Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №678/290/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 678/290/26

Провадження № 33/820/281/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Кулеша Л.М., з участю секретаря судового засідання Плюти В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Хмельницькому, в режимі відеоконференцзв`язку, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на постанову судді Летичівського районного суду Хмельницької області від 10 березня 2026,

в с т а н о в и л а:

Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою АДРЕСА_1 , продавця магазину «Смок Хаб» АДРЕСА_2 належний ФОП « ОСОБА_2 », раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась,

визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 156 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить три тисячі чотириста гривень, з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі. (протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №422268 від 11.02.2026 року, протокол особистого огляду та вилучення від 11.02.2026 року).

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

За постановою суду 11.02.2026 року близько 14 год. 30 хв. ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 , працюючи продавцем магазину «Смок Хаб» в селищі Летичів, здійснила продаж рідин, що використовуються в електронних сигаретах, а саме ароматизатор «MIXBAR» об`ємом 7 мл, в полімерній пляшці, гліцерин об`ємом 7,5 лм, в полімерній пляшці, та нікобустер об`ємом 1,5 мл, в полімерній пляшці, громадянці ОСОБА_3 за грошові кошти в сумі 200 (двісті) гривень, чим ОСОБА_1 порушила вимоги ч.9 ст.65 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" та вимоги п.226-1 ст.226 Податкового Кодексу України, та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.156 КУпАП - порушення правил торгівлі тютюновими виробами.

Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення по пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП. Апелянт вказує, що із змісту оскаржуваної постанови суду першої інстанції не прослідковується на підставі чого судом зроблені висновки про її вину, а просто перелічено документи, які знаходяться в матеріалах справи. Звертає увагу, що суд, займаючи позицію про необхідність маркування ароматизатору, гліцерину чи нікотину марками акцизного податку, не зазначив жодну норму закону, яка б відносила ароматизатор, гліцерин чи нікотин до підакцизних товарів, а також помилково вважав вказані товари рідиною, що використовується в електронних сигаретах. Апелянт стверджує, що адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 156 КУпАП настає для суб`єктів господарювання, а не для будь-яких осіб. В матеріалах справи відсутні будь-які докази здійснення її господарської діяльності.

ОСОБА_1 у судове засідання апеляційного суду не з`явилася, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги була повідомлена належним чином.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційну скаргу слід задовольнити, з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, однак не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ч.1 статті 156 КУпАП передбачена відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами що використовуються в електронних сигаретах без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.

Однак, визнаючи ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, суд першої інстанції всупереч вимогам ст. ст. 245, 247, 251, 252, 280 КУпАП, належним чином, не встановив чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тобто однобічно розглянув справу, без з`ясування фактичних обставин, що мають істотне значення для її розгляду, та не звернувши уваги на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, що призвело до ухвалення рішення, яке підлягає скасуванню.

Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №422268 від 11.02.2026, в якому зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення, письмовою заявою ОСОБА_3 від 11.02.2206, протоколом особистого огляду та вилучення від 11.02.2026, письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 11.02.2026, письмовою заявою ОСОБА_1 від 11.02.2026, витягом з ЄДРЮОФОП ФОП « ОСОБА_2 », фотоматеріалами, іншими матеріалами справи, однак апеляційний суд вважає, що вищенаведені докази не можна вважати такими, що доводять вину ОСОБА_1 , виходячи з наступного.

З протоколу про адміністративне правопорушення ВАД №422268 від 11.02.2026 слідує, що ОСОБА_1 11.02.2026 року близько 14 год. 30 хв. в АДРЕСА_2 , працюючи продавцем магазину «Смок Хаб» в селищі Летичів, здійснила продаж рідин, що використовуються в електронних сигаретах, а саме ароматизатор «MIXBAR» об`ємом 7 мл, в полімерній пляшці, гліцерин об`ємом 7,5 лм, в полімерній пляшці, та нікобустер об`ємом 1,5 мл, в полімерній пляшці, громадянці ОСОБА_3 за грошові кошти в сумі 200 (двісті) гривень, чим порушила вимоги ч.9 ст.65 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" вимоги п.226-1 ст.226 Податкового Кодексу України, та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.156 КУпАП - порушення правил торгівлі тютюновими виробами.

Аналіз змісту диспозиції ч. 1 ст. 156 КУпАП дає підстави дійти висновку про те, що на законодавчому рівні передбачена відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.

Стаття 156 КУпАП є бланкетною нормою і при кваліфікації дій правопорушника за цією статтею необхідно керуватися спеціальними Законами.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері торгівлі алкогольними та тютюновими виробами, а також у сфері охорони здоров`я населення. Зазначені відносини врегульовані на законодавчому рівні, зокрема, Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального".

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 156 КУпАП, полягає у здійсненні роздрібної або оптової, зокрема, імпорт або експорт, торгівлі спиртом етиловим, коньячним або плодовим або роздрібної торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами без наявності ліцензії або без марок акцизного збору чи з підробленими марками цього збору.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" роздрібна торгівля - це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання громадського харчування.

Статтею 15 цього Закону передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб» суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб» суб`єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані у встановленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Системне тлумачення вказаних вище норм Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" та Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб» дає підстави дійти висновку, що роздрібна торгівля тютюновими виробами та горілчаними виробами дозволяється лише суб`єкту господарювання і за наявності у суб`єкта господарювання ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами.

З огляду на викладене, суб`єктом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 156 КУпАП, може бути лише суб`єкт господарювання-це зареєстрована юридична особа(будь-якої форми власності), або фізична особа-підприємець, які самостійно здійснюють господарську діяльність, мають відокремлене майно та несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями. До них належать підприємства, філії та інші суб`єкти.

Згідно з приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

З огляду на викладене, матеріали справи не містять інформації про те, що ОСОБА_1 , у встановленому законом порядку, зареєстрована, як суб`єкт господарської діяльності, тобто є фізичною-особою підприємцем, як і відсутні документальні відомості про те, що вона має ліцензію на здійснення продажу тютюнових виробів, електронних сигарет та рідин, що використовуються в електронних сигаретах. Будь-яких дозвільних документів на здійснення ОСОБА_1 підприємницької діяльності, зокрема щодо торгівлі тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, матеріали справи не містять.

Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 працює на посаді в «Смок Хаб» продавцем, однак продавець не є суб`єктом господарювання, а лише найманий працівник.

Тому, відповідальна особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 156 КУпАП, повинна зазначити, яку норму вказаного Закону порушила особа стосовно, якої складений протокол.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не зазначено, які вимоги статті чи статтей Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" порушила остання, а тому, на переконання суду, об`єктивна сторона правопорушення не розкрита в протоколі.

За вказаних обставин протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, і не може бути доказом в розумінні ст. 251 КУпАП.

Крім того як вбачається із матеріалів справи, окрім даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №422268 від 11.02.2026 до матеріалів справи долучено пояснення ОСОБА_3 .

В письмових поясненнях від 11 січня 2026 ОСОБА_3 вказувала, що 11.02.2026 приблизно в 14:30 вона в с-щі Летичів, по вул. Савіцького Юрія, 6, здійснила покупку рідин, що використовуються в електронних сигаретах, а саме ароматизатор «MIXBAR» об`ємом 7мл, в полімерній пляшці, гліцерин об`ємом 7,5 мл в полімерній пляшці, та нікобустер об`ємом 1,5 мл в полімерній пляшці.

Апеляційним судом встановлено, що крім наявних, у цій справі, письмових поясненнях ОСОБА_3 , які були відібрані працівником поліції, безпосередньо на місці події, в ході оформлення матеріалів 11 січня 2026, не має складеного протоколу контрольної закупки, акта контрольної закупки, свідків чи відеофіксації, експертного підтвердження, що вказані рідини є нікотиновмісними товарами.

Сам по собі протокол особистого огляду та письмові пояснення ОСОБА_3 не можуть вважатися належними і достатніми доказами факту вчинення адміністративного правопорушення.

Досліджені, в ході апеляційного розгляду, докази не доводять факту здійснення ОСОБА_1 закупки зазначених рідин.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта про те, що суд першої інстанції, займаючи позицію про необхідність маркування ароматизатору, гліцерину чи нікотину марками акцизного податку, не зазначив жодну норму закону, яка б відносила ароматизатор, гліцерин чи нікотин до підакцизних товарів, а також помилково вважав вказані товари рідиною, що використовується в електронних сигаретах.

Відповідно до п. 14.1.252 Податкового кодексу України тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників, інші відмінні від рідин, що використовуються в електронних сигаретах, нікотиновмісні продукти, їх замінники для куріння, нюхання, смоктання, жування чи вдихання без горіння шляхом нагрівання

За змістом ст. 215.1 ПКУ 215.1. до підакцизних товарів зокрема належать тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; тютюнова сировина, тютюнові відходи; рідини, що використовуються в електронних сигаретах.

Таким чином, уповноваженим суб`єктом не встановлено, чи підлягає вказаний вид товару акцизуванню, а тому не доведено наявність об`єктивної сторони адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 156 КУпАП.

Оскільки матеріали справи не містять достатніх доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 156 КУпАП, крім того, вона не є суб`єктом цього правопорушення, а тому, на думку апеляційного суду, справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Такий висновок неодноразово висловлений Європейським судом з прав людини.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом, зазначене викладено в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України».

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення. Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень (п.110 рішення ЕСПЛ у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97).

Також, в справі «Пол і Одрі Едвардс проти Об`єднаного Королівства» (№46477/99), Європейський суд з прав людини зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.

Відповідно до положень ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що є підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування постанови суду першої інстанції, оскільки зібрані у даній справі докази не підтверджують існування обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, винуватість ОСОБА_1 не доведена поза розумним сумнівом, а тому справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Летичівського районного суду Хмельницької області від 10 березня 2026 року про визнання винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 156 КУпАП скасувати.

Прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 156 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду Кулеша Л.М.