Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №203/2705/26 — Центральний районний суд міста Дніпра

Справа № 203/2705/26

Провадження №3/0203/534/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року м. Дніпро

Центральний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого – судді Качаленко Г.В.,

за участі секретаря – Кравченко О.А.

представника потерпілого – Трегуба П.П.,

потерпілого - ОСОБА_1 ,

особи, яка притягається до відповідальності – ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції),

захисника адвоката – Ковальчука Д.Ю.,

розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з відділу адміністративної практики управління патрульної поліції в Дніпропетровській області відносно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпро (Дніпропетровськ), громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ст.124 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

08.03.2026 року о 10:30 годині в місті Дніпро по вул. Степана Бандери, біля буд.2, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «Ford Transit», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , виїжджаючи з парковки, під час руху заднім ходом не впевнився, що це буде безпечно та не створить перешкод іншим учасникам руху, скоїв зіткнення з транспортним засобом «Volkswagen ID UNYХ 06», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 під керування водія ОСОБА_1 . Транспортні засоби внаслідок ДТП отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 10.9 ПДР, скоїв правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Особа яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 в судовому засіданні вину не визнав, долучив письмові пояснення, в яких зазначив,що 08.03.2026 від`їжджав від бордюру по віл. Степана Бандери, зліва автомобіль білого кольору виконував аналогічний маневр. Він пропустив вказаний автомобіль і чекав, коли звільниться місце в потоці машин по вулиці в напрямку просп. Дмитра Яворницького, в цей момент відчув удар зліва. Це відбулось, оскільки місце, яке звільнив білий автомобіль, зайняв автомобіль потерпілого. Яким саме чином відбувся контакт пояснити не може, можливо автомобіль потерпілого зачепив його ліве переднє колесо, що було викручено, а може бампер. Він не мав полісу страхування цивільної відповідальності, що вважає печальним.

Надав суду запис з відеокамер, отриманих на запит, що хоча й не містить обставин правопорушення, однак за його аналізом підтверджує версію події представлену захистом.

Зазначає, що в момент пригоди здійснював виїзд з місця стоянки та виконував вимогу п.10.1 та 10.2 ПДР, згідно яких виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній. Оскільки його автомобіль знаходився приблизно в 3 метрах від бордюру, рух по першій смузі по вул. Бандери в напрямку пр. Яворницького був неможливий.

Відповідно до схеми з місця ДТП по справі зіткнення відбулось на відстані 3,6 метри від бордюру. Загальна ширина проїзної частини по вул. Степана Бандери в напрямку проспекту Д.Яворницького складає 9,8 метри. Він керував автомобілем Форд Транзит 2004 року виробництва, довжина якого складає 5.6-5,7 метри. Враховуючи, що під час виїзду його авто знаходилося під кутом приблизно 45° до напрямку руху по проїзній частині, його задня частина знаходилась приблизно в 4 метрах від місця зіткнення, відповідно в 7,5 метрах від бордюру. Таким чином, він повністю займав першу смугу руху по вул. Бандери в напрямку пр. Яворницького. Потерпілий здійснював перестроювання для зупинки чи стоянки біля правого краю проїзної частини. Згідно з п.15.2 ПДР за відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка чи стоянка там неможливі, вони дозволяються біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху). Але його перестроювання було здійснено с другої смуги руху. З відеозапису видно, що потерпілий не закінчив маневр зупинки чи стоянки біля правого краю проїзної частини якомога правіше, оскільки займав першу смугу руху та знаходився приблизно в 3,5 метрах від бордюру. Згідно з оновленими ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці і дороги населених пунктів» з 2018 року ширина смуги руху місцевих житлових вулиць складає 2,75м. Автомобіль знаходився ліворуч від його автомобіля, тому потерпілий повинен був дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч. Відповідно до п.10.4 ПДР перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку.

Таким чином, вважає, що потерпілий порушив вимоги п.10.1, п.10.3 ПДР України, не надавши перевагу транспортному засобу, що фактично знаходився на смузі руху, на яку він здійснював перестроювання.

Захисник особи, яка притягається до відповідальності, надав до суду письмові заперечення у справі, в судовому засідання просив закрити провадження, у зв`язку з відсутністю складу та події правопорушення. Зауважив суду, що потерпілий їхав по крайній лівій смузі руху. Водій ОСОБА_2 зупинився на своїй смузі руху, і саме потерпілий виконував маневр перестроювання, відтак мав переконатися, що це не створить перешкод, отже дії потерпілого і призвели до ДТП. Пошкодження на автомобілі потерпілого прямолінійні, що відповідає версії захисту, оскільки, якщо б відповідали версії потерпілого, то пошкодження були б внутрішні. Доводи потерпілого, що він припаркувався не відповідають дійсності, місце ДТП вказує, що подія відбулась під час руху. Точка зіткнення ТЗ розташована на відстані 3.6. метри від краю проїзної частини, а також враховуючи довжину Т3 Ford Transit 5,6 метри, під нахилом, даний ТЗ знаходився повністю на крайні правій смузі руху. Це також свідчить про те, що Т3 Volkswagen ID UNYX рухався в крайній лівій смузі руху до моменту перестроювання. Додатковим підтвердженням того, що Т3 Volkswagen ID UNYX рухався спочатку в крайній лівій смуті руху є відео, що було надано ОСОБА_2 з місця ДТП, де вбачається, що фактично рух по вул. Степана Бандери в сторону пр. Дмитра Яворницького можливий виключно в крайній лівій смузі, оскільки на правій смузі припарковані транспортні засоби.

Також свідченням того, що Т3 Volkswagen I UNYX не завершив перестроювання і не припаркувався, це також точка зіткнення - 3.6. метри від краю проїзної частини, а не біля краю проїзної частини.

Представник потерпілого долучив до справи письмові пояснення, в яких зазначив, що наданий ОСОБА_2 відеозапис з камер відеоспостереження «Безпечне місто», не підтверджує жодної з обставин, на які посилається останній у своїх письмових поясненнях. Відеозапис не містить моменту зіткнення, не дозволяє ідентифікувати т/з учасників пригоди, а також не фіксує місце безпосереднього вчинення ДТП, у зв`язку з не має доказового значення для встановлення обставин ДТП та правильного вирішення справи. Крім того, водієм ОСОБА_2 до пояснень долучено окремі зображення (кадри відеозапису), на яких відображені інші транспортні засоби. Водночас зі схеми місця дорожньо-транспортної пригоди вбачається, що т/з Ford Д/н НОМЕР_4 здійснював виїзд з місця стоянки та на момент зіткнення знаходився на відстані 3,6 метра від бордюру, тобто фактично в межах смуги руху проїзної частини, під кутом до напрямку руху. Це свідчить про те, що водій т/з Ford д/н НОМЕР_5 не завершив маневр виїзду та фактично створив перешкоду транспортним засобам, що рухаються по проїзній частині.

Транспортний засіб Volkswagen д/н НОМЕР_6 , відповідно до схеми ДТП, перебував у межах проїзної частини та займав смугу руху. Факт зіткнення відбувся саме в межах смуги руху, що свідчить про створення водієм ОСОБА_2 перешкоди іншим учасникам дорожнього руху. Сам по собі факт часткового перебування транспортного засобу Ford д/н НОМЕР_5 у межах смуги руху не свідчить про правомірність його дій та не надає йому переваги в русі. Пріоритет визначається не фактом знаходження у смузі, а правомірністю потрапляння у неї. Перевага (пріоритет) у русі належить водієві лише за умови, що він сам перебуває на цій ділянці дороги правомірно, тобто не порушуючи ПДР (правовий висновок Касаційного кримінального суду, наприклад, у справі № 673/931/17 або №163/1753/17). Якщо водій виїхав наполовину на дорогу і сталося ДТП — це не означає, що він отримав перевагу. Це означає, що він виїхав тоді, коли не мав цього робити. Відповідно до пункту 10.2 ПДР, при виїзді з місць стоянки водій зобов`язаний дати дорогу транспортним засобам, що рухаються по проїзній частині. Згідно з пунктом 10.9 ПДД, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Тобто, незалежно від того, чи рухався водій Volkswagen Д/н НОМЕР_6 прямо, чи здійснював маневр, обов`язок надати дорогу лежав виключно на водієві Ford д/н НОМЕР_5 .

Потерпілий суду пояснив, що на 08 березня придбав дружині новий автомобіль, рухався по вул. С. Бандери, запаркувався, дорожньої розмітки не бачив, смуга руху була одна. Запаркувався, справа був «бус». В його автомобілі маленький кліренс, автомобілю 5 днів, тому увімкнув передню відеокамеру, щоб оцінити можливість під`їзду до бордюру, відтак, стояв на місці. Коли в цей час бус вдарив його автомобіль в ліве крило.

Дослідив матеріали справи, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а саме, порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Пунктом 10.9 Правил дорожнього руху передбачено, що під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП повністю доведена за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення та підтверджена наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №609292 від 08.03.2026 року зі схемою, що є самостійним доказом у справі, поясненнями водіїв, як на місці події, так і в судовому засіданні, письмовими доказами та фотоматеріалами.

Отже, суду представлено дві протилежні позиції водіїв.

Разом з тим, версія водія ОСОБА_2 не несе інформації щодо механізму події та не відповідає зафіксованій слідовій картині.

Так, судом ставилися питання особі, яка притягається до відповідальності щодо того, якою саме частиною контактував транспортний засіб потерпілого з якою частиною його автомобіля. ОСОБА_2 пояснив, що не може точно сказати, можливо це було вивернуте колесо. Однак, відповідно до наданих стороною захисту фотографій та згідно зі схемою, долученою до протоколу про адміністративне правопорушення, на транспортному засобі ОСОБА_2 наявні пошкодження переднього бамперу з лівого боку.

Отже, оцінюючи ці об`єктивні дані, суд не вбачає спроможною версію сторони захисту, оскільки не зрозуміло як технічно потерпілий, міг спричинити пошкодження автомобіля ОСОБА_2 в передній частині. перебуваючи позаду.

Відтак, в сукупності всі зібрані фактичні дані узгоджуються, відповідають механізму ДТП та зафіксованої слідової картини під час оформлення матеріалу про адміністративне правопорушення.

Оцінюючи докази в їх сукупності, з точки зору допустимості, об`єктивності та достатності, суд доходить висновку, що вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, доведено в повному обсязі, та його дії правильно кваліфіковані.

При застосуванні адміністративного стягнення суд виходить із змісту статті 33 КУпАП і враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

ОСОБА_2 вину не визнав, відтак, не надає критичної оцінки своїм діям, що має робити водій, який керує джерелом підвищеної небезпеки.

Разом з тим, що право керування транспортним засобом для особи, в період воєнного стану є необхідним, тому суд вважає, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення в межах санкції статті 124 КУпАП у виді штрафу і буде достатньою мірою відповідальності для досягнення мети адміністративного стягнення, що застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, такі іншими особами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Таким чином, зі ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 665 гривень 60 копійок.

Згідно ч.1 ст. 285 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.124, 283-285 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 665 гривень 60 коп. на користь держави.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Дніпра протягом 10 днів з дня її винесення.

На підставі статті 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу.

Відповідно до вимог статті 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк 15 днів, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання - 3 місяці.

Суддя Г.В. Качаленко