Рішення від 21 квітня 2026 р. у справі №947/42339/25 — Київський районний суд м. Одеси

____________________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/42339/25

Провадження № 2/947/735/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2026 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Скриль Ю.А.,

за участю секретяр судового засідання Остапчук О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення виклику сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру, або звільнення від сплати аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад позовних вимог

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру, або звільнення від сплати аліментів, які сплачує на підставі мирової угоди, затвердженої ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 20.9.2024 у справі № 947/9805/24 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з твердої грошової суми у розмірі, еквівалентному 500 доларів США до твердої грошової суми у розмірі твердої грошової суми у розмірі 3000,00 грн щомісячно, починаючи з дати подачі позову і до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 у подружжя народилась донька ОСОБА_3 .

22 липня 2021 року шлюб між подружжям було розірвано на підставі Рішення Київського районного суду м. Одеси від 22.07.2021 у справі № 947/19259/21.

14 вересня 2021 року Київським районним судом м. Одеси, по справі №947/20095/21 винесено заочне рішення щодо стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 02.07.2021 року та до досягнення повноліття, копія Заочного рішення - додається.

Відповідач належно виконував свій обов`язок та сплачував на дитину аліменти відповідно до Рішення Київського районного суду м. Одеси від 14.09.2021 року у розмірі 1/4 частини усіх видів доходу, що складало в середньому 5000 гривень на місяць, крім того окремо сплачував кошти за приватний дитячий садок, а згодом за навчання в Одеській приватній Салезіянській гімназії І-ІІ ступеня “Нарнія”.

20.03.2024 Відповідачка звернулась до Київського районного суду м. Одеси з позовом про зміну способу стягнення аліментів та стягнення додаткових витрат на утримання дитини (справа № 947/9805/24). 20.09.2024 року Ухвалою Київського районного суду м. Одеси по цивільній справі № 947/9805/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів та стягнення додаткових витрат на утримання дитини було затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , копія Ухвали - додається. Відповідно до затвердженої мирової угоди, сторони домовились, що батько сплачує на утримання дитини грошові кошти в розмірі, еквівалентному 500 доларів США – щомісяця до досягнення Дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На виконання умов мирової угоди Позивач передавав декілька разів готівкою нарочно Відповідачці грошові кошти, у розмірі узгодженої суми місячних аліментів на дитину.

18.09.2024 Позивач отримав тяжку черепно-мозкову травму, у зв`язку з чим був екстрено госпіталізований до лікарні з тілесним ушкодженням голови, без свідомості. Прийшовши до тями, Позивач виявив повну відсутність слуху, у зв`язку з чим було призначене додаткове обстеження. За результатами проведених досліджень лікарем був встановлений діагноз: перелом склепіння черепа (закритий) із супутніми ускладненнями. Зазначене підтверджується Епікризом нейрохірургічного відділення АТ “Університетська багатопрофільна лікарня активного лікування - Бургас” від 27.09.2024 року, копія якого з нотаріальним перекладом з болгарської мови - додається. У зв`язку з надзвичайною складністю та тяжкістю отриманої травми Позивач проходив стаціонарне лікування у м. Бургас (Болгарія) в наступні періоди: 18.09.2025 - 27.09.2024, 25.02.2025 - 28.02.2025.

Після проходження стаціонарного лікування у Позивача збереглися та почали прогресувати наступні тяжкі розлади здоров`я, а саме Позивач повністю втратив слух з обох сторін, відчував постійні запаморочення, нестійкість при ході, що обмежувало його пересування та створювало небезпеку травмування, постійний головний біль, який посилювався при фізичному навантаженні загальна слабкість, швидка втомлюваність, емоційна лабільність, що унеможливило повноцінну трудову діяльність.

Враховуючи те, що в Болгарії лікування дуже дороге, на що Позивач витратив практично всі свої збереження, він вирішив продовжити своє лікування в Україні.

З 15.05.2025 року Позивач перебуває на обліку у КНП “Центр первинної медикосанітарної допомоги № 16” ОМР, що свідчить про хронічний характер захворювань та необхідність систематичного медичного спостереження. Крім того його було направлено до ДУ “Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломийченка НАМН України” - провідної спеціалізованої установи країни, де профільними спеціалістами було підтверджено діагноз: двобічна глухота 5 ст., вестибулярна дисфункція, поєднанне порушення периферичного та центрального відділу вестибулярного аналізатора 3 ст.

Відповідно до Виписки з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 18.09.2025 року у Позивача остаточно підтверджено діагноз: двобічна глухота 5 ст., вестибулярна дисфункція, поєднане порушення периферичного та центрального відділу вестибулярного аналізатора 3 ст. внаслідок перенесеної ЧМТ зі струсом головного мозку (18.09.2024р.), переломом склепіння черепу. Стійка помірна вестибуло-цефалгія. Виражений астено-невротичний синдром. Короткозорість слабкого ступеню. Складний короткозорий астигматизм. Ангіопатія сітківки по спастичному типу. Явища набряку ДЗН. Копія Виписки з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 18.09.2025 року - додається. Вищезазначена медична документація однозначно свідчить, що стан здоров`я Позивача є незворотним, прогноз - несприятливий, повне відновлення функцій - неможливе.

До отримання травми Позивач вів активну трудову діяльність, працював моряком на суднах іноземних компаній, мав стабільний високий дохід, що дозволяв йому не лише виконувати аліментні зобов`язання, але й додатково оплачувати навчання дитини у приватній гімназії та інші додаткові витрати, а також дарувати дитині різні подарунки.

Тому коли Відповідачка звернулась до суду з позовом про збільшення, сторонами було узгоджено суму місячних аліментів у розмірі 500 доларів США.

Однак внаслідок отриманої травми та її незворотних наслідків Позивач повністю втратив можливість виконувати попередню роботу через повну глухоту, порушення координації рухів, постійні головні болі та загальну слабкість; нее може здійснювати будь-яку іншу професійну діяльність, оскільки повна двобічна глухота унеможливлює спілкування з колегами, партнерами у звичайний спосіб, вестибулярна дисфункція та порушення координації створюють небезпеку при пересуванні та виконанні навіть простих фізичних дій; виражений астено-невротичний синдром не дозволяє працювати повний робочий день; необхідність постійного медичного спостереження та реабілітації вимагає регулярної відсутності на робочому місці; потребує значних витрат на лікування та реабілітацію, включаючи: регулярні консультації профільних спеціалістів (невролога, отоларинголога, офтальмолога); медикаментозне лікування (знеболюючі, судинні препарати, нейропротектори); реабілітаційні заходи (вестибулярна гімнастика, фізіотерапія).

На момент переговорів щодо укладення мирової угоди Позивач був здоровою, працездатною людиною, яка мала стабільний дохід та реальну можливість виконувати аліментні зобов`язання у розмірі 500 доларів США щомісячно. Однак буквально за кілька днів до затвердження мирової угоди Позивач отримав тяжку травму, яка кардинально та незворотно змінила його життя.

Сторона позивача зазначає, що на даний час Позивач перебуває у скрутному матеріальному становищі, адже усі збереження Позивача витрачаються на лікування. На даний час Позивач не має фізичної можливості влаштуватись на роботу та живе виключно на фінансову допомогу сім`ї.

У зв`язку з станом здоров`я Позивач має інвалідність ІІІ групи та отримує пенсію у зв`язку з інвалідністю, яка складає 3038 гривень на місяць, що підтверджується копією довідки від 24.10.2025 року, яка видана ГУ ПФУ в Одеській області, яка додається.

Щомісяця Відповідач витрачає на ліки орієнтовно по 3500,00 гривень.

Враховуючи те, що у Позивача з`явились серйозні проблеми зі здоров`ям, це впливає на його матеріальний стан, на можливість працювати та сплачувати аліменти у встановленому судом розмірі.

Позивач повністю усвідомлює свій обов`язок утримувати дитину та не має наміру ухилятися від виконання аліментних зобов`язань. Однак розмір аліментів має відповідати реальним можливостям батька, що прямо передбачено статтею 182 СК України та міжнародними стандартами. Враховуючи тяжкий стан здоров`я Позивача та незворотний характер порушень; втрату можливості отримувати попередні доходи; необхідність значних витрат на власне лікування та реабілітацію; бажання продовжувати виконувати аліментні зобов`язання у розумному розмірі; те, що прожитковий мінімум на дитину віком 6-18 років складає 3196 грн, а гарантований державою мінімальний розмір аліментів на дитину відповідного віку – 1598 грн, Позивач вважає справедливим та обґрунтованим визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі 3000 (три тисячі) гривень щомісячно. Зазначений розмір аліментів, перевищує мінімальний гарантований розмір аліментів майже вдвічі (1598 грн), відповідає реальним фінансовим можливостям Позивача у його нинішньому стані здоров`я, дозволить Позивачу стабільно виконувати аліментні зобов`язання без ризику накопичення заборгованості та забезпечить участь батька у утриманні дитини, що відповідає інтересам дитини та конституційному обов`язку батьків.

Відповідно до частини 2 статті 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. При цьому закон не вимагає, щоб батько утримував дитину понад свої можливості або за рахунок позик, боргів чи коштів третіх осіб. Визначення аліментів у розмірі 3000 гривень дозволить батьку продовжувати виконувати свій конституційний обов`язок, а дитині отримувати стабільну та гарантовану матеріальну підтримку від батька відповідно до його можливостей та дозволить уникнути ситуації повного невиконання аліментних зобов`язань через їх неможливість виконання. Отже, враховуючи значне погіршення стану здоров`я Позивача, що призвело до зміни його матеріального становища та підтверджується доданими до позовної заяви доказами, тому є усі підстави для зменшення розміру аліментів.

Відзив на позовну заяву

Відповідачка з позовними вимогами не згодна.

Зазначає, що вона проживає разом із малолітньою донькою ОСОБА_3 , та утримує і матеріально її забезпечує.

Батько сплачував аліменти відповідно до Рішення Київського районного суду м. Одеси від 14.09.2021 року у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку.

Відповідно до отриманої Довідки від 06.10.2023 розмір аліментів, який сплачував батько дитини складав від 3240,00 гривень до 5000,00 гривень.

Разом з тим Позивач тривалий період часу працював моряком та під часу шлюбу із Відповідачкою отримував високу зарплатню у розмірі 13 тисяч доларів США на місяць. У Відповідачки наявні копії контрактів Позивача, проте лише за 2018-2019 роки. Проте Позивач і в подальшому отримував високу зарплатню, що підтверджується Виписками із банку, які було отримано при розгляді справи про поділ майна подружжя.

Разом з тим за весь цей період часу Позивач сплачував аліменти у розмірі 5000 гривень (і це був максимальний розмір аліментів).

Не відповідає дійсності твердження Позивача, що він сплачував кошти за приватний дитячий садок та оплачував навчання дитини у Одеській приватній Салезіянській гімназії І-ІІ ступеня “Нарнія”. Саме мама дитини сплачувала одноосібно перебування дитини у приватному садку та навчання дитини у вищезазначеному навчальному закладі, що і було однією із причин звернення до суду із позовом про зміну способу стягнення аліментів та стягнення додаткових витрат на утримання дитини.

Позивачем не надано жодного доказу щодо сплати ним за дитячий садок та навчання дитини. Натомість Відповідачка надає суду усі копії Виписок щодо сплати за навчання дитини.

Відповідно до Виписок сума сплачених Відповідачкою коштів за навчання дитини у 2023 році становить 24695, 00 грн, у 2024 році становить 52005 грн, за 2025 рік – 56206 грн.

У зв`язку із необхідністю утримання дитини та високим рівнем матеріального забезпечення Позивача, який сплачував на утримання дитини лише 5000 гривень, відповідачка звернулась із позовом про зміну способу стягнення аліментів та стягнення додаткових витрат на утримання дитини. У результаті розгляду даного позову між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено мирову угоду, яка затверджена Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 20.09.2024 року.

Відповідно до п. 1.1. – 1.2. та підпуктів 1.1.1., 1.2.1.. 1.2.2. вищевказаної мирової угоди встановлюється обов`язок Батька сплачувати на утримання Дитини грошові кошти в розмірі, еквівалентному 500 доларів США – щомісяця до досягнення Дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Перший платіж здійснюється Батьком 01 жовтня 2024 року. Розрахунок може відбувається в національній валюті України, за курсом НБУ на момент розрахунку. Грошові кошти повинні бути сплачені Батьком шляхом перерахування грошової суми на відкритий на ім`я Матері рахунок або у готівковій формі, про що має бути складена відповідна розписка у простій письмовій формі. Відкритий рахунок на ім`я Матері в доларах США: ACCOUNT 5168745176780648, IBAN: НОМЕР_1 , банк отримувача - PRIVATBANK, SWIFT CODE/BIC: PBANUA2X. Відкритий рахунок на ім`я Матері в гривні: рахунок № НОМЕР_2 , банк отримувача – АТ КБ «ПриватБанк».

Позивач стверджує, що на виконання умов мирової угоди передавав декілька разів готівкою нарочно Відповідачці грошові кошти, у розмірі узгодженої суми місячних аліментів на дитину. Проте жодної оплати Позивач не зробив. Відповідачка знала про стан здоров`я Позивача тому погодилась почекати, проте звісно ж, що саме мати продовжувала утримувати свою дитину без жодної допомого Батька. Позивач не надав жодного підтвердження про сплату декілька разів аліментів, як це передбачено Мировою угодою. Таким чином, дитина знаходиться на повному утриманні Відповідачки.

Представник Позивача зазначає, що 18.09.2024 року Позивач отримав тяжку черепно-мозкову травму, у зв`язку з чим був екстрено госпіталізований до лікарні з тілесним ушкодженням голови, без свідомості. У позовній заяві Представник Позивача зазначає, що враховуючи те, що в Болгарії лікування дуже дороге, на що Позивач витратив практично всі свої збереження, він вирішив продовжити своє лікування в Україні. Проте знову ж таки Позивачем не надано жодних доказів щодо фактично понесених витрат на лікування у Болгарії. Позивачем надано чеки на лікування у загальній сумі 8445,31 гривень. При чому два чеки на суму 3673 гривень є дублюючими один одного. Також Представник Позивач у позовній заяві приходить до суджень щодо його стану здоров`я та зазначає наступне : «Вищезазначена медична документація однозначно свідчить, що стан здоров`я Позивача є незворотним, прогноз - несприятливий, повне відновлення функцій – неможливе». Разом з тим, у Епікризі нейрохірургічного відділення щодо перебігу захворювання та стану при виписці зазначено, що перебіг захворювання: Після проведеного лікування скарги та загальномозкова симптоматика зникли. Контактний, адекватний, афебрильний. Стійке зниження слуху. Неврологічний статус змінюється на протилежний. Стан при виписці: Загальний стан задовільний, гемодинаміка стабільна, без вогнищевої неврологічної симптоматики.

Також сторона відповідача зазначає, що відповідно до Відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у приватній власності Позивача перебуває: 1) квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 155,7 кв.м., яка визнана відповідно до рішення Київського районного суду м. Одеси від 13.09.2023 року у справі № 947/21824/21 особистою приватною власністю Позивача; 2) машиномісце № НОМЕР_3 , що знаходиться у будинку АДРЕСА_2 , яке визнане відповідно до рішення Київського районного суду м. Одеси від 13.09.2023 року у справі № 947/21824/21 особистою приватною власністю Позивача; 3) частка машиномісця № НОМЕР_4 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; 4) частка автомобіля марки «RANGE ROVER», реєстраційний номер НОМЕР_5 . 5) 1/3 частка квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . Позивач посилається лише на стан здоров`я та не надає жодних доказів щодо зміни свого матеріального стану та взагалі не надає суду розмір своїх доходів, у тому числі під час проживання у Болгарії.

Також відповідачка вказує на стан здоров`я дитини, зокрема донька ОСОБА_3 хворіє та має діагноз вроджена вада серця відповідно до Висновку дитячого кардіоревматолога від 23.05.2023 року. Стан після ендоваскулярного закриття відкритої артеріальної протоки спіраллю. Вторинна карді міопатія диспластичного ґенезу, з недостатністю мітрального клапану 1 ст.. з помірною дилатацією кільця мітрального клапану, з помірним збільшенням лівого передсердя.

Відповідно до Виписки із медичної карти стаціонарного хворого від 07.04.2021 року, ОСОБА_3 було поставлено діагноз: вроджена вада серця – відкрита артеріальна протока та було проведено хірургічне втручання: ендоваскулярне закриття відкритої артеріальної протоки. Лікування хвороби дитини потребує значних фінансових затрат на подальше обстеження та лікування. Дитина потребувала навчання у малокомплектних групах у зв`язку із хворобою, тому мама віддала дитину спочатку до дитячого центру раннього розвитку з 01.09.2021 року по 30.06.2022 року, з 01.09.2022 року по 31.12.2022 року, з 01.01.2023 року по 01.08.2023 року, оплата за який складала 6000 грн на місяць.

Наразі дитина навчається у приватному навчальному закладі, що також пов`язано із хворобою. Звертаємо увагу суду, що у Консультативному висновку кардіоревматолога від 01.11.2021 року містяться рекомендації що у зв`язку з урахуванням діагнозу рекомендовано обмеження відвідування великих дитячих колективів. Також у Висновку дитячого кардіоревматолога від 13.03.2024 року також містяться рекомендації щодо навчання у малокомплектних дитячих групах та обмеження відвідування великих дитячих колективі. Мати дитини постійно самостійно займається здоров`ям дитини, проводить відповідні обстеження та лікування, оскільки цього потребує діагноз дитини та стан її здоров`я. Також прошу суд прийняти до уваги ті обставини, що у ОСОБА_2 відсутнє інше житло для проживання. Після припинення спільного проживання, вона разом із донькою проживає у рідної сестри.

Батько дитини протягом усього періоду сплачував аліменти у розмірі не більше 5000 тисяч гривень, що не відповідало потребам дитини та фінансовому стану батька на той час, який працював та мав достатній рівень фінансового забезпечення. Після укладення мирової угоди Позивач не здійснив жодного платежу аліментів.

Просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідь на відзив

Сторона позивача відхиляє і не визнає заперечення і доводи сторони відповідачки з усіх питань, зазначених у відзиві та вважає їх такими, що не мають відношення до справи про зменшення аліментів.

Зокрема щодо необґрунтованості тверджень відповідача в частині невиконання аліментних зобов`язань після укладення мирової угоди зазначає, що мирова угода була затверджена 20.09.2024, за якою перший платіж мав бути здійснений 01 жовтня 2024 року. Позивач отримав тяжку черепно-мозкову травму18.09.2024 (тобто за 2 дні до затвердження мирової угоди), та був екстрено госпіталізований без свідомості і перебував на стаціонарному лікуванні з 18.09.2024 по 27.09.2024 в м. Бургас (Болгарія).

Вказане підтверджується: Епікризом нейрохірургічного відділення АТ “Університетська багатопрофільна лікарня активного лікування - Бургас” від 27.09.2024 року; Медичною документацією, доданою до позовної заяви.

На момент затвердження мирової угоди (20.09.2024) та на дату першого платежу (01.10.2024) Позивач фізично перебував у лікарні з тяжкою черепномозковою травмою, повністю глухий, з вестибулярною дисфункцією, без можливості самостійного повноцінного пересування.

Незважаючи на це позивач домовився зі своєю матір`ю, щоб вона зустрілась з Відповідачкою та передала готівкові кошти в рахунок аліментів, що і відбулось. Сторона Відповідачки у відзиві зазначає: «Відповідачка знала про стан здоров`я Позивача тому погодилась почекати», що прямо підтверджує, що Відповідачка була обізнана про тяжку травму Позивача; Відповідачка розуміла об`єктивну неможливість виконання аліментних зобов`язань; Відповідачка погодилась «почекати», тобто де-факто визнала наявність форс-мажорних обставин.

Щодо оплати навчання дитини Відповідачка стверджує, що Позивач не оплачував навчання дитини у приватній гімназії “Нарнія” та перебування у дитячому садку, і що це робила виключно мати. Що не відповідає дійсності, адже Позивач неодноразово сплачував за садок, дитячий центр раннього розвитку «Щаслива крихітка». При цьому показово, що Відповідачка не заперечує факт навчання дитини у платній приватній гімназії з вересня 2023 року, не пояснює, за рахунок яких коштів вона сплачувала дитячий садок по 6000 грн/місяць (2021-2023 роках) та навчання у гімназії (24695 грн у 2023 році, 52005 грн у 2024 році, 56206 грн у 2025 році), при тому що від Позивача отримувала лише 3240-5000 грн/міс. аліментів. Відповідачка не надала суду довідок про власні доходи; жодних пояснень щодо джерел фінансування.

При цьому сторона позивача зазначає, що з Позивачем не було погоджено питання та досягнення з ним домовленостей щодо навчання дитини саме в цьому приватному освітньому закладі та щодо понесених нею витрат на навчання дитини.

Щодо доходів Позивача та розміру аліментів Сторона Відповідачки у своєму відзиві посилається на контракти 2018–2019 років, укладені в період, коли Позивач працював моряком, та безпідставно стверджує, що Позивач «продовжував отримувати високу заробітну плату». Зазначені твердження не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки контракти 2018–2019 років не мають жодного правового чи фактичного зв`язку з предметом даної справи, є застарілими та не відображають реальний матеріальний стан Позивача на момент звернення до суду, адже з часу їх укладення минуло майже шість років. Більше того, у період 2021–2024 років Позивач фактично та сумлінно виконував аліментні зобов`язання, сплачуючи аліменти у середньому розмірі близько 5000 грн на місяць шляхом перерахування коштів на рахунок органів державної виконавчої служби, а також додатково здійснював добровільні платежі безпосередньо на банківські рахунки Відповідачки.

Наведені обставини не мають визначального значення для вирішення даного спору, оскільки всі вони стосуються періоду, що передував отриманню Позивачем тяжкої травми та подальшому істотному погіршенню стану здоров`я. Відтак, посилання Відповідачки на обставини, що існували до отримання Позивачем травми є юридично нерелевантними для оцінки підстав заявлених Позивачем вимог про зменшення розміру аліментів у зв`язку з істотною зміною стану здоров`я та матеріального становища.

Щодо стану здоров`я дитини сторона позивача вказує на те, що Позивач з розумінням та співчуттям ставиться до стану здоров`я дитини та бажає для своєї дитини тільки кращого. Однак діагноз було встановлено у квітні 2021 року, операція проведена 07.04.2021 року - тобто понад 4 роки тому, ще під час шлюбу батьків. Так, відповідно до Епікризу від 07.04.2021 року, після хірургічного втручання «стан дитини задовільний, гемодинаміка стабільна». Жоден із медичних висновків, наданих Відповідачкою (від 01.11.2021, 23.05.2023, 13.03.2024, 28.04.2024, 31.08.2025), не містить інформації про: необхідність термінових додаткових втручань; погіршення стану здоров`я; Неможливість відвідування звичайних навчальних закладів. Рекомендація про «навчання у малокомплектних групах» носить превентивний характер і не означає абсолютну неможливість відвідування звичайних шкіл. Стан здоров`я дитини залишається незмінним з 2021 року, тоді як стан здоров`я батька кардинально змінився у вересні 2024 року і саме це є підставою для перегляду розміру аліментів згідно ст. 192 СК України. І

Щодо майна позивача сторона Відповідачки посилається на наявність у власності Позивача нерухомості та автомобіля як на докази його «достатнього рівня фінансового забезпечення».

Стороні відповідача відомо про наявність цивільної справи № 947/21824/21 в провадженні Касаційного цивільного суду за касаційною скаргою ОСОБА_2 на Постанову Одеського апеляційного суду від 08.05.2025 року та Рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 вересня 2023 року у справі у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною власністю та розподіл спільного майна подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю та розподілу спільного майна подружжя. Станом на дату подачі відповіді на відзив справа Касаційним цивільним судом ще не розглянута. Більше того, наявність у власності нерухомості не означає наявності доходу. Відповідно до ч. 3-1 ст. 182 СК України, суд враховує наявність майна, але це не замінює оцінку реального доходу платника. Закон вимагає утримувати дитину з доходів, а не шляхом розпродажу майна. Більше того, Відповідачка не навела жодних доказів, що Позивач має високі доходи.

Щодо нівелювання стану здоров`я позивача сторона Відповідачки намагається применшити тяжкість стану здоров`я Позивача, посилаючись на формулювання Епікризу «стан при виписці: задовільний». Це є грубим викривленням медичних фактів. Формулювання у виписці «стан при виписці: задовільний» є медичним стандартом та означає, що пацієнт вижив після травми; немає гострих ускладнень, що загрожують життю на момент виписки; пацієнт може бути переведений на амбулаторне лікування.

Це не означає повне відновлення функцій; відновлення працездатності; відсутність інвалідності.

Звертає увагу суду, що реальний стан здоров`я Позивача підтверджений відповідними медичними документами, про які зазначає у позовній заяві.

Окрім цього, сторона позивача зазначає про те, що відповідно до Критеріїв встановлення інвалідності, затвердженого постановою КМУ «Про Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 15 листопада 2024 № 1338, інвалідність ІІІ групи встановлюється особам із стійкими помірно вираженими порушеннями функцій організму, що призводять до обмеження життєдіяльності. У випадку Позивача це означає: повна втрата слуху (неможливість усного спілкування у звичайний спосіб); вестибулярна дисфункція (порушення координації, запаморочення, ризик падінь); постійні головні болі при фізичному навантаженні; швидка втомлюваність, що унеможливлює роботу повний робочий день. Основний діагноз: H91.8 - Інші уточнені форми втрати слуху Супутні діагнози: H47.1 - Набряк диска зорового нерва, неуточнений H35.0 - Фонова ретинопатія та ретинальні судинні зміни H52.2 - Астигматизм H52.1 - Міопія G44.8 - Інші уточнені синдроми головного болю T90.5 - Наслідки внутрішньочерепної травми F06.6 - Емоційно-лабільні [астенічні] розлади органічного ґенезу Ускладнення основного діагнозу: H81.9 - Порушення вестибулярної функції, неуточнене.

Щодо можливості працевлаштування Позивача в інших сферах сторона позивача зазначає, що глухота унеможливлює роботу, що вимагає телефонного/усного спілкування (офіс, торгівля, сервіс); вестибулярна дисфункція виключає роботу, що вимагає координації рухів, пересування, фізичного навантаження; астеноневротичний синдром не дозволяє працювати повний день. Враховуючи вищезазначене стан здоров`я Позивача є незворотним, що підтверджено п`ятьма медичними документами від різних установ, включаючи провідний профільний інститут України.

Твердження відповідачки про ненадання відомостей позивачем про розмір свого доходу або його відсутність, представник позивача вважає помилковими, оскільки до позовної заяви долучено Довідку від 24.10.2025 ГУ ПФУ в Одеській області та Витяг з рішення експертної команди від 26.09.2025, з яких вбачається, що єдиним доходом позивача є пенсія, що складає 3038 грн/ місяць.

Просить задовільнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заперечення на відповідь на відзив

Щодо твердження з приводу виконання позивачем аліментних зобов`язань У відповіді на відзив позивач декілька разів зауважує, що він виконував свої аліментні зобов`язання: передавав кошти, сплачував за навчання дитини. Але позивач не надає жодних доказів на підтвердження своєї позиції. Натомість, відповідачка у відзиві надала докази, відповідні платіжні квитанції щодо утримання дитини (сплата за навчання, сплата за обстеження дитини та її лікування). Окрім того дитина проживає з відповідачкою, тому усі витрати на проживання, харчування, одяг, розвиток здібностей дитини несе саме відповідачка. Позивач не сплачує аліменти тривалий період часу.

Щодо того, що відповідачка не надає підтвердження доходу, сторона відповідача зауважує, що дитина проживає разом з відповідачкою, позов про зміну розміру аліментів подав позивач, який і має обґрунтувати підстави зміни відповідного розміру аліментів, надаючи дані щодо свого доходу і не лише у період після проведення операції, а й у період перебування за кордоном та отримання доходу за кордоном.

Щодо наявного майна позивача, представник відповідачки зазначає, що рішення Київського районного суду м. Одеси від 14.09.2021 року, справа № 947/21824/21 залишено без змін постановою Одеського апеляційного суду від 08.05.2025 року, яка набула законної сили. Тому позивач є власником майна зазначеного у вищевказаному рішенні станом на теперішній час, що і відображено у відзиві та додано копію вказаного судового рішення. Подана касаційна скарга ніяким чином станом на теперішній час не впливає на набуття судовим рішенням законної сили, дію якого не зупинено.

Щодо твердження, що стан здоров`я дитини залишається стабільним, а у позивача змінився зазначає, що у відзиві на позов сторона відповідача зазначила, що донька сторін ОСОБА_3 , хворіє та має діагноз вроджена вада серця відповідно до Висновку дитячого кардіоревматолога від 23.05.2023 року. Стан після ендоваскулярного закриття відкритої артеріальної протоки спіраллю. Вторинна карді міопатія диспластичного ґенезу, з недостатністю мітрального клапану 1 ст. з помірною дилатацією кільця мітрального клапану, з помірним збільшенням лівого передсердя. Стан здоров`я дитини потребує постійного обстеження та підтримуючої терапії, що і забезпечує мати дитини. Саме тому він «стабільний», як зазначено у відповіді на відзив. Суду були надані Виписки щодо стану здоров`я дитини, постійні УЗД обстеження та призначене лікування. Дитина потребує навчання в малокомплектних групах, що також вказано у Консультаційних висновках, оскільки надмірне навантаження матиме негативний вплив на її здоров`я, що і забезпечує мама дитини. Дитина приймає цілий перелік лікарських препаратів для підтримки нормальної роботи серця, сечогінні препарати у тому числі.

Відповідачка наполягає на відмові у задоволенні позовних вимог.

Процесуальні дії та рух справи

Позивач через підсистему «Електронний суд» 07.11.2025 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з вказаним позовом.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді Скриль Ю.А

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 12.11.2025 відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення виклику сторін. Відповідачці визначений п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

18.12.2025 представник відповідачки адвокат Тавлуй О.В. надала відзив на позовну заяву у якому зазначила, що позов не визнає та у задоволенні просить відмовити.

24.12.2025 представник позивача адвокат Іванова А.С. надала відповідь на відзив у якій просила заперечення відповідачки не брати до уваги та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

29.12.2026 представник відповідачки адвокат Тавлуй О.В. надала заперечення на відповідь на відзив у яких просила відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

Ухвалою від 13.01.2026 ініційовано та витребувано судом з Головного управління Державної податкової служби України в Одеській області інформацію про майновий стан та доходи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 ) за період 20.09.2024 по 07.11.2025.

30.01.2026 до суду з Головного управління Державної податкової служби України в Одеській області надійшла інформація.

02.02.2026 в ухвалу від 13.01.2026 внесено виправлення.

09.02.2026 до суду надійшло клопотання від представника відповідачки адвоката Тавлуй О.В. про витребування доказів.

Ухвалою суду від 11.02.2026 задоволено клопотання, витребувані докази з банківських установ та приватного підприємства «Hanza Marine Management» відповідну інформацію та докази. Встановлений термін для подання доказів до 10.03.2026.

03.03.2026 до суду з Головного управління Державної податкової служби України в Одеській області надійшла витребувана інформація та докази.

13.03.2026 до суду від АБ «Південний» надійшла витребувана інформація та докази.

16.03.2026 до суду з АТ «ВСТ БАНК» та АТ «УКРСИББАНК» надійшла витребувана інформація та докази.

24.03.2026 до суду з АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» надійшли витребувані докази.

Копія ухвали про витребування доказів скерована на електронну адресу приватного підприємства «Hanza Marine Management», вказаною стороною відповідача у клопотанні про витребування доказів.

До цього часу інформація та витребувані докази до суду не надійшли.

Суд з урахуванням отриманої інформації та витребуваних доказів, позиції сторін, викладеної у заявах по суті справи, з метою дотримання загальних засад цивільного судочинства, дійшов висновку про можливість розгляду справи на підставі наявних у ній матеріалів.

Заперечення від сторін щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до суду не надійшли.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Встановлені судом фактичні обставини справи

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 від 28.04.2017, ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Одесі, її батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.14).

Шлюб між сторонами розірваний на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 22.07.2021 у справі 947/19259/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу. Вказаним рішенням також вирішено, що донька сторін ОСОБА_3 залишається проживати разом з матір`ю – ОСОБА_2 (а.с.15).

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 14.09.2021 у справі №947/20095/21 позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів задоволено: ухвалено стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 02.07.2021 до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 16-17).

Вказане рішення суду виконувалось відповідачем належним чином. Згідно з Довідкою Київського ВДВС м. Одеси від 06.10.2023, ОСОБА_2 отримувала аліменти у розмірі 28240,00 грн за квітень 2023 року – вересень 2023 року.

У подальшому за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини, Київський районний суд м. Одеси розглянув справу №947/9805/24 та ухвалою від 20.09.2024 мирову угоду від 29.09.2024, укладену між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , відповідно до одних з умов якої, батько дитини – ОСОБА_1 зобов`язується сплачувати на утримання доньки ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі, еквівалентному 500 доларів США щомісяця до досягнення доньки повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Перший платіж здійснюється батьком 01.10.2024.

Ухвала суду від 20.09.2024 сторонами не оскаржувалось та набрала законної сили.

Факт проживання дитини з відповідачкою – матір`ю дитини сторонами не оспорюється.

Згідно з наданою стороною медичною документацією встановлено, що 18.09.2024 позивач ОСОБА_1 отримав черепно-мозкову травму, у зв`язку з чим був екстрено госпіталізований до лікарні з тілесним ушкодженням голови, без свідомості.

За результатами проведених досліджень позивачу встановлений діагноз: перелом склепіння черепа (закритий) із супутніми ускладненнями, що підтверджується Епікризом нейрохірургічного відділення АТ “Університетська багатопрофільна лікарня активного лікування - Бургас” від 27.09.2024 (а.с. 21-22).

З Виписки медичної картки амбулаторного хворого від 18.09.2025 вбачається, що позивач проходив стаціонарне лікування у м. Бургас (Болгарія) у періоди з 18.09.2024по 27.09.2024 та з 25.02.2025 по 28.02.2025 (а.с. 26).

У подальшому позивач постійно проходив медичні огляди та лікування, про що свідчить Консультативний висновок спеціаліста ДУ “Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломийченка НАМН України” від 13.06.2025 (а.с. 23), Консультативні висновки спеціалістів КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги № 16” ОМР від 28.07.2025 та від 24.07.2025 (а.с. 23 зворотній бік, а.с. 24), які були пов`язані з тим, що стан здоров`я його почав погіршуватись, зокрема: до відповідних спеціалістів позивач звертався із скаргами на погіршення слуху, зору, відчуття запаморочення, головний біль який посилювався при фізичному навантаженні, загальну слабкість, швидку втомлюваність, емоційну лабільність.

З 15.05.2025 ОСОБА_1 перебуває на обліку у КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги № 16” ОМР.

Профільними спеціалістами ДУ “Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломийченка НАМН України” був підтверджений діагноз: двобічна глухота 5 ст., вестибулярна дисфункція, поєднане порушення периферичного та центрального відділу вестибулярного аналізатора 3 ступеня (а.с. 23, а.с.24 зворотній бік).

Відповідно до Виписки з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 18.09.2025 ОСОБА_4 остаточно підтверджено діагноз: двобічна глухота 5 ст., вестибулярна дисфункція, поєднане порушення периферичного та центрального відділу вестибулярного аналізатора 3 ст. внаслідок перенесеної ЧМТ зі струсом головного мозку (18.09.2024), переломом склепіння черепу. Стійка помірна вестибуло-цефалгія. Виражений астено-невротичний синдром. Короткозорість слабкого ступеню. Складний короткозорий астигматизм. Ангіопатія сітківки по спастичному типу. Явища набряку ДЗН (а.с.26).

Згідно з Витягом з Рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 26.09.2025, з 04.09.2025 ОСОБА_1 встановлена ІІІ група інвалідності. Наступна дата оцінювання експертною командою визначена 01.10.2026 (а.с. 28-29).

Відповідно до Довідки ГУ ПФУ в Одеській області від 24.10.2025, позивачу призначена до виплати пенсія у зв`язку з інвалідністю, розмір якої складає 3038 гривень на місяць (а.с. 27).

З наданих стороною позивача копій чеків вбачається, що позивачем після отримання травми здійснюються витрати на придбання ліків (а.с. 30).

З викладених позивачем у заявах по суті справи пояснень, з урахуванням його стану здоров`я, повною втратою слуху та суттєвого погіршення слуху він більше не може працювати на суднах.

Згідно з Довідками ГУ ПФУ в Одеській області форми ОК-5 (сформована 23.12.2025), після звітного 2014 року відрахування з доходів ОСОБА_1 не здійснювались (а.с.131-132).

Відповідно до витребуваної з ГУ ДПС в Одеській області інформації, зокрема Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з вересня 2024 року по листопад 2025 року, встановлено, що інформація про отримані ОСОБА_1 за вказаний період доходи відсутні (а.с.149-150).

Дослідженням витребуваної інформації з АБ «Південний», АТ «ВСТ БАНК» та АТ «УКРСИББАНК» встановлено, що рахунки та договори ОСОБА_1 в банку АТ «ВСТ БАНК» не обліковувались, він не є клієнтом банку.

Рахунки у АТ «УКРСИББАНК», які були відкриті на ім`я позивача, були закриті до періоду вказаному в ухвалі, тобто до 20.09.2024.

Згідно з витребуваною з АБ «Південний» інформацією, у період з 16.12.2025 по 02.03.2026 (за три місяці) за внутрішньобанківськими операціями по відкритому на ім`я ОСОБА_1 рахунку відбувалось зарахування грошових коштів на загальну суму 29776,67 грн за кодом операції «заробітна плата і аванси згідно платіжних відомостей». За період з 06.01.2026 по 04.03.2026 по вказаному рахунку здійснений ряд транзакцій, пов`язаних з витратами позивача, на загальну суму 24762,69 грн.

Згідно з відкритими позивачем у АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» рахунками судом встановлено, що у банку на ім`я позивача емітовано 8 платіжні картки, одна з яких у валюті USD (відкрита 18.02.2025), одна у валюті EUR (відкрита23.01.2026), інші 6 карток (рахунків) відкриті у національній валюті 27.09.2022, 01.10.2025, 18.11.2025, 19.12.2013, 11.07.2018 та 13.08.2025 та на момент надання відповіді суду мають статус «відкритий».

З Виписки по рахункам позивача, відкритих у АТ КБ «ПРИВАТ БАНК», вбачається, що по рахунку картки НОМЕР_8 , позивач отримував національний кешбек та сплачував внески до ОСББ у розмірі 2000,00 грн. Інших зарахувань вказаний рахунок не містить.

З картки (рахунку) № НОМЕР_9 вбачається, що позивач у період з 20.09.2024 по 10.03.2026 отримує пенсію у розмірі 3038,00 грн щомісяця, та одноразово 23.10.2025 отримав пенсію у розмірі 5772,20 грн. За вказаним рахунком також вбачається, що позивач отримав грошові кошти з банку «Південний» у сумі 6978,00 грн (двома платежами 04.03.2026 та 05.02.2026). Інших джерел отримання доходу позивача по цьому рахунку з виписки не вбачається.

З картки (рахунку) № НОМЕР_10 вбачається, що позивач періодично отримав перерахування коштів від інших осіб, однак у сукупності з іншими доказами не дає суду підстав для висновку, що вказані грошові кошти є його постійним доходом. Стороною позивача доказів на підтвердження протилежного не надано.

З Виписки за період з 20.09.2024 по 10.03.2026 по картці (рахунку) № НОМЕР_11 вбачається, що ОСОБА_1 здійснював покупки в аптеці.

Норми права, які застосував суд, та Мотиви їх застосування.

Відповідно до ч.2 ст.51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (ст.8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частиною першою статті 189 СК України передбачено, що батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.

Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Ураховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Суд під час вирішення спору керується правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 19.02.2025 у справі № 367/10126/19, відповідно до якої Суд зазначив, що «з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»)».

Як роз`яснено у п. 17Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006року за№3«Про застування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства,материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2ст. 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3ст. 70 Закону України від 21 квітня 1999 р. № 606-XIV «Про виконавче провадження» він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.

Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач зазначає, що наразі не має можливості виплачувати аліменти на утримання донька ОСОБА_3 у розмірі 500 доларів США щомісяця, як то було визначено мировою угодою, затвердженою ухвалою суду, оскільки внаслідок отриманої травми та її наслідків він втратив можливість виконувати попередню роботу через повну глухоту, порушення координації рухів, постійні головні болі та загальну слабкість; не може здійснювати будь-яку іншу професійну діяльність, оскільки повна двобічна глухота унеможливлює спілкування з колегами, партнерами у звичайний спосіб; вестибулярна дисфункція та порушення координації створюють небезпеку при пересуванні та виконанні навіть простих фізичних дій; виражений астено-невротичний синдром не дозволяє працювати повний робочий день; необхідність постійного медичного спостереження та реабілітації вимагає регулярної відсутності на робочому місці, у зв`язку з цим позивач несе значні витрати на лікування та реабілітацію, включаючи регулярні консультації профільних спеціалістів (невролога, отоларинголога, офтальмолога), медикаментозне лікування (знеболюючі, судинні препарати, нейропротектори), реабілітаційні заходи (вестибулярна гімнастика, фізіотерапія).

Вказані обставини призвели до змін його матеріального становища, та як наслідок до неможливості сплачувати аліменти у розмірі 500 доларів США.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років - 3 512 грн, а гарантований державою мінімальний розмір аліментів на дитину відповідного віку – 1756 грн, у випадку зміни розміру аліментів до 3000,00 грн розмір аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 перевищуватиме мінімальний гарантований розмір аліментів та відповідатиме фінансовим можливостям позивача, що дозволить позивачу стабільно виконувати аліментні зобов`язання без ризику накопичення заборгованості та забезпечить участь батька в утриманні дитини, що відповідатиме інтересам дитини.

При вирішенні спору суд також враховує стан дзоров`я дитини. Зокрема відповідно до Виписки із медичної карти стаціонарного хворого від 07.04.2021 року, ОСОБА_3 було поставлено діагноз: вроджена вада серця – відкрита артеріальна протока та було проведено хірургічне втручання: ендоваскулярне закриття відкритої артеріальної протоки.

Згідно з Епікризом від 07.04.2021 року, після хірургічного втручання «стан дитини задовільний, гемодинаміка стабільна».

Факт погіршення стану здоров`я дитини після проведення хірургічного втручання не встанволений, доказів протилежного матеріали справи не містять, сторонами не осопорюється.

Таким чином, наразі, за реальних обставин суттєвого погіршення стану здоров`я позивача, який позбавляє його в отриманні такого рівня доходу, який би дозволив сплачувати аліменти у попередньому розмірі 500 доларів США, що також свідчить про суттєве погіршення матеріального становища позивача суд вважає, що зменшення розміру аліментів на утримання доньки з 500 доларів США до 3000,00 грн буде відповідати вимогам розумності та справедливості.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази дають суду підстави вважати, що з моменту винесення судового рішення про затвердження мирової угоди на утримання доньки ОСОБА_3 , у нього як у платника аліментів змінилися умови, визначені ч.1 ст.192 СК України, для зменшення розміру аліментів, а саме: змінився майновий стан, викликаний суттєвим погіршенням стану його здоров`я, що унеможливлює отримувати дохід, з якого позивач може сплачувати аліменти у розмірі 500 доларів США, а відтак суд дійшов до переконання, що зміни, що відбулися у майновому стані платника аліментів, отримання ним інвалідності ІІІ групи, є підставами для зменшення розміру аліментів до 3000,00 грн. Таке зменшення буде достатнім у даній спірній ситуації.

Водночас суд зазначає, що у разі зміни матеріального стану, а також поліпшення здоров`я, сторони можуть звернутися до суду з позовом про зміну раніше встановленого розміру аліментів, щоб збільшити їх розмір.

Ураховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

При цьому, згідно з роз`ясненнями п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Щодо тверджень відповідачки про наявність майна у позивача, суд зазначає, що постановлені судові рішення судами першої та апеляційної інстанцій у справі № 947/21824/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною власністю та розподіл спільного майна подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю та розподілу спільного майна подружжя, наразі перебуває у провадженні Касаційного цивільного суду, відкритого за касаційною скаргою ОСОБА_2 , остаточне рішення не прийнято.

Наданий стороною відповідача Договір про найм моряка від 30.11.2018 (строк найму до 02.12.2018) суд не бере до уваги, оскільки охоплює період до отримання травми, внаслідок якої погіршився стан здоров`я позивача, що стало підставою для звернення до суду з вимогою про зменшення розміру аліментів, та як наслідок не спростовує доводів позивача про погіршення стану здоров`я внаслідок отримання травми 18.09.2024.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 198, 199, 200 Сімейного кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів задовольнити.

Зменшити розмір аліментів, які сплачуються ОСОБА_1 на підставі мирової угоди, затвердженої ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 20.9.2024 у справі № 947/9805/24 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з твердої грошової суми у розмірі, еквівалентному 500 доларів США до твердої грошової суми у розмірі твердої грошової суми у розмірі 3000,00 грн щомісячно, починаючи з дати набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .

Рішення суду підписане 22.04.2026.

Суддя Ю. А. Скриль