Рішення від 24 березня 2026 р. у справі №369/22548/25 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/22548/25

Провадження № 2-о/369/252/26

РІШЕННЯ

Іменем України

25.03.2026 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі

головуючої судді Козак І.А.,

при секретарі Кавун Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Боярський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, з уточненням,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України. Свої вимоги мотивував тим, що його мати - ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Просторе, Білокуракинського району Луганської області. Так, на даний час с. Просторе, Білокуракинського району Луганської області віднесено до тих населених пунктів, які перебувають в тимчасовій окупації. Отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті. За таких обставин встановлення факту, що має юридичне значення, необхідно йому для державної реєстрації смерті його матері, у подальшому проведеної державним органом України, а саме Боярським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

У зв`язку з чим, просить суд встановити факт смерті громадянки України - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Просторе Білокуракинського району Луганської області.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 грудня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження.

У судове засідання заявник не з`явився, разом з тим, подав до суду заяву про уточнення заявлених вимог, а саме, просив встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Плахо-Петрівка Білокуракинського району Луганської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в буд. 5, вул. Молодіжна, с. Шовкунівка Білокуракинського району Луганської області. Розгляд справи просив проводити у його відсутності, заявлені вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Суд вважає можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних документів.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Згідно з ст. 293 ЦПК України, в порядку окремого провадження судом розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових або майнових прав підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, зокрема про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Згідно з п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» , заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.

У відповідності до ч. ч. 3, 4 ст. 49 ЦК України, державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», підставою для про ведення державної реєстрації смерті є рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.

При розгляді справи судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 видане Просторівською сільською радою Білокуракинського району, актовий запис №16.

Як вбачається зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 08 листопада 2025 року, виданим 99400009 Білокуракинським районним відділом запису актів цивільного стану департаменту запису актів цивільного стану департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції Луганської Народної Республіки, актовий запис 170259940000900273003, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у АДРЕСА_1 .

Відповідно до Наказу Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786 про "Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією", с. Шовкунівка Білокуракинського району Луганської області, входить до території Білокуракинської селищної територіальної громади, яка включена до переліку, як тимчасово окупована Російською Федерацією території України з 24 лютого 2022 року.

Таким чином, видані уповноваженими органами на тимчасово окупованій території документи про смерть не засвідчують у встановленому законом порядку факту смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відтак і державна реєстрація її смерті не може бути проведена, оскільки на підтвердженням факту смерті останньої видано документ на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. При цьому заявник, у зв`язку з викладеними обставинами, позбавлений можливості отримати свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є його матір`ю.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Закон закріплює за державою обов`язок вживати всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Згідно з ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Відповідно до ст. 14 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для органів, які реєструють такі факти або оформлюють права, що виникають у зв`язку із встановленим судом фактом.

Встановлення факту смерті особи в певний час провадиться тільки у разі неможливості органом Державної реєстрації актів цивільного стану зареєструвати факт смерті з підстав, що відсутні документи, які свідчать про смерть особи.

Згідно з пп. «ґ», п.1, п.6 ч.5 Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Правил реєстрації актів громадянського стану в Україні» від 18 жовтня 2000 року № 52/5, судове рішення про встановлення факту смерті особи в певний час є підставою для реєстрації факту смерті особи, яка проводиться за місцем проживання заявника в державних органах запису актів цивільного стану.

Згідно з ч. 2 ст. 317 ЦПК України визначено, що справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для про ведення державної реєстрації смерті є рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.

Судом встановлено, що заявник позбавлений можливості отримати усі необхідні документи встановленого зразка для проведення державної реєстрації смерті ОСОБА_2 , судом також враховано, що факт смерті матері заявника відбувся на тимчасово окупованій території України, а саме у с. Шовкунівка Білокуракинського району Луганської області, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнятий відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення державної реєстрації смерті відповідно до ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

За таких обставин, заявник не має можливості надати для реєстрації смерті своєї матері документи встановленого законодавством України зразка, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України з уточненням, є обґрунтованою, а відтак підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв`язку із тимчасовою окупацією території України, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», ст.ст. ст.ст.12, 81, 315-319, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Боярський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, з уточненням - задовольнити.

Встановити факт смерті громадянки України - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Плахо-Петрівка Білокуракинського району Луганської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в буд. 5, вул. Молодіжна, с. Шовкунівка Білокуракинського району Луганської області, Україна.

Допустити негайне виконання рішення суду.

Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 25 березня 2026 року.

Суддя Ірина КОЗАК