Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №144/299/26 — Теплицький районний суд Вінницької області

Справа № 144/299/26

Провадження № 2-а/144/7/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2026 р. с-ще Теплик

Теплицький районний суд Вінницької області в складі :

головуючої судді Магдяк Н. І.,

за участю секретаря судових засідань Дудник С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Теплик адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа – Бершадський відділ Державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа – Бершадський відділ Державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, в якому просить визнати поважними причини пропуску звернення до суду та поновити пропущений строк на подання позову, скасувати постанову №311 від 17.10.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_1 в справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а провадження в справі – закрити; вирішити питання про розподіл судових витрат.

В позовній заяві вказується, що 25 лютого 2026 року позивачем отримано сповіщення через мобільний телефон, надіслано копії документів по виконавчому провадженні №764751, прийнятих на підставі постанови в справі про адміністративне правопорушення №311 від 17.10.2024 року.

Зазначається також, що підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП стало те, так зазначено в постанові, що по виклику до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою №467/оп від 06.09.2024 року не прибув, чим порушив вимоги абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ч. 1 та ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ст. 173 Закону України «Про оборону України». ОСОБА_1 постійно проживає за місцем реєстрації: АДРЕСА_1 , та з нього не виїжджав з 07.12.1998 року. Повістку № 467/оп не отримував, повідомлень про надходження або її вручення отримано не було. Відтак невідомо, яким саме чином останній повинен був бути повідомлений про обов`язок явки до ТЦК та СП, за повісткою вказаною в постанові ,яким чином він повинен був знати дату/час та адресу явки. Вперше отримав повістку № 8745 від 07 жовтня 2024 року з датою явки 12 жовтня 2016 року, так було зазначено в повістці, для уточнення своїх даних, направлення для проходження медичного огляду, визначення призначення на особливий період, за якою я приходив до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою АДРЕСА_2 . Отримав направлення на ВЛК, яке пройшов 10.10.2024 року та результати проходження ВЛК здав до ІНФОРМАЦІЯ_3 в той же день. Окрім того, ОСОБА_1 не був обізнаний про розгляд адміністративної справи, жодних клопотань про розгляд справи в його відсутність не подавав та не заявляв, а також належним чином та не був повідомлений про винесення постанови про адміністративне правопорушення, що порушує його право на захист, гарантоване статтею 268 КУпАП.

Ухвалою судді Теплицького районного суду Вінницької області від 13 березня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Від ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшов відзив, в якому вказується, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджуються даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , отримав повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09:00 год. 07.09.2024 року для проходження медичного огляду, що підтверджується розпискою про отримання повістки №467/оп від 06.09.2024 року. 07.09.2024 року громадянин ОСОБА_1 проігнорував дані вимоги та по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з`явився. Позивач вказує хибні відомості про те, що він не отримував повістку, адже відповідач надає належне підтвердження оповіщення військовозобов`язаного ОСОБА_1

27.09.2024 працівниками відділу поліції №1 Гайсинського РУП ГКНП у Вінницькій області громадянина ОСОБА_1 в порядку адміністративного затримання було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 , як такого, що вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 210-1 КУпАП, де провідним спеціалістом відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 - службовцем ЗСУ ОСОБА_3 , керуючись статтями 235, 254, 256 КУпАП, було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . В протоколі повідомлено під особистий підпис, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 11 год. 00 хв. 17 жовтня 2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 , каб. 6, розташованому за адресою: АДРЕСА_3 . В графі пояснення та зауваження особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, щодо суті порушення і змісту протоколу власноручно зазначено: «Провину свою визнаю». Згідно пояснення громадянина ОСОБА_1 від 27.09.2024 року за вх. 8279 зазначено: «Я, ОСОБА_1 , не прибув по повістці по сімейних обставинах». Проте підтверджуючих документів про ці обставини відповідач не надав. ОСОБА_1 заявив клопотання про розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно нього без його участі. Другий примірник протоколу ОСОБА_1 отримав 27.09.2024 року, про що свідчить його особистий підпис у відповідній графі протоколу. 17.10.2024 року на вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення час, будучи належним чином повідомленим про час і дату розгляду, ОСОБА_1 , не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 на розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Щодо нього 17.10.2024 була прийнята постанова про притягнення його да адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Копію постанови направлено позивачу 17.10.2024 засобами поштового зв`язку, що підтверджується трекінгом №23800000007085. Просять позовну заяву залишити без задоволення.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначається, що відповідачем будь-яких доказів, які б свідчили про належне згідно законодавства України вручення та отримання повістки № 467/оп не надано, а у протоколі від 27.09.2024 відсутня вказівка надані фото чи відеофіксації, носії якої додаються. Не вказано якою датою була виписана повістка № 467/ОП. В розписці вказана дата отримання та дата виклику, які написані однією рукою, а підпис поставлено сторонньою особою та не є підписом ОСОБА_1 , що свідчить про підробку підпису. Відтак, наявні підстави вважати, що вручення повістки про виклик до ТЦК ОСОБА_1 не здійснювалось. До того ж, слід зауважити, що в матеріалах справи, а саме протоколі від 27.09.2024, постанові від 17.10.2024 року, та відзиву на позов відповідача від 18.03.2026 року містяться значні розбіжності, що також викликає обґрунтовані сумніви у достовірності відомостей, визначених у таких документах. Оскільки постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для позивача, що знаходиться в нерівному положенні по відношенню до суб`єкта владних повноважень. Протокол складає уповноважена посадова особа територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. В даному випадку протокол склала особа, яка на дату складання ще не мала визначених повноважень, в протоколі зазначені повноваження згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 822 від 25.12.2023 року, а в відзиві зазначено, що повноваження особи виникли згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 822 від 25.12.2024 року. В протоколі наявні записи пояснення, клопотання, які заявлені сторонньою особою, а не ОСОБА_1 та підписи поставлені невідомою особою, так як при складанні протоколу 27.09.2024 року ОСОБА_1 не був присутній. 3 відзиву та доданих матеріалів вбачається порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, відсутність належних та допустимих доказів вини, внесені недостовірні дані щодо місця проживання та реєстрації (повістка № 467/ОП адресована на адресу АДРЕСА_1 , в протоколі АДРЕСА_4 - невідома адреса для позивача. За інформацією згідно довідки від 19.03.2026 р. № 164, виданої виконавчим комітетом Соболівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, домоволодіння по АДРЕСА_5 , належить ОСОБА_4 , до якої позивач немає ніякого відношення. Копія постанови вручається особисто або надсилається поштою (рекомендованим листом) за місцем проживання, в матеріалах справи надано копію трек-номеру (скріншот) з сайту Укрпошти, який не є належним та достатнім доказом вручення кореспонденції від ТЦК та СП. Належним доказом є рекомендований лист з зазначенням дійсної адреси отримувача, опис вкладення, фіскальний чек та рекомендоване повідомлення про вручення (з підписом особи). Трек-номер показує лише факт маршруту доставки, але не підтверджує, що документ вручено належному адресату, або адресат відмовився від отримання із - за неналежної йому адреси. Отже, враховуючи вище наведене, позивач не знав і не міг знати про наявність адміністративної справи, її розгляду та винесеної постанови № 311 від 17.10.2024 року.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, від його представника надійшла заява про розгляд справи без участі сторони, позовні вимоги підтримують.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з`явився, просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника на підставі наявних матеріалів.

Від третьої особи – Бершадського відділу Державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшла заява, про розгляд справи без участі, при розгляді справи покладаються на розсуд суду.

Вивчивши та дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких мотивів.

Позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 в с. Соболівка Теплицького району Вінницької області, його особа підтверджується паспортом громадянина України НОМЕР_1 , виданого 27.06.2023 органом 0531 (а. с. 5).

Згідно Витягу №2025/001924345 з реєстру Соболівської територіальної громади ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований по АДРЕСА_1 з 07.12.1998 (а. с. 6).

17 жовтня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , полковником ОСОБА_5 , було винесено постанову № 311 про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відповідно до якої визнано громадянина ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок). У постанові зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 вказане – АДРЕСА_5 . (а. с. 11-12, 31-32).

Зокрема, зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що згідно відомостей, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення за вх. №8280 від 27.09.2024 р., 27.09.2024 працівниками відділення поліції №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області громадянина ОСОБА_1 в порядку адміністративного затримання було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 , як такого, що вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 210-1 КУпАП. Супровідним листом від 08.10.2024 №4754 справу про адміністративне правопорушення було передано на розгляд в ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Суть адміністративного правопорушення: громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ч. ч. 1, 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та ст. 17 Закону України «Про оборону України», а саме згідно розписки про отримання повістки 06.09.2024 року отримав повістку №467/оп про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09:00 год. 07.09.2024 року для проходження медичного комісії ВЛК, проте громадянин ОСОБА_1 проігнорував дані вимоги та не прибув за викликом, що зафіксовано Актом фіксування неприбуття військовозобов`язаного по повістці за вхідним №9126 від 26.10.2024 року, крім того, протягом трьох діб від визначеної у повістці дати прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 не повідомив про причини неявки шляхом безпосереднього звернення або в будь-який інший спосіб, що зафіксовано Актом фіксування неприбуття військовозобов`язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом, станом на третю добу за вхідним №9214 від 29.10.2024 року та в подальшому у семиденний термін не прибув до першого ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зафіксовано актом фіксування неприбуття військовозобов`язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом станом на сьому добу за вхідним №9341 від 02.11.2024 року, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП.

Копію постанови направлено позивачу 17.10.2024 засобами поштового зв`язку, що підтверджується трекінгом №23800000007085, який містить відмітку «вручено за довіреністю» 08.11.2024 (а. с. 30).

В протоколі №311 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, складеному провідним спеціалістом відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 – службовцем ЗСУ ОСОБА_3 , уповноважена складати протоколи про адміністративні правопорушення наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №822 від 25.12.2023, вказується, що громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", ч. 1, ч. 3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та ст. 17 Закону України "Про оборону України", а саме, згідно розписки про отримання повістки 06.09.2024 року отримав повістку №467/оп про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09:00 год 07.09.2024 р. для проходження медичного огляду ВЛК, проте громадянин ОСОБА_1 проігнорував дані вимоги та не прибув за викликом, що зафіксовано Актом фіксування неприбуття по повістці за вх. №7406 від 07.09.2024 р., крім того, протягом трьох діб від визначеної у повістці дати прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 , не повідомив про причини неявки шляхом безпосереднього звернення або в будь-який інший спосіб, що зафіксовано Актом фіксування неприбуття військовозобов`язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом, станом на 3-тю добу, за вх. №7515 від 10.09.2024 р. та в подальшому у семиденний термін не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зафіксовано Актом фіксування неприбуття військовозобов`язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом, станом на 7-у добу за вх. №7708 від 14.09.2024 р., чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП. (а. с. 24-25).

В протоколі місце проживання ОСОБА_1 зазначається АДРЕСА_1 , місце реєстрації - АДРЕСА_6 .

В протоколі повідомляється, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 11 год. 17.10.2024 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що міститься підпис ОСОБА_1 від 27.09.2024. У протоколі про адміністративне ОСОБА_1 зазначив: «Провину свою визнаю».

До протоколу про адміністративне правопорушення додані письмові пояснення ОСОБА_1 від 27.09.2024, в яких він зазначає, що не прибув по повістці за сімейними обставинами. В поясненнях ОСОБА_1 зазначає свою адресу АДРЕСА_7 (а. с. 27зв). На підтвердження сімейних обставин доказів не долучено.

До протоколу про адміністративне правопорушення додана розписка про отримання повістки №467/оп на ім`я ОСОБА_1 , 8 жовтня 1967 р., АДРЕСА_1 , про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення своїх облікових даних, направлення для проходження медичного огляду, визначення (призначення) на особливий період за адресою: АДРЕСА_2 ж на 07.09.2024 о 9.00 год. У розписці підпис ОСОБА_1 , що він її отримав 06.09.2024 року (а. с. 26).

У адміністративному позові зазначається, що ОСОБА_1 отримав повістку №8745 від 07.10.2024 з датою явки 12 жовтня 2016 року, так було зазначено в повістці, для уточнення свої даних, направлення для проходження медичного огляду, визначення призначення на особливий період, за якою він приходив до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою АДРЕСА_2 . Отримав направлення на ВЛК, яке пройшов 10.10.2024 та результати проходження ВЛК здав до ІНФОРМАЦІЯ_3 в той же день. На підтвердження зазначених обставин позивач доказів не надав.

Примірник вказаного протоколу про адміністративне правопорушення був виданий 27.09.2024 року ОСОБА_1 , в якому повідомлялись місце, час та дата розгляду справи про адміністративне правопорушення - 17 жовтня 2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 , каб. 6, розташованому за адресою: АДРЕСА_3 .

Громадянину ОСОБА_1 було роз`яснено положення ст. 63 Конституції України про те, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом, а також права та обов`язки передбачені ст. 268 КУпАП (знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі).

В графі протоколу «Заяви, клопотання» ОСОБА_1 вказав: «Прошу справу розглянути без мене».

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Із положень статті 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вбачається, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 Кодексу України, і накладати адміністративні стягнення та визначати функціональні (посадові) обов`язки підлеглого йому особового складу(п. п. 12-13 Положення № 154).

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Частиною першою ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Диспозицією ч. 3 ст. 210-1 КУпАП встановлено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.

За змістом ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався 17.03.2014 року, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.

Згідно ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу», ч. 1 ст. 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України с конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»).

Згідно абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оборону України» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Відповідно ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

При цьому, згідно ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_1 , отримав повістку №467/оп про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_9 на 07.09.2024 о 09 годині для уточнення своїх облікових даних, направлення для проходження медичного огляду, визначення призначення на особливий період, на підтвердження чого відповідач надав розписку. Позивач не надав доказів того, що підпис в розписці від 06.09.2024 зроблений не ним. В розписці зазначена адреса місця реєстрації.

ОСОБА_1 протягом трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 не повідомив про причини неявки шляхом безпосереднього звернення чи у будь-який інший спосіб, підтверджуючі документи про наявність поважних причин для неприбуття за викликом ОСОБА_1 не надав, а 27.09.2024 працівниками відділення поліції №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області громадянина ОСОБА_1 в порядку адміністративного затримання було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 як такого, що вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП, про що було складено протокол №311 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

В протоколі ОСОБА_1 вину визнав та повідомлявся про час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо нього 17.10.2024, розгляд просив здійснювати без нього.

У відповіді на відзив представник позивача стверджує, що підпис у протоколі про адміністративне правопорушення поставлені невідомою особою, а не ним, докази щодо цього також суду не надавались. До протоколу надані письмові особисті пояснення ОСОБА_1 , в яких він місце проживання зазначає АДРЕСА_7 , про що вказувалось вище..

Слід зазначити, що постановою Верховного Суду від 12 червня 2019 року по справі № 813/3415/18, що повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення. Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи.

Позивач стверджував, що про існування постанови йому стало відомо 25.02.2026 від державного виконавця Бершадського відділу ДВС у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького МУ МЮУ про наявність виконавчого провадження, однак , окрім того, що про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення він повідомлявся 27.09.2024, про що є відмітка в протоколі, крім того, копія надсилалася в с. Соболівка 17.10.2024 та була вручена за довіреністю 08.11.2024, тому суд не вбачає підстав для поновлення строку на оскарження постанови.

ОСОБА_1 протягом трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 не повідомив про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного органу чи в будь-який інший спосіб. За порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачена адміністративна відповідальність згідно ст. 210-1 КУпАП та враховуючи, що з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію» та до цього часу в Україні діє особливий період, то громадянин ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП .

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

Дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення.

Згідно положень ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене та те, що на виконання вимог законодавства відповідачем було вжито заходів до повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин, що мали значення для вирішення справи належним чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Постанова про адміністративне правопорушення, прийнята відносно ОСОБА_1 17 жовтня 2024 року, є законною, тому в позові слід відмовити.

Позивачем при зверненні до суду із вказаним позом було сплачено судовий збір в розмірі 665,60 грн, так як позовна заява не підлягає до задоволення, судові витрати слід залишити за позивачем.

Відповідно до ст. 8 Конституції України та ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21.01.1999), зокрема, зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому, за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не вбачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у даній справі.

Керуючись ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, ст. ст. 6, 9, 19, 73-78, 90, 243-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа – Бершадський відділ Державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення №311 від 17.10.2024 залишити без задоволення, а постанову без змін.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Теплицький районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_10 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_8 .

Суддя Н.І. Магдяк