Рішення від 03 березня 2026 р. у справі №369/19075/24 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/19075/24

Провадження № 2/369/2285/26

РІШЕННЯ

Іменем України

04.03.2026 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Козак І.А.,

при секретарі Кавун Є. О.,

за участю:

представника позивача

(в режимі відеоконференції) Говрас І.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача

(в режимі відеоконференції) Танасогло О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2024 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області представник позивача ОСОБА_2 – адвокат Говрас І.В. звернулася із позовною заявою до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, мотивуючи його тим, що 23 жовтня 2020 року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстрований Дарницьким районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про що складено відповідний актовий запис № 1678, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від шлюбу у сторін є повнолітні діти.

Як зазначає позивач, спільне життя подружжя не склалося, через відсутність взаєморозуміння між ними, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов`язки з ведення спільного господарства. За таких обставин, подальше спільне життя з відповідачем та збереження шлюбу є неможливим і суперечить інтересам позивача. Після розірвання шлюбу позивач бажає залишити прізвище “ ОСОБА_3 ”.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 листопада 2024 року по цивільній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У червні 2025 року через систему “Електронний суд” від представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Танасогла О.М. надійшли клопотання про:

1) призначення судово – психіатричної експертизи, на вирішення якої поставити наступні питання:

- чи страждає ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 ) будь-якими хворобами, хворобами психічного характеру, якщо страждає, то якими, і з якого часу?

- чи здатна ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 ) з урахуванням індивідуальних психологічних особливостей розуміти характер і фактичний зміст власних дій, щодо звернення до суду з позовом за її дорученням про розірвання шлюбу з чоловіком, керувати ними та передбачати їх наслідки?

- чи здатна ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 ) за станом здоров`я в повному обсязі самостійно виконувати свої права та обов`язки без сторонньої допомоги, особисто дати пояснення по суті справи?;

2) витребування доказів із КНП “Свято-Михайлівська клінічна лікарня м. Києва” Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відомостей про перебування та лікування ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) з наданням копій медичної карти хворої ОСОБА_2 та витребування доказів з будинку пристарілих людей “Ідилія” про перебування та проживання ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ), з наданням копії договору про поміщення ОСОБА_2 , умови її відвідування в будинку престарілих людей «Ідилія»;

3) обов`язкову явку у судовому засіданні позивача ОСОБА_2 .

У відповідь на заявлені клопотання від представника позивача ОСОБА_2 – адвоката Говрас І.В. надійшло заперечення, згідно якого, остання просила відмовити у задоволенні усіх вище зазначених представником відповідача клопотань.

Відповідач подав письмове заперечення щодо заявленого позову про розірвання шлюбу, просив відмовити у його задоволенні.

У лютому 2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Танасогла О.М. надійшло клопотання про зупинення розгляду справи до розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання обмежено дієздатною ОСОБА_2 та встановлення над нею піклування.

У лютому 2026 року від представника позивача ОСОБА_2 – адвоката Говрас І.В. надійшло клопотання про виклик свідка ОСОБА_4 , яка є дочкою позивача та відповідача з метою надання показів щодо предмету спору.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила задовольнити.

Судом досліджено поданий представником позивача через систему "Електронний суд" відеозапис-звернення, у якому позивач ОСОБА_2 просить розлучити її з відповідачем ОСОБА_1 .

У судовому засіданні представник відповідача та відповідач заперечили щодо задоволення позову.

Суд, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній докази, вислухавши доводи сторін, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 23 жовтня 2020 року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстрований Дарницьким районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про що складено відповідний актовий запис № 1678, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від шлюбу діти у сторін повнолітні.

Як зазначає позивач, спільне життя подружжя не склалося, через відсутність взаєморозуміння між ними, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов`язки з ведення спільного господарства. За таких обставин, подальше спільне життя з відповідачем та збереження шлюбу є неможливим і суперечить інтересам позивача.

У судовому засіданні судом залишено без задоволення клопотання представника позивача щодо виклику свідка та клопотання представника відповідача щодо: призначення судово – психіатричної експертизи; витребування доказів із КНП “Свято-Михайлівська клінічна лікарня м. Києва” Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та із будинку пристарілих людей “Ідилія”; визнання обов`язкової явки у судовому засіданні позивача ОСОБА_2 , з огляду на їх недоцільність та необґрунтованість про що, постановлено протокольну ухвалу.

З приводу вирішення клопотання про зупинення розгляду справи, суд, вважає за необхідне зазначити, що у постанові Верховного Суду України від 01.02.2017 у справі № 1957цс16, визнаючи наявність підстав, передбачених ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зупинення до розгляду іншої справи, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, однак представник позивача в своєму клопотанні посилаючись на поведінку відповідача доказів цьому не надає, само по собі інше окреме провадження та процесуальні проміжні судові рішення щодо цього такими доказами бути не можуть, оскільки дієздатність особи презюмується доки інше не встановлено рішенням суду.

Суд звертає увагу, що на початку судового розгляду, судом визнано обов`язкову явку позивача у судове засідання. Разом з тим, представником позивача через систему "Електронний суд" подано відеозапис-звернення, у якому позивач ОСОБА_2 висловила позицію щодо розірвання шлюбу, просила розлучити її з відповідачем ОСОБА_1 та проводити розгляд справи у її відсутності. А тому, судом протокольною ухвалою постановлено здійснювати подальший розгляд справи у відсутності позивача ОСОБА_2 .

Суд, вважає за необхідне зазначити, що позивач звернулася до суду першої інстанції з позовом про розірвання шлюбу у листопаді 2024 року, за цей час сторони мали можливість вжити заходи для примирення, при цьому надання строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов`язком, відповідач посилаючись на справу за його ж заявою про визнання обмежено дієздатною позивача та встановлення над нею піклування, не вказав об`єктивних обставин, які б давали обґрунтовані підстави для висновку про те, що розгляд справи про визнання особи обмежено дієздатною, виключає можливість розгляду справи про розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 51 Конституції України і ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України (далі – СК України) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування до шлюбу не допускається.

У частині 3 ст. 56 СК України закріплено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до їх збереження або припинення згідно з частиною 4 цієї ж статті є неприпустимим як порушення права дружини і чоловіка на свободу та особисту недоторканість.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сімейне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають суттєве значення.

Враховуючи обставини справи, чітку та послідовну позицію позивача щодо необхідності розірвання шлюбу, відсутність підстав для примирення у сторін, з огляду на те, що примушування до шлюбу не допускається, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї стали неможливими.

З огляду на наведене, суд вважає, що позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, та враховуючи принцип диспозитивності, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211, 20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 111, 112, 114 СК України, ст. ст. 141, 206, 247, 258-259, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

У ХВ А Л И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 23 жовтня 2020 року Дарницьким районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про що складено відповідний актовий запис № 1678, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити шлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 1211 грн 20 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про позивача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Інформація про відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 05 березня 2026 року.

Суддя Ірина КОЗАК