Постанова від 19 квітня 2026 р. у справі №335/3757/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/3757/26 2-а/335/91/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Крамаренко І.А., розглянувши, у порядку спрощеного письмового провадження, адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

08.04.2026 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №250 від 23.02.2026, в якому зазначено наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі — ТЦК та СП), має бронювання строком до 28.01.2027. Під час оновлення даних в застосунку «Резерв+», 07.02.2026 йому надійшло сповіщення: «ТЦК та СП 31.01.2026 звернулось до Нацполіції, щоб доставити вас для складання протоколу. Причина: не прибули за повісткою до ТЦК та СП». 09.02.2026 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення № 250. Цим протоколом повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення, який мав відбутися 23.02.2026 о 10-00 год. З протоколом ознайомився із зауваженнями. В обґрунтування заперечень зазначив: 1) повістку про необхідність прибуття на 20.01.2026 до ТЦК та СП не отримував; 2) Після отримання повідомлення у застосунку «Резерв+» одразу з`явився до ТЦК та СП (09.02.2026); 3) Докази по справі будуть надані на розгляд справи; 4) Вимоги ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не порушував; 5) Адміністративне правопорушення за ст. 210-1 КУпАП не вчиняв; 6) Свідків правопорушення немає.

23.02.2026 відбувся необ`єктивний та невсебічний розгляд матеріалів про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, де ним надавались пояснення та докази невинуватості у вчиненні порушень ч. 1 та ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Про результат розгляду матеріалів справи (винесення постанови № 250) 23.02.2026 позивача повідомлено не було. Лише 31.03.2026 отримано копію постанови №250 від 23.02.2026 про накладення штрафу в сумі 17 000 грн. за вчинення адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Із вказаною постановою № 250 від 23.02.2026 не згоден, вважає її такою, що винесена протиправно, з огляду на таке. З вказаної постанови вбачається, що під час загальної мобілізації, громадянину ОСОБА_1 , була направлена повістка № 6165584 від 24.12.2025, про необхідність прибуття 20.01.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_4 , для уточнення даних. Проте, ОСОБА_2 не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 в зазначені в повістці час та дату, в період з 20.01.2026 до 09.02.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_4 , та доказів наявності поважних причин неприбуття за повісткою не надав, чим порушив вимоги ч. 1 та ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Враховуючи, що вищезазначені дії (бездіяльність) скоєні особою в умовах особливого періоду, громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Зазначає, що повістка № 6165584 від 24.12.2025 про виклик ОСОБА_1 до ТЦК та СП йому не доставлялась та не вручалась. Згідно з витягом з офіційного застосунку АТ «Укрпошта» встановлено, що жодного листа від ТЦК та СП у період з грудня 2025 року по березень 2026 року на ім`я ОСОБА_1 не надходило. Саме вручення позивачу повістки про виклик, є обов`язковою передумовою притягнення до відповідальності. Однак, передумови притягнення позивача до відповідальності не було. Постанова про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП також не містить відомостей про складання відносно нього протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, відомостей про дату направлення повістки №6165584 від 24.12.2025 та номер поштового листа з повісткою.

Зі спірної постанови вбачається, що позивач нібито викликався до ТЦК та СП для уточнення даних, а не для взяття на військовий облік військовозобов`язаного чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період чи направлення для проходження медичного огляду. Відтак, навіть у разі отримання повістки, обов`язку з`явитися до ТЦК та СП у нього не було, оскільки частинами 1 та 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не передбачено таких підстав для виклику до ТЦК та СП як уточнення даних. Зауважує, що в постанові про адміністративне правопорушення №250 від 23.02.2026 не зазначено, зокрема, відомості щодо здійснення перевірки функціонування системи військового обліку громадян України в органах державної влади, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях з приводу відсутності у таких інформації щодо позивача, як такого, що не виконує правила військового обліку. Таким чином, вважає, що він не був належним чином оповіщений про виклик до ТЦК та СП, законних підстав з`явитись до ТЦК та СП для уточнення даних не було, а тому в діях позивача відсутнє порушення ч. 1 та ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». За таких обставин, наголошує на відсутності винної поведінки та об`єктивної сторони правопорушення, а тому вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, що свідчить про незаконне притягнення до адміністративної відповідальності.

З огляду на викладене, просить суд, визнати протиправною та скасувати постанову № 250 від 23.02.2026 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою накладено на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , штрафу сумі 17 000 грн., та стягнути на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 665,60 грн.

Відповідно до письмового відзиву на позовну заяву, поданого представником відповідача Куліченком Є.В., проти задоволення позову заперечує, та просить у задоволенні вимог позивача відмовити, посилаючись на наступне. Центральний об`єднаний районний у місті ІНФОРМАЦІЯ_5 у своїй діяльності керується Конституцією та Законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністерства оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами. Під час складання протоколу №250 про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 ознайомлено з правами та обов`язками особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в тому числі зі змістом статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статті 63 Конституції України. За результатами розгляду матеріалів справи №250 про адміністративне правопорушення за ознаками частини третьої статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесена постанова №250 від 23.02.2026 за справою про адміністративне правопорушення про притягнення громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до адміністративної відповідальності і накладення на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень. Відповідно до відомостей ІНФОРМАЦІЯ_7 позивач 20.01.2026 не прибув за повісткою №6165584 від 24.12.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_7 , чим порушив вимоги абзацу першого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пункту 21 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 оку №560, пункту 2 частини 1 Додатку 2 до Порядку Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487. У зв`язку з тим, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , самостійно не з`явився за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_7 , до відділу поліції за допомогою Єдиного електронного реєстру військовозобов`язаних «Оберіг» від 31.01.2026 було направлено звернення №Е4595082 про необхідність доставлення громадянина ОСОБА_1 для складання протоколу про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

В абзаці першому частини першої статі 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зазначено, що громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. Доказів про виконання вищезазначених вимог позивач суду не надав. Згідно даних Єдиного електронного реєстру військовозобов`язаних «Оберіг» громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_7 з 09.07.2024. На час винесення Постанови №250 року від 23.02.2026 не був військовослужбовцем. Отже, притягнення позивача до адміністративної відповідальності як порушника законодавства, є законним та обґрунтованим, так як позивач не прибув за повісткою до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Ухвалою судді від 09.04.2026, визнано поважними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду та поновлено пропущений строк. Відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. Розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження із особливостями, встановленими ст.ст. 268–272, 286 КАС України. Судове засідання у справі провести 20 квітня 2026 року, без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_1 матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (постанова про адміністративне правопорушення №250 від 23.02.2026).

13.04.2026 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву з доданими матеріалами справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 .

Суд, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши у сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.

Частинами 1, 2 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Так, згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Стаття 280 КУпАП вимагає від органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка, зокрема, повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи, прийняте у справі рішення.

Аналізуючи наведені положення законодавства, слід дійти висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

При цьому, суд враховує, що особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України)

У зв`язку із застосуванням даного принципу саме відповідач, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинен довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Крім того, відповідно до вимог статей 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що 23.02.2026 тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 майором ОСОБА_3 було розглянуто справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та встановлено, що під час загальної мобілізації, громадянину ОСОБА_1 була направлена повістка №6165584 від 24 грудня 2025 року про необхідність прибуття 20 січня 2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 , для уточнення даних, проте ОСОБА_1 не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 в назначені в повістці час та дату, в період з 20.01.2026 до 09.02.2026, доказів наявності поважних причин неприбуття за повісткою, не надав, чим порушив вимоги частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Враховуючи, що вищезазначені дії (бездіяльність) скоєні в умовах особливого періоду, то громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП), та на нього накладено штраф у сумі 17 000,00 грн.

Про розгляд справи ОСОБА_1 був повідомлений завчасно, а саме 09.02.2026, що підтверджується його підписом в протоколі про адміністративне правопорушення №250 від 09.02.2026.

При цьому, відповідно до вказаного протоколу №250 від 09.02.2026, вбачається, що у графі пояснення і зауваження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначено: «1) повістку про необхідність прибуття на 20.01.2026 до ТЦК та СП не отримував; 2) Після отримання повідомлення у застосунку «Резерв+» одразу з`явився до ТЦК та СП ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ); 3) Докази по справі будуть надані на розгляд справи; 4) Вимоги ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не порушував; 5) Адміністративне правопорушення за ст. 210-1 КУпАП не вчиняв; 6) Свідків правопорушення немає.».

Разом з тим, відповідно до наданих суду копій матеріалів справи, убачається, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним та перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_9 , та має відстрочку строком до 28.01.2027.

Відповідно до копії повістки №6165584 від 24.12.2025, направленої на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) рекомендованим повідомленням через Укрпошту, зазначено, що ОСОБА_1 повинен з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 ) 20.01.2026 о 14.00 год, для уточнення даних. Вказана повістка була направлена на вказану адресу, але повернулася з відміткою «одержувач відсутній за вказаною адресою».

Як встановлено, під час складання протоколу №250 від 09.02.2026 про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 ознайомлений під особистий підпис з правами та обов`язками особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в тому числі зі змістом статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статті 63 Конституції України.

Водночас, встановлено, що такі обставини не заперечуються і стороною позивача.

Отже, виходячи з викладеного, на час винесення оскаржуваної постанови №250 від 23.02.2026, ОСОБА_1 не був військовослужбовцем, а тому, у даному випадку є суб`єктом до якого застосовуються положення ст.210-1 КУпАП.

Так, підставою для прийняття оспорюваного рішення стало неприбуття позивача ОСОБА_1 , як військовозобов`язаного, за повісткою про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

З таким рішення відповідача суд не погоджується, з огляду на наступне.

Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до вимог абзацу п`ятого частини десятої статті 1 Закону, громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період

Диспозиція вказаної норми є бланкетною та відсилає до іншого законодавства, яке зокрема регулює порядок проведення правил військового обліку.

Пунктами 28-30-3 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений Постановою КМУ №560 від 16.05.2024, визначено таке.

Виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1) (п.28).

У повістці зазначаються: прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка; найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку; мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; місце, день і час явки за викликом; найменування посади, власне ім`я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дата її підписання - для повісток, оформлених на бланку. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою; прізвище та власне ім`я керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, дата накладення кваліфікованого електронного підпису - для повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів; реєстраційний номер повістки; роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки. (п.29)

Повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.

У разі оформлення повістки на бланку керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою.

Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. (п.30).

Кожна повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду (далі - QR-код).

Повістка була надіслана позивачу у відповідності вищезазначеним нормам законодавства, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та має відповідний QR-код.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

У відповідності до п. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Відповідно до п. 21 Порядку Проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 (далі - Порядку), за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Згідно п. 24 Порядку, у разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

У відповідності до п. 41 Порядку, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є, у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу у встановленому законом порядку було сформовано та направлено засобами поштового зв`язку повістку про необхідність з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_10 20.01.2026 о 14:00 год. для уточнення даних.

Проте, постановою КМУ №1147 від 08.10.2024 внесено зміни до Правил надання послуг поштового зв`язку.

Відтак, у п. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку передбачено, зокрема, що «Рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». «Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника».

Поштового відправлення та повернутого конверту для дослідження і встановлення необхідних даних відповідачем суду не надано.

Згідно копії роздрукованих дій відстеження за треком № 067064830527, убачається, зокрема, що поштове повідомлення, яке неможливо ідентифікувати, 02.01.2026 повернуто відправнику «одержувач відсутній за вказаною адресою».

Однак, з урахуванням встановлених вище обставин (відсутність поштового відправлення, повернутого конверту, тощо) вказана роздруківка не свідчить про направлення саме повістки №6165584 від 24.12.2025 на адресу позивача.

Ураховуючи викладене, суд вважає вказану роздруківку дій відстеження за треком № 067064830527 неналежним доказом у цій справі та не бере його до уваги.

Таким чином, відповідачем не надано доказів які б могли свідчити про вчинення дій, відповідно до вищезазначених Правил надання послуг поштового зв`язку.

Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК необхідна сукупність обставин: 1) направлення повістки за адресою, повідомленою військовозобов`язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов`язаного, та 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів повідомлення позивача за наявним номером телефону та/або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК» та/або даних щодо відмови від отримання повістки позивачем, та як наслідок відсутні підстави вважати, що позивач належним способом повідомлений у розумінні вказаних норм чинного законодавства.

На переконання суду, вказане є суттєвим порушенням порядку надсилання та вручення поштової кореспонденції в даній категорії відправлень, оскільки відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов`язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов`язку.

При цьому, не може залишитися поза увагою суду той факт, що ОСОБА_1 у протоколі №250 про адміністративне правопорушення від 09.02.2026, власноруч зазначив, що «повістку не отримував». Вказаній обставині оцінку, при ухваленні рішення шляхом винесення оскаржуваної постанови від 23.02.2026, уповноваженою особою не надано.

Окрім того, повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов`язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Частиною 2 ст. 58 Конституції України передбачено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно зі ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

На обов`язок доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 року (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 року (справа № 201/12431/16-а), від 23.10.2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а).

Враховуючи, що відповідач належними та допустимими доказами не підтвердив дотримання процедури повідомлення позивача про необхідність з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_11 та відповідно винесення спірної постанови, не довів наявність події та складу вказаного правопорушення в діях (або бездіяльності) позивача, суд прийшов до висновку, що постанова №250 від 23.02.2026 у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відтак, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 286 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №250 від 23.02.2026, складену тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_3 , відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. – скасувати, справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення – закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 665,60 (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп.) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 21 квітня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 );

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_12 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ).

Суддя І.А. Крамаренко