Рішення від 21 квітня 2026 р. у справі №712/4125/25 — Драбівський районний суд Черкаської області

Справа № 712/4125/25

Провадження № 2-о/692/1/26

22.04.26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року Драбівський районний суд Черкаської області в складі: головуючого судді - Чепурного О.П., при секретарі - Бубир В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Драбів цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи – Міністерство оборони України в особі Департаменту соціального забезпечення, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту проживання однією сім`єю, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася заявниця з заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю Заяву мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини внаслідок авіаобстрілу противника в районі н.п. Коренево рф загинув її цивільний чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , стрілець-санітар 1 штурмового спеціалізованого відділення 3 штурмового спеціалізваного взводу 2 штурмової спеціалізованої роти «Шквал» віськової частини НОМЕР_1 . В особистій справі ОСОБА_2 заявниця була зазначена як дружина, та особа, якій належить повідомити в разі його загибелі. 20.08.2024 року заявниця отримала письмове сповіщення № 288 від 20.08.2024 року від тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 полковника ОСОБА_3 про смерть її цивільного чоловіка. 19.08.2024 заявниця звернулась до міського голови міста Черкаси Бондаренка з заявою проханням про надання дозволу на поховання ОСОБА_2 серед героїв в м. Черкаси. Рішенням міської Ради міста Черкаси було дозволено поховання її чоловіка на Батьківщині в м. Черкаси і 26 серпня 2024 року ОСОБА_2 з військовими почестями як героя, захисника Батьківщини був похований серед Героїв в м. Черкаси на кладовищі № 4 на Алеї Героїв разом з побратимами. Ці обставини підтверджуються відповіддю заступника міського голови ОСОБА_4 . Заявниця займалась організацією похорон чоловіка, несла всі необхідні витрати і на поховання і на поминальні обіди, а 14 вересня у відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси нею було отримано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 . У вересні 2024 року до неї звернулись з департаменту соціальної політики Черкаської міської Ради з проханням надати дозвіл на розміщення та розповсюдження інформації та фотозображення її чоловіка і 13 вересня 2024 року на ім?я директора департаменту соціальної політики Черкаської міської ради заявниця написала заяву, якою надала згоду на розміщення та розповсюдження інформації та фотозображення про її цивільного чоловіка ОСОБА_2 , оскільки він загинув як герой.

07.03.2025 заявниця звернулась з письмовою заявою до ІНФОРМАЦІЯ_4 про резервування виплати одноразової грошової допомоги після загиблого цивільного чоловіка. Відповіді не отримала, але усно там порадили звернутися до суду з заявою про встановлення факту проживання з загиблим цивільним чоловіком, а тому вона вимушена звернутися до суду.

Її цивільний чоловік ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Ватутіне Черкаської області, його батьками були ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які в 2002 році розлучились та 18 березня 2005 року рішенням Ватутінського міського суду Черкаської області були позбавлені батьківських прав, після чого ОСОБА_2 залишився проживати з бабусею ОСОБА_7 . ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_7 померла, після чого ОСОБА_2 був влаштований в інтернат в м. Черкаси та навчався в ЗОШ І-ІІІ ступеня № 19, яку закінчив у 2017 році та поступив на навчання у ДНЗ «Черкаське професійне училище» та набув професію пекар-кондитер. Заявниця працювала в компанії ФОП «Ласка» торговим представником по місту в Соснівському районі в мережі магазинів Делікат, Абсолют, Малина, а її цивільний чоловік працював тамже мерчендайзером (відповідальний за викладку товарів на полицях), де вони і познайомились, неодноразово пересікалися на маршруті і на офісі компанії і так у них зав`язались стосунки. З грудня 2019 року вони почали проживати разом в квартирі АДРЕСА_1 , яка належала їй на праві власності, з ними проживали малолітні діти заявниці – син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та син ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_7 . Проживаючи разом вони мали спільний бюджет, вели спільне господарство, купували предмети домашнього вжитку, меблі, техніку. Маючи подружні стосунки вони піклувалися один про одного, купували продукти, вирішували проблеми притаманні проживанню в квартирі багатоповерхового будинку, а саме сплачували кошти консьєржу, ходили на збори ОСББ, спілкувались з сусідами, сімейний бюджет будувався з спільних коштів, з їх заробітних плат, зробили ремонт в квартирі, з сімейного бюджету сплачували комунальні послуги, придбали разом телевізор та багато предметів домашнього вжитку, холодильник, разом готували їжу, здійснювали оплату мобільного зв?язку, піклувалися один про одного, разом відпочивали, святкували. ОСОБА_2 любив синів заявниці, піклувався про них, приймав участь у вихованні та утриманні, він часто допомагав відводить і забирати дитину з дитячого садка, купував йому іграшки та усе необхідне. Встановлення факту проживання однією сім?єю з ОСОБА_2 необхідно заявниці для реалізації отримання грошової допомоги членам сім?ї загиблого військовослужбовця.

Заявниця ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала заяву, просила суд її задольнити, пояснила суду, що з ОСОБА_2 вона проживала однією сім?єю у неї вдома, довіряла йому своїх дітей, підтримувала його, були у стосунках до останнього разом, про що свідчать голосові повідомлення від нього, гроші, які спільно заробляли витрачали на спільні потреби, під час мобілізації ОСОБА_2 не перераховував кошти їй через те, що він не міг відкрити банківський рахунок, на навчання мобілізований ОСОБА_2 поїхав у квітні 2024 року, на той час він проживав у орендованій квартирі, де зараз вона проживає у АДРЕСА_2 , а вона в цей час знаходилась за кордоном як біженка, по АДРЕСА_3 вони з ОСОБА_2 проживали разом з 2019 року до жовтня 2023 року, потім цю квартиру продали, і зняли квартиру по АДРЕСА_4 , виїхала на початку 2023 року, а він жив до мобілізації по АДРЕСА_4 , на період канікул у дітей, вона приїзджала до нього для підтримки, до мобілізації ОСОБА_2 не працював, так як його звільнили по скороченню, тому він міг допомагати їй з дітьми, з дітьми у нього були чудові відносини, з-закордону вона повернулася 3 чи 4 липня 2024 року, коли ОСОБА_2 був вже на війні, після звільнення з роботи певний час він жив за рахунок заявниці, а потім він підробляв різноробочим на будівництві таунхаусів, що будувались поруч, інколи коли у нього затримували кошти чи закінчувались, вона з-закордону пересилала йому кошти.

Представниця заявниці підтримала заяву, просила суд її задовольнити.

Представниця заінтересованої особи – Міністерство оборони України в особі Департаменту соціального забезпечення заперечувала проти задоволення заяву у зв`язку з недоведеністю факту проживання однією сім?єю.

Представник Черкаського об?єднаного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в судове засідання не з?явився.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників провадження, свідків, суд дійшов до наступного.

Ч.2 ст.315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Встановлення факту спільного проживання з ОСОБА_2 заявнику необхідно для отримання грошової допомоги членам сім?ї загиблого військовослужбовця. В заяві та поясненнях ОСОБА_1 вказала, що проживала з ОСОБА_2 однією сім?єю з 2019 року. 20.08.2024 року заявниця отримала письмове сповіщення № 288 від 20.08.2024 року від тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 полковника ОСОБА_3 про смерть її цивільного чоловіка, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини внаслідок авіаобстрілу противника в районі н.п. Коренево рф, займаючи посаду стрільця-санітара 1 штурмового спеціалізованого відділення 3 штурмового спеціалізованого взводу 2 штурмової спеціалізованої роти «Шквал» військової частини НОМЕР_1 . Факт смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 підтверджується копією свідоцтва про його смерть від 14.09.2024, серії НОМЕР_2 та лікарським свідоцтвом про смерть від 17.08.2024 №722. На підтвердження факту проживання однією сім?єю заявницею надані наступні докази, які суд оцінює у їх сукупності наступним чином. Так, наданий акт про проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по АДРЕСА_5 який фіксує покази сусідів про проживання цих осіб за вказаною адресою і засвідчений головою ОСББ «Руставі 9» не містить дати його складання, не зазначено за який період проживання йде мова, при цьому акт фіксує особисті пояснення осіб, які суд не може врахувати як належний доказ, так як останні не несуть будь-яку відповільність за свої пояснення. З характеристики з місця проживання від 19 січня 2025, виданої головою правління ОСББ «Руставі 9» Клименком Н.В. вбачається, що ОСОБА_1 проживала по АДРЕСА_3 будучи неодруженою з ОСОБА_2 з кінця 2019 року. Згідно довідки Дошкільного навчального закладу (ясла - садок) комбінованого типу №89 «Віночок» Черкаської міської ради від 14.02.2025 № 01-16/4 вбачається, що під час перебування сина ОСОБА_1 – ОСОБА_8 у садочку з 30.08.2021 по 30.08.2024 ОСОБА_2 періодично проводив і забирав дитину із дошкільного закладу. Згідно довідки департаменту «Центр надання адміністративних послуг» від 19.02.2025 № 8737 ОСОБА_1 була зареєстрована по АДРЕСА_5 з 11.03.1994 по 11.10.2023, згідно витягу з реєстру територіальної громади Великохутірської територіальної громади заявниця зареєстрована по АДРЕСА_6 з 01.05.2024. Також заяницею надано 5 спільних фотознімків на яких вона з ОСОБА_2 та скріншоти переписки в меседжері з ОСОБА_2 .

У судовому засіданні були допитані свідки. Свідок ОСОБА_10 пояснив суду, що він був сусідом заявниці та ОСОБА_2 , останній проживав у квартирі заявниці, точний час скільки вони прожили разом не пам?ятає, жили як сім?я, він допомагав їм по ремонту, вони були дружні, нормальною сім?єю, бачив їх разом, як ходили вони з дітьми, як ОСОБА_2 проводив час з її дітьми, з ними він проживав на одній «леснічній» площадці та перебував у дружніх відносинах, допомагали як сусіди сусідам, 4 роки проживали чи більше, плінтус допомагав прибивати їм, ОСОБА_2 купив необхідні речі а він прийшов на другий день і встановив, на похованні ОСОБА_2 не був, останній раз бачив його 1,5 чи два роки назад.

Свідок ОСОБА_11 показала, що вона являється заявниці подругою та кумою, у заявниці та ОСОБА_2 були звичайні сімейні стосунки, були між ними скандали і примирення, проживали разом по АДРЕСА_3 , коли ОСОБА_12 продала квартиру, тоді вона здавала їм свою квартиру, ОСОБА_12 і ОСОБА_13 в 2019 році хрестили її меншого сина, на той час у них ще не було серйозних відносин, з ОСОБА_2 знайома ще до спільного проживання його з ОСОБА_14 , вони познайомились десь в 17-18 році, а приблизно разом проживали з 2020 року, якщо вона не помиляється. ОСОБА_12 свідок знає все життя, часто у них була вдома, майже кожного дня, жила з ними в одному дворі, знає, що вони купували мікрохвильовку, робили косметичний ремонт у спальні, допомагала їм це робити, ОСОБА_2 ремонтував вдома зламані речі, допомагав дітей водити в школу та дитячий садок, працював десь на заводі, у ОСОБА_15 були відкладення по грошах, ОСОБА_13 приносив зароблені кошти додому, виріс ОСОБА_2 в інтернаті, про родичів його не чула, похоронами займалася ОСОБА_12 , після навчання у ОСОБА_16 це був його перший виїзд на «нуль», квартиру продала ОСОБА_12 в 2023 році, здавала осінь початок зими 2023 року, в те приміщення до них не приїзджала, а спілкувалась по телефону, коли пішов служити то точно не пам?ятає. Надя сказала, що ОСОБА_13 записався на навчання і пішов служити, за оренду квартири кошти вони скидали на карту по черзі, була на похороні, організацією похороном займалась місцева влада, ОСОБА_17 вибирала труну, вінки, заказувала обід у столовій, а все оплачувала міська влада, роздруковували фотографію, від себе вінки привезли з ОСОБА_12 , під час військової служби ОСОБА_12 спілкувалася з ОСОБА_2 по телефону, декілька раз вона це бачила особисто, про смерть ОСОБА_2 . ОСОБА_12 повідомив його командир, перші дні як проходив навчання ОСОБА_12 перераховувала ОСОБА_2 кошти на чужі картки, бо своєї банківської картки він ще не оформив.

Свідок ОСОБА_18 пояснив суду, що вони куми з ОСОБА_12 , проживала ОСОБА_12 з ОСОБА_2 з 2019 року на Руставі, 9 в квартирі ОСОБА_12 чи її матері, як продали квартиру то вже знімали другу квартиру, періодично заходив до них і спілкувався, вони жили як сім?я, ОСОБА_13 водив дитину у садок, речі дітям купували, як хтось хворів то інший піклувався, ходив в аптеку, похованням займалась ОСОБА_12 , якій він допомагав їздити по державним інстанціям, продали у 2023 році квартиру, і знімали другу у куми квартиру, був у них вдома по двох адресах, служити пішов ОСОБА_2 більше року назад, літом пішов служити у 2024 році, звідки пішов на військову службу не відомо, чув що він притягувався до відповільності, від куми ОСОБА_12 знає, що вона на Руставі, 9 знімала з ОСОБА_2 квартиру, зустрічав ОСОБА_2 у 2022 році, ОСОБА_12 казала, що це її хлопець, що живе з ним, бачив як вони жили разом по АДРЕСА_3 , з початку 23 року не пригадує, можливо їх не бачив, але знає, що вони знімали квартиру, бачив другу куму, яка казала, що вони знімають квартиру, періодично їх зустрічав і вони казали, що там живуть, останній раз ОСОБА_16 бачив років три тому в 2022 році на Руставі 9, разом жили до 23 року, поки не продала ОСОБА_12 квартиру, потім знімала квартиру у куми.

Крім того, на підставі ухвал Соснівськогого районного суду м. Черкаси від 27.07.2023 та Полтавського районного суду Полтавської області від 31.05.2024, отриманих судом з Єдиного державного реєстру судових рішень після отримання інформації про судиміть ОСОБА_2 від представника заінтересованої особи, встановлено, що ОСОБА_2 01.05.2023 засуджено до позбавлення волі на строк два роки, при цьому він був попередньо ув?язненим (перебував під вартою) з 22 грудня 2022 по 01 червня 2023 рік, даний строк йому зараховано у строк відбуття покарання. 31.05.2024 прийнято рішення про звільнення засудженого ОСОБА_2 умовно-достроково від відбування основого покарання у виді позбавлення волі на невідбуту частину покарання 06 місяців 21 день для проходження військової служби за контрактом. ОСОБА_2 відбував покарання у виді позбавлення волі у Державній установі «Божковська виправна колонія (№16)».

Відповідно до п.4, 5 ч.2 ст.43 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні. Суд вважає, що заявницею ОСОБА_1 зазначених норм закону не було дотримано. Так, у позовній заяві вона вказала, що понесла всі необхідні витрати на поховання ОСОБА_2 та на поминальні обіди, що суперечить показам свідка ОСОБА_11 згідно яких оплату похорон і поминального обіду здійснювала місцева влада. Також заявниця не вказувала у заяві та у своїх поясненнях щодо обставин притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності, перебування його під вартою, засудження та відбування покарання у виправній колонії. З огляду на те, що ОСОБА_2 з 22 грудня 2022 року знаходився під вартою, а потім до мобілізації відбував покарання у виправній колонії, суд ставить під сумнів твердження заявниці, що ОСОБА_2 працював різноробочим в цей період, проживав по АДРЕСА_7 , те що ОСОБА_1 , періодично висилала йому кошти з-закордону та на період коли у дітей були канікули приїздила до ОСОБА_2 в м. Черкаси з-закордону. Доказів того, що після 22 грудня 2022 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підтримували сімейні стосунки, які притаманні подружжю не має.

Згідно ч.2 ст.3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Суд вважає, що зміна місця проживання заявниці, продаж нею власної квартири та відсутність доказів спільного проживання та підтримання стосунків які притаманні подружжю після грудня 2022 року свідчить про те, що сімейні стосунки між заявницею та ОСОБА_2 припинилися. Сам факт перебування ОСОБА_2 під вартою та відбування покарання за умови, що заявниця б у цей час відвідувала його, піклувалась про нього шляхом передачі необхідних речей, вирішувала в цей час сімейні питання на відстані за допомогою переписки поштою, телефонного зв`язку міг би свідчити про продовження сімейних стосунків, проте будь яких доказів цьому заявницею не надано. Той факт, що заявниця могла спілкуватися по телефону з ОСОБА_2 під час його мобілізації, і зазначення ОСОБА_2 заявниці у анкеті як цивільної дружини не є достатнім доказом факту їх спільного проживання як сім`ї, а може свідчити про їх спілкування як колишніх співмешканців.

Таким чином суд вважає заяву необгрунтованою, а тому в її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.258, 259, 263-265, ч.2 ст.315, 319 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи – Міністерство оборони України в особі Департаменту соціального забезпечення, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту проживання однією сім`єю відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня оголошення рішення через суд апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий