Постанова від 19 лютого 2026 р. у справі №332/4230/25 — Запорізький апеляційний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №332/4230/25 Головуючий в 1 інст. Сінєльнік Р.В.

Провадження №33/807/194/26 Доповідач в 2 інст. Дадашева С.В.

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2026 року місто Запоріжжя

Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника останнього – адвоката Артюх А.П. на постанову Заводського районного суду м.Запоріжжя від 26 серпня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , а місце проживання: АДРЕСА_2 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 про адміністративні правопорушення і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 17000,00 гривень на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік,

звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з постановою суду, 06 серпня 2025 року о 20 годині 18 хвилин в м.Запоріжжя по вул.Скворцова, 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mitsubishi L200 д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку, на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер 6820, за результатами огляду, тест №2978 – 0,60%(проміле), чим порушив вимоги п.2.9а ПДР України.

В апеляційній скарзі захисник - адвокат Артюх А.П. просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження по справі.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вважає, що судом першої інстанції під час винесення цієї постанови було формально здійснено розгляд справи, не з`ясовано повно та об`єктивно всі обставини справи, не враховано, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем та перебував на службі, а тому огляд його на стан сп`яніння слід було проводити згідно зі ст.266-1 КУпАП.

На думку апелянта, оскільки огляд щодо скаржника на стан сп`яніння проведено працівниками з порушенням встановленого законом порядку, а відтак, він є недійсним, а тому подія та склад адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 були відсутні.

Вказує, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення порушив презумпцію невинуватості, оскаржувана постанова суду ґрунтується на припущеннях, а тому відповідно дана постанова суду підлягає скасуванню.

В судове засідання, призначене на 20 лютого 2026 року, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Артюх А.П. не з`явились, про день та час судового засідання повідомлялись своєчасно та належним чином.

19 лютого 2026 року на адресу апеляційного суду через систему «Електронний суд» від захисника-адвоката Артюх А.П. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для забезпечення особистої участі ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційного суду.

При цьому, суд апеляційної інстанції вже неодноразово відкладав апеляційний розгляд справи за клопотаннями сторони захисту задля виклику ОСОБА_1 , останній викликався до суду шляхом направлення судових повісток за адресою, вказаною працівником поліції у протоколі зі слів ОСОБА_1 , також здійснено відповідне оголошення на сайті Судової влади України.

Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Артюх А.П., суд апеляційної інстанції враховує практику Великої Палати Верховного суду, викладеній у постанові від 23 серпня 2018 року у справі №11-237сап18, згідно з якою, право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлене ч.1 ст.268 та ч.6 ст.294 КУпАП, не є абсолютним.

Верховним Судом в п.34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» (Заява №3236/03, п.41) від 03 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження».

Суд не зобов`язаний сам з`ясовувати причини неявки належно сповіщених учасників справи, оскільки обов`язок повідомити про ці причини і надати докази поважності неявки покладається на учасників справи.

Судом апеляційної інстанції було вжито всіх можливих заходів для повідомлення ОСОБА_1 та забезпечення його права на особисту участь під час апеляційного розгляду справи, у тому числі і через захисника, проте ОСОБА_1 долею своєї справи не цікавиться, доказів об`єктивної неможливості взяти участь у розгляді справи, зокрема і в режимі відео конференції, суду не надав. Захисник останнього також у жодне судове засідання не з`явилась та доказів поважності причин своєї неявки суду не надала.

В свою чергу, подальше відкладення апеляційного розгляду через неявку ОСОБА_1 та його захисника може затягнути цей розгляд на невизначений час.

З урахуванням викладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Артюх А.П., що узгоджується з положеннями ст.294 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.

Згідно з вимогами ст..280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При апеляційному розгляді встановлено таке.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП (порушення вимог п.2.9 «а» ПДР України), засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280,283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

Винуватість ОСОБА_1 у порушенні вимог п.2.9 «а» ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст..130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена відомостями, що містяться:

- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №414680 від 06 серпня 2025 року, згідно з яким, 06 серпня 2025 року о 20 годині 18 хвилин в м.Запоріжжя по вул.Скворцова, 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mitsubishi L200 д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Alcotest Drager 6820. Результат огляду – 0,60‰. Тест 2978. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР. Про повторність попереджений, чим порушив вимоги п.2.9 а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП;

- у картці обліку адміністративного правопорушення;

- у роздруківці тесту газоаналізатору Alcotest 6820, тест №2978, проведений 06 серпня 2025 року о 20-59 год., результат тесту 0,60‰;

- у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд ОСОБА_1 проведений у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, за допомогою Alcotest Drager 6820, результат огляду на стан сп`яніння: позитивна 0,60 ‰. Під час проведення огляду поліцейський застосовував технічні засоби відеозапису, який долучено до протоколу про адміністративне правопорушення, відеозапис здійснювався за допомогою бодікамер Motorola Solutions VB400 №475835;

- у довідці про відсутність повторності за ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 та отримання останнім посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 27 вересня 2022 року;

- відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах.

Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону №2 УПП в Запорізькій області ДПП старшого сержанта поліції Циплякова Д., згідно з яким, останній доповідає, що під час несення служби з 06 серпня 2025 року з охорони громадського порядку на території м.Запоріжжя, Заводський район, вул.Скворцова,1, 06 серпня 2025 року о 20-18 годині під час проведення фільтраційних заходів було зупинено транспортний засіб Mitsubishi L200 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , який є діючим військовослужбовцем певної військової частини. Під час спілкування з водієм було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що останній погодився. Результат позитивний 0,60 ‰. З результатом згоден. Тест №2978 від 06 серпня 2025 року. За порушення п.2.9а ПДР України відносно водія був складений протокол за ст.130 ч.1 КУпАП серії ЕПР1 №414680. Посвідчення водія не вилучалось (додаток ДІЯ), тимчасовий дозвіл не видавався. Від керування відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР. Про потворність попереджений. Фізична сила та спеціальні засоби не застосовувались. Подія зафіксована на бодікамеру Motorola Solutions VB400 №475835.

Зазначені докази у їх сукупності підтверджують те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП (порушення вимог п.2.9а ПДР України), при викладених в постанові суду обставинах. Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними і допустимими.

Згідно з оскаржуваною постановою, в судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні вказаного правопорушення визнав, щиро розкаявся, суду пояснив, що стався збіг обставин, сварка з дружиною, день народження колеги та необхідність виконання наказу командира.

Стосовно доводів захисника-адвоката Артюх А.П., викладених в апеляційній скарзі, щодо недотримання працівниками поліції вимог ч.2 ст.266-1 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем та його огляд на стан сп`яніння повинен був проводитись у порядку, визначеному ст.266-1 КУпАП, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Відповідно до частин 1-3 ст.266-1 КУпАП, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Проведення огляду військовослужбовця на стан алкогольного сп`яніння у порядку ст.266-1 КУпАП (тобто посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України) передбачений лише у випадку якщо є підстави вважати, що військовослужбовець у стані сп`яніння перебуває на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення), а також виконує обов`язки військової служби або перебуває на території військових частин.

З наявних матеріалів справи встановлено, що 06 серпня 2025 року о 20 годині 18 хвилин в м.Запоріжжя по вул.Скворцова, 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mitsubishi L200, д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.9а ПДР України.

Отже, вищезазначена подія відбулась поза межами військової частини.

Відомостей про те, що в час і місці, зазначених у протоколі, ОСОБА_1 виконував бойове розпорядження, в матеріалах справи відсутні. Також, відсутні відомості про те, ОСОБА_1 був водієм військового автомобілю, який зареєстрований за певною військовою частиною тощо.

Під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 не повідомляв про те, що на час його зупинки він виконував певне військове завдання, відповідно, жодних доказів на підтвердження цих обставин працівникам поліції не надав.

За вказаних обставин, в цій ситуації положення ст.266-1 КУпАП не підлягають застосовуванню.

Окрім того, відповідно до вимог ст.15 КУпАП, військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Оскільки правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, віднесено до правопорушень на транспорті, то військовослужбовець, який вчинив це правопорушення, повинен нести адміністративну відповідальність на загальних засадах. Тому і проведення огляду водія-військовослужбовця на стан алкогольного сп`яніння та складання протоколу про адміністративне правопорушення за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння відповідно до приписів ст.ст.255,256 КУпАП віднесено до повноважень органів Національної поліції.

За таких обставин, доводи захисника-адвоката Артюх А.П. щодо порушення працівниками поліції вимог ч.2 ст.266-1 КУпАП є необґрунтованими та такими, що суперечать фактичним обставинам справи.

На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано вимоги законодавства про адміністративні правопорушення та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння №1452/735 та після виявлення у водія ознак алкогольного сп`яніння, відмови останнього від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного засобу, направлено останнього на огляд до відповідного медичного закладу.

Наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не убачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

Об`єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.

Всі докази, додані до протоколу, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають.

Достовірність цих доказів апелянтом у встановленому законом порядку не спростовано.

Вина ОСОБА_1 підтверджується як відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, так і доданими до протоколу доказами, які дослідив суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.

Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.

Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу адвоката Артюх А.П. залишити без задоволення.

Постанову Заводського районного суду м.Запоріжжя від 26 серпня 2025 року стосовно ОСОБА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду С.В. Дадашева

Дата документу Справа № 332/4230/25