ОСОБА_19 в денний час одного із днів квітня 2021 року, більш точний час не встановлено, ОСОБА_19 , використовуючи аналогічний привід, запросив малолітнього ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , до приміщення орендованої ним кімнати АДРЕСА_4 , де, з метою вчинення дій сексуального характеру, без добровільної згоди потерпілої особи, усвідомлюючи що останній є малолітнім, маючи умисел на здійснення насильницьких дій сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням в тіло, використовуючи свою фізичну перевагу і безпорадність малолітнього потерпілого, використовуючи фізичну силу рук, штовхнув ОСОБА_27 на живіт на поверхню ліжка, стягнув з нього одяг штани та нижню білизну, в які той був одягнений на той момент, та будучи при цьому оголеним, впродовж декількох хвилин доторкався до анального проходу малолітнього потерпілого ОСОБА_27 .

Вищезазначені дії ОСОБА_19 колегія суддів кваліфікує за ч.6 ст.153 КК України, як вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, вчинені особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ч.2 ст.156 цього Кодексу.

Вищезазначені дії ОСОБА_19 колегія суддів кваліфікує за ч.6 ст.153 КК України, як вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, вчинені повторно та особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ч.2 ст.156 цього Кодексу.

Вищезазначені дії ОСОБА_19 колегія суддів кваліфікує за ч.3 ст.153 КК України, як вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи, вчинене особою, яка вчиняла злочин, передбачений ст.152 КК України, вчинене щодо неповнолітньої особи.

Ст.50 КК України передбачено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Згідно із ст.65 цього ж Кодексу суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Виправлення як мета покарання - це той наслідок, якого прагне досягнути держава передбаченими законом заходами примусу. Виправлення засудженого - це ті певні зміни в його особистості, які утримують його в подальшому від вчинення нових злочинів. З моральної точки зору, виправлення засудженого і є кінцевою метою покарання. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винуватого, які підлягають обов`язковому врахуванню.

При призначенні покарання обвинуваченому колегія суддів констатує про відсутність обставин, які б пом`якшували йому покарання. Обставиною, яка обтяжує призначене покарання, є рецидив злочинів.

Колегія суддів враховує наступні дані про обвинуваченого: його похилий вік, наявність незнятої та непогашеної судимості за вчинення дій аналогічної спрямованості, існування власної сім`ї із роздільним проживанням подружжя, офіційне працевлаштування, в цілому позитивну характеристику за місцем роботи, а також погіршення стану здоров`я внаслідок загострення хронічних захворювань.

Водночас, визначальним при призначенні покарання обвинуваченому колегія суддів вказує на множинність вчинених діянь, відсутність каяття у вчиненому, невизнання вини, а також на те, що зґвалтування та вчинення дій сексуального характеру з неповнолітніми та особами, які не досягли чотирнадцятирічного віку, є одними із найбільш небезпечних злочинів, оскільки заподіюють шкоду здоров`ю дитини, негативно впливають на її нормальний фізичний, психічний і соціальний розвиток. Так, вчинені ОСОБА_19 кримінальні правопорушення, відповідно до ст.12 КК України, є тяжкими та особливо тяжкими злочинами.

З врахуванням викладеного колегія суддів вважає, що вищезазначене не дозволяє застосувати до обвинуваченого положення ст.ст.69, 75 і 76 КК України, та обумовлює необхідність його подальшої ізоляції, з поміщенням до кримінально-виконавчої установи закритого типу, тобто призначення реального остаточного основного покарання у виді позбавлення волі, з одночасним позбавленням права обіймати посади, пов`язані з навчанням та вихованням дітей або займатися діяльністю, пов`язаною з роботою з дітьми.

До набрання вироком законної сили застосований до ОСОБА_19 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає залишенню без змін.

Долю долучених до матеріалів кримінального провадження речових доказів необхідно вирішити у відповідності з вимогами ст.100 КПК України, із скасуванням накладеного на них арешту.

Інформація стосовно ОСОБА_19 підлягає внесенню до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи (п.2 ч.4 ст.374 КПК України).

Керуючись ст.ст.368, 374 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

ОСОБА_19 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.6 ст.152, ч.3 ст.153, ч.6 ст.153, ч.2 ст.156 КК України, призначивши покарання:

- за ч.6 ст.152 КК України - у виді позбавлення волі на строк 15 (п`ятнадцять) років;

- за ч.3 ст.153 КК України - у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років;

- за ч.6 ст.153 КК України - у виді позбавлення волі на строк 14 (чотирнадцять) років;

- за ч.2 ст.156 КК України - у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з навчанням та вихованням дітей або займатися діяльністю, пов`язаною з роботою з дітьми, строком на 3 (три) роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю вищезазначених злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням визначити ОСОБА_19 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 15 (п`ятнадцять) років, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з навчанням та вихованням дітей або займатися діяльністю, пов`язаною з роботою з дітьми, строком на 3 (три) роки.

На підставі ч.5 ст.72 цього ж кодексу зарахувати ОСОБА_19 в строк відбутого покарання час його попереднього ув`язнення в даному кримінальному провадженні в період з 09 червня 2021 року до дня набрання вироком законної сили, у співвідношенні відповідності одного дня попереднього ув`язнення одному дню позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_19 , з урахуванням вищезазначеного періоду часу його попереднього ув`язнення, рахувати з 09 червня 2021 року.

На підставі положень ч.5 ст.6-1 КВК України, п.2 ч.4 ст.374 КПК України після набрання вироком законної сили інформацію стосовно ОСОБА_19 внести до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.

Після набрання вироком законної сили визнані в якості речових доказів:

- вилучені із житла ОСОБА_19 флеш-носії, карти пам`яті, блокнот з рукописними записами, а також предмети постільної білизни – повернути засудженому ОСОБА_19 ;

- вилучені із житла ОСОБА_19 : предмети дитячого взуття, одягу; дитячі іграшки; паперові серветки; тампони; 98 фрагментів паперу з малюнками; дитячу книжку з малюнкам;, 8 фрагментів паперу з рукописними записами; стартові пакети до мобільних телефонів; сім-картки та картки – тримачі; масажери; насадки до них; інші предмети продовгуватої циліндричної форми; косметичний вазелін; електричний пристрій, зовні схожий на електрошокер; а також дві запальнички із зображеннями інтимного характеру – знищити встановленим порядком;

- вилучені із житла ОСОБА_19 : систему караоке з двома дротовими мікрофонами; телевізор марки «Xiaomi» с/н 26489/106100077891; штатив до відеокамери типу «Go Pro»; а також мобільні телефони марок «Samsung», «Nokia», «Nomi», як засоби вчинення злочинів, - конфіскувати;

- вилучені із житла потерпілого ОСОБА_20 : ноутбук «ACER» в корпусі чорного кольору, серійний номер XPF302115939409772000; ноутбук «ACER» в корпусі сірого кольору, серійний номер LXE870C041807222462000; ноутбук «ACER» в корпусі чорного кольору, серійний номер LXAUS0X02883729EC32; системний блок «ASUS», серійний номер TA210N6255C10032; планшет «BRAVIS», в корпусі білого кольору, без номеру; мобільний телефон «Samsung SM-J120» та чохол до нього, імей НОМЕР_2 ; мобільний телефон «ALІGATOR», імей НОМЕР_3 та упаковку до нього – повернути потерпілому ОСОБА_20 ;

- вилучені із житла потерпілого ОСОБА_25 : мобільний телефон «Vernee T3 Pro», імей 1: НОМЕР_4 , імей 2: НОМЕР_5 , з сім-картою № НОМЕР_6 ; мобільний телефон «Samsung», імей: НОМЕР_7 ; мобільний телефон «Nokia», імей 1: НОМЕР_8 , імей 2: НОМЕР_9 ; мобільний телефон «Nomi», імей 1: НОМЕР_10 , імей 2: НОМЕР_11 ; мобільний телефон «LG», імей 1: НОМЕР_12 , імей 2: НОМЕР_13 ; мобільний телефон «Nokia», імей: НОМЕР_14 ; цифровий фотоапарат «Canon», сірого кольору, серійний номер: НОМЕР_15 зі встановленою картою пам`яті на 16 гігабайт; планшет «ASUS», імей 1: НОМЕР_16 , імей 2: НОМЕР_17 ; планшет «BRAVIS», серійний номер якого не зазначений; планшет «BRAVIS», серійний номер: SHENXIN7277; планшет «BRAVIS», серійний номер: M700B-KG-5; флеш-накопичувач марки «Transcend», чорного кольору, об`ємом пам`яті 4 гігабайти; сім-карти операторів мобільного зв`язку в кількості 7 штук з невизначеними номерами; системний блок до персонального комп`ютера без зазначених серійних номерів, на корпусі якого присутній логотип «Cooler Master» - повернути ОСОБА_25 ;

- вилучені із житла потерпілого ОСОБА_25 пластиковий кейс з надписом «CDProjects», в якому знаходяться 25 лазерних дисків, один з яких має на собі зображення порнографічного характеру, - знищити встановленим порядком.

Після набрання вироком законної сили арешт, накладений на усі вищезазначені речові докази – скасувати.

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Пересипський районний суд м. Одеси впродовж 30 днів з дня його проголошення, а ув`язненим ОСОБА_19 – в той же строк з моменту вручення його копії.

Судді Пересипського районного суду м. Одеси

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Оригінал: reyestr.court.gov.ua