Постанова від 24 березня 2026 р. у справі №523/3808/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Суд: Пересипський районний суд міста Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди

Дата: 24 березня 2026 р.

Справа: №523/3808/26

Суддя: Шурупов В. В.

Справа № 523/3808/26

Номер провадження 3/523/1153/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2026 року м.Одеса

Суддя Пересипського районного суду міста Одеси Шурупов В.В., за участю секретаря судового засідання Подуфалової А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали об`єднаної справи, які надійшли з УПП в Одеській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.122-4, 124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді від 24.02.2026 року, матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.122-4, 124 КУпАП, відповідно, об`єднані в порядку ст.36 цього ж Кодексу в одне провадження.

Відповідно з наданими до суду матеріалами справи, 28.01.2026 року о 17:24 годині, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Opel Astra»», номерний знак НОМЕР_1 , біля будинку №72 по вул.Семена Палія в м.Одесі, рухаючись заднім ходом, допустив наїзд на ОСОБА_2 , яка впала та отримала тілесні ушкодження, після чого залишив місце такої пригоди, чим порушив п.п.2.10а, 2.3б, 10.9 «Правил дорожнього руху».

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи повісткою (а.с.44), в судове засідання 25.03.2026 року не з`явився, про поважність причин неявки до суду не повідомив та з будь-якими клопотаннями чи заявами, в тому числі й про відкладення судового засідання, до суду не звертався.

Внаслідок означених обставин неявки ОСОБА_1 до суду, а також ураховуючи відсутність у ст.268 КУпАП законодавчо встановлених приписів щодо обов`язкової участі особи, яка притягається до відповідальності за ст.ст.122-4, 124 означеного Кодексу, суддя вважає, що в межах розгляду конкретної адміністративної справи, були створені достатні умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя та приймаючи до уваги те, що вказана особа, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи, в судове засідання не з`явився, протягом тривалого часу станом такого розгляду не цікавився, суд оцінює таку поведінку вказаної особи, як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді першої інстанції та спроби затягування такого розгляду, що у свою чергу сприймається як намагання ухилитись від відповідальності за вчинене та має ознаки зловживання зазначеною особою своїми правами.

Наведене узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголосив на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

Завданнями Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).

Враховуючи принцип судочинства, який закріплений у практиці Європейського суду з прав людини та яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, враховуючи те, що ОСОБА_1 був повідомленим про розгляд справи в суді, при цьому, у разі неможливості особисто брати участь в судових засіданнях не забезпечив присутність свого захисника та своїм правом на подачу до суду письмових пояснень чи заперечень по справі не скористався, суддя з огляду на вимоги ч.1 ст.268 КУпАП вирішив розглянути справу за відсутності цієї особи та на підставі наданих до суду матеріалів.

Вивчивши матеріали об`єднаної справи, суддею встановлено, що винність ОСОБА_1 в порушенні п.п.2.10а, 2.3б, 10.9 «Правил дорожнього руху» повністю доказана та підтверджується дослідженими матеріалами об`єднаної справи про адміністративні правопорушення, а саме:

- протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №№590214, 590199 від 13.02.2026 року, в яких наведені обставини порушення водієм ОСОБА_1 приписів п.п.2.10а, 2.3б, 10.9 «Правил дорожнього руху», за що він притягається до відповідальності за ст.ст.122-4, 124 КУпАП (а.с.1, 22);

- рапортом інспектора УПП в Одеській області від 28.01.2026 року, з якого вбачається, що о 17:40 годині того на службовий планшет надійшов виклик про дорожньо-транспортну пригоду з потерпілими за адресою: м.Одеса, вул.Семена Палія 72, автомобіль марки «Opel Astra»», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням невідомого водія збив пішохода ОСОБА_2 та поїхав з місця такої пригоди; свідок події – ОСОБА_3 ; потерпілу госпіталізовано до Обласної клінічної лікарні (а.с.4, 25);

- рапортом інспектора УПП в Одеській області Бабенка О. від 13.02.2026 року, в якому викладено, що в ході пошукових заходів, направлених на встановлення водія розглядуваної дорожньо-транспортної пригоди, було обґрунтовано ідентифіковано особу водія, яким виявися ОСОБА_1 ; під час телефонної розмови вказаний водій умисно відмовився від прибуття до підрозділу поліції, пояснення не надав; з метою забезпечення повного та всебічного з`ясування обставин правопорушення, ОСОБА_1 було направлено два повідомлення про необхідність прибуття до підрозділу поліції, але у визначений час вказана особа не з`явилась (а.с.6, 27);

- схемою місця дорожньо-транспортної події від 28.01.2026 року, на якій зафіксовано місце наїзду на пішохода ОСОБА_2 (а.с.7, 28);

- поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 28.01.2026 року, в яких викладені обставини наїзду того ж дня на вказану потерпілу транспортного засобу, водій якого після вчиненого з місця події поїхав; потерпіла встигла сфотографувати водія та номер його авто (а.с.8, 29);

- поясненнями ОСОБА_3 від 11.02.2026 року, яка була свідком того, як 28.01.2026 року водій транспортного засобу марки «Opel», номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом допустив наїзд на пішохода (а.с.9, 30);

- фотозображенням та карткою водія (а.с.13-14, 34-35).

Згідно з ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За ст.252 вказаного Кодексу, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Разом із тим, п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306 (далі - ПДР).

Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Вимогами п.п.2.3б, 10.9 ПДР визначено, що водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, а під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

У п.2.10.а ПДР зазначено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатись на місці пригоди.

Статтею 124 КУпАП встановлено, що порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Відповідно до ст.122-4 вказаного Кодексу, залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Положення статті 36 означеного Кодексу регламентують, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо, а якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

В силу положень ст.ст.33, 36 КУпАП, при визначенні міри адміністративного стягнення, ураховуючи характер та обставини інкримінованих ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, ступінь вини та особу останнього, а також приймаючи до уваги мету адміністративного стягнення, передбачену ст.23 зазначеного Кодексу, суддя доходить висновку про те, що з метою виправлення й попередження нових правопорушень, до цієї особи єдиним можливим є застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Згідно зі ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст.1, 7, 9, 23, 27, 33, 36, 40-1, 122-4, 124, 256, 268, 276-280, 283 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.122-4, 124 КУпАП, адміністративне стягнення:

за ст.122-4 КУпАП – у вигляді штрафу на користь держави, у розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 3400 гривень;

за ст.124 КУпАП - у вигляді штрафу на користь держави, у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень.

На підставі ст.36 КУпАП, остаточно призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

На підставі ст.40-1 КУпАП, стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судовий збір у розмірі 665,60 гривень на користь Держави в особі Державної судової адміністрації України, код ЄДРПОУ 26255795 (00020, м.Київ, вул.Липська 18/5).

Копію постанови направити для виконання ОСОБА_1 , для відома до УПП в Одеській області ДПП Національної поліції України та ОСОБА_2 , а також надати іншим заінтересованим особам.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

Суддя: В.В. Шурупов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua