Суд: Київський районний суд м. Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Дрібне хуліганство
Дата: 20 квітня 2026 р.
Справа: №947/12649/26
Суддя: Щербіна А. В.
cправа №947/12649/26
провадження №3/947/1470/26
П О С Т А Н О В А
21 квітня 2026 року м.Одеса
Суддя Київського районного суду міста Одеси Щербіна А.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
В С Т А Н О В И В:
На адресу суду з ОРУП №1 ГУНП в Одеській області надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №037476 від 23 березня 2026 року вбачається, що 20.03.2026 року о 04 год. 00 хв. ОСОБА_1 за адресою: м.Одеса, вул.В.Гуляєва, буд.9, в комунальній квартирі біля кімнати №27 навмисно розлив паливо, а саме: дизель, чим порушив громадський порядок та вчинив правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.
До протоколу про адміністративне правопорушення додано: 1) рапорт на лінію 102 від 20.03.2026 року, заявниця ОСОБА_2 повідомила, що декілька днів чекає на реагування дільничного, просить, щоб він прибув; 2) пояснення та протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 20.03.2026 року, ОСОБА_3 просить вжити заходи до її сусіда, ОСОБА_1 , який 20.03.2026 року навмисно розлив біля її квартири паливо (дизель), який випаровується та шкодить здоров`ю.
Окрім цього, на адресу суду надійшла заява від потерпілої ОСОБА_3 у якій вона підтверджує обставини, викладені у протоколі, а саме, що сусід наливав їй пальне під двері. Зауважила, що не знає навіщо сусід це робить, оскільки конфліктів у них не було, проте останній систематично вчиняє хуліганські дії відносно інших жильців – справляє потреби з балкону, розкидує сміття. Просила розглянути справу за її відсутності.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 173 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч.13 розділу 2 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, до протоколу про адміністративне правопорушення додаються оригінали або належним чином засвідчені копії (фотокопії) документів, що підтверджують вчинення адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, дільничним, на підставі заяви та пояснень потерпілої, було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 розлив у комунальній квартирі паливо, чим порушив громадський порядок.
Суддя критично ставиться до заяви та пояснень потерпілої ОСОБА_3 , оскільки з них хоч і вбачається, що сусід ОСОБА_1 налив під двері її квартири паливо, проте жодних підтверджень на рахунок того, що це був саме ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
Відповідно до ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Будь-яких інших доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 та пояснення потерпілої ОСОБА_3 до адміністративного протоколу не надано.
У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Із врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу належного органу правосуддя.
При цьому, суддя вважає можливим розглянути дану справу за відсутності ОСОБА_1 , який був належним чином та своєчасно повідомленим про судове засідання, оскільки прийняте рішення в наслідок розгляду справи не погіршує становище особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та не порушує її право на захист.
Таким чином, дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши у сукупності надані докази, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, через недоведеність з боку особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, об`єктивних ознак вказаного адміністративного правопорушення, зокрема факту вчинення ОСОБА_1 дій, які підпадають під ознаки дрібного хуліганства та порушують громадський порядок і спокій громадян.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 7, 173, 251, 252, 280, 283, 284, 288, 289, 291, 294 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суддя
П О С Т А Н О В И В:
1. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП – закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
2. Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
3. Ця постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд міста Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя А.В. Щербіна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua