Рішення від 21 квітня 2026 р. у справі №554/9887/25 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 22.04.2026Справа № 554/9887/25

Провадження № 2/554/1477/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2026 року м.Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді - Тімошенко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання - Тоцької К.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» про захист прав споживачів, визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал», у якому просив:

1) визнати неправомірними дії КП «Полтававодоканал» щодо необґрунтованої вимоги оплати «додаткових послуг» (за полив присадибної ділянки) внаслідок ненадання останніх;

2) зобов`язати КП «Полтававодоканал» гроші, переплачені за ненадані послуги, зарахувати в рахунок майбутньої абонентської плати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є мешканцем квартири на другому поверсі багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

У квитанції за травень 2025 року позивачу, окрім звичайної абонентської плати, було нараховано 306,68 грн як «додаткову послугу» за полив зелених насаджень.

Позивач зазначає, що він є інвалідом війни 2 групи та учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, фізично не може здійснювати полив, зносячи воду з другого поверху відрами.

Крім того, згідно з Актом обстеження від 08.05.2024 року, складеним представниками самого відповідача, за даною адресою поливна площа відсутня. Акт про виявлення факту поливу присадибної ділянки без засобів обліку за участю позивача не складався.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 07 липня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

21.01.2026 року представник відповідача КП ПОР «Полтававодоканал» надав до суду заперечення на доводи позивача.

09.02.2026 відзив на позовну заяву та заяву про поновлення процесуального строку на подання відзиву та доказів. Відповідач просив відмовити у задоволенні позову в частині визнання дій неправомірними, а в частині зобов`язання зарахувати сплачені кошти - закрити провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Заперечення та відзив обґрунтовані тим, що у липні 2025 року працівниками підприємства було проведено щорічну інвентаризацію, за результатами якої згідно зі службовою запискою інженера абонентської групи ОСОБА_2 від 31.07.2025 року, 01 серпня 2025 року нарахування позивачу за полив у розмірі 306,68 грн було зняте та зараховано в рахунок майбутніх платежів, що підтверджується довідкою-розрахунком за підписом виконавця Наталії Дідик.

Таким чином, на думку відповідача, предмет спору щодо перерахунку та зарахування коштів відсутній з 01 серпня 2025 року. Щодо визнання дій неправомірними відповідач зазначив, що такий спосіб захисту не є ефективним і не передбачений ст. 16 ЦК України, оскільки не призводить до відновлення порушених прав.

22 січня 2026 року позивач надав відповідь на відзив, заперечення відповідача, у якій підтвердив, що позовну вимогу щодо зобов`язання зарахувати кошти в рахунок майбутніх платежів він вважає врегульованою, оскільки нарахування зняте.

Однак, позивач наполягав на задоволенні першої вимоги про визнання дій неправомірними, мотивуючи це тим, що відповідач може знову пред`явити рахунок за полив у наступному сезоні поливу.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, встановив такі обставини.

Позивач ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем послуг із централізованого водопостачання та водовідведення, які надає відповідач. Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та інвалідом війни 2 групи.

У травні 2025 року відповідач здійснив позивачу нарахування плати за додаткову послугу полив присадибної ділянки без засобів обліку у розмірі 306,68 грн. Позивач оплатив квитанцію в повному обсязі, однак не погодився з таким нарахуванням та звернувся до суду.

Згідно з Актом обстеження КП ПОР «Полтававодоканал» від 08.05.2024 року, за адресою позивача поливна площа відсутня. Акт про виявлення факту поливу присадибної ділянки у 2025 році за участю позивача складено не було.

Після відкриття провадження у справі, 07.07.2025 року, відповідачем у липні 2025 року було проведено інвентаризацію, за наслідками якої 01.08.2025 року проведено перерахунок спірне нарахування у сумі 306,68 грн знято та зараховано позивачу в рахунок майбутніх платежів, що підтверджується довідкою-розрахунком та службовою запискою від 31.07.2025 року.

Судом також встановлено, що відзив на позовну заяву та докази, службова записка та довідка-розрахунок, були подані відповідачем з пропуском строку, встановленого ухвалою суду про відкриття провадження. Відповідач заявив клопотання про поновлення строку на подання відзиву та доказів, посилаючись на те, що зазначені докази були створені після відкриття провадження 31.07.2025 та 01.08.2025 відповідно.

Відповідно до ст. 119 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, якщо визнає причини його пропуску поважними. Суд вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву та доказів службової записки від 31.07.2025 та довідки-розрахунку, оскільки зазначені докази об`єктивно з`явилися після відкриття провадження у справі 07.07.2025 та мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що 01 серпня 2025 року відповідач самостійно усунув порушення, здійснив перерахунок, зняв спірне нарахування у розмірі 306,68 грн та зарахував їх як переплату в рахунок майбутніх платежів. Цей факт визнаний самим позивачем у відповіді на відзив.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Оскільки на момент розгляду справи спір щодо здійснення перерахунку та зарахування коштів між сторонами вичерпано діями самого відповідача, провадження в цій частині позовних вимог підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Захист цивільних прав здійснюється способами, встановленими статтею 16 ЦК України.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Спосіб захисту має бути ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права, характеру його порушення та забезпечує поновлення порушеного права за статтею 5 ЦПК України.

Верховний Суд у постанові Касаційного цивільного суду від 08 квітня 2020 року у справі №462/5889/16-ц вказав, що оспорювання правильності нарахування розміру плати за певні види житлово-комунальних послуг чинним законодавством як спосіб захисту не передбачений, споживачі вправі у разі пред`явлення до них вимог про стягнення таких нарахувань заперечувати стосовно них з наданням відповідних доказів.

Вимога позивача про визнання незаконними дій з нарахування вартості послуг з поливу по своїй суті є незгодою з обліком та розрахунками, які веде постачальник послуг.

Враховуючи, що відповідач уже скасував спірне нарахування, права позивача на момент ухвалення рішення є відновленими. Доводи позивача про те, що такі дії потрібно визнати неправомірними, аби відповідач не нарахував цю суму в наступному сезоні, не можуть бути підставою для задоволення позову, оскільки судовому захисту підлягають лише порушені, невизнані або оспорювані права, наявні на момент вирішення спору. Суд не може здійснювати захист прав від гіпотетичних порушень у майбутньому.

Водночас суд зазначає, що первісне нарахування відповідачем 306,68 грн за послугу поливу присадибної ділянки було безпідставним, факт поливу належним чином не встановлено, акт складено не було, а власний акт відповідача від 08.05.2024 підтверджує відсутність поливної площі за адресою позивача. Добровільне зняття нарахування відповідачем після відкриття провадження фактично свідчить про визнання ним своєї помилки.

З огляду на викладене, позовна вимога про визнання неправомірними дій відповідача не підлягає задоволенню як така, що заявлена з обранням неналежного способу захисту та за відсутності актуально порушеного права на момент ухвалення рішення.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» як особа, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інвалід війни 2 групи.

Відповідно до частини 9 статті 141 ЦПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Оскільки початково спір виник через безпідставне нарахування відповідачем плати за послугу з поливу, яка об`єктивно не могла надаватися позивачу (що підтверджується власним актом відповідача від 08.05.2024 та фактом добровільного зняття нарахування після відкриття провадження), судові витрати компенсуються за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 119, 141, 255, 258, 259, 263–265, 274–279 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» в частині позовних вимог про зобов`язання зарахувати переплачені кошти в рахунок майбутньої абонентської плати - закрити у зв`язку з відсутністю предмета спору.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» про визнання неправомірними дій щодо вимоги оплати додаткових послуг внаслідок їх ненадання - відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н.В. Тімошенко