Вирок від 21 квітня 2026 р. у справі №133/1120/26 — Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

Іменем України

Справа №133/1120/26

22.04.2026 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області у складі головуючої судді - ОСОБА_1 , розглянувши в залі суду у місті Козятин в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт, з доданими до нього матеріалами, у кримінальному провадженні № 12025025230000057 від 13.04.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Семенівка Чернігівської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.358 КК України,

встановив:

До Козятинського міськрайонного суду Вінницької області 31.03.2026 від Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони південного регіону спрямовано обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025025230000057 від 13.04.2025 за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 104 11.04.2025 старшого солдата ОСОБА_2 призначено на посаду зовнішнього пілота (оператора) безпілотних літальних апаратів відділення безпілотних авіаційних комплексів 3 розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, окрім іншого, зобов`язаний свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно та чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватись вимог статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, завжди пам`ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому.

Згідно до ст. ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, окрім іншого, військова дисципліна досягається шляхом відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та особистої законів України, Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог статутів Збройних Сил України, а також зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватись Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.

У розумінні прим. до ст. 358 КК України під офіційним документом, окрім іншого, слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана, як документи докази у правозастосовній діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади.

Посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний власника на керування статус у частині підтвердження права його транспортними засобами.

Водночас, у порушення зазначених вище норм законодавства України майстер відділення слюсарно механічних робіт ремонтного взводу автомобільної техніки ремонтної роти військової частини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_2 учинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

ОСОБА_2 , у липні 2024 року, діючи з прямим умислом, із особистих мотивів, з метою подальшого використання для керування транспортним засобом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи про відсутність у нього передбаченого законом дозволу, придбав у невстановленої особи, завідомо підроблений офіційний документ посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_2 , що видане 16.07.2024 ТСЦ 8042 на його ім`я, з даними, що не відповідали дійсності, а саме інформацією про дозвіл на керування транспортними засобами з категоріями «В» та «С».

При цьому, ОСОБА_2 посвідчення водія в передбачений Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 08.05.1993 року № 340, спосіб не отримував, теоретичний і практичний іспити у територіальному сервісному центрі Міністерства внутрішніх справ не складав.

Надалі, 13.04.2025 близько 10:00 год. старший солдат ОСОБА_2 , здійснюючи керування транспортним засобом марки «Mitsubishi L200» державний номерний знак « НОМЕР_3 », рухаючись по автодорозі М21 243 км сполученням «Виступовичі Могилів-Подільський», біля с. Махнівка Хмільницького району Вінницької області, був зупинений поліцейськими батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП. В ході спілкування з працівниками поліції, ОСОБА_2 , достовірно знаючи, що посвідчення водія серії НОМЕР_2 , що видане 16.07.2024 ТСЦ 8042 на його ім`я є підробленим та містить завідомо недостовірну інформацію, діючи з прямим умислом, використав завідомо підроблений документ шляхом його пред`явлення поліцейським батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП для перевірки документів на право користування і керування транспортним засобом.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/102-25/8593-ДД від 16.04.2025 бланк посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_2 , яке заповнене на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане 16.07.2024 ТСЦ 8042, штрихи фонових зображень (захисної сітки, мікротексту), штрихи бланкового тексту з обох сторін документа панесено струменевим способом друку; вихідні дані підприємства-виробника, серії та номеру бланку в нижній частині зворотної сторони документа нанесено способом термодруку.

У бланку посвідчення водія з серійним помером НОМЕР_2 , яке заповнене на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане 16.07.2024 ТСЦ 8042, ознак внесення змін (підчистки, додруковування, травления, змивання), не виявлено.

Своїми умисними діями, ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 4 ст. 358 КК України, а саме використання завідомо підробленого документа.

Вищезазначені, встановлені органом досудового розслідування обставини, учасниками судового провадження не оспорюються.

Так, до матеріалів обвинувального акту долучено складену ОСОБА_2 , в присутності захисника ОСОБА_3 , заяву щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими дізнанням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Відповідно до заяви ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Отже, ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, погодився з розглядом обвинувального акту за його відсутності та ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно із ч. 2 ст. 302 КПК України.

За таких обставин суд, у відповідності до ч. 2 ст. 381 КПК України, розглянув обвинувальний акт щодо вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, у спрощеному судовому провадженні (без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження).

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, які містять належні, допустимі, достовірні та достатні докази винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, оцінені відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , про винуватість останнього в його вчиненні, наявність фактичних підстав для визнання ним винуватості та про відповідність встановлених органом досудового розслідування обставин наявним матеріалам досудового розслідування та формулюванню обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Суд також погоджується із кваліфікацією дій обвинуваченого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, тобто у використанні завідомо підробленого документа.

При обранні виду та міри покарання судом враховуються визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання, в тому числі ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також положення ч. 2 ст. 50 КК України, згідно із якою покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Сам обвинувачений на момент вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення досяг віку з якого настає кримінальна відповідальність, на обліку у лікаря-нарколога і лікаря-психіатра не перебуває.

Згідно з довідки-характеристики Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області зазначено, що заяв та скарг стосовно ОСОБА_2 не надходило, громадський порядок та спокій односельчан в громадських місцях не порушував. Користується повагою серед односельчан. Постійно приймає активну участь в громадському житті села.

При цьому суд враховує, обставини, які згідно ст. 66 Кримінального кодексу України пом`якшують покарання ОСОБА_2 є щире каяття.

Обставини, які згідно зі ст. 67 Кримінального кодексу України обтяжують покарання ОСОБА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення не встановлені.

За таких обставин у справі, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 слід призначити покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, визначеному санкцією ч. 4 ст. 358 КК України.

Саме таке покарання, на переконання суду, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним та іншими особами нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не застосовувався.

Арешт, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17.04.2025 у справі №133/1200/25 підлягає скасуванню.

Питання щодо речових доказів у справі підлягає вирішенню відповідно до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення судової експертизи у справі слід стягнути з обвинуваченого.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 302, 368, 370, 371, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Процесуальні витрати за проведення експертизи у справі в сумі 3565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) грн, (60) коп. стягнути з ОСОБА_2 на користь держави.

Речові докази: посвідчення водія серії НОМЕР_4 видане 16/07/2024, ТСЦ 8042, з відкритими категоріями «В», «С» на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – зберігати в матеріалах справи.

Арешт, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17.04.2025 у справі №133/1200/25 - скасувати.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Апеляційна скарга подається через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_4