Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №177/895/26 — Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/895/26

Провадження № 2/177/981/26

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

Іменем України

21 квітня 2026 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Суботіної С. А.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ «Коллект центр» Ткаченко М.М. через систему «Електронний суд» звернулася 20.03.2026 до суду з указаним позовом та просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект центр» заборгованість за договором від 13.09.2018 № 010/3656/82/456401 у загальному розмірі 63867,68 грн, а також понесені судові витрати.

В обґрунтування пред`явлених вимог указала, що 13.09.2018 між акціонерним товариством «Райффайзен банк» (далі по тексту – АТ «Райффайзен банк») та ОСОБА_1 укладено договір № 010/3656/82/456401, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 300000,00 грн строком на 48 місяців, по 13.09.2022, зі сплатою процентів за користування кредитним коштами у розмірі 42% а позичальник зобов`язалася повернути використану суму та сплатити проценти. Однак, відповідач не виконала свого обов`язку з повернення наданого їй кредиту в строки, передбачені договором. Між АТ «Райффайзен банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» (далі по тексту – ТОВ «Вердикт капітал») 26.06.2019 укладено договір № 114/2-9, яким відступлено права вимоги на користь ТОВ «Вердикт капітал» за кредитними договорами, у тому числі за договором № 010/3656/82/456401. У свою чергу між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект центр» 29.11.2022 укладено договір № 29-11/2022, відповідно до якого на користь позивача відступлено право вимоги за кредитним договорами, у тому числі за договором № 010/3656/82/456401. Станом на сьогоднішній день заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачується, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 63867,68 грн, із яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тіло кредиту) 26774,14 грн, заборгованість за нарахованими процентами 37093,54 грн. Оскільки відповідач не здійснює платежі для погашення існуючої заборгованості, чим порушує законні права та інтереси ТОВ «Коллект центр», позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 24.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представником позивача в тексті позову зазначено про розгляд справи за її відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, однак до суду не з`явилася, про причини неявки не повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутності не надала. Відзиву не подано.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження за правилами глави 10 розділу ІІІ ЦПК України.

Зі згоди представника позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на місці постановив ухвалити заочне рішення, на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам у сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 13.09.2018 шляхом підписання заяви на отримання кредиту та заяви про надання кредиту «Кредитна картка» № 010/3656/82/456401 між АТ «Райффайзен банк» та ОСОБА_1 укладено договір, за умовами якого банк надає клієнту в межах поточного ліміту кошти (кредит), а клієнт зобов`язується повернути банку кредит та сплатити проценти за його користування. Кредит надається шляхом зарахування коштів на кредитну картку.

На дату підписання заяви розмір поточного ліміту складав 21200,00 грн, строк кредиту 48 місяців, який закінчується 13.09.2022, за користування кредитом нараховуються проценти в розмірі 42% річних.

До договору надано паспорт споживчого кредиту, підписаний відповідачем, де викладено умови кредитування за програмою кредитування «Кредитна картка» за тарифами кредитних карт «Хочу-картка», «Platinum» та «Базова».

У додатку № 1 до заяви про надання кредиту № 010/3656/82/456401 зазначено про використання відповідачем кредитної картки «Хочу-картка» та детально розписано умови видачі кредиту, загальна вартість та порядок погашення кредиту.

Як передбачено ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна зі сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, відповідно до ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Аналіз зазначених норм права дає можливість зробити висновок про те, що позичальник, який добровільно погодився на умови кредитного договору, повинен належно їх виконувати, а у разі порушення зобов`язання – нести передбачену договором та/або законом відповідальність.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Як вбачається з виписки по рахунку та розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами, знімала готівку, розраховувалася за придбання товарів/послуг, здійснювала перекази з інших рахунків. Через неналежне виконання зобов`язання за договором станом на 26.06.2019 утворилася заборгованість за дозволеним овердрафтом у розмірі 21200,00 грн, заборгованість за недозволеним овердрафтом у розмірі 5574,14 грн, заборгованість за відсотками у розмірі 893,44 грн, за штрафами 269,54 грн, а загалом 27937,12 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 10.7 договору № 010/3656/82/456401 визначено право кредитора відступати свої права вимоги за кредитом, у тому числі недозволеним овердрафтом, будь-якій особі або обтяжити ці права іншим чином.

Між АТ «Райффайзен банк» та ТОВ «Вердикт капітал» 26.06.2019 укладено договір відступлення прав вимоги № 114/2-9, яким кредитор передав (відступив) новому кредитору права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (портфель заборгованості).

Відповідно до реєстру боржників до договору від 26.06.2019 № 114/2-9, право вимоги за договором від № 010/3656/82/456401, укладеним із ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Вердикт капітал». На момент відступлення прав вимоги загальна сума заборгованості за даним договором складає 27667,58 грн, із яких: заборгованість за основним боргом 26774,14 грн, заборгованість за відсотками 893,44 грн.

Із моменту отримання права вимоги за договором № 010/3656/82/456401 новим кредитором до 29.11.2022 нараховувалися відсотки за узгодженою в договорі ставкою 42%. Заборгованість ОСОБА_1 за договором станом на 29.11.2022 становила 63867,68 грн, із яких заборгованість за основною сумою кредиту 26774,14 грн, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 893,44 грн, заборгованість за відсотками, нарахованими новим кредитором, 36200,10 грн.

Між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект центр» 29.11.2022 укладено договір № 29-11/2022 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги та додаткову угоду від 04.02.2025 №4/10 до нього, яким новий кредитор набуває права вимоги до боржників, зазначених у реєстрах боржників.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору від № 29-11/2022, до ТОВ «Коллект центр» перейшло право вимоги за договором № 010/3656/82/456401, укладеним із ОСОБА_1 . На момент відступлення прав вимоги загальна сума заборгованості за даним договором складає 63867,68 грн, із яких: заборгованість за основним зобов`язанням 26774,14 грн, заборгованість за відсотками 37093,54 грн.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, виконаного ТОВ «Коллект центр», після отримання права грошової вимоги до ОСОБА_1 ,за договором № 010/3656/82/456401 жодного нарахування відсотків позивачем не проводилося.

За змістом ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання мають виконуватися належним чином, згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Таким чином, оскільки відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати відсотків у строки передбачені договором, унаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Так, представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн та на правничу допомогу в розмірі 16000,00 грн.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову – на відповідача.

Суд враховує, що при зверненні з позовом до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн (а.с.6), який, із урахуванням задоволення позовних вимог у повному обсязі, а також вимог ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Коллект центр».

Щодо витрат на правничу допомогу, суд зазначає, що право на професійну правничу допомогу гарантовано ст. 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України в рішеннях від 16.11.2000 № 13-рп/2000, від 30.09.2009 № 23-рп/2009.

У рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат повинен бути співмірним зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), обсягом наданих послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В обґрунтування витрат на правову допомогу стороною позивача було подано договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024, укладений між ТОВ «Коллект центр» та адвокатським об`єднанням «Лігал ассістанс»; прайс-лист АО «Лігал ассістанс» із зазначенням вартості послуг у залежності від їх виду; заявку на надання юридичної допомоги №599 від 02.02.2026, яким погоджено надання адвокатським об`єднанням правових послуг (надання усної консультації та складання позовної заяви для подачі до суду), витрачений адвокатом час та вартість наданих послуг; витяг з акту № 19 про надання юридичної допомоги від 27.02.2026.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 справі № 904/4507/18).

Також у постанові Верховного Суду від 13.05.2021 у справі №903/277/20 зазначено, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом позивача послуг, складністю справи, беручи до уваги, зокрема критерії реальності понесення адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, співмірності, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

Верховний Суд, у постанові від 28.09.2022 у справі №534/14/20 (провадження №61-6638св22), аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану стороні під час розгляду справи у суді першої інстанції, врахував, що адвокат є кваліфікованим юристом з повною вищою юридичною освітою, який має стаж роботи в галузі права не менше двох років, тому надані адвокатом такі послуги, як: опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення відповідної судової практики, визначення правової позиції у справі; складання клопотань про долучення до матеріалів справи письмових доказів; складання вступного слова не є тими послугами, які є необхідними, а тому такі послуги не можуть бути враховані при розподілі судових витрат, понесених стороною.

Суд, розглянувши вказані докази, оцінивши розмір витрат на правничу допомогу з точки зору реальності, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, враховуючи ціну позову, приходить до висновку, що заявлені до відшкодування витрат на правничу допомогу не є реальними та пропорційними сумі заявлених позовних вимог. Обсяг доказів у справі є незначним, справа не вирізняється підвищеною складністю, є малозначною, а тому суд приходить до висновку, що обґрунтованою та реальною є сума витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн, що відповідає реальним витратам на надання правничої допомоги в даній справі, є співмірним з ціною позову, не призведе до надмірного, невиправданого збагачення позивача та надмірного тягаря на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, ч. 2 ст. 247, 258-259, 263-265, 280-284, 287, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, – задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (код ЄДРПОУ 44276926, юридична адреса: вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ) заборгованість за договором від 13.09.2018 № 010/3656/82/456401 у загальному розмірі 63867 (шістдесят три тисячі вісімсот шістдесят сім) гривень 68 копійок, яка складається з:

-заборгованості за основним зобов`язанням (тіло кредиту) у розмірі 26774 (двадцять шість тисяч сімсот сімдесят чотири) гривні 14 копійок;

-заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 37093 (тридцять сім тисяч дев`яносто три) гривні 54 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (код ЄДРПОУ 44276926, юридична адреса: вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ) у рахунок витрат по сплаті судового збору 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрат, понесених на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст рішення складено 22.04.2026

Суддя: