Рішення від 21 квітня 2026 р. у справі №697/383/26 — Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/383/26

Провадження № 2/697/518/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді – Скирди Б.К.,

за участю секретаря судового засідання – Шакало Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Каневі Черкаської області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 (далі також – ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 (далі також – ОСОБА_2 , відповідач) про розірвання шлюбу.

Свій позов мотивує тим, що 16 листопада 2018 року у виконавчому комітеті Конончанської сільської ради Канівського району Черкаської області вона зареєструвала шлюб із ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від спільного подружнього проживання у них народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Сімейне життя останні роки між ними не склалося в зв`язку з чим з жовтня 2024 року сторони припинили шлюбні відносини та проживають окремо. Вона разом із своєю дочкою проживає у своєї матері ОСОБА_4 в с. Кононча Черкаського району Черкаської області, а чоловік у своєї матері в с.Межиріч Черкаського району Черкаської області.

Причиною припинення шлюбних відносин є те, що при вирішенні спільних сімейних проблем, вони не приходили до спільної згоди. На цій підставі у них виникали сварки та непорозуміння, що призвело до того, що вони втратили повагу одне до одного. Спроби нормалізувати відносини та налагодити сімейне життя в 2025 році не принесли позитивних результатів, в зв`язку з чим вони продовжують проживати окремо.

Позивач вважає, що їх шлюб існує формально і його зберегти неможливо. За її глибоким переконанням подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає, оскільки як у неї, так і у відповідача на ґрунті сімейно-побутових проблем та діаметрально протилежних поглядів на сімейне життя, розвинулась неприязнь одне до одного, втрачено почуття любові та поваги. Відповідач не бажає за потрібне змінювати свою поведінку та спосіб життя. Продовжувати такі шлюбні відносини вона не бажає.

Просить шлюб розірвати та після розірвання шлюбу змінити позивачці прізвище на дошлюбне « ОСОБА_5 ».

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 23.03.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.17).

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, до суду подала заяву з проханням розглянути справу без її участі, позов підтримує та просить його задовольнити (а.с.26).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання також не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позов визнає повністю, не заперечує щодо розірвання шлюбу (а.с.18).

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 16.11.2018, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб 16.11.2018 у Виконавчому комітеті Конончанської сільської ради Канівського району Черкаської області, актовий запис № 04. Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу « ОСОБА_7 » (а.с.6).

Сторони від шлюбу мають дитину – доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 09.01.2019 (а.с.8).

Згідно з ст.ст. 21, 24 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Приймаючи до уваги відсутність згоди сторін на примирення, суд вважає, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що має істотне значення.

Статтею 51 Конституції України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Відповідно до ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно з статтею 111 СК України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Згідно з приписами ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Частиною 3, 4 статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Під час розгляду справи судом з`ясовано, що сторони не підтримують шлюбних відносин. Позивач зазначає про відсутність намірів відновлювати шлюбні стосунки з відповідачем.

З часу знаходження позовної заяви в суді примирення між сторонами не відбулось, відповідач визнав позов.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження їх сім`ї неможливе, оскільки буде суперечити інтересам кожної із сторін.

Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

З урахуванням клопотання позивача, суд після розірвання шлюбу відновлює позивачу дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».

Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Так, відповідно до ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду. Оскільки, визнання відповідачем позову не суперечить вимогам закону і не порушує прав та інтересів будь-яких осіб, суд його приймає.

Зміст статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи всі зібрані по справі докази, а також те, що збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач категорично не має наміру зберігати шлюб, він носить формальний характер і відновити подружні стосунки неможливо, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 206, 259, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст. ст. 104, 110 СК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 16.11.2018 у Виконавчому комітеті Конончанської сільської ради Канівського району Черкаської області, актовий запис № 04 – розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 відновити дошлюбне прізвище – « ОСОБА_5 ».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Б . К . Скирда