Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №135/642/26 — Ладижинський міський суд Вінницької області

Суд: Ладижинський міський суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 21 квітня 2026 р.

Справа: №135/642/26

Суддя: Волошина Т. В.

Справа № 135/642/26

Провадження № 3/135/221/26

ПОСТАНОВА

іменем України

22.04.2026 м. Ладижин

Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області Волошина Т.В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбаченого ч. 2 та ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

19 квітня 2026 року ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем спільного проживання зі своєю малолітньою онукою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив щодо неї домашнє насильство психологічного характеру, яке виразилося у висловлюванні на її адресу нецензурних слів, унаслідок чого було завдано шкоди психічному здоров`ю малолітньої потерпілої.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Крім того, 19 квітня 2026 року ОСОБА_1 , будучи особою, яку протягом року вже було піддано адміністративному стягненню за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, перебуваючи за місцем спільного проживання зі своєю дружиною ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив щодо неї домашнє насильство психологічного характеру, яке виразилося у висловлюванні на її адресу нецензурних слів, унаслідок чого було завдано шкоди психічному здоров`ю потерпілої.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

У судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 та потерпіла ОСОБА_3 , яка одночасно представляє законні інтереси малолітньої потерпілої ОСОБА_2 , не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Відомості про поважні причини їх неявки відсутні, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило.

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, однак за наявності даних про своєчасне сповіщення особи про місце і час розгляду справи та відсутність клопотань про відкладення така справа може бути розглянута за її відсутності.

Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у справах Бондаренко та інші проти України» (заява № 42664/21), справа «Волохи проти України» (заява № 23543/02), згідно з якою особа, яка бере участь у судовому провадженні, зобов`язана сумлінно реалізовувати свої процесуальні права, виявляти належну зацікавленість у перебігу справи та виконувати свої процесуальні обов`язки.

Враховуючи викладене, а також з метою забезпечення реалізації принципу розумного строку розгляду справи відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та потерпілої.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статей 245, 280 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її відповідно до закону. При розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце адміністративне правопорушення; чи винна особа у його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язковими умовами притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Частиною першою статті 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи, переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право тощо), внаслідок яких завдано шкоду фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Частиною другою тієї самої статті передбачено підвищену відповідальність за вчинення таких дій стосовно малолітнього чи неповнолітнього, а частиною третьою — за повторне вчинення правопорушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, особою, яку протягом року вже було піддано адміністративному стягненню за аналогічне правопорушення.

Об`єктом правопорушень, передбачених вказаною статтею, є суспільні відносини у сфері захисту прав і свобод громадян від домашнього насильства, а щодо правопорушень за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП — додатково й інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб. Об`єктивна сторона полягає в умисному вчиненні дій психологічного, фізичного чи економічного характеру щодо члена сім`ї, внаслідок яких завдано шкоду фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Суб`єктивна сторона характеризується виною у формі прямого умислу. Суб`єктом є ОСОБА_1 — особа, яка вчинила насильство щодо членів своєї сім`ї (малолітньої онуки та дружини) у спільному місці проживання.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство — це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, незалежно від того, чи проживає особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону психологічне насильство — форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування та інші діяння, які викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку, спричинили емоційну невпевненість або завдали шкоди її психічному здоров`ю.

Отже, нецензурні висловлювання утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, якщо вони спрямовані на приниження особи, викликають у неї емоційну нестабільність або завдають шкоди психічному здоров`ю, що безпосередньо охоплюється поняттям психологічного насильства.

Щодо правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 146345, 19 квітня 2026 року ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем спільного проживання зі своєю малолітньою онукою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив щодо неї домашнє насильство психологічного характеру, яке виразилося у висловлюванні на її адресу нецензурних слів, унаслідок чого було завдано шкоди психічному здоров`ю малолітньої потерпілої. В діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Протокол складено уповноваженою посадовою особою відповідно до вимог ст. 256 КУпАП: у ньому зазначено дату, місце, обставини та суть правопорушення; зауважень до його змісту від ОСОБА_1 не надходило.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні цього правопорушення підтверджується сукупністю досліджених судом доказів: рапортом, яким зафіксовано звернення малолітньої онуки ОСОБА_2 до підрозділу поліції з приводу неправомірних дій діда ОСОБА_1 ; письмовими поясненнями ОСОБА_1 та законного представника малолітньої ОСОБА_2 – ОСОБА_3 , які є послідовними, внутрішньо узгодженими та відповідають фактичним обставинам справи; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, відповідно до якої рівень небезпеки визначено як середній.

На підставі всебічної та об`єктивної оцінки зазначених доказів у їх сукупності суд дійшов переконливого висновку про доведеність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, у діях ОСОБА_1 .

Щодо правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 146346, того ж дня ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем спільного проживання зі своєю дружиною ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив щодо неї домашнє насильство психологічного характеру, яке виразилося у висловлюванні на її адресу нецензурних слів, унаслідок чого було завдано шкоди психічному здоров`ю потерпілої. В діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Водночас суд враховує, що постановою Ладижинського міського суду Вінницької області від 01.10.2025 у справі № 135/1420/25 ОСОБА_1 вже було піддано адміністративному стягненню за правопорушення, передбачене ст. 173-2 КУпАП. Отже, повторне вчинення аналогічного правопорушення протягом одного року утворює кваліфікуючу ознаку, передбачену ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні цього правопорушення підтверджується сукупністю досліджених судом доказів: рапортом, яким зафіксовано звернення дружини ОСОБА_3 до підрозділу поліції з приводу неправомірних дій чоловіка ОСОБА_1 ; письмовими поясненнями ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_3 , які є послідовними, внутрішньо узгодженими та відповідають фактичним обставинам справи; терміновим заборонним приписом органу поліції щодо ОСОБА_1 строком на троє діб, а також копією постанови суду від 01.10.2025 у справі № 135/1420/25.

На підставі всебічної оцінки доказів суд дійшов переконливого висновку про доведеність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, у діях ОСОБА_1 .

Призначення адміністративного стягнення

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим органом (посадовою особою), адміністративне стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне з числа вчинених правопорушень. Оскільки ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачені ч. 2 та ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, і справи розглядаються одночасно, стягнення підлягає накладенню в межах санкції ч. 3 ст. 173-2 КУпАП як більш суворої.

Призначаючи адміністративне стягнення, суд керується вимогами ст. 33 КУпАП та враховує: характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених діянь; особу правопорушника; ступінь його вини; майновий стан; обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , не встановлено.

В матеріалах справи містяться: висновок КП «Ладижинська міська лікарня» на підставі медичного огляду № 44 від 19.04.2026 про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння; роздруківка показників тесту № 44 від 19.04.2026, отримані за допомогою газоаналізатора «Драгер Alcotest 6820», з якої видно, що вміст алкоголю в крові ОСОБА_1 становить 2,09 проміле.

Отже обставиною, що обтяжує відповідальність ОСОБА_1 є вчинення правопорушення в стані сп`яніння (п. 6 ч. 1 ст. 35 КУпАП).

З урахуванням наведеного, а також даних про особу правопорушника, його вік та майновий стан, суд вважає, що адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч. 3 ст. 173-2 КУпАП є достатнім та справедливим і забезпечить виховний вплив на правопорушника, формування у нього стійкої правослухняної поведінки та запобігання вчиненню нових правопорушень.

Програма для кривдника

Відповідно до ст. 39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.

Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено програму для кривдника, як комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків.

Відповідно до ч.5 ст. 283 КУпАП, постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1цього Кодексу.

Враховуючи обставини вчинення правопорушень та особу правопорушника, суддя вважає, що у даному випадку відсутні підстави для направлення правопорушника на проходження програми для кривдників.

Судовий збір

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01.01.2026 становить 665 грн 60 коп.

Керуючись статтями 33, 36, 39-1, 40-1, 256, 283, 284, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1 020 (одну тисячу двадцять) гривень в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 грн 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Ладижинський міський суд Вінницької області.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua