Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №128/3122/25 — Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/3122/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2026 м. Вінниця

Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Шевчук Л.П., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Відділу поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕРП1 №407698 від 31.07.2025, водій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 31.07.2025 о 00-00 год. в с. Переорки Вінницького району Вінницької області по вул. Молодіжна, керував автомобілем марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: почервоніння обличчя, різкий запах алкоголю з порожнини рота. Однак, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Інспектором ВП №3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області Копистиринською О.М. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕРП1 №407698 від 31.07.2025 відносно ОСОБА_1 .

Захисником особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 – адвокатом Рудницькою А.В. подано клопотання про закриття провадження у справі, яке обгрунтовано наступним.

31.07.2025 інспектором відділу поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області Копистиринською О.М. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 407698 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КупАП. В доказ вини ОСОБА_1 до матеріалів справи долучено: протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 №407698, акт, направлення, копія постанови про адміністративне правопорушення, довідка, довідка, диск з відео.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Проте в описовій частині протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 407698 вказана інша особа - гр. ОСОБА_2 .

Щодо відеозапису.

Згідно п.5 розділу ІІ "Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису" включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

В матеріалах справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 міститься неналежний відеодоказ, тобто який повністю не відображає всієї картини подій, що стали підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Відеофайл, йде не від початку, відсутнє першочергове спілкування, також відсутня зупинка транспортного засобу, відсутній момент оголошення ознак алкогольного сп`яніння, відсутній огляд на місці зупинки на стан алкогольного сп`яніння, відсутня відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Відео розпочинається о 00:20 хв., при тому в описовій частині протоколу зазначено: «31.07.2025 00:00:00». Така розбіжність у часі є суттєвим елементом, який впливає та свідчить про недоведеність та не встановлення працівниками поліції часу події за участі ОСОБА_1 , що є порушенням правової норми КУпАП. Зокрема, відеозапис не свідчить факти та обставини які вказані в протоколі. З відеозапису вбачається лише, як працівник патрульної поліції зачитує протокол про адміністративне правопорушення.

У матеріалах справи наявний акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічних засобів, де в розділі «за допомогою» зазначено «Відмовився алкотестер «Драгер 6810»». Проте з відеозапису можливо лише побачити наступне, ОСОБА_1 , сидить в ТЗ і поряд стоїть працівник поліції, який говорить «давай по людські, по доброму».

Відповідно до п. 5 та п. 6 “Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду” затвердженого Постановою КМУ від 17 грудня 2008 р. № 1103 (далі - Порядок 1103), підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Проте, переглядаючи відеофайл наданий до протоколу про адміністративне правопорушення жодний дій, передбачених вказаною інструкцією працівником поліції не було вчинено.

На підставі вищевикладеного, можна дійти висновку, шо належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 , перебував у стані алкогольного сп`яніння, до суду не надано. Тобто, долучені до протоколу про адміністративне правопорушення докази, не вказують, що ОСОБА_3 вчинив дії, які мають ознаки складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи викладене, просила на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити через відсутність події та складу адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні 08.04.2025 захисник ОСОБА_1 – адвокат Рудницька А.В. підтримала подане нею клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Допитана в судовому засіданні інспектор СРПП ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області Копистиринська О.М., якою було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №407698 від 31.07.2025, на запитання захисника ОСОБА_1 – адвоката Рудницької А.В. з приводу того хто ж був водієм у складеному нею в протоколі, пояснила, що можливо через технічний збій планшетного пристрою було зазначено водієм одну особу, а протокол відносно іншої особи. Також пояснила, що відеозапис має вестися безперервно з моменту виявлення правопорушення. З приводу того, що у період з 00-00 год. до 00-20 год. відеозапис відсутній, то чому таке трапилося пояснити не може, події відбувалися досить давно і всіх подробиць вона не пам`ятає. Також не змогла пояснити чому постанова за ст. 121 КУпАП, копію якої долучено до матеріалів справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП, складено через дві години після складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки на той час вона лише починала працювати. Також не змогла пояснити чому під час повітряної тривоги, коли здійснювалося оформлення адміністративних матеріалів, працівниками поліції не було забезпечено безпеку водію, оскільки не пам`ятає подробиць.

В судове засідання 21.04.2026 особа, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Рудницька А.В. в судовому засіданні 08.04.2026 просила судове засідання 21.04.2026 проводити у її відсутність та задовольнити її клопотання про закриття провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Разом з тим частиною другою статті 268 КУпАП визначено перелік справ про адміністративні правопорушення, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. При цьому в переліку таких справ немає посилання на справи про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП.

Тобто за змістом частини другої статті 268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП, не є обов`язковою.

ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та своєчасного (без невиправданих зволікань) розгляду і вирішення справи.

З огляду на завдання проваджень у справах про адміністративні правопорушення, визначені статтею 245 КУпАП, недотримання суддею встановлених КУпАП правил щодо строків розгляду справ про адміністративні правопорушення має істотний негативний наслідок, зокрема невиконання завдань цього Кодексу щодо виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як правопорушником, так й іншими особами.

Така позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 12.12.2024 (справа № 990SCGC/20/24).

Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає можливим розглянути адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 без його участі та участі його захисника, на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи, обсяг яких суд вважає достатніми для прийняття рішення у справі, врахувавши заяви та клопотання його захисника – адвоката Рудницької А.В..

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Частиною першою статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

При цьому орган (посадова особа) за змістом статті 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог п. 2.9а ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною першою статті 130 КпАП України встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або під впливом лікарських препаратів що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп`яніння, чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів що, знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

У ст. 40 вищевказаного Закону встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб, забезпечення дотримання Правил дорожнього руху.

Відповідно до п.5 Розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВСУ 18.12.2018 р. № 1026, включення портативного відео реєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відео зйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Розділом ІІІ цієї Інструкції передбачено, що відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія.

Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов`язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відео реєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.

Згідно з наказом Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 № 100, яким затверджено Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, передбачено:

а) необхідність відеофіксації: «використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) як превентивного поліцейського заходу є важливим елементом функціонування патрульної поліції, покликаним гарантувати чесність, відкритість та антикорупційну спрямованість діяльності патрульної поліції» (п. 1.3 Розділу І Інструкції);

б) випадки застосування такого превентивного заходу: нагрудна відеокамера (відеореєстратор) повинна активовуватись працівником патрульної поліції та знаходитись у режимі відеозйомки при будь-якому контакті з особами, зокрема, але не виключно: при оформленні дорожньо-транспортної пригоди; при перевірці документів; при поверхневому огляді; при загрозі використання фізичної сили, спеціальних засобів або вогнепальної зброї; при наданні допомоги особам; у випадках, коли усвідомлення особою факту відеофіксації її поведінки може сприяти вирішенню конфліктної ситуації. (п. 3.3 Розділу III Інструкції).

При цьому зазначається, що «після активації нагрудної відеокамери (відеореєстратора) все спілкування повинно бути записано безперервно» (п. 3.5 Розділу III Інструкції).

Якщо із відеозапису з нагрудної камери працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він є не безперервним та постійно переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі.

Зазначене кореспондує із позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 18.07.2019 по справі № 216/5226/16-а.

Тобто, з вище наведеного слідує, що відеореєстратор поліцейського повинен бути ввімкнений від самого початку контакту з особою до закінчення складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно цієї особи.

Оглядом долученого до матеріалів справи диску з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського встановлено, що він складається з двох окремих відеозаписів, а саме: перший відеозапис розпочинається 31.07.2025 о 00:20:41 та закінчується о 00:25:54, де працівники поліції спілкуються між собою в службовому автомобілі, потім даний автомобіль починає рух, звертає на польову дорогу, в далині видніється світло задніх фар автомобіля. Далі працівники поліції підходять до даного автомобіля, в якому за кермом сидить особи чоловічої статі. Після цього, працівник поліції просить дану особу пред`явити посвідчення водія. Дана особа намагається телефонувати, як пояснив батькові, не пред`являючи жодних документів. Надалі працівник поліції запитує прізвище даної особи, проте, останній його не повідомляє. Загалом, протягом усього часу тривання відеозапису працівники поліції просять особу, яка перебувала за кермом, пред`явити документи, але документи так і не не було надано працівникам поліції. Другий відеозапис розпочинається 31.07.2025 о 00:56:51 та закінчується о 01:00:31. З даного відеозапису вбачається, що працівник поліції повідомляє водієві, що відносно нього буде складено протокол серії ЕПР1 №407698 від 31.07.2025 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: «водій грн. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 31.07.2025 о 00-00 год. в с. Переорки Вінницького району Вінницької області по вул. Молодіжна, керував транспортним засобом д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: почервоніння обличчя, різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився». Окрім того, працівник поліції повідомив даній особі, що згідно бази поліції було встановлено, що дана особа перебуває в СЗЧ, а тому її буде доставлено до ВСП. Надалі працівники поліції з`ясовують номер телефону ВСП.

При цьому, на вказаних відеозаписах відсутній факт руху даного транспортного засобу, його зупинка; факт встановлення працівниками поліції особи, яку вони називають водієм; не зафіксовано повідомлення працівниками поліції ознак перебування особи, яку вони вважали водієм, алкогольного сп`яніння та пропозиції цій особі пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння; не зафіксовано факту відмови даної особи від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці події так і в медичному закладі.

Отже відеозапис, який наданий як доказ, має ознаки переривання, а саме відсутня основна вимога до фіксування правопорушення - безперервність відео фіксації, натомість наявна вибірковість відео файлів, що прямо заборонено Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка зареєстрована за № 28/32999 в Міністерстві юстиції України від 11 січня 2019 року.

Порядок проведення огляду на стан сп`яніння описано у ст.2 66 КУпАП, приписах Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735.

Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З огляду на вказане суд не бере до уваги в якості доказу вини ОСОБА_1 відеозапис з нагрудної камери поліцейського, оскільки він не є безперервним (відео розпочинається о 00:20 хв., в протоколі зазначено час 00:00:00) та не містить доказу, що саме ОСОБА_1 , керував автомобілем 31.07.2025 о 00-00 год. в с. Переорки Вінницького району Вінницької області, з явними ознаками алкогольного сп`яніння та від проходження в установленому законом порядку огляду відмовився. Адже за диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність настає за існування одночасно двох обставин: факту керування особою транспортним засобом та факту відмови такої особи від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Згідно Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказ Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року №1395, протокол про адміністративне правопорушення (додаток 1) складається відповідно до статті 254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: 1) письмові пояснення свідків правопорушення у разі їх наявності; 2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу у разі здійснення його затримання; 3) акт огляду на стан сп`яніння у разі проведення огляду на стан сп`яніння; 4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення підписується також цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу про адміністративне правопорушення в ньому робиться відповідний запис, який засвідчується підписами двох свідків. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу (п. 1 Розділу ІІ Інструкції).

Варто зауважити, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є самостійним та достатнім доказом вини особи.

Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП, є одним із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення.

Окрім того, як встановлено судом протокол серії ЕПР1 №407698 від 31.07.2025 складено відносно ОСОБА_1 , проте, у фабулі даного протоколу вказується, що саме ОСОБА_2 керував автомобілем з ознаками алкогольного сп`яніння, але від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився. При цьому з даного протоколу вбачається, що особу правопорушника встановлено на підставі посвідчення водія. Проте, відповідно до довідки інспектора САП ВВГ ВРУП ГУНП у Вінницькій області Ю.Гаврилюк, згідно бази даних «ІПНП» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримував посвідчення водія на право керування транспортним засобом серії НОМЕР_2 ; статус – вилучені.

Таким чином незрозуміло, на підставі якого документа було встановлено особу правопорушника, оскільки відеозаписи з нагрудних камер поліцейських не містять відомостей щодо встановлення особи.

Отже, враховуючи вищевикладене, а також те, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, суд не бере до уваги направлений до суду протокол серії ЕРП1 №407698 від 31.07.2025 в якості одного із доказів винуватості ОСОБА_1 .

Інших належних доказів, які підтверджували обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суду надано не було.

Згідно з статтею 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСзПЛ «Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію прозахист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Сукупність наведених обставин свідчить про те, що в матеріалах справи відсутні докази, які беззаперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а усі сумніви щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, суд тлумачить на користь останнього відповідно до положень ст. 62 Конституції України.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що Конституцією України передбачено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, особа не може бути визнана винуватою доки її вину не буде доведено в установленому законом порядку, при тому, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та, керуючись ст. 245 КУпАП, згідно якої завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, суд приходить до висновку, що суду не надано належних та допустимих доказів, які б підтвердили в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України, тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 221, 245, 247, 251, 256, 276, 278, 283, 284, 287, 289, 294 КпАП України, суд -

п о с т а н о в и в:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області.

Суддя Л.П. Шевчук